Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Камінь-Каширський район – мальовничий край волинського полісся

Район був утворений радянським режимом 17 січня 1940 року. З 1941 по 1943 перебував у складі Рейхскомісаріату Україна, 1943–1944 – це територія партизанської республіки під контролем УПА.

У 1944 році формально поновлений як район у складі СРСР, але реальна радянська влада запроваджена не раніше 1946. Без змін увійшов до складу держави Україна.

Населення району понад 62 000 осіб.

 

ГЕОГРАФІЯ ТА ІСТОРІЯ РАЙОНУ

На терені району 1 міська рада і 31 сільська рада, яким підпорядковується 64 населені пункти. Районний центр: Камінь-Каширський

Площа району 1 747 км² (2-е місце у Волинській області). Головні річки – Стохід, Турія, Цир. Також край відомий своїми торф'яними болотами. У районі понад двадцять озер, серед яких озеро Заболоцьке, що біля села Сошично.

На річці Стохід 1998 створений ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Стохід».

 

Територія району належить до південно-західного Полісся. До 1569 ці землі перебували у складі Великого князівства Литовського, з 1648 – ліквідовано владу Речі Посполитої і запроваджено контроль у Козацької держави Богдана Хмельницького. 1667 – за умовами Андрусівської змови остаточно район повернули до складу Речі Посполитої. 1793 – анексія на користь Російської імперії. 1917–1920 – у складі УНР. 1920–1939 – у складі Польщі.

 

УПА ТА КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ РАЙОН

Камінь-Каширський район у роки Другої світової війни став базою УПА на Поліссі. За офіційним адміністративним поділом німецької окупаційної влади район входив до Камінь-Каширської округи, у структурі українського повстанського руху регіон належав до Ковельського округу групи «Північ» поліської зони.

Основна ударна група розташувалася в районі села Хотешів. Головну роль у формуванні тут загонів УПА відіграли священик Олександр Білецький та стрілець Петро Маковецький («Вовчок»). Саме вони згуртували навколо себе камінь-каширську молодь, проводили велику пропагандистську роботу.

 

ВІДОМІ ЖИТЕЛІ РАЙОНУ

У селі Запруддя на початку ХХ століття проживала одна з гілок славетної родини Косачів – Тесленко-Приходьки, тітка Лесі Українки. Тут бувала сама поетеса, а її мати Олена Пчілка зібрала багато фольклорного матеріалу.

 

Також знаний уродженець Камінь-Каширського району – Григорій Рафальський із села Нуйно. У першій половині 19 століття митрополит Новгородський і Санкт-Петербурзький.

Станом на 1 квітня 2010 року в районі зареєстровано 1919 суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі 109 малих підприємства, 1810 фізичних осіб-підприємців, а також 30 фермерських господарств.

 

Функціонує два потужних лісогосподарських підприємства — державний і міжгосподарський лісгоспи, на яких зайнято більш як тисяча працівників.

 

МІСТО КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ

 

Найбільше місто нашого району – Камінь-Каширський (польською Kamień Koszyrski).

Станом на 2010 рік населення 11 тисяч мешканців.


 

ІСТОРІЯ РАЙОННОГО ЦЕНТРУ

Ронковський Гжегож у путівнику «Волинь» стверджує, що в документах поселення Коширськ або Кошер згадане ще в 1196 р. Засновник міста – волинський князь Роман Мстиславович. Він побудував фортецю для захисту північних кордонів волинської землі. У 1241 році містечко захопило Литовське князівство, воно стало володінням Любарта Гедиміновича.

 

 

З початку XV століття згадується в писемних джерелах як володіння литовських князів Сангушків-Каширських. Останній з роду — подільський та волинський воєвода Адам Сангушко-Каширський у 1628 році заснував у місті домініканський монастир.

Після його смерті Камінь-Каширський перейшов до роду Красіцьких  –  аж до кінця XVIII ст. Пізніше маєток відійшов до сімейства Ордів (Орда). У 1832 році царська влада закрила домініканський монастир, зробивши кляшторний костел парафіяльним. У 1830—1837 роках споруду перебудували.

У 1430 році містечко отримало магдебурзьке право (підтверджене згодом у 1600 році). За Люблінською унією 1569 року Камінь-Каширський і навколишні території переходять під владу Польщі. Після ІІІ-го поділу Польщі Камінь-Каширський і прилеглі території увійшли до складу Росії. У роки І світової війни через села Тоболи, Рудка-Червинська, Великий Обзир, Оленине, Боровно, проходила лінія фронту.

Після Ризького мирного договору 1921 року Камінь-Каширський знову переходить під владу Польщі і був включений в Пінський повіт Поліського воєводства. У 1923 році в Камені-Каширському було створено повітове староство.

 

У 1940 році утворено Камінь-Каширський повіт, згодом район. Розпочала діяльність міська і районна Ради. З початку війни 1941—1945 років територія району була окупована нацистами та включена до складу Камінь-Каширської округи.

Діяли партизанські загони під командуванням М. П. Коніщука, А. П. Бринського, О. Ф. Федорова, в селі Хотешів функціонувала школа старшин УПА. Кінець окупації району припадає на березень-квітень 1944 року. В 1945 році в Камені-Каширському створено педагогічне училище.

 

У 1947 році у місті відкрили медичну школу, яку через рік було реорганізовано в медичне училище. У 1961 році став до ладу Камінь-Каширський лісозавод. За період з 70-их по 80-і роки в місті і селах району була здійснена значна програма соціально-культурного будівництва. Розпочали свою роботу хлібозавод, консервний завод, деревообробний завод, комбікормовий завод, маслозавод.

У 1991 році на Всеукраїнському референдумі на підтвердження Акта проголошення незалежності України за незалежність держави проголосувало 94,2 % мешканців району. У 1991 році район віднесено до зони гарантованого добровільного відселення (категорія III) постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. На території району діє 46 релігійних об'єднань.

У 1996 році рішенням сесії міської ради народних депутатів від 14 вересня 1996 року затверджено проект герба, прапора і печатки міста Каменя-Каширського. 

 

МІСЦЯ, ДЕ ВАРТО ПОБУВАТИ 

У центрі Каменя-Каширського – залишки давнього городища «Замок», розташованого на правому березі річки Цир. У 1987-1988 роках археологічні дослідження на території городища проводила експедиція Волинського краєзнавчого музею під керівництвом Панишка Сергія Дмитровича.

Домініканська спадщина становить найдавніший комплекс пам'яток Каменя-Каширського. Це костел та каплиця, збудовані в першій половині XVII століття. У міжвоєнний період ХХ століття костел ще використовувався для служб, проте в радянський час був сильно перебудований. В ньому деякий час діяла пекарня. Каплиця розташована поруч.

Станом на 2012 рік реставрована зовні. Приміщення колишнього костелу не є пам'яткою, каплиця — пам'ятка архітектури місцевого значення. Належить католицькій громаді міста і нею використовується.


 

В центрі міста знаходилась пам'ятка архітектури національного значення церква святого Пророка Іллі, збудована в 1700 році. Дзвіницю церкві надбудували у 1886 році. У 1906 році в цій церкві хрестили майбутнього шевченкознавця Євгена Шабліовського. В ніч на 8 квітня 2015 року церква згоріла.

 

Церква Різдва Пресвятої богородиці була збудована у 1723 році на кошти місцевого поміщика Івана Красицького. У 1880 році один із трьох автентичних куполів переробили під дзвіницю.

У 1999 році в селі Михнівка було освячено Свято-Стрітенський монастир.

 

У міста є кілька пам'ятників та меморіальний комплекс на честь воїнів Радянської армії. Серед пам'ятників – загиблим євреям Камінь-Каширського гетто, загиблим мешканцям Камінь-Каширщини в Афганістані.

 

ВІДОМІ КАМІНЬ-КАШИРЦІ

Із Каменя-Каширського родом багато відомих українців.

Склезь Сергій Анатолійович – матрос Збройних сил України, батальйон тероборони «Волинь».

Шевчик Анатолій Васильович –  українськийфутболіст, Заслужений майстер спорту України[1]. Дворазовий паралімпійський чемпіон 2004 та 2008 років, срібний призер Літніх Паралімпійських ігор 2012 року.

Санін Олесь Геннадійович – український кінорежисер, актор, оператор продюсер і музикант. Лауреат державної премії України імені Олександра Довженка.

Шабліовський Євген Степанович – вчений-шевченкознавець, директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка в Харкові (1933—1935).

Кмецинський Василь Михайлович – український історик, педагог, краєзнавець, перший директор Камінь-Каширського краєзнавчого музею.

Іван Феодосійович Корсак – український письменник і журналіст. Почесний громадянин Луцька та Каменя-Каширського, засновник газети Сім’я і дім.

 

24 червня
Сьогодні
16:45 Камінь-каширці перевіряли насосні станції Любешівщини 78
12:28 На Камінь-Каширщині оштрафували державне підприємство на 129 тисяч гривень 146
11:37 З початку року в Камінь-Каширському районі виникло 32 пожежі 55
08:00 24 червня: події, дати, іменини 69
Вчора
18:07 Камінь-Каширське училище планує закупити обладнання на півтора мільйона 164
16:28 ФОТО Видричі: священики «ганяли м’яча» 337
14:43 Юним камінь-каширцям розповіли про творчий потенціал і вибір професії 90
12:26 Керівництво Камінь-Каширського району здійснить виїзні прийоми громадян 154
10:15 У Камені-Каширському пом’янули жертв війни 106
08:22 У чотирьох селах Камінь-Каширського району не буде світла 72
08:00 23 червня: події, дати, іменини 69
22.06.2017
18:02 Дубецьк: з історії «неугодного» хутора, який відновлюють 267
16:21 Великий Обзир: лісництво «охороняє» 35-метрова вежа 158
14:31 ВІДЕО Пнівне: як збирають чорниці під «ягідні пісні» 270
12:17 Грудки: учнів навчала волонтерка з Бангладешу 198
10:02 Керівники звернулися до мешканців району з нагоди Дня скорботи та вшанування пам’яті жертв війни в Україні 111
08:35 У Нуйно і Брониці не буде світла 51
08:00 22 червня: події, дати, іменини 59
21.06.2017
18:40 Камінь-Каширщина: у грибах виявили п’ятикратне перевищення норми радіації 287
14:12 Мешканці Камінь-Каширщини зможуть поспілкуватися з головним лікарем 232
12:03 У Камінь-Каширському районі перевірять, як працює система цивільного захисту 177
10:07 ФОТО Зникає річка Цир. #SOS 723
08:23 У п’яти селах Камінь-Каширського району не буде світла 67
08:00 21 червня: події, дати, іменини 63
Loading...
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин