Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Ото була я в прокурора, або що не сприймає Юрій Луценко

11:00 14.10.2016
1062

Нещодавно мала розмову з людиною, яка віднедавна грає роль прогресивного обласного прокурора. Ні, це не актор, ця людина офіційно оформлена на посаду. Посада передбачена законом. Посада має юридичну і фактичну адресу – вулиця імені Володимира Винниченка в обласному центрі Волинської області.

Прокурор за посадою повинен захищати Закон. Закони в Україні є державними, а держава існує в Україні для того, щоб захищати її громадян від зовнішнього ворога та від внутрішніх порушників законів і правил людського життя. Але мій візаві цього не хоче робити. Звати його – Максим Юрійович Киричук. 1980 року народження. Має вищу юридичну освіту. Все фахове життя в прокуратурі. Була правда в його прокурорському житті невеличка перерва: один рік, за часів Президента Ющенка відпрацював першим заступником Яворівського міського голови у Львівській області.
Це не досьє, а основа для роздумів.

Кількома тижнями до зустрічі з прокурором я відправила на його ім’я дві заяви про вчинення кримінального правопорушення. Одна заява стосувалась його колеги по Волинській обласній прокуратурі, а друга – не тільки одного його колеги по Волинській прокуратурі, а ще і колишніх міліціонерів, тепер працівників оновленої поліції та податківців. Заяви були складені відповідно чинного Кримінально-процесуального Кодексу України. Перша заява нескладна, а друга про рейдерсько-корупційну схему, яка активно застосовувалась у Волинській області.

В ст. 214 вище згаданого Кодексу зазначається, що відомості про вчинення злочину автоматично, без обговорення та осмислення впродовж 24-х годин вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Потім починається слідство. Відповідно вже слідство може підтвердити факт злочину, або не підтвердити.

Коли приймали цей Кримінально-процесуальний Кодекс, то його автори особливу увагу приділяли саме цій статті. Де тільки могли казали – міліціонери, прокурори та інші правоохоронці раніше могли не прийняти заяву про злочин. Відмовляли у прийнятті заяви або тому, що не хотіли розпочинати розслідування, або тому, що отримали хабар від злочинця, або тому, що злочинець був їх другом чи колегою по роботі. Новий КПК цілком і повністю схвалила Венеційська комі́сія – Європейська комісія за демократію через право, яка є дорадчим органом Ради Європи з питань конституційного права, котрий надає висновки про відповідність проектів законодавчих актів європейським стандартам та цінностям.

Але Кодекс – це слова на папері, а українські правоохоронці – це здебільшого ті, хто заробляють на правоохоронній роботі. Тому Волинська прокуратура відмовила у внесенні відомостей заяв до Єдиного реєстру, бо керувались простим життєвим принципом: життя прокурора важливіше за якийсь закон.

Коли Юрій Віталійович Луценко, він же чинний генеральний прокурор України, одного дня рано-вранці привіз до Луцька Киричука Максима Юрійовича на посаду обласного прокурора, то свій вибір пояснив тим, що Киричук М.Ю. не має на Волині родинних зв’язків. Ось тут Юрій Віталійович припустився дуже суттєвої помилки. І не однієї. Ну не може Юрій Віталійович, людина, що зросла за межами життя юристів, а особливо прокурорів, був їхньою жертвою, зрозуміти, що неможливо поєднати старих правоохоронців з новим законодавством. Це як олію з водою змішувати.

Колись Юрій Віталійович, хлопець з Волині, навчався у Львові. У той час галичани полюбляли брати на глум будь-кого з Волині, навіть дітей партійних працівників. І ось вже після ув’язнення Юрій Віталійович, мабуть, подумав, а чи не прислати на Волинь якогось прокурора-галичанина, аби він так само поглумився над волинськими злодіями.

Помилка? Помилка, бо українська прокуратура – це єдина родина, єдина маса, клан, в якому немає ані статевих, ані регіональних, ані національних, расових, релігійних відмінностей. Досі українська прокуратура – це не професія, а спосіб життя. Цей спосіб життя починається ще на юридичному. Генеральний прокурор України, якого призначили на посаду робити і сприяти реформам мав би знати, що на юридичні факультети провідних вишів України особливо у 90-ті та на початку нового тисячоліття, вступали за хабарі, вчились за хабарі, і першу посаду по закінченні навчання отримували за хабарі. Від хабарів звільнялись лише діти дуже високо поставлених осіб або викладачів юридичних факультетів.

Прокуратура та інші посади в правоохоронних органах, судах ще й досі розглядаються «хлібними» і захищеними від кримінального переслідування. Могли посадити адвоката, якогось менеджера, юрконсультанта, але не прокурора, не міліцейського посадовця, не суддю. Людина купувала посаду в правоохоронному органі, або потрапляла на неї завдяки впливовій особі, і з першої години роботи знала, що у всьому треба бути своїм – робити, що скаже начальство, виконувати всі завдання, всі прохання колег по роботі, навіть якщо вони є злочинними. А за це ніхто не помітить протизаконних дій, завдяки яким до «скромної» зарплатні можна приєднати нескромний додаток, якого вистачало на все.

Психологічний і моральний злам людини починався зі студентства, на «службі» він досягав рівня незворотності. Так, є серед прокурорських професіонали. Але чи є вони морально врівноваженими, навіть якщо людина, у позаробочий час відрізняє добро від зла. Тому не можуть ці люди очолювати підрозділи прокуратури, поліції. Якщо є профі, то для профі знайдеться посада консультанта. Десь читала, що у всіх спецслужбах в якості консультантів працюють високопрофесійні злочинці, яких за це відлучили від справи та ув’язнення.

Невже Юрій Віталійович не спромігся знайти в Україні сотню, півтори адвокатів, які в своєму професійному житті не раз зрізались з прокурорськими, які їх на дух не переносять. Які знаються на законодавстві, які не парились з прокурорськими в одній сауні і не їли з ними з однієї миски. В кожній області призначити б таких на посади обласних прокурорів та їх заступників. Дати їм можливість нарешті перемогти цих прокурорських, міліцейських та інших подібних.

На першому етапі реформи правоохоронної системи треба, перш за все, перейматись питанням – що і як треба зробити, щоб реформаторський процес не загальмував, не зупинився, не перетворився на антиреформу. І напевно не важко зрозуміти, що для цього треба негайно розірвати всі службові зв’язки, які дають можливість або навіть змушують порушувати закон. Одночасно створити систему тотального взаємоконтролю. Кожний правоохоронець має щохвилини знати, що за всіма його діями стежать, і не тільки призначені на цю роботу, а і його конкуренти.

Натомість Юрій Віталійович взявся відвойовувати права у НАБУ. До чого приведе ця тяганина? До того, що ті прокурорські, які нині змушені удавати з себе реформаторів, незабаром поновлять всі дещо втрачені свої можливості. Юрій Віталійович взявся обіцяти «чесним» прокурорам, дослівно – «підставити своє плече» Зворушливо, тільки персональна протекція немає нічого спільного з принципами демократії. Не плече, а закон, підкріплений ефективною інституцією або кількома та підтриманий суспільством.

Юрій Віталійович захопився ловом «великих рибин» і мабуть забув, що на місце «великих» можуть приплисти сьогоднішні «середні» і «малі», але такі самі. І якщо ця «малеча» потрапить через «плече» і відчує себе поза контролем, то вже за короткий час добряче обкусає свого благодійника. Юрій Віталійович, однозначно, людина добра, а тому не розуміє, що посада генерального це не посада напарника під час патрулювання. В наш час – це посада сатрапа. Але не слуги диктатора, а українського народу.

Народ є керівником масштабним, а тому і справи на його користь мають бути масштабними. Що толку всю реформу прокуратури зводити до поборювання корупції та хабарництва в її лавах? Корупція і хабарництво є наслідком тотального професійного невігластва помноженого на спеціальні зв’язки. Всі «банд-формування» у прокуратурі формувались роками з числа слухняних або недалеких, недалеких і тому слухняних. Сьогодні «на гарячому» беруть тому, що число недалеких серед керівництва цих «формувань» є критично великим. Але війна є війною, і згодом серед керівників «формувань» лишаться розумні і досконалі. Закінчаться «гарячі» справи, але не закінчиться «правоохоронна» злочинність. І якщо не змінити всю систему. Якщо системні заміни не розпочати вже, то «вони», що вціліли незабаром повернуть все втрачене.

Розум завжди перемагає.

Якщо в країні хтось активно займається реформами, то неодмінно хтось активно займається антиреформами. Теорія опору матеріалів, яку мав би добре знати колишній інженер-конструктор, а нині чинний генеральний прокурор. Цей опір організовують не ті, кого так легко беруть на «гарячому», а мозкові центри систем. Чимало з них вже не при посадах. Живуть і діють маючи непогану пенсію та збереження від «непосильної» праці. «Контрреволюціонери» мають вдосталь грошей, щоб оплатити «працю» нардепа, журналіста, аби ті допомогли внести щось в законодавство, після чого воно з прогресивного перетвориться на шкідливе.

Перші результати опору я проілюструвала прикладом з прокурором Волинської області. Під час нашої розмови він як міг захищав своїх колег по цеху. Вигадував таке, що навіть на прокурорську голову не налазить. Казав щось про відсутність складу злочину в заявах, погрожував відповідальністю за неправдиві відомості. Словом, був і актором, і суддею, і слідчим, і прокурорським керівником в одній особі.

Висновок один – сучасні прокурорські своїх не здають, а це означає, що реформ або немає, або антиреформи їх вже перемагають.

Вероніка Романович
Жовтень 2016 року

Коментарі

пересічний селюк

19:42 14.10.2016

Вероніка унікальна людина у всіх сферах фахівець

Буян

20:16 14.10.2016

Чесно сказати, не знайомий з Веронікою, але цікава стаття. Можна сказати, що вона грамотно підсумувала те, що люди говорять на вулиці. І, раз люди говорять, то мабуть так воно і є.

Медуза

21:30 14.10.2016

"Ай, Моська! знать, она сильна, коль лает на слона..." - дід Крилов словами оригіналу

До району К

22:21 14.10.2016

Перестаньте друкувати Веронікін брєд

Читач

22:29 14.10.2016

Стаття цікава, а коментарі ще цікавіші. Бо це не коментарі від голови, а крик особи , яка прочитавши усвідомлює, що це про неї, що вона невиліковно хвора, що їй мало лишилось на цьому світі, бо про неї вже все відомо. Так! Шановні прокажені. Зо всього видно, що незабаром підуть іще імена та про їхні справи. А поговорити є про кого, по мєнтів, про суддів камінського походження та інших.

Анонім

22:47 14.10.2016

Ще одна юрістка від природи - свинарка Романович !

Анонім

08:39 15.10.2016

Образливі коментарі в адресу Романович вказують безпомилково на їх авторів - це герої статті. А в статті -правда сьогодення.

Аноніму

13:00 15.10.2016

Декого дуже дратує думка про те, що фактично усю стару прокурорську та іншу "гвардію" потрібно відлучати від посад - "... неможливо поєднати старих правоохоронців з новим законодавством. Це як олію з водою змішувати". Не можуть вони погодитись, що є відпрацьованим матеріалом, що відпрацьований матеріал підлягає утилізації, а не якомусь переробленню.

Йо

14:02 15.10.2016

Зробіть паузу, попийте чаю і подивіться про людину в мантії

https://www.youtube.com/watch?v=AzDc94lvEps&feature=youtu.be
https://www.youtube.com/watch?v=ptEkibaLVjs
https://www.youtube.com/watch?v=TNHU10-EnzM

Утилізатор

14:59 15.10.2016

Утилізація - це переведення продукту в небезпечний для життя людей стан, утилізація боєприпасів, радіоактивних речовин, хімічних або біологічних залишків, чи переведення у практичний стан. Особи, відмічені в статті, плюс судді, утилізації не підлягають з причини неможливості їхнього умиротворення або переведення в корисний стан. Досвід Грузії є наочним тому підтвердженням. Усіх звільнених з посад даної категорії осіб слід влаштувати на посади простих робітників із довічним наглядом за кожним. Потрібно доповнити закон, яким зобов'язати їх щороку до самої смерті декларувати свої доходи, навіть пенсію, та видатки, включно з витраченим на базарі, а також їхніх родичів, друзів разом з коханками і коханцями.

1234

15:34 15.10.2016

Головний посил статті саме в цьому "Ото була я в прокурора"... Вероніка хоче щоб ми знали - вона в прокурорські кабінети вхожа. Я не просто така собі. Ну - похвалилася. А далі що? До прокурора області любий дурак зайти може

Утилізатору

16:08 15.10.2016

Таке враження, що Ви трохи не в собі... Всіх, хто в чомусь замішаний, треба не просто звільняти з посад, а саджати до в’язниці, якщо винуватість доведена. Все інше - просте беззаконня. Ви ж хочете вирішувати долі людей, керуючись лише припущеннями, а не фактами.

1234-му

16:52 15.10.2016

Я теж читав статтю. Але шановний! В даній статті посил міститься не в першій частині заголовка, а в другій – це «що не сприймає Юрій Луценко». Тобто стаття не про якогось «дурака», який відвідав прокурора, а про Луценка. Колись Альберт Ейнштейн сказав – ми не можемо вирішити проблему з якою маємо справу на тому самому рівні свідомості, на якому були, коли цю проблему створили. Ейнштейн не може, а Луценко хоче. І прокурори, судді і мєнти, які несподівано стали «чесними» – теж хочуть. І якщо «бувші» хочуть, бо хочуть продовжити своє нікчемне життя, а не трансформувати систему у стан потрібний державі, то Юра, колишній соціаліст, головний мєнт, в’язень, а тепер головний прокурор просто давить на ті самі граблі, на яких стояв до свого ув’язнення. А хвалитись від відвідань новопризначеного можна так само, як від відвідань мавпячого вольєру зоопарку.

Утилізатор Утилізатору

17:02 15.10.2016

Мене веселить, що ви не сприймаєте іронії. Добряче вас стаття зачепила. Сподіваюсь ви вже трохи заспокоїлись, прочитали попередній коментар-відповідь і тепер здатні зрозуміти одну просту істину - якщо людина, тобто ви, бо ви явно з племені правоохоронців, не може дати собі об'єктивну оцінку, то вона не те, що в старій системі не втримається, а навіть до нової не приросте. В старій, бо зробила все для її розвалу і винищення, а в новій, бо завжди була в ролі запопадливого виконавця.

Коментатор

21:11 17.10.2016

http://tyzhden.ua/News/176340

У ГПУ анонсували таємну перевірку працівників прокуратури
За словами заступника генпрокурора, такі перевірки проводимуться щорічно.

Заступник генерального прокурора України Анжела Стрижевська провела зустріч із співдоповідачами Моніторингового комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи Йорді Шуклою та Акселем Фішером, під час якої вона розповіла про стан виконання Україною зобов’язань перед Радою Європи. Про це повідомили в управлінні міжнародно-правового співробітництва та європейської інтеграції ГПУ.

"У понеділок, 17 жовтня 2016 року, відбулася зустріч заступника Генерального прокурора України Анжели Стрижевської із співдоповідачами Моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи Й. Шуклою та А. Фішером, які перебувають з робочим візитом в Україні", - йдеться у повідомленні.

У ході зустрічі заступник глави ГПУ поінформувала про поточний стан реформування системи органів прокуратури, останні законодавчі зміни, у т.ч. до Конституції України, які вплинули на виконання прокуратурою її функцій.

Окрім того, Стрижевська повідомила про запровадження щорічної таємної перевірки працівників прокуратури з метою співставлення рівня життя прокурора та легальних джерел доходів його сім’ї, зазначених у декларації, а також розпочатий конкурс на зайняття посад в Генеральній інспекції – незалежного та професійного органу, покликаного здійснювати нагляд за дотриманням законності співробітниками прокуратури.

Представникам Комітету ПАРЄ також надано вичерпні відповіді на питання, що їх цікавили, у зв’язку з моніторингом стану виконання Україною зобов’язань перед Радою Європи.

За результатами зустрічі сторони висловили переконання у подальшому розвитку співробітництва на принципах прозорості та відкритості.

Нагадаємо, раніше повідомлялось, що делегація ГПУ на чолі із заступником генпрокурора Анжелою Стрижевською в рамках робочого візиту зустрілася з делегацією Генпрокуратури та Мін'юсту Польщі.

Сторони домовилися запровадити механізми для більш тісної співпраці в майбутньому та обміну досвідом щодо забезпечення ефективності роботи на певних напрямках прокурорської діяльності тощо.

Читач

16:18 02.11.2016

Читав, але так і не зрозумів, що саме авторка хотіла донести громадськості :(

Читачу

14:25 09.11.2016

Ви який читач? Бо перший читач 14.10.2016 року пише, що стаття цікава. А ви, що не зрозуміли.

23 червня
Сьогодні
Вчора
21.06.2018
20.06.2018
19.06.2018
18.06.2018
17.06.2018
16.06.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин