Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Їй аплодували в Польщі, Білорусі, Україні

21:45 10.06.2017
1381

Нещодавно Камінь-Каширщина розпрощалася із людиною-легендою, людиною-епохою – Заслуженим працівником культури України Тетяною Дмитрівною Смолярчук.

Невимовно боляче писати сьогодні про неї у минулому часі. Адже ця прекрасна, енергійна, чарівна жінка була частиною історії культури нашого району.

Під керівництвом Тетяни Дмитрівни творчого злету досягла народна аматорська хорова академічна капела «Колориит». Її професійні знання, хормейстерський, педагогічний і організаторський талант якісно змінив творче обличчя колективу.

Творчі здобутки Тетяни Смолярчук як митця, організатора педагога здобули високу оцінку у 1999 році – їй присвоїли звання «Заслужений працівник культури України».

Працюючи у Камінь-Каширській школі мистецтв, вона керувала камерним хором, ансамблем музичних інструментів, тріо бандуристок та ін.

Останнє десятиріччя свого життя керувала народним аматорським хором ветеранів війни і праці «Дзвони памяті».

Натхненна праця Тетяни Дмитрівни неодноразово відзначалася на різних рівнях.

Світла пам’ять про цю чудову людину назавжди залишиться у наших серцях









Коментарі

Sterh

23:59 10.06.2017

В народі часто кажуть: "Бог забирає кращих!". Це сповна відноситься до Тетяни Дмитрівни. Нема потреби повторюватися у високих професійних, організаторських, педагогічних та інших талантах і творчих досягненнях цієї Людини. Я хіба до сказаного додам той штрих, який мені найбільше запам'ятався - чудові людські якості цієї жінки. Відразу після музучилища, молоду Тетяну Дмитрівну скерували на роботу у музичну школу міста. Поряд з навчанням музики дітей, Тетяна швидко і органічно вписалася у музичний вокально-інструментальний гурт місцевого РБК (районний будинок культури), який з її приходом отримав російськомовну назву "АІСТ" - від початкових літер імен його учасників: Альоша Семенюк - соло гітара, Ігор Левченко - бас гітара, Степан Соловей - барабани, Тетяна (Смолярчук) - клавішні інструменти. Її висока музична професійність, працьовитість, милий і душевний характер відразу всебічно далися взнаки у позитивному плані на цей молодіжний колектив, що користувався неабияким успіхом у місцевої молоді на танцях і концертах в РБК та літньому танцмайданчику у міському парку. Ці ж музиканти були фактично кістяком в оркестрі, з яким район з концертами і оглядами об'їздив майже всю область. Ніхто і ніколи не чув від Тетяни жодного слова якогось невдоволення, втоми, чванства та інших можливих у таких випадках слабкостей людського характеру. Це була напрочуд мила, весела, зібрана і симпатична у всіх відношеннях дівчина, жінка, керівник... Не хоче моя душа думати про неї у минулому часі, але Тетяна Дмитрівна ще довго буде жити у серцях своїх учнів, друзів, знайомих та, звісно, родини. Її праця і талант значно зміцнили фундамент, на якому впродовж тривалого часу буде триматися сфера культури району! Спи спокійно, Тетяно! Ти неначе знала про своє коротке життя і не легку долю, тому й поспішала робити добро людям, співати тією вранішньою пташиною, котра однією з перших відлітає у вирій Вічності...

Роман Трофимук

09:55 12.06.2017

Дуже шкода. Ця людина для мене була хорошим наставником, керівником і хорошим, вірним другом.....

Великі про великих

13:05 12.06.2017

Помирають майстри, залишаючи спогад, як рану
В баоилєфах печалі уже їм спинилася мить,
А підмайстри іще не зробились майстрами,
А робота не жде - її треба робить.
І приходять якісь безпардонні занози,
Потираючи руки, беруться за все.
Поки геній стоїть, витираючи сльози,
Метушлива бездарність отари свої пасе.
Який дивний пейзаж - косяками ідть таланти,
Сьоме небо своє прихиляє собі суєта...
При майстрах якось легше -
Вони, як атланти, - держать небо на плечах,
Тому й є висота.
Ліна Костенко

Товариш, колега

13:48 12.06.2017

В часи її молодості, про які пише Sterh, вона часто на електрооргані в складі ансамблю вела мелодію популярної тоді пісні В'ячеслава Добриніна "Прощай".
Нехай хоча б один куплет цієї пісні символічно пролунає у серцях тих, хто її знав, товаришував чи працював з нею:

"Прощай, со всех вокзалов поезда
Уходят в дальние края.
Прощай, мы расстаёмся навсегда
Под белым небом января.
Прощай, и ничего не обещай,
И ничего не говори,
А чтоб понять мою печаль
В пустое небо посмотри..."

16 грудня
Сьогодні
Вчора
14.12.2017
13.12.2017
12.12.2017
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин