Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Вулиці Каменя-Каширського прибирає пані у капелюшку та на підборах
08:38 24.08.2017

Зустріч із цією леді нам влаштував один кмітливий житель міста. Василь Іванович Попович помітив її щойно відкрив свій заклад у центрі міста. У спекотні літні дні вона частенько втамовувала спрагу склянкою мохіто біля «Кухля». Галина Давидюк із Раків-Ліса – працює двірником і прибирає якраз центральні вулиці та площі тож і стала клієнтом «Каменя центрального».

-- Напої тут смачні і прохолодні, а в гарячі дні, коли вже з самого ранку смажило, вони були ще й рятівні, -- говорить Галина Іванівна.



На розмову із журналістом вона прийшла, уже навівши порядок на ввірені їй території. Пані Галя ще о сьомій ранку попідмітала біля адміністрації, поліції і ось має кілька хвилин для спілкування. У вбранні яскравого червоного кольору, в капелюшку та у туфлях на підборах вона прийшла посмакувати кавою. У руках жіноча сумочка та мітла.


-- Сьогодні кава, бо довелося встати раніше звичного, -- посміхається життєрадісно, водночас соромлячись прицілу фотокамери.

-- Очевидно, довелося витратити час, щоб причепуритися, підготуватися до фотозйомки?

-- Та ні. Капелюшок та туфлі на підборах я вдягаю щодня. І сумочка зі мною завжди, бо там гаманець і телефон.

-- Так, так, пані Галина Іванівна завжди виглядає вишукано та стильно. І через це її неможливо не помітити, -- зауважує Василь Іванович. – Зрештою, не так багато у Камені-Каширському жінок, які ходять в капелюшках.


-- Пані Галю, а у вашому гардеробі скільки капелюхів?

-- Не думайте, не ціла колекція, -- посміхається. -- Лише два.

-- А скільки маєте пар взуття?

-- Насправді я не можу багато на себе витрачати, бо ж маю дітей.

-- Так, коли є діти, на зарплату двірника, напевне, не розженешся?

-- Я маю п’ятеро синочків і донечку. Троє з них – це прийомні діти. Після смерті сестри взяла під опіку. А зарплата двірника яка ж – три тисячі. Самі розумієте, чого вони варті на теперішні ціни.


-- І всте-таки ви модниця?

-- Напевне.

-- Як часто і де купуєте собі вбрання?

-- Часом при потребі, а буває, що ну дуже сподобалася річ, то як же не придбати. Звичайно, все переважно залежить від повноти гаманця.

-- А люди помічають вас – таку вишукану двірницю?

-- О-о-о. Так. Дуже часто. І компліменти роблять, і озираються, оглядають.

-- Вам це подобається?

-- Ви знаєте, я б себе почувала ніяково, якби знала, що мій вигляд людям не подобається. А так мені приємно, звичайно.

-- Проте, чи не заважають роботі підбори та сумочка?

-- Зрозуміло, що я не щодня у сукні чи спідниці. Бо в обов’язки двірника входить не лише вулиці мести. Але до підбор я звикла, хоча іноді доводиться брати взуття на низькому. А сумочку через плече взяла і ніяких незручностей.


-- А що ще вам доводиться робити?

-- Взимку розчищаю від снігу тротуари, посипаю слизькі доріжки. Навесні доводиться вантажити гілки, обрізані з дерев, підбілюю бордюри. Влітку задихаюся від пилюки ;), а восени прибираю опале листя. А ще доглядаю клумби: висаджую квіти, поливаю, потім прибираю сухі рештки. І так круглорічно.

-- Скажіть, пані Галю, а скільки ви років ось так прибираєте Камінь-Каширський?

-- Та уже сім років.

-- Ви дуже сердиті на жителів та гостей міста за те, що вам після них доводиться прибирати?

-- Та ні. У двірника така робота .



До речі, сьогодні цю пані ви можете побачити у вишиванці. Вона завжди її одягає на свята.

Фото Андрія Куницького

Коментарі

Камінь

10:23 24.08.2017

Цю пані вже багато хто помічає, стає К-Каширською "фішкою".

Хрін

12:04 24.08.2017

Приємно здивований, хоча повз мене, здається, десь і прошмигала інформація про цю харизматичну пані. Читаючи це повідомлення, я мимоволі пригадав легенди і перекази щодо працівників комунальної сфери, за нашими розуміннями, - двірників довоєнних Чернівців. Про них розповідають, що мали вишукані манери, знали не менше кількох європейських мов та замітали місто оберемками троянд. Я навіть цілком допускаю такі реалії, благо, що у Камені є схожий живий приклад. Бо ж Чернівці розташовані на перехресті європейських кордонів і там діти змалку, хочуть того чи ні, чують і засвоюють сусідські мови. Та й населення ж цього міста було строкате в ентнічному сенсі та щодо становища у суспільстві. У Камені ж люди також знають і російську, і розуміють польську, а про білоруську ніхто й мови не веде, бо поліська говірка у селах чи не з тих країв і литовської доби. Москалю такого й не снилося! Щодо троянд, також може бути цілком реально. Адже маса насаджених кущів цих розкішних квітів у цьому митрополичиму центрі мальовничої Буковини з її м'яким і лагідним кліматом потребувала частого обрізання, формування куща, а тому купу відрізаних пагонів з квітами, які перед викиданням могли запросто використати локально замість віника, аби підмести хоча б обстрижене листя з руж навколо клюмби. Більше того, двірники у центрі Чернівців ніколи не були упослідженими представниками нижчого класу, як ми звикли до цього за совка. Така ж ситуація тепер у Відні, в Празі, навіть трапляється у Львові та Івано-Франківську, можливо й інших містах. На моїй роботі є чимало двірників, але є кілька колоритних, для яких ранкове підмітання листя чи снігу на стежках є нічим іншим, як ранковими фітнесвправами, зарядкою чи й своєрідною фізкультурою для свого здоров'я, за які ще й платять гроші. Тому, я тішуся за пані Галю, яка, з огляду на кількість своїх дітей, перенесла свій робочий день на ранок і сумлінно виконує свою роботу, як це було завжди в нормальних державах до чого і ми поволі рухаємось. Так вона має трохи більше вільного часу та "відмиває" репутацію працівника так потрібної сфери до норми. А вроджений гонор у доброму розумінні цього слова додає їй наснаги слідкувати за собою та прибирати за нами, що плюємо наліво й направо собі під ноги. Дякую Вам, пані Галю, за вашу працю та сміливість робити це у людський спосіб! Прийде час і вам не треба буде нікому нічого доказувати і ви навіть зможете час від часу одягати собі зручніші кросівки чи й крокси у теплу пору року...Це нам треба змінюватися, а не Вам! Сайту і автору матеріалу респект і уважуха! )) З Днем Незалежності України і незалежності нашої внутрішньої від чужого ока і захланної "думки", панове!

Камінь

13:23 24.08.2017

Про те слід трохи остерігатися крутих ранкових забігів посеред Площі Культури Камінь_Каширська оскільки центром вже не тільки пройтися проблема але й підмести Його це архіпроблема. Слід на собі якимсь чином мати сітловідбивальнурозмітку, ну хоч на зап"ясті...

рибак

13:53 24.08.2017

Пані нівроку, але спецодяг таки виконує свої функції. Навіть лісники і ті в спецодязі, наприклад, В.Домарецький.

Камінь

22:04 24.08.2017

Спеціально для Пані слід Площу Культури звільнити від автомобілів.

жіночка

22:46 24.08.2017

Гарна жіночка, приємна. І нам приємно. Дякуємо і їй, і вам.

Каширський

20:19 06.09.2017

жіночка то молодець, але перереформатори(ті що за рахунок війни та обіцянок...керують в районі) нехай задумаються що 3 тис грн.і 5 синочків і донечку,хрен прокормиш

Щира пані

06:27 26.09.2017

Піду куплю собі капелюшка

Владимир (русскоязычный из Донбасса)

16:44 05.10.2017

Дама - класс (одни ноги чего стоят). Сколько достоинства! При 6 детях только зарплата дворника - не верю. Если местная власть делает вид, что её это не касается. - эту власть "на палю!" Прочитал комментарии - поражён: ни одного грубого слова и выражения, доброжелательность - люди с другой планеты. Господин Хрiн пусть не прикидывается "простым прохожим" - журналист высочайшего класса! Зразок вишуканості української мови, яку, прочитавши його пост, добровiльно почнеш вивчати. Глибока повага пану Хрiну!

Володимир

10:45 28.10.2017

Цей спостережливий пані помітив,а чому сміттєзвалище за колишнім маслозаводом не помітив?

22 листопада
Сьогодні
Вчора
20.11.2017
19.11.2017
18.11.2017
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин