Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Камінь-каширський лікар малює все життя

14:07 03.06.2018
2156

«За мотивами життя» – під такою назвою у районному краєзнавчому музеї експонується виставка картин Івана Коника. Загалом, тут представлено 33 твори живопису і 3 графічні роботи.

Іван Григорович займається творчістю все життя. Його живописні етюди створені олійним фарбами на полотні (здебільшого) і ДВП.

У тематиці творчих доробків переважають пейзажі, натюрморти, портрети. Звабливими на картинах художника є природні ландшафти та краєвиди. Природа на них оживає, стає пізнавана і прониклива.



Іван Коник – лікар за фахом. А ще можна сказати, що він лікує мистецтвом. Аrt-терапія, на відміну від хімічних лікарських засобів, – немає ані обмежень, ані протипоказань, це найбезпечніший спосіб зняття напруги. Тому його картини, лікуючи душу, – оздоровлюють тіло.


Іван Коник народився 24 травня 1940 р. в с. Ішків (тепер – Козівського району) Тернопільської області.

Закінчив 7 класів Ішківської семирічної школи. Далі середню освіту здобував у сусідньому селі Бенева: тут навчалося багато старшокласників із Ішкова, яким щодня доводилося долати 6 км до школи. Навесні часто траплялося, що вода змивала кладку на річці й тоді учні проживали з місяць-півтори в Беневі, допоки налагоджували місток.

Батько Григорій був мінером. Пройшов війну, але в 1946 р., коли розміновував поле, де паслася худоба, загинув. Івану тоді було 6 років. Він залишився з мамою і сестрою. Їм усім довелося нелегко працювати у колгоспі, який починав діяти з 1947 р.

З дитинства хлопець захоплювався малюванням: йому було до вподоби перемальовування олівцем. А ще грав у духовому оркестрі і, хоч був наймолодшим його учасником, – проте добре музичив на альтові. Хороші враження залишилися у хлопця про виступи їхнього оркестру в районному центрі та в селах району.

У 1959 р. юнак вступив до Тернопільського медичного інституту ім. І. Горбачевського на лікувальний факультет. Попри інтенсивний навчальний графік, він знаходив час для малювання: до кожного державного свята готував великих розмірів плакати, панно. Окрім малювання гуашшю, випробовував себе в графіці: перший автопортрет виконав саме у цьому стилі.


Здобувши фах лікаря, Іван Григорович отримав направлення на роботу в Камінь-Каширський район: тут, у Камені-Каширському, він викладав фармакологію в медичному училищі і працював лікарем у районній лікарні.

Разом із дружиною Галиною Мечиславівною, однодумцем і порадником у житті та творчості, виховали доньку Ірину й сина Романа, мають внуків, правнуків.

Для рідних творчість Івана Григоровича теж є великою втіхою. Галина Мечиславівна допомагає ґрунтувати основу, вибрати пейзаж, фарби і, якщо має зауваження, то чесно про це скаже.

«Татова творчість багато змінила у житті нашої сім`ї. Ми стали звертати увагу на все: кольори сходу і заходу сонця, на те, як лягають тіні, як тече вода, як багато відтінків має зелений колір…

У нашій сім`ї найкращим подарунком на день народження є, звичайно, татова картина. До речі, наші діти вже з 2-х років вибирали картини собі самі.

Дуже багато татові допомагає мама. Робота її непомітна, так би мовити – закулісна.

Спасибі Вам, рідні, що навчили нас любити прекрасне, цінувати мистецтво, захоплюватись красою природи. Молимось за Вас, щоб Господь дав Вам ще багато років життя» , – такий меседж надіслала донька Ірина з Польщі, де нині проживає.

Зичимо Івану Конику творчого довголіття і нехай його картини радують серця шанувальників.

Виставка картин у краєзнавчому музеї буде діяти до 1 липня.

Наталія ПАСЬ.












Коментарі

Я-Оленка-зміючка

18:53 03.06.2018

Яскраво видно, що це - маляр народного примітиву, котрий у виставлених роботах, мабуть, більше орієнтується на зразки „вченого” мистецтва, ніж на зразки української народної традиції ( дві роботи "Лебеді" та "Зима.Вулиця").

Sterh - Оленці

19:57 03.06.2018

Оленко, рідко коли Вам перечу, але у даному випадку попрошу Вас про певну милосердність до Івана Григоровича. Це напрочуд інтелігентна, фахова у медицині та обдарована у житті людина, переконаний патріот України. Як бачите, я не даю оцінки його малярству... А щодо його творчості, звісно, можна мати якісь зауваги чи й розчарування. Він знайшов собі справу для душі, малює як вміє і не надто, вочевидь, переймається оцінками нас з Вами. Та й не чваниться міцно, наскільки я знаю, він цією своєю працею. Я, особисто, на відміну, можливо від Вас, і того не вмію, бо не пробував...))

Читач

20:08 03.06.2018

Картини дійсно цікаві і красиві, рсобливо зимові пейзажі. Я хоч і не знпток мистецтва, але дуже вподабав ці картини і бажаю автору подальших успіхів у мистецтві і медицині.

Хм

21:04 03.06.2018

Іван Коник має щоденне заняття для душі. Він малює не для того, аби його хтось похвалив чи вподобав картини. Він малює для себе і як уміє. А для нас із вами - це хороший приклад, як залишити хороший слід у душах тих, хто симпатизує його творчості, як не розгубити себе на заслуженому відпочинку _ то до Оленки-зміючки_ , як любити життя і все подароване ним.

Я-Оленка-зміючка

23:17 03.06.2018

Великі майстри пензля вивчали та захоплювались творами малярів народного примітиву і, навіть, багато запозичали у них. В цьому ряду стоять і українські прізвища самородків примітивістів Марії Приймаченко, Катерини Білокур, Софії Левицької, поруч з ними прізвище французького славетного художника-примітивіста Анрі Руссо та грузинського Ніко Піросманішвілі. Інтуїція мене рідко підводить, я впевнена, що творчий доробок Івана Григоровича, можна сприймати як спадок каміньського художника-самоучки, який проявив себе в малярстві народного примітиву, ще інакше його називають українське наївне мистецтво. І це чудово, що відбулась його виставка, йому та організаторам щира вдячність, адже це показує, що лікар тілесний має певний хист духовний.

Sterh - Оленці

23:31 03.06.2018

Дякую, Оленко! Ви, як завжди, мудра зміючка, а я, вочевидь, вже втрачаю нюх, оскільки Ваше "маляр народного примітиву" не зрозумів правильно, хоча й згадав про примітивне малярство Марії Приймаченко, але не посмів його асоціювати з славетними українськими художницями - примітивістами, якими захоплювалися французькі художні метри - знаменитості різних жанрів.
Принагідно, побажаємо Івану Григоровичу довгих літ життя, здоров'я та творчого натхнення!

Відгук

01:34 04.06.2018

Якось змушена була звернутись до лікарні...Під час прийому лікар то поринала в глибини себе, то задумливо поглядала у вікно. Невдовзі дізналась, що лікар пише вірші. Мій повторний візит до лікарні трапився до лікаря, що заміняв колегу. Здається, він теж міркував над своїми творами, бо висновок обстеження дивує мене впродовж 15 років. Поет і художник на посаді лікаря. Чи не надто романтично? Хоча вірші душевні, картини реалістичні, мрійливі.

До Відгук

07:44 04.06.2018

Лікар вже давно на заслуженому відпочинку і наповнює свій життєвий простір, як йому на душу ляже. Не будьмо такі прискіпливі до людей! Івану Григоровичу бажаю ще довго малювати і дарувати роботи своїм прихильникам!

Для Відгук

09:24 04.06.2018

Ваш "відгук", як і "висновок обстеження" вашого стану здоров'я 15-ти річної давності мене також дивує, адже, мабуть, нема на світі жодної людини, котра б не мала якогось заняття для душі вільний від роботи час. Лікарі нашого міста, за виключенням невеликої частини медичного колективу, зірок з неба не знімали, і прикладів неправильного діагнозу чи медичної помилки можуть навести більшість наших хворих. Разом з тим, є купа вдячних пацієнтів, яким ескулапи врятували життя. Щодо Івана Григоровича, то вже будучи на пенсії до нього зверталися місцеві лікарі чи й хворі, аби він правильно прочитав кардіограму та підтвердив по ній чи спростував попередній діагноз.

Я-Оленка-зміючка

09:37 04.06.2018

Виставити свої малярські роботи, в які вклав часточку своєї духовної енергії, на загальний публічний огляд і розуміти, що не всі можуть оцінити, те натхнення і радість з яким пензель кладе фарбу на полотно - треба мати чималу силу духу та мужність - це показала камерна виставка робіт Івана Григоровича Коника. А ще його приклад повинні наслідувати інші каміньські творчі особи, яким даровано бачити навколишню красу свого краю за допомогою фарб, форми, звуків, слова.

до всіх

13:24 04.06.2018

І все-таки - це талант. От ви, хто читає ці рядки. - візьміть пензля в руки і спробуйте намалювати. Ну хоч щось із того, що намальоване. Я не зможу ніц. А ви?

23 червня
Сьогодні
Вчора
21.06.2018
20.06.2018
19.06.2018
18.06.2018
17.06.2018
16.06.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин