У селі Черче чоловік все життя живе без освітлення в домі

12 Жовтня 2016, 18:35
8785

Самотній 70-річний чоловік Панас Ковальчук все життя живе без освітлення в домі та обурений тим, що місцева влада не йде йому назустріч.

Востаннє, як стверджує пенсіонер, коли він звернувся до сільського голови із проблемою встановлення біля його будинку електроопор у відповідь почув:

«Для чого тобі світло? Ти через 2 роки помреш!». Чоловік розповів журналісту Район.Камінь-Каширський про своє нелегке життя, показав, у яких умовах проживає, та погрожував поїхати із проблемою до Президента.

Коли кореспондент прийшов до його будинку та сказав, що буде писати статтю, той відповів: «А чим ти мені допоможеш, якщо напишеш?!»

Тому, власне, до зйомки ставився неохоче…

«Мені радянська влада обіцяла світло провести, та й теперішня теж. Але все марно! - обурюється чоловік. – Приїхали вони, поміряли відстань до трансформатора – 300 метрів. Сказали, що для цього потрібно куча документів та загнули таку суму, яку я до кінця життя не виплачу. Говорили, щоб ішов у село жити, і що мене вже доглядати потрібно», – розповів самітник.

«Я кажу сільському голові, що до Порошенка поїду. А він мені: «Якщо поїдеш і там дадуть наказ провести – то проведемо». Та й прямо в очі додає: «А для чого тобі світло? Ти через 2 роки помреш!».

Вони не хочуть мені світла провести? У людей у хлівах є, а в мене в домі – немає! Ставляться як до зрадника Батьківщини!» – стверджує чоловік. 

Сам сільський голова Юрій Соколов заперечує, що пророкував старому чоловікові смерть:

«Я не говорив такого. Тому чоловік розповсюджує неправдиві чутки про мене. Одного разу, коли я попросив у нього паспорт – той відмовив та сказав, що я збираюся оформити на нього кредит. Він хворий, і це можуть підтвердити наші односельчани. Та й доглядати за ним ніхто не хоче, тому що він непідвладний», – переконує сільський голова.

Він додає, що проблема підведення освітлення полягає в тому, що землевпорядники та агрономи помилково не внесли його будинок до плану села. Відповідно – у чоловіка немає необхідних документів для реалізації проекту. А щоб це вирішити – потрібно не мало часу.

«У новому плані села, якого розробили у сільській раді і мають затвердити – вже прописані межі його будинку», – додає пан Соколов.  

А поки замість освітлення в домі пенсіонера – гасова лампа та ліхтар. Та іноді і вдень в будинку тьма, тому спати лягає рано. Узимку, коли вечори довші – ходить на вечорниці до знайомих.

 

НЕЛЕГКЕ ЖИТТЯ

Панас Ковальчук проживає на хуторі між селами Черче та Підбороччя. Ділиться спогадами, як у 16 років отримав поранення. За спиляння ялинки та відмову віддавати сокиру – у нього вистрелив місцевий лісівник. Влучив прямо у пах, на тілі демонструє слід.

За своє життя дружини не мав. Розповідає, що 33 роки був хворим.

«В Смоленську худобу випасав. Там і захворів. Планував господарювати в молодості та випали мені муки», – пояснює Панас Ковальчук.

 

ДОБРИЙ ГОСПОДАР

Аби прогодувати себе, тримає немале господарство.

«А що я зможу купити за мінімальну пенсію? Потрібно і скосити, і зорати – та й за все потрібно платити», – обурюється чоловік.

Тримає кілька соток землі. Вирощує картоплю та інші домашні овочі. Має величезний сад. Говорить, що востаннє картоплю допомогли садити знайомі. Гроші за те не брали. Пропонували розрахуватись із саду. Вишнями та малиною.

Тримає корову і теля. А також і птицю домашню, яку годує пшоном і тертими вареними яйцями. У своїй старенькій хатині вирощує індичат.

«Раніше господарювати допомагала мама, та вона померла кілька років тому, – розповідає Панас. – А зараз – ніхто, навіть родичі в селі Черче відмовляють та говорять, щоб писав заповіт».

На подвір’ї натрапляємо на величезну купу дров. Хвалиться, що нарубав їх сам, не зважаючи на свій 70-річний вік.

Ділиться спогадами, як одного разу поблизу дому вбив хворого на сказ лиса, що нападав на людей.

«Коли мій брат двоюрідній їхав велосипедом, той накинувся і почав гризти за раму. Довелося нацькувати на нього пса. А вже потім я палицею його добив», – розповів і про такий свій досвід дід Панас..

 

В БУДИНКУ НЕМАЄ ЖОДНИХ КОМУНАЛЬНИХ БЛАГ

Чоловік вирішив показати, у яких умовах проживає та розповів, що раніше про нього писали в одній із обласних газет. Та газету так і не знайшли.

На вечерю у пана Ковальчука приготовлений у печі борщ. Поряд стоять кілька банок маринованих вишень, грибів і тушковини. Говорить, що консервацію готують йому знайомі.

«Я даю індиків, а мені приносять вже готову тушонку. Та й вишні я даю і мені закривають», – каже Панас Ковальчук.

Окрім того до споживання в запасі має і крупи.

«Купую пшоно, бо гречка задоволення не з дешевих. У Черчі пачка пшона 11 гривень коштує, а в Підбороччі я набрав по 6. Хліб також купую, то беру 4 булки в тиждень. Ще картоплю варю собі, але наступного року саджати не буду. Надто мороки багато з нею – легше купити», – переконаний дід Панас. 

На допомогу чоловікові поспішають євангельські християни-баптисти. Подарували кілька велосипедів. Приносять цукор німецький. І навіть одяг, який пере сам. Показує на пакет над ліжком та говорить, що в ньому чисте та нове вбрання на смерть та пригадує, як ще за життя його вкладала мати.

Спить чоловік  в одязі на дерев’яній лавці. Накривається всім, що потрапило під руку та не бажає нічого змінювати.

«Мені люди ліжко привезли. А я кажу: Для чого? Де я його поставлю? В хаті місця нема!» – дивується чоловік.

Приходить нудьга – слухає переносний радіоприймач, тому знає, що відбувається в країні. Говорить, що хотів би мати мобільний телефон для зв’язку із родичами.

Але де я його тут заряджу?! – розводить руками дід Панас.

Про родичів розповідає не охоче. Говорить, що є сестри у Харкові.

«Вони мають свої сім’ї і їм не до мене...» – каже чоловік.

Проте лист із їхніми мобільними номерами телефонів завжди прикріплений на видному місці поряд з іконами.

Переконує, що вірить у Бога, проте не вважає себе ні православним християнином, ні євангелістом.

«У Біблії пише, що потім Господь десь до себе приютить. Він створив землю, моря, ріки, дерева, звірів і все йому покоряється!» – розповідає Панас.

Стан здоров’я чоловіка не дуже задовільний. Постійно купує ліки від пониженого тиску та самотужки вводить їх собі у тіло. Через запаморочення не може довго перебувати під сонцем та при сильних морозах.

Пригадує, як одного разу через хворобу не володів собою.

Розмовляти не міг з людьми. Голими ногами по снігу ходив, щоб погасити жар. Хотів сонце побачити та померти!

Отак, я сумно і живу, – додає той. – Та де є краще? Сьогодні мене візьмуть доглядати, а завтра я стану нікому не потрібен.

 

ПОЗИЦІЯ ТА НАСТАНОВИ

Говорить, що на президентських виборах голосував за Петра Порошенка, бо той, принаймні, не втікає в іншу країну, як Янукович.

«Раніше комуністів підтримував, – зізнається чоловік. – За це мене в селі і не любили».

«Комуністи були хазяйновитими людьми», – додає пан Ковальчук та переконує, що порядок в країні буде, коли на чолі стоятиме один цар, якому всі підкоряться і якого будуть боятися. В знак прихильності до комуністів описує герб Радянського Союзу.

1

На завершення розмови дає настанови вірити в Бога та не служити інтересам Росії.

При людях не молися, а вдома зроби усе, що я кажу. Бо світ йде до кінця. Розікрали країну – будете відповідати! Де кров проливається? На Україні! Де б’ють і ріжуть? На Вкраїні! Москаль напав на нас, то як його звідси вигнати?! А наші їздять до Путіна працювати в Москву! То нехай, якщо там працює – то там і живе! Нема чого приїжджати в Україну! Я свій вік переживу, але вам буде тяжко….

Розмовляв Богдан-Нестор ЛІПИЧ

 

 

Коментарі
12 Жовтня 2016, 23:31
Землевпорядники та аг-ро-но-ми помилково не внесли його будинку до плану села... В пана сільського голови компетенція аж зашкалює. Чи, може, в нього теж гарячка.
13 Жовтня 2016, 02:16
Нещасна людина, він мабуть і не усвідомлює ступінь свого нещастя.
Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024
20:39