Перші вибори на Камінь-Каширщині знову опинилися під загрозою

Питання проведення виборів до ОТГ в Україні і на Волині опинилося під загрозою.

Про це інформує Волинський Центр розвитку місцевого самоврядування, який створений за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону України.

Координатор Центрального офісу реформ при Мінрегіоні Ivan Lukerya повідомив у Facebook, що «руками народного депутата від Радикальної партії Ляшка Артема Вітка було подано судовий позов до окружного адміністративного суду, який оперативно виніс рішення про призупинення рішень 34 рад, які утворили ОТГ».

«По-перше, хтось дуже не хоче проведення виборів до ОТГ. Оскільки не вдалося зупинити вибори через ЦВК, бо новий склад ЦВК скасував абсурдне рішення попереднього, зараз роблять через треті руки.

По-друге, рішення суду про призупинення дій 34 рад є незаконне, оскільки такі рішення набули чинності виконали свою дію.

По-третє, ЦВК та іншим виборчим комісіям не було заборонено виконувати повноваження з організації і проведення виборів.

Тому вибори до ОТГ мають відбуватися, виборчий процес розпочався. Будь-які дії щодо призупинення виборів є незаконними», - переконаний експерт.

На Волині йдеться про Гуто-Боровенську сільську раду Камінь-Каширського району, Тростянецьку сільську раду Ківерцівського району, Ківерцівську міську раду, Привітненську сільську раду Локачинського району, Гіркополонківську сільську раду Луцького району.

Радниця з децентралізації Волинського ЦРМС Оксана Урбан зауважила: «Дуже дивно, що серед наших обранців є люди, які настільки не люблять український народ, адже є волевиявлення громад, які прийняли рішення про об'єднання і готові до змін в Україні на краще».

Додамо, що раніше ОПОРА повідомила, що 6 листопада 2018 року в Реєстрі судових рішень було оприлюднено Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва щодо адміністративного позову народного депутата України Артема Вітка до Мінрегіонбуду України та 34 місцевих рад. 2 листопада суд ухвалив рішення про забезпечення адміністративного позову депутата шляхом зупинення дії рішень місцевих рад про добровільне об’єднання до вирішення спору. Такий захід суду безпосередньо стосується 34 ОТГ, в яких перші місцеві вибори призначені на 23 грудня 2018 року і розпочався виборчий процес.

«Ключовим питанням подальшого розвитку подій є позиція ЦВК щодо необхідності або неприйнятності врахування рішення суду в якості підстави для скасування вже призначених виборів, процес яких розпочався. Тому важливо не допустити дестабілізації розпочатих 3 листопада перших місцевих виборчих процесів і вжити усіх необхідних заходів для забезпечення прав громадян», - йдеться в повідомленні ОПОРИ.

Нагадаємо, що перші вибори у волинських ОТГ уже були під загрозою, адже Центральна виборча комісія гальмувала із рішенням про призначення волевиявлення. Пізніше ЦВК таки оголосила вибори у 9 волинських ОТГ та довибори у 7 ОТГ. Напередодні у них розпочався виборчий процес.

Юридичні моменти

Зауважимо, що позов нардеп Артем Вітко подав як народний депутат України.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач – це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб’єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 46 КАС України визначено, що позивачем у адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб’єкти владних повноважень.

Суб’єкт владних повноважень – це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 7 КАС України).
Частиною 3 ст. 5 КАС України передбачено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Частиною 7 ст. 160 КАС України передбачено, що у разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам) (ч. 3 ст. 43 КАС України).

Зазначені вище норми КАС України дозволяють дійти висновку, що народні депутати України не мають адміністративної цивільної дієздатності та не можуть представляти інтереси народу України у адміністративному судочинстві (ч. 2 та ч. 3 ст. 43 КАС України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 183, п. 1 ч. 1 ст. 240 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Також жодних обґрунтувань та доказів, які б свідчили про порушення зазначеними особами процедури добровільного об’єднання позивачем не надано. Суд жодним чином не надав правової оцінки фактичним обставинам, на які посилається позивач.

Зазначений позов зачіпає інтереси понад 200 тисяч громадян України – мешканців територіальних громад, тобто суддя порушив принцип балансу інтересів та не надав належної оцінки питанню, яким чином позов неналежного позивача може відобразитися на долі кількасот тисяч українців.

Рішення рад про добровільне об’єднання, дію яких зупинив суддя, є актами індивідуальної дії, оскільки стосуються конкретних юридичних осіб та визначають правові наслідки для цих осіб. Після набрання чинності зазначеними рішеннями вони вичерпують свою дію. А отже зупинення їхньої дії не має жодних правових наслідків.