Що вмієш, те і продай
Для того, щоб жити треба мати за що. Тобто гроші. Щоб мати гроші їх треба заробити. Щоб їх заробити, треба мати де заробити. Наше стародавнє чиновництво, від Луцька до району над такими темами не замислюється, або просто не може ані замислюватись, ані щось для людей робити. На сьогодні жодний чиновник навіть пів слова не вимовив з приводу того, як подолати безробіття, безгрошів’я селян, що треба зробити такого, аби селянин працював і заробляв на рідній землі, а не вештався світом по заробіткам. Щоб не розвалювались родини, не дичавіли їхні діти, і щоб вони самі не перетворювались на пролетарів.
Мовчить наш чиновник з приводу цього, натомість немає йому рівних у святкуваннях десь на селі, з приводу чогось. Телебачення, мікрофони, короваї, слова вдячності вдячних селян, надкалорійний стіл, тости про все, і ані мур мур про головне, що робити, щоб село українське з колиски не перетворилось на відхоже місце. Як це вже сталось в російському нечорнозем’ї.
Залишається забути про чиновництво, згодом забути його пригощати, йому дякувати, сподіваючись що воно щось таки зробить, а братись до справи самим.
На заваді майже нічого немає. Необхідні закони для цього є. Контролюючи органи вже трохи загнуздали. Надано права контролювати фінансові справи державних установ та органів місцевого самоврядування. Народ опустився до дна, є від чого відштовхуватись, нічого не тримає – кишені порожні.
Йдеться не про походи з вилами під адмінбудівлі, не про молитви на адресу «лідерки», не про пошуки якогось іншого «месії», а про запровадження НАРОДНОГО КАПІТАЛІЗМУ.
Капіталізмом він є тому, що люди самостійно організовують свою справу, або на рівноправних умовах приєднуються до вже організованої, тому, що люди працюють на себе і отримують стільки, скільки заробили.
Народним він називається тому, що справу можна почати без банківського кредиту, без погоджування з начальством, чи якимось багатієм-нуворишем, без курсів юного бізнесмена чи дорогої ліцензії, а з того, що людина вже вміє.
Що вмієш, те і продай.
Асоціація фермерів та приватних землевласників Камінь-Каширського району розпочинає проект, яким планує створити робочі місця за місцем проживання селян. В рідному селі, на рідному подвір’ї.
Для цього незабаром запускається інтернет-сайт, на якому селяни можуть розмістити повідомлення про те, що вони можуть зробити, щоб продати.
Не приймаються повідомлення про продаж сировини. Приймаються повідомлення про готовий продукт. Для прикладу, сайт не цікавиться повідомленням про м'ясо. Сайт цікавиться повідомленням про страву з м’яса. Про оригінальну страву, яку готували наші пращури, так як готували наші пращури. А ще смачну, якісну і без хімії. Екологічно чистий продукт. Сайт не цікавиться повідомленням про вироби з пилорами, а оригінальними, практичними виробами з дерева. Вміє людина зробити мисник, який поціновувач народного вважатиме за честь повісити в себе на кухні – повідомляйте. Що таке мисник, знаєте? Зробіть. Це вам не табуретку на базар винести. Вмієте вишивати, перини, рядна робити – пишіть. Вмієте рибу файно коптити, в’ялити – пишіть. Але так, що б під одну рибину людина дві літри пива випила. А може вмієте наливки робити, чи пончики з чорницями пекти – пишіть.
Словом. Продукт має бути якісним, натуральним, таким, що не випускає масове виробництво.
Працюйте індивідуально, працюйте дворами, родинами, громадами. Показуйте свій місцевий колорит і згодом до вас приїде турист.
Оригінальні речі коштують немалі гроші. Самі подумайте – чи варто «здавати» сирі чорниці за безцінь. Насушіть і продайте зимою, наприклад там, де вони не ростуть. Заробите. А Асоціація вам в цьому допоможе.
Для початку, про свої пропозиції повідомляйте телефоном – 097 876 34 67
Вероніка РОМАНОВИЧ, голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Камінь-Каширського району
Коментарі