Опублікували раритетні фото Каменя-Каширського

02 Жовтня 2017, 21:40
5116

Перша писемна згадка про місто Камінь-Каширський відноситься до ХІІ століття, а точніше до 1196 року, коли Волинський князь Роман Мстиславович побудував на цьому місці могутню фортецю. Щоправда за півстоліття, в 1241 році, фортецю спалили монголи.

За часів Великого князівства Литовського у XIV ст. фортеця була відбудована у камені, звідки і виникла її інша назва — Камінь, – йдеться на ВолиньPost

У 1430 році містечко отримало магдебурзьке право (підтверджене згодом у 1600 році). За Люблінською унією 1569 року Камінь-Каширський і навколишні території переходять під владу Польщі, де поступово місто зійшло до статусу села і втратило минулу славу на деякий час. 

У 1913-1915 роках було збудовано залізничну колію, яка поєднала Камінь-Каширський з Ковелем. В цей час почали з’являтись перші промислові підприємства в Камень-Каширському.

На підставі положень мирного Ризького договору від 1921 р., територія Каменя-Каширського відійшла до Польщі, місто увійшло у склад Пінського повіту Поліського воєводства. 

Від 1939 місто – у складі УРСР. Від 1940 року – райцентр. У роки Другої світової війни було окуповане німцями до 16 квітня 1944 року.

У центрі Каменя-Каширського є залишки давнього городища «Замок», розташованого на правому березі річки Цир. У 1987—1988 роках археологічні дослідження на території городища проводила експедиція Волинського краєзнавчого музею під керівництвом Сергія Панишка (сьогодні кандидат історичних наук, доцент Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки).

В Камені-Каширському частково збереглися давні пам’ятки. В першу чергу це комплекс домініканського кляштору XVII ст., від якого вцілів сильно перебудований костел та каплиця. Він був зведений останнім представником роду Санґушків, які свого часу володіли містом. Церква Пророка Іллі 1700 р. належить до втрачених об’єктів.

Фото - www.gfh.org.il 
Текст - Тетяна Яцечко-Блаженко

















 

 

Коментарі
03 Жовтня 2017, 10:44
всі фото з євреями
04 Жовтня 2017, 00:27
Цікаво, чи всі камінчуки можуть потратити 7 тисяч грн. на ноутбук+заплатити за Інтернет. У ті часи фотографія вимагала грошей не менших,чим нині комп"ютерна техніка.
04 Жовтня 2017, 01:03
Klasni foto :) <br/>A na raxynok komentary z evreyamu... Nevze Vu zabylu, skilku evrejiv y nas vunus4eno bylo? Rasuzm s4e nikomy ne dopomig murno zutu, skoriwe navpaku
06 Жовтня 2017, 00:31
Усі ті фото приблизно або десь біля того 34 роком. Бачимо на фото що підписане як Камін-Коширски. Напевно вже потім м&quot;ягкий знак добавився в російській транскрипції.
06 Жовтня 2017, 20:15
Дуже видно історичність міста, особливо на фото, де віз в калищі посеред вулиці. Видно пани, що на фото, наказали випрягти коней і не мучити скотину.
06 Жовтня 2017, 23:49
Мене також заінтригувало це фото з возом у багнюці та вище над ним, де видно міську вулицю з &quot;тротуаром&quot;-кладкою. Впадає у вічі відсутність належного рівня місто/село будівельної практики та сяких-таких фахівців у цій галузі. Підтвердженням цього є вузесенькі вулиці - аби розминулись дві фіри,- хоча землі було у цих краях достатньо і для держави не складало великих видатків, щоб викупити чи реквізувати її у власників. Майже непомітні так звані фоси - стічні рівчаки обабіч дороги по обидва боки, аби дорога була меліорована та залишалась сухою. Хто бачив села німецького проектування тих часів, а таких чимало в Галичині, в Польщі, Прибалтійських країнах, той зауважить їх продуманість і практичність. Очищення рівчаків для відведення грунтових вод та опадів від дороги входило до повинності/податків на обійстя. Але що говорити про початки минулого століття, коли вже в радянські часи на вулицях міста не було хоча б елементарного бутового чи якогось іншого примітивного твердого покриття, окрім центральної. Водії вантажних автомобілів, навіть лісовозів, їздили , скажімо, на обід своїми важкими авто, розбиваючи навесні й восени дороги міста в місиво, як на фото. Лопата, трос і сокира - були найнеобхіднішими супутниками водіїв. Відносно не так давно, приблизно тільки у 70-х роках збудували шосейні дороги/дороги з твердим покриттям до Полиць, Вібзира і в Пнівне. Навіть сьогоднішне містопланування не враховує ці елементарні вимоги до доріг - вони повинні бути сухими і напівпохилими по обидва боки, щоб опади не затримувались на них і стікали канавами у річку. Але хто на це дивиться - відвели плац у полі, забили &quot;колики&quot;, розрахувалися з мерією і землевпорядником і по тому всьому. З нас також будуть сміятися нащадки через років 20- 30 і питатимуть одне одного - чому така була недолугість? Звернуть все на бідність, не розуміючи, що бідність є похідною від глупства у вузькому і широкому його розумінні...
07 Жовтня 2017, 03:54
Навряд чи ті, що зображені на раритетних фотографіях, здобувши освіту, залишились у Камені. І так можна продовжувати аж до наших днів. Прикро, але теперішні фото, зроблені сучасними засобами зафіксують сьогоднішній стан Каменя, тобто нашу культуру тобто створені матеріальні і духовні цінності протягом часу. Один зріз матеріальної культури народу та еліти ми можемо бачити на викладених фото. Наші нащадки побачать інший зріз,.. що про нас подумають..? а що казатимуть..? може їм прикро буде як і мені, а може гордитимуться...хто зна?
07 Жовтня 2017, 20:54
Ось про що точно будуть теревенити, так це про втрачену Іллінську церкву! В голові не вкладається, будуть казати, як люди, влада ходили обабіч &quot;реставрації&quot; московитами-холуями під Вологодску чи Псковську моду, не обробили антипіренами деревину і не вберегли святиню. А от про відродження України, розрив її з &quot;пуповиною-зашморгом&quot; - говоритимуть з пієтетом, чомусь я у це вірю твердо...
30 Листопада 2019, 22:50
Вулиці з калищем і багнюкою ще й досі в місті є. Напевно, бережуться державою як історична цінність.
Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024