Нові стандарти у Раків-Ліській школі або Чи зміниться наша освіта від перестановки меблів

Два перших класи у Раків-Ліській ЗОШ І-ІІІ ступенів з 1 вересня навчатимуться за новими стандартами. Хвилюються і вчителі, і учні, адже, для них доведеться робити революцію в освіті.

Важко уявити навіть, що наші школярики більше не сидітимуть за партами, склавши слухняно руки, як робили це ще їхні бабусі-дідусі й батьки.

Першовересень для багатьох українських першачків цього навчального року розпочнеться по-особливому: вони не лише прийдуть навчатися у незвичні класні кімнати, а й знання здобуватимуть не так, як усі однолітки, – пише «Україна молода».

Українська школа починає впроваджувати нові стандарти в початкову освіту.

Перші 100 шкіл України (по чотири з кожної області) беруть участь у пілотному проекті «Новий стандарт початкової загальної освіти», що впроваджується за сприяння фонду «Крок за кроком». 

«У нашому селі набрали аж три перші класи»

На Волині навчати першачків по-новому вибороли право дві луцькі школи — №1 та №4, нововолинська №6 та одна сільська — Раків-Ліська школа І-ІІІ ступенів Камінь-Каширського району.

Всі вони набрали по два експериментальні класи.

Вивчивши та систематизувавши досвід цієї не просто нової, а революційної справи, Міністерство освіти у 2018-2019 навчальному році планує започаткувати нові стандарти в початковій школі всієї країни.

Як же до числа новаторів вдалося потрапити сільській школі з Полісся? 

— У травні був конкурсний відбір для участі в цьому проекті. Ми презентували там свій заклад i вибороли це право, — розповів директор Раків-Ліської школи Олександр Кузьмич. — Нові стандарти мають напрацьовувати не лише міські школи, а й сільські. Але за умови, що в них є два перші класи. Непросто знайти таку сільську школу в області. А ми цього року набрали аж три перші  класи! Два з них будуть експериментальними. В одному навчатимуться 20 дітей,  у другому — 21. Хоча багато батьків ще просяться туди, але взяти більше, ніж треба, не можемо. 

— Раків-Ліс — село дуже велике, понад тисячу дворів. Чи не замала вже школа, збудована фактично за рік після руйнівного урагану, що пронісся над Волинню у червні 1997-го? 

— Затісна. І вже давно. Навіть по кабінетах вчимося. Але викручуємося. Сьогодні навчаються 509 учнів, працюють 54 педагоги. Кожен учитель має свій методичний центр і робоче місце. Працюють чотири групи продовженого дня. Маємо два класи інформатики, чудовий спортзал із тренажерним залом. Є все і для навчання, і для відпочинку. 

«На уроки запрошуємо батьків»

— Вибрали нашу школу не лише тому, що маємо багато першачків, а й тому, що школа завжди брала активну участь у різних всеукраїнських конкурсах i проектах, — продовжила розповідь директора завуч школи Валентина Мойсеївна Борсук. — Ще у 2009 році ми вибороли друге місце у всеукраїнському конкурсі «Початкова школа ХХI століття». Сім років поспіль виборюємо перше місце в районі серед сільських шкіл на предметних олімпіадах.

Пишаємося своїми випускниками, багато з них навчалися й навчаються у провідних вузах нашої країни.

Були роки, що 96 відсотків наших випускників ставали студентами! І директор наш усі новації в освіті завжди підтримує.

Інтегровані уроки, які мають стати родзинкою в нових експериментальних класах, для нас уже не новина. Наприклад, на урок української мови у другому класі вчителі запрошують батьків.

Вони разом із дітками відповідають біля дошки, навіть дідусі читають вірші. Знаєте, як це мотивує школяриків?!

А якщо батьки ідуть до школи — школа буде жити. І тепер батьки дуже відповідально поставилися до участі у всеукраїнському експерименті. 

Влада районна взялася забезпечити експериментальні класи спеціальними партами, адже за умовами пілотного проекту дитина має сама сидіти за партою. Бо навчатимуться дітки у групах, парами.

У класі має бути зручний м’який куточок для читання та спокійного обговорення (тут навіть дозволяють поставити канапу й покласти подушки), спеціальна меблева стінка, куточок усамітнення, плазмовий телевізор, ноутбук.

Та головне — не меблі, а система подачі матеріалу. Новинок у навчальній програмі багато.

Вчителі, які працюватимуть в експериметальних класах, уже пройшли тренінг в Інституті післядипломної освіти, а викладачі іноземної мови підвищували кваліфікацію аж у столиці.

До речі, для педагогів у рамках експерименту є віковий ценз: учителеві не має бути більше 50 років.

Раз на місяць педагоги всіх шкіл, що беруть участь у цьому пілотному проекті, збиратимуться в обласному центрі, щоб обговорювати здобутки та проблеми.

Міністерство освіти прислухатиметься до їхніх порад i зауважень, враховуватимуть усі помилки, і тільки тоді буде випрацювано нові стандарти для початкової школи, які запровадять у всій країні.

Зламати стереотипи 

Перед цим 1 вересням учителі-першопрохідці хвилюються не менше, ніж самі першачки. Бо для них теж усе буде вперше.

Як зізналася Тамара Адамівна Рудчик, учитель початкових класів Раків-Ліської школи (25 років педагогічного стажу), цей експеримент — велика праця над собою перш за все для педагогів.

Зламати в собі стереотипи, відійти від завчених стандартів, щоб не просто навчити дитину, вклавши у неї купу знань, а виховати успішну людину, здатну ці знання застосовувати в житті, — це найважче.

Бо парти й дивани купити можна, дозволити дитині під час уроку вставати й ходити по класу — теж, і матеріал подати в ігровій формі — не проблема.

Гратися — справа хороша, але й учитися теж треба. Як знайти золоту середину — відповідь, сподіваємося, і дасть експеримент. 

Непокоїть інше: реформи в освіті йдуть, ніби все добре, але грошей на освіту виділяють дедалі менше й менше.

Якщо наступного року нові стандарти запровадять у всіх школах країни, чи вистачить ресурсу для їх впровадження? Не всі ж такі великі школи в селах, як у моєму рідному Раків-Лісі.

Одну-дві район потягне, а решту? Важко уявити, скільки вчителів доведеться перевчити за короткий проміжок часу.

І чи достатньо кількаденного тренінгу, щоб зробити таку революцію в освіті?

Питання, питання...

Ніна РОМАНЮК.