Найбільший виробник пива довоєнної Польщі мав філії в Камені-Каширському

06 Січня 2019, 13:00
Реклама пива «Габербуш і Шіле», 1933 р. 2281
Реклама пива «Габербуш і Шіле», 1933 р.

На Волині у 1921-1939 роках, зокрема, в містах Ковелі та Камені-Каширському були філії потужного варшавського пивоварного холдингу «Габербуш і Шіле» (пол. Haberbusch i Schiele).

Холдинг був заснований у Варшаві 1846 року. До кінця XIX століття компанія перетворилася на найбільшого виробника пива в Варшаві і одного з найбільших у Польщі. Головний пивоварний завод був зруйнований в ході Варшавського повстання під час Другої світової війни, потім майно компанії націоналізувала  Польська Народна Республіка. Згодом завод частково відновила компанія Browary Warszawskie, проте обсяги все ж були не ті, що до руйнування.

З історії холдингу відомо, що у 1846 році два варшавських виробника пива, Блажей Габербуш і Костянтин Шіле спільно зі своїм тестем Генриком Клаве створили партнерство «Габербуш, Шіле і Клаве», яке незабаром викупило збанкрутілу пивоварню «Шеффер і Глімпф».

Етикетка пива «Габербуш і Шіле» з Каменя-Каширського, 1920-ті роки
Етикетка пива «Габербуш і Шіле» з Каменя-Каширського, 1920-ті роки

Ця пивоварня була розташована у центрі Варшави поряд з будівлею Польського Банку. На гроші тестя Габербушу і Шіле вдалося поставити бізнес на рейки і в 1850 році вони придбали ще одну пивоварню у Чарнецького.

У 1865 році Клаве, будучи вже в похилому віці, пішов з фірми і з тих пір компанія використовувала лише два прізвища в своїй назві.

Етикетка пива «Габербуш і Шіле» з Ковеля, 1920-ті роки
Етикетка пива «Габербуш і Шіле» з Ковеля, 1920-ті роки

Нові виробники пива висунули ряд оригінальних ідей. Вони першими у Варшаві придбали майданчики для кількох пивних садів в різних районах міста, де подавали пиво і куди запрошували для виступу різних музикантів. Наступним кроком було будівництво заводу з виробництва сухого льоду. Крім того, в 1880 році фірма відкрила завод з виробництва пива у Києві і почала продавати напій вже на території нинішньої України.

У 1898 році фірма була перетворена в акціонерне товариство. Повна назва - Акціонерне Товариство Паровий Пивоварний завод і Завод Сухого Льоду «Габербуш і Шіле». З часом філії з’являються в багатьох містах, зокрема, і волинських Ковелі та Камені-Каширському.

У міжвоєнний період «Габербуш і Шіле» стала найбільшою пивоварнею. У 1921 році компанія об'єдналася з іншими п'ятьма провідними пивоварними заводами. Результатом злиття стала поява Акціонерного товариства об'єднаних пивоварів «Габербуш і Шіле», найбільшої пивоварні у Варшаві і однією з найвпливовіших у всій Польщі. Позиції нової компанії стрімко зміцнювалися, і до 1924 року вона розширила асортимент продукції:  почали продавати каву, горілку, лікери, лимонади і соуси.

Під час Другої світової війни, після окупації території Польщі німецькими і радянськими військами, пивоварний завод продовжував свою діяльність, але вже під німецьким правлінням. Виробництво тривало аж до початку Варшавського повстання. Під час боїв зерносховища і склади компанії стали «житницею Варшави», забезпечивши ячменем і цукром голодуюче населення блокадного міста.


 

У результаті важких боїв і дій німецької адміністрації після закінчення повстання було знищено близько 70% інфраструктури заводу. Після війни завод був націоналізований і частково перебудований. В даний час нащадки сімей Габербуша і Шіле намагаються витребувати яке раніше належало їм нерухоме майно у компанії Warka Brewery, що входить до складу концерну Grupa Żywiec.

Відомо, що вироби пивоварного заводу «Габербуш і Шіле» часто брали участь у різних виставках продукції по всій Європі. Нам вдалось розшукати світлину павільйону «Габербуш і Шіле» на Одеській всеросійській  виставці 1910 року. Повна назва заходу «Фабрично-заводська, художньо-промислова і сільськогосподарська всеросійська виставка 1910 року».


 

Свій павільйон виробники пива «Габербуш і Шіле»оформили у вигляді шпиля, складеного з пивних бочок різного розміру, що зменшуються від основи до верхівки. Завдяки своєму ефектному силуету, спорудження було одним з найбільш пам'ятних на виставці і було згодом відображене на безлічі листівок.

Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО

Коментарі
06 Січня 2019, 15:29
Спасибі
06 Січня 2019, 17:44
У Ворокомлі була броварня яку німці ліквідували.
06 Січня 2019, 20:01
Коли проводили водопровід поблизу колишньої шкільної майстерні, де працював Йосип Зіновійович в 70-х роках, була викопана пляшка із-під пива, на склі якої було написано, що пиво з Ковля.
07 Січня 2019, 11:43
Що означали зірки в 1910 році на пілястрах одеської альтанки (друге знизу фото)?
07 Січня 2019, 15:43
Відмінна якість місцевої води у Камені, як на мене, була однією з вагомих причин вибору локації для філії Варшавської пивоварні. Хто пам'ятає популярність камінь-каширського квасу з заводу продтоварів у 80-х роках, той підтвердить мою гіпотезу у цьому плані. Звісно, майстерність фахівця, що очолював виробництво напоїв також є не мало важливою, близькість залізниці та надлишок дешевої робочої сили через густонаселеність Полісся та інші фактори сприяли розвитку виробництва продовольчої групи товарів за дорадянських часів. Міський водогін, який через відсутність водолічильників та рабське у поколіннях мислення нашого народу, почав наповнювати "даремною" золотою маломінералізованою водою численні присадибні ставки, поливати у спеку грядки та тепличні господарства на сьогодні фактично висмоктав основні водоносні горизонти, які колись давали зиск підприємливим людям. Нині одним з основних завдань новоутворених ОТГ нап Поліссі є збереження і бережливе використання природних ресурсів краю, найголовніше - лісу! Серед цікавих природних запасів Полісся є крупний кварцовий пісок, на якому навіть не хоче рости трава. Зокрема, це скандальна Гуто-Камінська гора, на яку вже накинули око "господарі" з Києва чи іншого міста. Біля Великого-Обзира є схожа гора зліва перед селом, вочевидь, і т.з. Манзиха біля неї справа, у напрямку з Полиць на Піщане є урочище Лисі Гори та інші. Цінність цього піску не тільки будівельна, а насамперед технологічна для виготовлення комп'ютерів нового покоління, складниками яких є деталі, що потребують чистого кварцового піску. Природа щедро нагородила поліщуків різноманітними багатствами, наприклад тими ж бурштиновими покладами, кімберлітовими трубками у бік Любешова, про які велась мова ще за "совєтів", тощо. Варто лишень по-господарськи, з врахуванням потреб наших нащадків розпоряджатися всім цим і не шукати швидких, негайних методів збагачення і все буде гаразд у нашому краї. Звісно, для цього потрібна повага до себе і оточуючих, належна освіта, працелюбність, підприємливість та стриманість - а це найголовніший дефіцит нашого поневоленого розуму, як образно писав Нобелівський лауреат Чеслав Мілош...
Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024