У районному краєзнавчому музеї вшанували пам`ять Тараса Шевченка

10 Березня 2018, 10:43
4676

На тематичному заході з нагоди 204-ї річниці від дня народження великого українського поета, художника, мислителя Тараса Шевченка учні Камінь-Каширської ЗОШ І-ІІІ ст.- гімназії №2 ознайомились із цікавими фактами життя та творчості Кобзаря

А також дізналися про дослідження лауреатів Шевченківської премії, зокрема – нашого земляка, вченого-шевченкознавця Євгена Шабліовського, декламували Шевченкові твори, слухали музичні композиції на його вірші.


 

Проникливо і чуттєво звернулась до відвідувачів словами Шевченкового «І мертвим, і живим...» учениця міської школи-гімназії Оля Птачик, переможниця районного конкурсу  юних читців поезії Тараса Шевченка. З помітною зацікавленістю сприйняли діти відеосюжет, в якому були представлені музичні композиції на вірші Тараса Шевченка «Ой, діброво, темний гаю» і «Тече вода з-під явора»  у виконанні українського вокального дуету «ТЕЛЬНЮК: Сестри».



 

А ще школярі ознайомились із матеріалами Шевченківської світлиці, що їх надав для музею громадський діяч Борис Войцехівський, киянин, радник-організатор Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка, член правлінь Фонду культури України і Громадського організаційного комітету Великого проекту «Григорій Сковорода – 300», лауреат Премії імені Михайла Сікорського і Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка.

Борис Войцехівський засаджує сквер в честь Тараса Шевченка. Він  також є ініціатором створення живих памятників на честь відомих українських діячів, в тому числі - Григорія Сковороди, митрополита Іларіона Огієнка тощо.
Борис Войцехівський засаджує сквер в честь Тараса Шевченка. Він також є ініціатором створення живих памятників на честь відомих українських діячів, в тому числі - Григорія Сковороди, митрополита Іларіона Огієнка тощо.

Борис Михайлович із власної ініціативи вже розповсюдив фотоматеріали (копії оригіналів рукописів поета, його прижиттєвих фотографій, рисунків-акварелей тощо) для 50-ти світлиць, серед них: у 8-ми посольствах України, 4-х універститетах ( в тому числі – в Узбецькому державному університеті), в бригадах АТО, гімназіях, школах, академіях, музеях. П`ятдесят перша світлиця сьогодні була представлена в районному музеї.


 

Щодо цікавинок про життя великого Кобзаря, то діти дізнались, що:

– 24 роки Тарас був кріпаком, 11 років перебував під слідством, на військовій службі, у засланні і лише 12 років життя був відносно вільною людиною;

 – нині встановлено 1385 пам’ятників Тарасу Шевченку по всьому світу;  найвищий з них – у Ковелі: висота – більше 7 метрів, вага бронзової скульптури – близько 20 тонн, автор – український скульптор В. Шолудько;

– поезію Шевченка перекладено понад ста мовами світу, серед них – японська, корейська, арабська і міжнародна мова есперанто;

– за життя Шевченко намалював 1300 картин, портретів, малюнків, офортів, ескізів тощо, з яких дійшло до нас близько 800 робіт;

– зріст Тараса Шевченка – 1,64 м;

– улюбленим напоєм був чай, а улюбленою їжею – справжній український борщ, «затертий пшонцем і затовчений старим салом», вареники з сиром з грубої гречаної муки й такі ж самі галушки; йому також смакували рибні страви;

– у Черкасах знаходиться музей найвідомішої книги Шевченка «Кобзар»; за життя автора книга перевидавалася 4 рази, а за радянської доби тираж «Кобзаря» сягав більше 8 мільйонів примірників;
– 200 населених пунктів і одне місто (Форт-Шевченко в Казахстані) носять ім'я поета, в його честь названий астероїд, а на Кавказі – гірська вершина Пік Шевченка (її висота 4200 м).

Портрет Тараса Шевченка із фондів музею. Автор - невідомий репресований український художник. Портрет подарований Івану Лукашовичу Калюху, репресованому в 1944 році жителю хутора Великий Ліс (між селами Хотешів і Котуш).
Портрет Тараса Шевченка із фондів музею. Автор - невідомий репресований український художник. Портрет подарований Івану Лукашовичу Калюху, репресованому в 1944 році жителю хутора Великий Ліс (між селами Хотешів і Котуш).

 

Загалом, у музеї спілкувались про сучасність Шевченкових суджень та ідей, його пророчих повчань і роздумували, чи бездоганно ми знаємо творчість Кобзаря? Та й чи знаємо взагалі? Напевно, мало хто ризикне дати ствердну відповідь. А поміж тим, весь світ визнає і шанує талант українського національного героя, схиляє голови перед його провісницькими думами.

Кінцевий акорд музейної зустрічі був оптимістичний і повчальний: діти  квапились до бібліотеки чи пак додому, щоб читати «Кобзаря».

Наталія Пась

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024