Волинські пироги з чорницями, про які писав Іван Франко

30 Червня 2018, 19:40

4606

В мережі з'явився рецепт смачних пирогів з чорницями.

«Що за добра-предобра річ пироги з черницями! Хто їх не їв, а ще таких, які спеціально вміє варити і приготовляти Хане Гольдбаум, – жаль сказати, таких, що не їли подібних пирогів, буде, мабуть, чи не більше на світі від таких, що їли, – той і думкою не здумає і в сні не виснить, яка се добра річ пироги з черницями...», - так колись писав відомий український письменник Іван Франко.

Про традиційні волинські пироги з чорницями йдеться на сторінці «Автентичної кухні Волині» в соціальній мережі Facebook.

«Страва для Волині майже сакральна у літню пору. Бо що ж то за хазяйка, яка хоч раз у сезон їх не спече, на втіху дітлахам. От і в нас в хаті зранку запах чорничних пирогів сповістив, що сьогодні вихідний у мами. Винен був у тій пригоді чоловік, який ледь потягнувшись сповістив, що йому з якогось дива бабціни пироги наснились.

Хитро поглядаючи, як я п'ю каву зайшов здалеку: «може я на ринок зганяю, а то сезон чорниць в розпалі, а пирогами вдома і не пахло...». І ось, результат його ранкової пробіжки – ціла миска добрих пирогів!», - пише адміністратор спільноти.

Для тих, хто має бажання спекти, подають рецепт:

Готуємо дріжджову опару.

Дріжджі 40 г розтираємо з ложкою цукру, додаємо пів склянки теплого молока і ложку борошна, ставимо, в тепле місце, хай підходить.
Тим часом, збиваємо 2 яйця з 5-6 ст. ложками цукру, додаємо півпачки (100 г) розтопленого маргарину, склянку теплого молока, вливаємо туди нашу опару, що за той час вже підійшла і потроху починаємо всипати просіяне борошно, поступово вимішуючи.
Борошна додаємо і вимішуємо м'яко, поки тісто не стане еластичним і відлипатиме від рук.
Готове тісто ставимо в миснику в тепле місце, накриваємо рушником десь на годину.
За той час, перебираємо чорниці та пересипаємо її цукром.
Коли тісто підійшло, формуємо з нього невеличкі кульки, які розплескуємо в долонях, вкладаємо по ложці чорниць, защипуємо добре, аби не втік сік, коли будуть пектися і формуємо пиріжки.
Пиріжки викладаємо на деко, даємо підійти трохи (до півгодини), змазуємо верх збитим яйцем і ставимо пекти при 180 градусах, на середню позицію духовки десь на 40 хв.
Готові рум'яні пиріжки накриваємо рушничком і даємо відлежатись, поки не схолонуть.

Смачного!

Коментарі

01 Липня 2018, 01:03

Велика вірогідність того, що Іван Франко, описуючи "пироги з черницями", в дійсності писав про страву, яку на Поліссі називають вареники з чорницями - штуку не менш смачну та корисну.. Чому так? Та тому, що галичани, переживши Австрію і Польщу, на українські вареники й дотепер кажуть пироги, оскільки вареники у перекладі на польську звучать "pierogi". А на пироги зі здоби ті церемонні пані з під Карпат кажуть - завиванці, або пляцки. Квадратний чи прямокутний торт - це вже точно пляцок, інакше бороньбоже й назвати. А на пляцки, дивлячись з чого вони посмажені, чомусь кажуть, як москаль оладки - з тіста, та деруни - якщо з бараболі. От останнє - вже по-нашому ))

01 Липня 2018, 02:53

Таки так, ті пироги, то наші вареники, що у сметані з цукром-надзвияайна страва!

02 Липня 2018, 02:47

У нас в Чернівцях пирогами називають саме вареники))

02 Липня 2018, 12:41

п.Марфо, ті церемонні пані з під Карпат печуть завиванці з яблук(ябченики), з борівок(чорниці), з маку(маковник), з абрикосів, та різного роду повидла; пляцки або перекладинці точно прямокутні або квадратні, але це не торти. Торт є торт, вправні господині мають записник з рецептурою тортів і назвою, наприклад торт "Чорний принц", а на деруни кажуть тертиники або пляцки з бульби, не знаю де ви почула по-москальськи оладки, але їх жарять з яблуками, чорницями і називають блінчиками.

02 Липня 2018, 17:59

О, блін, нарвалась... )) А "блінчики" чим ліпші на вимову від оладків? Все ж воно одне і друге взято з запорєбрикового словника, чи нє ??? Бо у нас то ж таки млинці - від слова млин! І чим, розтлумачте мені старій - неграмотній, круглий торт "Чорномазий кронпринц" за рецептурою суттєво відрізняється від звичайнісінького квадратного/прямокутного пляцка/перекладанця? Мова ж не про те, як охрестили/нарекли певний вид солодкої домашньої чи цехової випічки. Головне - домовитися не плутати Франкові пироги з Шевченковими варениками. Нема нині на це все Василя Стефаника, він би врізав обом )) Бо українці, навіть з однієї місцевості вміють так замутити свої вислови і назви, що жоден шпійон у тому не розбереться. Колись один гамериканець, що вивчав по селах нашу розмовну мову, запитав у бабусі, чому вона клене гусей і обзиває їх свинями? На що вона йому відповіла: " А чого ж вони, собаки, мені всю грядку перетолочили? " ))

02 Липня 2018, 18:30

Та що тут мудрувати, п.Марфо, звичайно, що наші млинці смачніші за їхні блінчики)), а вареники за пироги, а пироги з чорниці за їхні завиванці з борівок )) сама смакувала кожного літа як гостювала на канікулах. А от солодке на весіллях... то треба куштувати))

02 Липня 2018, 18:50

Але, що б там не казали, однак завиванці (рулети) з борівок це не те, що з високогірних афенів (яфенів), енергетика не та. Або візьміть андрути, це ж також лєґуміни, котрі мають ліниві аналоги у поліщуків, нарізані щедро у вази ромбиками на вєсіллє. Я вже мовчу за штрудлі, скажімо з вишні чи ябків (яблук по - нашому), бо то австріяки таке хитромудре придумали, але штукенція смачнюща, ажне слина котиться при згадці... Це ше щестє, шо ми не завели мову про різні там парадички та каляфйори, бо то ся було б до вечура байка-гутарка ))