Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Загляньмо в минуле: як загинув «Клим Савур»

12:07 10.02.2018

Початок 1945 року на Волині був непростим для загонів УПА. Фронт був далеко на заході, підрозділи внутрішніх військ проводили чекістсько-військові операції по зачистці області на протязі січня місяця десятками. Бойові сутички не втихали.

У ході операції по зачистці Камінь-Каширського району, через агентуру та шляхом допитів затриманих вояків УПА, було встановлено, що з півночі, з району м.Пінськ, через Любешівський та Камінь-Каширський райони пройде бригада УПА «Помста Базару» під командуванням «Верховинця». Бригада була помічена між селами Воєгоще та Кримно, де 24 січня 1945 року у сутичці загинули 13 бійців та попали у полон дев’ятеро. При продовженні операції, 26 січня 1945 року, недалеко від села Яйно (Піщане) у бойовій сутичці загинули 17 вояків УПА і один, у тяжкому стані, попав у полон.

А потрапив у полон командир групи УПА «Завихост» «Рудий» – Стельмащук Юрій Олександрович. Був він тяжко хворий – тиф та поранення. Стельмащука доставили у госпіталь, де були створені всі умови для ліку-вання та своєчасно була надана необхідна медична допомога.

На початку лютого 1945 року Стельмащук був допитаний та дав розгорнуті покази про північно-західну групу УПА та крайовий провід. Він також назвав місцезнаходження головнокомандувача УПА «Клима Савура», з яким зустрічався 30 листопада 1944 року та мав зустрітись 30 січня 1945 року.

На підставі отриманих даних керівництвом НКВС Української РСР було прийняте рішення провести з 10 лютого 1945 року операцію по ліквідації штабу УПА. Планувалось силами 20 та 24 бригад внутрішніх військ НКВС Українського округу оточити Оржевські хутори та прилеглі населені пункти й лісові масиви. Після оточення все повинні були детально та послідовно обшукати.


10 та 11 лютого 1945 року частинами 20 та 24 бригад в районі Оржевських хуторів була знищена охорона головнокомандуючого на чолі з «Узбеком», який загинув у бою.

В ніч на 12 лютого 1945 року на підставі рапортів військових командирів та оперативних працівників, було вирішено розширити район пошуку на весь Клеванський район із зачисткою лісових масивів розвідувально-пошуковими групами.


Із спогадів старшого лейтенанта Пуся:

«12.2.45 р. військова група у складі 40 чоловік під командуванням старшого лейтенанта Хабібулліна, рухаючись по маршруту на Суск 2638,2838 виявила свіжий слід, у північному напрямку. Ст.лейтенант Хабібуллін вирішив: групами пройти по сліду, дігнати та знищити бандитів. Пройшовши 300-400 метрів по сліду, у гущавині були виявлені 3 бандита, озброєні автоматами, які рухались на північ, ведучи старанний нагляд за місцевістю. Правильно оцінивши ситуацію, ст.лейтенант Хабібуллін дав команду двом групам відрізати шлях до відступу з флангів, сам з групою бійців продовжував рухатись по сліду.

Бандити, побачивши військову групу, ведучи вогонь з автоматів, почали відходити вглиб лісу. Командир відділення сержант Данилейченко, обійшовши бандитів з флангу, прицільним вогнем вбив одного бандита, двоє інших бандитівбули убиті сержантом Бароновим та молодшим сержантом Соколовим. Діючи сміливо та рішуче, бандгрупа повністю знищена.»

Старший лейтенант Пусь на той час виконував обов’язки начальника штабу 233 окремого стрілецького батальйону внутрішніх військ НКВС.

Тіло «Клима Савура» та фотографії були показані «Рудому» та «Карому» якими він був впізнаний.

«Клим Савур», «Охрім», «Панас Мосур», «Кримський», «Ар’ян» - все це Дмитро Степанович Клячківський, член центрального проводу ОУН, головнокомандуючий УПА, представник центрального проводу у Північно-Західному та Північно-Східному крайових проводах ОУН. Уроженець м. Збараж Тернопільської області, закінчив гімназію, але за діяльність в ОУН був кілька разів заарештований польськими властями. З 1938 року був членом правління спортивного товариства «Сокіл». У 1940 році був заарештований органами НКВС та засуджений до розстрілу, який пізніше замінили 10 роками в'язниці.

Вдалося 06.07.1941 року втекти з в'язниці м.Бердичів Житомирської області.

Згідно радянських джерел результати Оржевської операції 10-15 лютого 1945 року наступні:

- вбито бандитів – 69

- захоплено бандитів – 139

- затримано бандитів – 227

- затримано за ухильництво від призиву до ЧА – 57

- знищено схронів – 165

- виселено сімей бандитів – 20

Кого зараховували до «бандитів» – зрозуміло. Перераховане – це ціна конкретної зради конкретної людини. Ми повинні пам'ятати і героїзм, і зради, і сльози, і горе, перемоги і невдачі. Це все наше минуле, без якого не буде нашого майбутнього.

Сергій УС.

Коментарі

Антон

15:40 10.02.2018

На той час в Упа зброя була не було патронів.

лесь подер

22:07 10.02.2018

Хабібулін - це він? : Аул. Біля аулу сидить Хабібулін і пале люльку, набиту кізяком. )))

Антону

09:33 11.02.2018

Варто знати, що УПА – це абревіатура, а тому усі літери великі. На жаль безграмотність в нашій країні можна зустріти на кожному кроці. Деякі вважають за можливе писати Л.Українка, бо їм в школі українські вчителі не пояснили, що це псевдонім, а тому пишеться без скорочень – Леся Українка. В Ковелі, по дорозі на Камінь можна побачити табличку назви вулиці – Я.Мудрий. Тобто в західній столиці Полісся немає нікого, хто б пояснив Кіндеру, що якщо це про Київського князя, то він звався Ярослав, а Мудрий – це прізвисько. Значить треба писати повністю Ярослав Мудрий. Так само, як не Д.Галицький, а Данило Галицький. І навіть не С.А.Бандера, а Степан Бандера. Бо це вже не просто ім’я, а символ української історії.

Володимир

14:01 11.02.2018

Такий розумний?

Антон

15:49 11.02.2018

Для мене Упа не авторитет. У нас в селі про них ходить дурна слава. Як я захочу так і буду писати.

Антону

17:29 11.02.2018

Не для вас одного. В Україні не бракує з комуністичними мізками та малограмотних русофілів, або просто «лівих». Проте навіть в Москві пишуть – УПА та розшифровують: Украинская Повстанческая Армия. Поляки, які також зневажають UPА, бо вона боролась з Польщею за Українську державність, - пишуть великими літерами. Вони є нашими і вчорашніми, і сьогоднішніми політичними супротивниками, але вони не є сільським продуктом, який зневажає навіть правила граматики, бо УПА у вашому граматичному виконанні немає нічого спільного з Армією, про яку перший Президент 5-ї Республіки Франція Де-Голь сказав, що якби він мав таку Армію, як УПА, то Францію можна було звільнити від німців ще у 1943 році. Коли відомого революціонера Че Гевару запитали, - в чому секрет його партизанських успіхів? Той відповів, що вивчав досвід Української Повстанської Армії.

Антон

18:19 11.02.2018

Я патріот України. Треба іти в перед а не озиратись назад.

Антону

19:21 11.02.2018

А як можна бути патріотом, не знаючи і не шануючи минулого, що мало безпосереднє відношення до здобуття державної незалежності? Щоб не помилитись з дорогою вперед, треба знати з чого вона почалась. Не озирається той, хто добре знає, що в нього за спиною.

Шляхта

20:52 11.02.2018

Антон є патріотом щонайбільше свого шлунка та того що трохи нього нижче теліпається! Та й мислить небога масштабами свого села, то що з нього хотіти! Які поради і роздуми щодо державності, минувшини чи майбутнього йому можна рекомендувати? Він є яскравим продуктом тієї м'ясорубки, яка перемелювала українську честь та совість від Дону до Сяну, а сьогодні є тим ватником, на якого працює телевізор. Тому лишіть його у спокої, нехай живе своїм селом, своїм батюшкою та зарібками в Росії...

Антон

23:06 11.02.2018

В лавах УПА було багато патріотів які мріяли про незалежну Україну, але і було багато бандитів (бульбашів) які грабували катували людей. Я надіюсь ви Твердого з с.Погулянка не зробите національним героем.

777

23:32 11.02.2018

Фото з покійником для глуму виставили?

Шляхта - Антону

00:39 12.02.2018

Ніхто не судить про УПА по одному Твердому чи двох М'яких! Та й поліські бульбаші Тараса Бульби - Боровця, це не все УПА, яка у свою чергу також було не однорідною. УПА - це збройний загін ОУН національно-визвольного руху українців зі всією його строкатістю, неоднорідністю, зрадниками, "кротами" та просто боягузами чи мародерами. Були у лісах і звичайні бандити, котрі переховувалися від будь-якої влади, але позиціонували себе в залежності від ситуації на фронті...

777-у

08:00 12.02.2018

Фото покійника взято з архіву. Жодного глуму, якщо ви маєте на увазі демонстрування його у цьому інформаційному дописі С. Уса, я не бачу, оскільки це фактично фотодоказ вбивства Клима Савура, взятий з архівної справи. Більше того, у ті часи перед тим як фотографувати покійного, йому капали в очі спеціальну рідину для "розкриття" очей. Мабуть ця рідина стягувала шкіру чи й клітковину повіки, чим створювався ефект відкритих очей, що допомагало ідентифікації, впізнавання небіжчика для тих чи інших потреб спецслужб. Такі були часи, такі "порядки" і звичаї....

777

16:32 12.02.2018

Так Антоній, чи Антон же і глумиться над образом покійного. Тут же не кабінет Револьта Скрипкіна, щоб таке розглядати непідготовленим Антонам.

Антону

17:00 12.02.2018

В лавах УПА не мріяли, а воювали за державність. Не варто користуватись неякісним поняттям «бульбаші». Перший загін УПА організував Тарас Бульба. На той час УПА ще не була підпорядкована ОУН. А ще не варто переказувати радянські штампи з приводу бандитів в лавах УПА. По-перше, була війна, а не розваги скаутів. На війні вбивають, катують, мордують, якщо на це є потреба, бо діє правило – або ти вб’єш, або тебе вб’ють. На війні важко встановлювати та виконувати правила, наприклад, збереження життя і здоров’я полоненим. По-друге, жодна армія в світі не ходила на війну в білих рукавичках. Перемога забезпечується знищенням ворога. Ворогами УПА були не лише німці, совєти, поляки, які заперечували саму української державності, були ще свої з числа прихильників німців, совєтів, поляків заради власного статку. УПА з ними не панькалась.

22 лютого
Сьогодні
Вчора
20.02.2018
19.02.2018
18.02.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин