Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Духовенство Волинської єпархії засвідчило підтримку митрополиту Онуфрію

20:16 27.12.2018
1131

Збори духовенства Волинської єпархії Української Православної Церкви відбулися 27 грудня 2018 року у кафедральному соборі Всіх Святих Землі Волинської міста Луцька.

Зібрання очолив керуючий єпархією єпископ Волинський і Луцький Нафанаїл. Про це йдеться на офіційному сайті єпархії.

Участь у зборах взяли всі священнослужителі та чернецтво єпархії.

Більше новин про Томос

Учасники зібрання обговорили поточні питання життя Волинської єпархії, розбудови парафій та монастирів, приділили увагу основним проблемам світового Православ’я.

«Одноголосним рішенням кліриків, ченців та черниць, котрі брали участь у єпархіальних зборах, вирішено висловити підтримку Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України Онуфрію. Також Волинська єпархія УПЦ висловлює вірність канонічній Українській Православній Церкві, у межах котрої діє та розвивається з 1990 року», – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Волинський єпископ Нафанаїл підтримав розрив відносин УПЦ МП із Вселенським патріархатом






















Читайте також: 5 важливих тез, які волинянам варто знати про церковні рішення у Стамбулі

Коментарі

українець

21:07 27.12.2018

не якомусь онуфрію треба засвідчувати підтримку, а Україні!!!

Читач

21:22 27.12.2018

Дуже, дуже цікаво – скільки учасників цих зборів залишиться в УПЦ-МП на дев’ятому місяці дії закону про перейменування УПЦ-МП на РПЦ в Україні?

українець

21:29 27.12.2018

онуфрій (березовський) , нафанаїл (крикота) належать до Єпископату РПЦ , керівництво якої знаходиться в Москві .
Так звані "вірні" - ви геть ДЕБІЛИ????

Іван

23:03 27.12.2018

Рабів до раю не пускають...

Цікавий

23:23 27.12.2018

Чомусь на сайті місцевого благочиння про це нічого не пишуть... можливо не все так просто, хоча зто його зна...

Рома

07:32 28.12.2018

Халуі московські

777

10:44 28.12.2018

Хлопів у рядах можна зрозуміти-не хочуть різати гілку на якій сидять. Хліб з маслом мають, навіщо їм зміни?

Усвідомлюйте свій вибір

11:05 28.12.2018

Духовенство хай собі підтримує , та що воно варте без прихожан? Не будьте інертною масою , вам вибирати до якої церкви ходити і у якій державі жити! Якщо ракова пухлина не отримує живлення , вона зникає

Цікавому

11:07 28.12.2018

Якщо вірити Вселенському Патріарху, а священики канонічної конфесії повинні вірити, то від 15 грудня 2018 року, від створення ПЦУ та обрання її керівника (настоятеля), Онуфрій втратив право іменувати себе і бути митрополитом Київським і так далі, бо в рамках православної Церкви на одній території не може бути двох канонічних православних конфесій і їхніх керівників. Православних може бути багато, а канонічних лише одна. Варфоломій визнав легітимність настоятеля від ПЦУ. Таким чином він позбавив територіальних повноважень керівника УПЦ-МП Онуфрія. Відповідно, УПЦ-МП припинило своє канонічне існування на території України. Отже ці збори, з точки зору рішень Вселенського Патріарха, є незаконними, бо їх не дозволяв керівник ПЦУ, визнаний Вселенським. Всі рішення цих зборів є також незаконними, а тому кожний учасник цих зборів має право їх не виконувати. Можна вважати, що це була масовка аби догодити московським кураторам. «УПЦ-МП» продовжують своє існування виключно завдяки закону України «Про свободу совісті і релігійні організації». Але днями набули чинності доповнення до цього закону, згідно яким Волинська та підпорядковані їй релігійні організації, зареєстровані згідно цього закону повинні впродовж дев’яти місяців, тобто до кінця вересня 2019 року внести до своєї назви назву країни підпорядкування. Вірні «УПЦ-МП» мають стати, скажімо, «УПЦ-РПЦ» чи ще якось, але з РПЦ. А всі колишні парафії УПЦ-КП, УАПЦ повинні оформити документи на ПЦУ. Світ перевернувся. Вчорашні «розкольники» УПЦ-КП, УАПЦ стали канонічними, а колишні канонічні мають можливість стати розкольниками.

Хрін

15:09 28.12.2018

Цим зібранням духовенство, яке було зібрано з ініціативи Нафанаїла і з напоумлення московитів, засвідчило підтримку не так митрополиту Онуфрію, а Росії у особі РПЦ! Ніхто ж не позбавляє священників їх сану, приходу, не відбирає храми і паству. Єдиною вимогою є речі назвати своїми іменами - ця церква є проросійською чи проукраїнською! Цікавим є те, що в Україні саме Волинська єпархія ініціювала таку зустріч, вона показала приклад іншим територіальним підрозділам РПЦ для наслідування і у такий спосіб свою відданість Кремлю та її сателіту РПЦ. Це зібрання також зайвий раз підтвердило відомий всім факт про низький освітній рівень пастви та духівників нашого Поліського краю, який був відомим останнім електоральним пристанищем керівника комуністів Адама Мартинюка на правобережжі України. Виходячи з цього, нема жодної трагедії у позиції духовенства чи радше їх очільників, котрі змусили їх до такого кроку, яке до речі, перед цією "конференцією" не збирало паству, не питало їхню думку хоча б для формальності. Є царський/патріарший наказ, який не підлягає обговоренню. Ніхто й не сподівався, що волиняни у числі перших побіжать будувати українську державу, оскільки це було видно з мобілізаційних, призовних питань одразу після початку російсько-української війни, це ж підтверджується і у темпах децентралізації, творенню ОТГ і т.п. Одним словом, дива не сталося. Волинь була і буде ще якийсь час залишатися ар'єргардом українського здвигу, оскільки частина її територій була приєднана до Росії ще за часів Другого поділу Польщі. А це дається взнаки, принаймні своїх 40 літ блукання пустелею доки помре останній раб нам гарантоване біблейськими персонажами, а Мойсей завжди знайдеться....

П.С. 1. Поряд з цим варто пам'ятати, що згідно з прийнятим законодавством релігійні громади РПЦ вже у наступному календарному році не зможуть вільно мати господарських, фінансових, ділових та інших юридичних відносин з державою, позаяк у реєстрах зі старими назвами не працюватимуть відповідні програми. То ж доведеться якось обирати між Москвою і Києвом, тут уже слизьку московську гібридність, вочевидь, буде важче запровадити.
2. Своїми діями волинське духовенство РПЦ дає добрі надії Путіну - давай, друже, тисни цю Україну з усіх боків, з суші, з моря, з телевізора та з інших можливих боків, а благословення ми тобі, Спасителю наш, з наказу Кирила гарантуємо.

777

17:13 28.12.2018

А з Каменя якісь бородаті мужі там були?

До 777

18:01 28.12.2018

Судячи по фото, Степан-прєдводітель, Ростіслав раківський і прочіє достойниє ліца облагородили це зібрання своєю присутністю. Цікаво на одному фото стоїть волинський Юрій, якби геть відокремлено, чи то фото невдале, чи то якась позиція?..

До 777

18:01 28.12.2018

Судячи по фото, Степан-прєдводітель, Ростіслав раківський і прочіє достойниє ліца облагородили це зібрання своєю присутністю. Цікаво на одному фото стоїть волинський Юрій, якби геть відокремлено, чи то фото невдале, чи то якась позиція?..

Анонім

20:33 28.12.2018

Ми теж молитовно підтримуємо в ці нелегкі для всіх часи своє Духовенство. Їм сьогодні дуже важко. Хай всемилостивий Господь укріпить і дасть сили витерпіти все і гідно пройти цей нелегкий шлях. Не сумнівайтесь навіть на мить в правильності рішення. З нами Бог.

777

01:31 29.12.2018

Що для них важкого? Важка праця? Не люблять вони Україну, чи важко для них її любити?

Анонімусу

10:42 29.12.2018

Ніхто б не рухав УПЦ МП якби Собор дав оцінку діям Патріарха Кирила, найбільш прокремлівським єпископам, котрі моляться і роблять все від них залежне, аби анексувати не тільки Крим, але й всю лівобережну Україну. Митрополит Онуфрій демонстративно перед всім світом не встав у Верховній Раді, коли поминали полеглих воїнів ЗСУ на Донбасі, але жоден з єпископів не засудив морально такого приниження держави. Цей вчинок цього слуги Кремля спонукав до того, що довгий час на місцях МП не відспівувало воїнів, які загинули на Сході. Жоден з духівників не висловив навіть скромного здивування коли Синод РПЦ «даруючи ще більшу самостійність УПЦ» зобов‘язав священників згадувати Патріарха Московського, узгоджувати з Москвою всі кандидатури на єпископів, котрих звільняють чи ставлять до керма МП. Ніхто й словом не обізвався коли виявилось, що полковники ГРУ і фсб разом з Кирилом шастають територією України, як це було з Гіркиним у делегації до Криму перед її анексією. Така мовчазна згода кліриків УПЦ МП з Путіним не могла залишитись без уваги українців, РПЦ давно стала імперським інструментом у руках Кремля, а її високопоставлені ієрархи стали вольно чи невольно командуючими ідейно-пропагандистськими військами мілітарної РФ. Тому зміна суті православ‘я в Україні є лише питанням часу. Ці промосковські священники по селах є своєрідними живими «пам‘ятниками» минулих часів, які підлягають декомунізації/депутінізації/деімперіалізації. Звісно, ніхто копняків у цій справі застосовувати не буде, терплячість і смиренність, яка свідчить про певну повагу до маргарину в головах нашої численної пастви на селах і в містах, як проблеми ментальності та становлення відповідальної української нації. Пам‘ятники Леніну у декотрих містах, наприклад у Маневичах, стояли ще до недавнього часу, якийсь час потрібен і для попів МП...

Троцький (Лев Давидович Бронштейн)

18:14 29.12.2018

Свого часу перед розпадом російської імперії з назвою СССР "духівництвом" пастви були парторги, "благочинними" - секретарі райкомів, а своєрідними "єпископами" вважались тоді відповідно обкомівські керівники, ну і вище згідно єрархії - аж до "Патріарха", який проповідував "перестройку". Рівень їх життя також був відповідним займаній посаді та рівня статків колгоспної парафії, всі вони, звісно, не хотіли розпаду своєї єдино канонічної партії, яка сповідувала єдино правильну думку і, зрозуміло, найбільше піклувалася простими прихожанами-колгоспниками на свої партійні збори. Всі були впевнені, що це навічно, структура була як ніколи міцна і впевнена у собі, бо навіть мала свої 10 заповідей, об'єднаних у "Моральний Кодекс будівника комунізму"- які за суттю мало чим відрізнялися від християнських заповідей, бо це пролетарське "вчення" хтось безсовісно перекопіював з християнства, заборонивши останнє, як "опіум для народу". Перед відомим серпневим Путчом 1991 року, коли самопроголошений Державний комітет з надзвичайного стану намагався усунути від влади президента СРСР Михайла Горбачова, ЦК партії також поспішно збирав пленуми/собори, з'їзди/синоди і вимагали клятви та підписи про вірність від підлеглих духівників/працівників комітетів - номенклатурників, але життя диктувало своє і нове невблаганно змінювало старе, яке вже майже холодною рукою чіплялося за одвірок не так віри, як привілеїв від займаної посади.
Хтось, можливо, закине мені богохульство за таку аналогію, але це може зробити лише той, хто не знає ні історії становлення у 1943 році "сергієвої" церкви РПЦ під патронатом Сталіна, ні структури і функціонування створеної/удосконаленої також Сталіним КПСС. І однією, і іншою структурою у найбільш делікатних справах керували і керують офіцери з Луб'янки (Той же Гіркін-Стрєлков, для прикладу, про якого хтось писав вище). Нинішній "Генеральний секретар" РПЦ Володимир Михайлович Гундяєв у свої 25 літ вже очолював молодіжне представництво РПЦ при Світовій Раді Церков у Женеві. Якщо хтось думає, що без благословення Луб'янки цей молодий чоловік на той час міг виконувати свої функції за кордоном, то для наївних я відкрию ще один "секрет Полішинеля" - навіть найпростіша туристична група колгоспників у Болгарію, яку вважали 16 -ю соціалістичною республікою Союзу, не виїжджала до Софії без представника цієї контори. То ж ніякого богохульства, жодних надуманих фактів, лишень факти з нашої спільної новітньої історії...

Анонім

20:08 29.12.2018

Коли з нами Бог, то абсолютно байдуже хто проти нас!

Аноніму

20:10 29.12.2018

З вами Кирило і Кремль!
Але все буде добре, Бог буде з вами!

Аноніму

22:37 29.12.2018

Своїми діями духовенство Волині фактично підтримало Путіна з його намірами, якими спрощується порядок надання громадянства Російської Федерації «співвітчизникам, які проживають у країнах зі складною суспільно-політичною і економічною ситуацією, де відбуваються збройні конфлікти або зміна політичного режиму». Нема потреби роз‘яснювати, що йдеться про Донбас, якому торується дорога Абхазії, Осетії та інших анексованих земель інших колишніх союзних держав. Дурні баби підтримують попів, котрі у свою чергу тримаються за ряси і «благодать» московських єпископів...

26 березня
Вчора
24.03.2019
23.03.2019
22.03.2019
21.03.2019
20.03.2019
19.03.2019
18.03.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин