Якими популярними і рідкісними іменами жителі Камінь-Каширського району називали дітей у 2016 році

14 Січня 2017, 10:13

4594

До вибору імені для дітей батьки зазвичай ставляться досить серйозно і виважено. Хтось називає малюка на честь своїх родичів, хтось слідує модним тенденціям чи заглядає до церковного календаря. Дехто з батьків намагається проявити оригінальність.

Тож якими іменами у минулому 2016 році називали дітей на Камінь-Каширщині?

Як повідомляють у Камінь-Каширському РВ ДРАЦС Головного ТУЮ у Волинській області найпоширенішими іменами хлопчиків були: Дмитро, Андрій, Богдан, Арсеній, Михайло, Тимофій, Максим.

Дівчаток найчастіше називали: Анна, Анастасія, Мілана, Софія, Вікторія, Юлія, Злата.

Обирали імена для своїх дітей і серед серед рідковживаних.

Так, хлопчиків назиали: Авенір, Платон, Демір, Ільдар, Архип, Орест, Аян, Віллі, Корнилій, Єремій, Рувім.

Не менш оригінальні рідкісні імена підбирали у 2016-му і для дівчаток: Руф, Рахіль, Сара, Сусанна, Дана, Еріка, Тавіта, Серафіма, Анісія, Ніколь.

Коментарі

14 Січня 2017, 14:45

У колишньої завідувачки ЗАГС у Камені на прізвище Бутакова, ім'я чоловіка було Авенір. Біблейський герой Авенір зустрічав Давида після його перемоги над Голіафом - так переповідіють події біблейні притчи... А найпопулярніші дівчачі імена навіть нема потреби переповідати - їх єврейське походження видно відразу. А шо, Вальцман, Гройсман та інші чиновники хіба даремне брали владу у свої руки...))) Най ростуть щасливі дітки з будь-якими іменами, бо таки людина красить ім'я, а не навпаки!

14 Січня 2017, 16:10

Якщо імена популярні, то як вони можуть бути рідкісними??? А потім, а навіщо тоді імя, якщо людина його красить, а не навпаки??? Ім'я - не прикраса, а назва. В часи Давидові про це добре знали і цього дотримувалися.

14 Січня 2017, 19:08

Яка різниця в тому імені? Це продукт світоглядних установок їхніх батьків. Лиш би здорові були та дитинство використовували для свого розвитку. Не нам же жити їхнім життям.

14 Січня 2017, 20:54

Яка різниця, жити чи не жити? Жити чи псувати повітря? "Лиш би" були здорові та дитинство своє використовували аж до пенсійного віку. Не вам жити нашим життям, бо вам що жити, що не жити, головне бути аби хтось побачив та копіючку подав. Це як в расеї - пажалелі. Ім'я - це призначення людини в житті своєму і серед людей. Ванька має відпрацювати ванькою, 777-й - 777-м.

14 Січня 2017, 23:07

ваші бздури, то вони ваші, їх ніхто не відбере

14 Січня 2017, 23:22

Для 18:54. Чого так на чоловіка нападати? 777 -й досить правильно сказав, в дітях батьки часто реалізовують свої не реалізовані мрії, у т.ч. і у іменах. Надто багато ви покладаєте на ім'я, ото собі правильно назвав дитину і успіх забезпечений, бо це - призначення. Є купа Ваньок, котрі досягли у своєму житті неабияких успіхів і залишили по собі добру згадку для дітей, внуків і своєї Землі. А є купа Іванів Івановичів, котрі пропсували повітря... Людина красить ім'я, а не ім'я забезпечує чакру. Хоча, звичайно, є свої , що називається, нюанси - час народження, розклад зірок на небі тощо. Це також важливо і варто мати інтуїцію у виборі імені. Але, головне - праця та розум батьків, генетика, колектив у який попадає людина і робота над собою впродовж всього життя....Життя - це ровер, доки крутиш педалі - їдеш!

15 Січня 2017, 13:46

Правильно сказано. Різко, але правильно. Всі ці сю-сю-сю, ця нещирість, показна толерантність, не від розуму, а від страху перед життям. Реакція 777-го тут є адекватною, бо як може реагувати людина, яка словами сіє, а власних, не позичених думок немає.

15 Січня 2017, 14:39

Тут прямо психоаналітики та інтелектуали в тому Камені. Страх, нема власних думок... Бздури, одні бздури.

15 Січня 2017, 15:33

Твердження про те, що "Ім'я - це призначення людини в житті своєму і серед людей." є ознакою фаталізму, сліпого вірування у приреченість, невідворотність запрограмованих іменем, назвою чи певним тотемом майбутнього. Таке мислення, яке було властиве язичникам, передбачало циклічність часу, поклоніння різним Богам - володарям природних явищ, відтак - лежання на печі і пасивне очікування (принца на білому коні дівчатами, неминучого щастя, лідера, долі...) чи надію на невідворотність удачі та успіху. Тому, справді - страх, відсутність власних думок, сліпе поклоніння ідолам (ім'я, ідеологія, партія, вождь тощо). Час лінійний, а не циклічний, у цьому перемога і прогрес християнства...Наші поліські звичаї, обряди, вірування часто і тісно переплетені із залишками чи рудиментами язичництва. Звідси й протилежність - прокльони, ще недавно так розповсюджені Поліссям. Повторюсь, ім'я, звісно, не остання штука у долі людини, але вона надто далека від фундаменту, опорних стін та архітектури його майбутнього Не спрощуймо розуміння природи і законів її розвитку! Проаналізуйте прізвища, імена у наших селах по шкільних журналах чи списках виборців і ви побачите дивовижні співпадіння, навіть 2-3 домінуючих прізвища на село, купу однакових ПІБ навіть у одному класі. Мода на імена - це вже з іншої опери...

15 Січня 2017, 16:53

Це ви про що? Написане вами ви самі розумієте?

15 Січня 2017, 18:12

А як ви думаєте? Чи вам якось "попроще" висловлюватися? Вам вислови типу "псувати повітря", "...аби хтось побачив та копіючку подав" більш ближчі і зрозуміліші. Через фаталізм, приреченість своєї долі людина є рабом, котрий не здатний сприймати цей світ в його різноманітності. Можливо ви ще вірите в гороскопи та ходите ворожки, тоді не читайте всіляких бздур в інтернеті. Маєте, сподіваюсь, гарне ім'я і цим все запрограмовано. Якщо ж воно вам не подобається, тепер метрику переписати - раз плюнути. Виберіть собі щось надійніше і в добрий час....Адже, "Ім'я - це призначення людини в житті своєму і серед людей" )))

15 Січня 2017, 18:32

Якщо когось, справді, більш детально зацікавить питання лінійності та циклічності часу у християнстві та язичництві, а це світоглядні речі, то найбільш доступно це виклав сучасний дослідник, письменник Андрій Топачевський у своїй книзі "З Божого саду. Рослини і тварини у Святому Письмі. К., 2014, «Веселка». Це сучасний науковий погляд на життя, релігію, світ та людські взаємостосунки. Батько автора, професор Олександр Топачевський, очолюючи наукову установу у м. Києві, своєю принциповою (у 60-х роках минулого століття) позицією фактично спас Україну від ще більш варварського посягання на річку Дніпро, яка і так заледве витримує техногенне навантаження колишньої науки, що збудувала на його берегах численні водосховища, штучні моря (Київське, Кременчуцьке, ...), ГЕСи, промислові гіганти та інші рукотворні монстри.

15 Січня 2017, 19:35

Стільки емоцій на пустому місці, але пан Хрін з цікавою річчю нас познайомив. Світогляд-це основа сутності будь-якої людини. При нагоді ознайомлюся з А. Топачевським.

16 Січня 2017, 17:43

По-перше, не на пустому, а на порожньому місці. По-друге, навіщо вже так нервувати, наче погано підготовлений вчитель від учня. По-третє, шановні, немає основи сутності. Є або, точніше застосовується або поняття «основа», або «сутність». Якщо про людину, то сутність людини визначає її відмінність, тобто індивідуальність, навіть якщо це повний дебіл, або геній. Якщо про основу, то це ймовірніше за все відповідає категорії «можливість». Основа, це для математичного або повсякденного спілкування. По-четверте, Хріне, якщо вас не сприймають, то це не означає, що ви розумніший. В своєму писанні ви спілкуєтесь не з ймовірним читачем, а сам з собою. Якщо вам зручно думати пишучи, то так і скажіть: пишу – значить думаю, тобто в процесі, який можливо приведе до висновку. З цього приводу можете розважити себе висловленням: мислю – значить існую. Але загалом розмова з вами вдалась, знову переконався, що ви не поспішаєте осмислювати те, про що говорите, бо уже все знаєте.

16 Січня 2017, 19:44

Не є етично писати під чужим ніком, навіть, якщо пише знавець формальної логіки, який знається на поняттях. Ядро людини не індивідуальність, а світогляд.

16 Січня 2017, 21:20

Це не формальна, а діалектична логіка. Світогляд забезпечує індивідуальність. Але в разі усвідомлення індивідом своїх знань і цінностей маємо особистість - того, хто знає про свої перебування в суспільній системі координат. В разі неконтрольованого відтворення знань, а це трапляється з більшістю людей - є просто індивідуальність, тобто фізична відмінність від інших. Тобто, не завжди світогляд є причиною якісної переваги однієї людини над іншими. Якби було не так, то людство не знало б такого явища, як колективна свідомість.

16 Січня 2017, 22:23

Дякую за нові знання, хоча не з усіма аргументами погоджуюся. Діалектика-це єдність та боротьба протилежностей, заперечення-заперечення, перехід кількості в якість (за совковим діаматом). А формальна логіка тому й формальна, що дозволяє формулювати судження й умовиводи без смислових протиріч. Ядро ж особистості,-Я-концепція. І взагалі тут ніхто не випєндрюється, як Ви думаєте (не пацан, і не кобіта, а дорослий чоловік).

16 Січня 2017, 22:56

Закони як і сам феномен діалектики відкрили не совки, а ще давні греки. Совки діалектику вульгаризували, звели до убого рівня пролетаря, колгоспника. Формальна логіка розглядає явище в статиці. Різниця між діалектичною і формальною логіками десь така сама як між евклідовою і неевклідовою геометрією, системним аналізом і сінергетикою. Остання, як і діалектика розглядає будь-яке явище в русі, виявляючи причини руху. Відповідно, будь-яке визначення чи поняття має подвійне значення, або знаходить свою протилежність. Забобон, вірування, фаталізм є явищами і поняттями, які допомагають передбачити наявність невідомого . Кожна нормальна людина є забобонною. Кожна ненормальна людина через несвідомо запозичений забобон відмовляється пізнати його природу. Якщо люди ще часів Давнього Єгипту надавали значення імені людини, якщо в деяких давніх або архаїчних культурах до повноліття приховується справжнє ім’я людини, якщо поряд з іменами чомусь виникають прізвиська і т.д. , то це ж не просто так, бо все має не лише суб’єктивну а перед усім об’єктивну причину. Більшість людей не бачили Бога, але, чомусь, здатна вірити в його існування. Так вже облаштована людська свідомість, що знаходити сенс вважати, що люди не все знають, а тому не наважуються легковажити з невідомим.

17 Січня 2017, 00:50

Ліньки гуглити, але синергетика, а не сінергетика. Невідоме, бо ми не маємо необхідної інформації, або не знаємо способу, як її відкрити. Геометрія буває ще й нарисною.

17 Січня 2017, 00:52

Щодо імені, то до совітів було все просто, як батюшка запише в метриці, таке й ім"я.

17 Січня 2017, 01:54

Граматична помилка не заперечує предмет протиставлення системному аналізу. Перед людьми завжди буде невідоме, точніше, усвідомлення невідомості у відомому - феномен безкінечності. Люди досліджують те, що або про що вони знають. Спочатку гіпотеза, потім віра, потім уявлення, потім розчарування, яке приводить до наступної гіпотези. Нарисна геометрія - це спосіб геометричного мислення. Евклідова і неевклідова геометрії - це математичні теорії. Лінькуватись шкідливо -веде до деградації. Попи діяли автоматично, але правильно, за встановленою їм схемою. Брали календар, з нього довідувались про Святого на день хрещення дитини, визнавали за ним право патронату і його іменем нарікали немовля. За совєтів за основу брали не святих, а гасла. Теж своєрідна магія імені. Ніщо не виникає з нічого і не перетворюється на ніщо.

17 Січня 2017, 14:44

Дякую за цікаву інформацію, надіюсь не лише для мене. Про процес пізнання як творчість Ви гарно написали, варто добавити туди ще феномен осяяння. Деградація починається зі шкідливих звичок (алкоголізм, тютюнопаління, наркоманія тощо), при психосоматичних хворобах та в декого у процесі старіння. Ви навели закон Баррі Комонера, але в нього є ще декілька, наприклад, "За все необхідно розплачуватися", "Природа знає краще" та ін.