Стобихівка: батьки знову не пустили дітей у школу
-
-
>
-
>
-
>
4987
У вівторок, 3 квітня, у Стобихівці батьки не пустили дітей школу.
У такий спосіб люди намагаються достукатися до влади, аби чиновники врешті зрозуміли: тутешні діти навчаються в аварійній будівлі, – повідомляє прес-служба Волинського УКРОПу.
Громада самотужки зібрала на початок будівництва нової школи 600 тисяч гривень. Для цього створили благодійний фонд «Стобихівський пролісок».
Однак, аби розпочати будівництво потрібно передусім виготовити проектно-кошторисну документацію. А це компетенція місцевої влади.
Нову школу селянам обіцяють вже понад десять років. 2012-го навіть зробили проектно-кошторисну документацію, на що витратили майже півмільйона гривень.
З ініціативи народного депутата Ірини Констанкевич з фонду соцеконому на оновлення проектно-кошторисної документації та проведення її державної експертизи було залучено 100 тисяч гривень, ще мільйон гривень вже на зведення школи передбачається, що виділять наприкінці весни. Аби їх освоїти, гроші повинні надійти на рахунок управління капітального будівництва Волинської обласної державної адміністрації. Нагадаємо, що вони заблоковані упродовж кількох тижнів.
Окрім того, днями стобихівці довідалися, що школу не включили на фінансування з Державного фонду регіонального розвитку. Перелік об’єктів на включення до ДФРР визначає облдержадміністрація.
Голова батьківського комітету школи, який також очолює і благодійний фонд «Стобихівський пролісок», Сергій Сухацький каже, що наразі батьки не визначилися, як довго дітям доведеться не відвідувати навчальний заклад.
«Для нас найголовніше – життя наших дітей. І допоки від влади не почуємо конкретики у розв’язанні піднятого нами питання, доти учні перебуватимуть вдома. Ми втомилися чути лише обіцянки», – говорить Сергій Сухацький.
«У селі Стобихівка, чи не найбільша народжуваність у районі. Тут проживає 1460 людей, з яких 240 – діти шкільного віку. Вже зараз на черзі до навчального закладу – 206 малюків», – зауважує помічник народного депутата Ірини Констанкевич Світлана Сидорук.
Коментарі