Картопляний культ. Працюють усі, щоб було чому гнити

Україна — четвертий виробник картоплі у світі та має 6,2 % від її світового виробництва. Станом на 1 листопада 2016 року виробництво картоплі в Україні склало 21,7 млн тонн. Такі цифри подає Держстат.

Зі слів голови Української асоціації виробників картоплі (УАВК) Миколи Гордійчука, ці дані завищені – ймовірно, картоплі було зібрано не більше 15 млн тонн, – пише видання Тексти.org.ua.

Різниця даних зумовлена тим, що промислове виробництво займає лише незначну частину картопляного ринку України. Майже 95% картоплі вирощує населення.

За інформацією Картопляної асоціації,через супермаркети продається в рік приблизно 3 млн тонн картоплі, а ми з'їдаємо удвічі більше – не менше 6 млн тонн (120-128 кг на людину). Ще близько 3-4 млн тонн щороку згниває. Частина врожаю йде на корм тваринам.

Як зазначив Микола Гордійчук, ціна на картоплю вкрай низька. У виробника картопля коштує 3 – 3,50 грн за кілограм. Люди продовжують масово вирощувати картоплю. А ті виробники, що працюють, конкурують за місце на полицях торгівельних мереж.

ПРОФЕСІОНАЛАМ НЕ ЦІКАВО

Найбільший виробник картоплі в Україні, агрокомпанія «Мрія», цього року засадила нею 2 000 гектарів. За даними УАВК, є ще декілька компаній, які вирощують рослину на приблизно тисячі гектарів. Але переважно площі, які фермери відводять під картоплю, коливаються у межах 100 – 200 гектарів.

На думку представника голландської компанії HZPC Ігоря Чечітко, навряд чи можна прогнозувати, що в найближчі роки співвідношення фермери-населення сильно зміниться. Картопля є відносно низькомаржинальною культурою, яку, до того ж Україні складно експортувати. Якщо в 2011 році при врожайності близько 20 центнерів з гектара можна було мати маржу в 60-70 %, то зараз, щоб отримати 20-30 %, треба збирати не менше 35 центнерів.

В першу чергу змінила маржу девальвація гривні. В собівартості фермерської картоплі імпортні компоненти займають значну частку, а саме:

• майже все насіння картоплі – імпортне. Постачальники – це Франція та Нідерланди. Навіть з сусідньої Білорусі імпортують насіння сортів з високим вмістом крохмалю;
• імпортуються добрива та хімія від хвороб і шкідників.

За оцінками Чечітка, щоб засіяти гектар картоплі, яку можна продати закордон, треба витратити від 60 до 90 тис грн. Крім того, техніка, яка потрібна для саджання картоплі, є доволі специфічною, та кожна компанія, яка ввела картоплю до посівної карти, мусила закупати її окремо. Купили спеціальні трактори – діватися нікуди, такі компанії продовжують її вирощувати.

«Вклавши гроші в техніку, в пакувальні лінії та потужності для зберігання, важко згорнути ці інвестиції, адже, крім як для картоплі, використати це для вирощування інших культур неможливо», – впевнений Чечітко.

Збільшити маржу, підвищивши ціну на внутрішньому ринку, для компаній нереально – на базарі продаватимуть дешевше.

В ОБХІД КОРДОНУ

За даними Державної фіскальної служби, протягом десяти місяців 2016 року Україна імпортувала картоплі на 4 млн доларів, а експортувала на 1,3 млн.

«Майже увесь імпорт – це насіннєвий матеріал», – говорить Гордійчук.

З його слів, невеличкими партіями картопля імпортується протягом березня-квітня, коли ще немає молодої картоплі, а покупцям її вже хочеться. Але останні роки обсяги набагато менші, ніж п'ять років тому – у 2011-2013 роках Україна імпортувала картоплі з Єгипту приблизно на два мільйони доларів в рік.

Поступово скорочуються у грошах і обсяги експорту. У 2011 році головним імпортером була Росія, яка купила картоплі на 2,8 млн доларів, то в 2014 році кількість витрачених нею на українську картоплю грошей зменшилась до 1,3 млн.

У 2015-2016 роках експорт української картоплі в Росію заборонений, але це не означає що її там немає. Просто йде вона через Білорусь, яка раптово почала купувати у нас свій традиційний продукт на 1,2 млн доларів у рік.

Але контрабандні продажі не компенсують втрату російського ринку. Компаніям також треба шукати збут для приблизно 30% картоплі з внутрішнього ринку, яка раніше продавалась на Сході та у Криму.

За даними ДФС, крім Білорусі, українські компанії експортували картоплю минулого року до Грузії, Азербайджану, Молдови та Туреччини. Наразі йдуть перемовини щодо експорту до ЄС. Є певна зацікавленість у Південної Кореї, Японії та Малайзії. Але, щоб отримати вихід на ці ринки, компаніям треба дуже ретельно підійти до якості продукту. А з цим є проблема.

Вирощується промисловим способом не більше 5%, а експортується близько 2%, зібрати велику партію експортної якості важко.

Максимальна партія, яку зібрали члени Асоціації, склала 600 тонн. А експортувати картоплю, яку вирощує населення, не можна взагалі.

«По-перше, не збереш 20 тонн однорідного товару. По-друге, не отримаєш всі потрібні сертифікати, бо не відомо, яке поле перевіряти», – говорить голова УАВК.

Тож український ринок картоплі хоч і великий, та не професійний.

Для порівняння: у Нідерландах, Бельгії, Франції середній показник врожайності картоплі – 52 тонни з гектара, в Україні – 16 у приватників і 25-27 у фермерів і компаній.