Камінь-каширець звинувачує місцевих лікарів у смерті дружини

Житель Каменя-Каширського звинувачує лікарів районної лікарні за те, що ті зволікали з лікуванням та невчасно надали медичну допомогу. Через це його дружина померла.

Про це Володимир Чурак повідомив електронною поштою Район.Камінь-Каширський.

«12.04.2019: У другій половині дня моїй (уже покійній) дружині стало погано, температура 38 градусів, її морозить. Я викликаю швидку допомогу. Оператор відмовляється направляти швидку допомогу, бо температура невисока, тому її збивати не треба. Я пояснюю оператору, що дружина тиждень тому пройшла курс хіміотерапії, можливо її неміч пов’язана з цим, після словесної перепалки швидка допомога нарешті приїхала. Після огляду хворої лікар порадив везти її до приймального відділення. 

Ми з дружиною зібралися, вона сама сіла в машину. Приїхали до приймального відділення, моя дружина своїми ногами зайшла в приймальню, ми присіли на стільці, моїй дружині погіршало, вона прилягла мені на руки. З нами приїхала моя рідна сестра. 

Медсестра з приймального відділення сказала, що до 20:00 вони не приймають, бо є черговий сімейний лікар в поліклініці: «Ідіть до нього». Моїй дружині з кожною хвилиною все гіршає і гіршає.

Я почав голосно вимагати, щоб покликали хоч якогось лікаря. Медсестра мені: «Чого ви тут кричите?» і привозить візок для неходячих. 

Виходить із сусіднього кабінету черговий лікар. Я йому пояснюю все спочатку, прошу допомогти. Він мені знову про сімейного лікаря з поліклініки пояснює. Моя сестра біжить в поліклініку, повертається через пару хвилин в сльозах: лікар відмовилась сюди йти. Дружину я поклав на кушетку, вона мучиться, стогне. Я знову переходжу на вищий тон, вимагаючи допомоги. 

З’являється лікар-анестезіолог: «Ви тут не кричіть» до мене. Я по телефону набираю нашого сімейного лікаря Суліка В.К., прошу приїхати, бо дружині дуже погано, він мені відмовляє: «Володя, у мене дві тисячі пацієнтів, я до всіх не наїжджу». 

Лікар на місці набирає телефон до лікаря-онколога Перепелиці І.Д., пояснює йому стан моєї дружини. Я стою поруч і чую відповідь з телефону: «там є ургентний лікар» і кидає трубку. Я прошу дати номер телефону до Бегаля М.І., ніхто не хоче давати, я знову в крик: «Що це за секретна організація?».

Правда змилувався лікар з приймального відділення і зателефонував йому. По моєму проханню Бегаль М.І. приїхав і оглянув мою дружину, яка стогнала і корчилася від болю. Лікарі вирішили покласти її в стаціонарне відділення гінекології, яке знаходиться на третьому поверсі, ліфта немає, немає нікого, щоб нести хвору людину на ношах.

По телефону узгодили і ми понесли дружину із сестрою в хірургічне відділення. З Луцька привезли ліки для підняття лейкоцитів, прошу медсестру ввести ліки, медсестра хірургічного відділення проти уколу: «Без лікаря колоти не буду». Телефонує Перепелиці І.Д., який наказує без нього не колоти, бо він має підійти. 

Час минає, моя дружина мучиться. Я забираю шприц у медсестри, щоб вколоти самому, але вже й вона погодилась і ввела цей злощасний укол. Нарешті приїжджає Перепелиця І.Д., починає писати список ліків. Я бігаю по аптеках, щоб зібрати необхідні медикаменти, бо у лікарняній аптеці не було. Привіз ліки, почали капати.

Нажаль багато часу втрачено і ліки введені занадто пізно не допомагають, моя дружина помирає о 01:30 ночі…

За кілька годин до смерті моя дружина здавала аналіз крові у поліклініці, після чого вона спокійно прийшла додому пішки, наварила їсти, налущила квасолі, потім стало її «морозити», прилягла, ну а потім ви знаєте, що і як сталося в приймальному відділенні після «інтенсивного лікування», яке тривало 5-6 годин. 

Ось така вам медична допомога!», – розповів Володимир Чурак.

Чоловік також зазначив, що кілька років тому його дружині встановили неправильний діагноз. І додав, що після її смерті зникла медична картка.

«Після того, як поховав дружину, я почав шукати її медичну картку, бо пам’ятаю, що мені її після смерті повернули. Ось тільки картка дивним чином «з’явилася» у заступника головного лікаря. 

Одна добра людина скористалася нашим горем і витягнула медичну картку з сумки уже померлої дружини. Бог їй суддя. Ось тільки картка пройшла чистку руками ще одної «доброї людини», яка намагалася якимось чином сфальсифікувати довідки дружини. 

Коли я прийшов до головного лікаря забрати лікарське свідоцтво про смерть, запитую у неї: «Чи Ви чули про те, як спрацювали Ваші працівники, надаючи медичну допомогу моїй дружині?» Головна лікар мені: «Чула, але я буду захищати «своїх»!» 

«У 2015 році моя дружина зверталася до місцевого лікаря-онколога через появу пухлини над грудьми. Після огляду моєї дружини лікар поставив діагноз: «это жировик». 

У 2017 році перед святом Пасхи у дружини заболіла нога, почервоніла литка, ми приїхали до Солов’я В.В. Він оглянув ногу і порекомендував прооперувати. Я попросив його оглянути пухлину на грудях. Він оглянув і сказав: «На ранок терміново обстежитися в онкодиспансері у м. Луцьк». 

Я розказав про діагноз, поставлений лікарем Перепелицею І.Д, Соловей В.В. поговорив з ним так, що той, як ошпарений, прибіг у свій кабінет і виписав дружині направлення в онкодиспансер. 

Наступного дня в Луцькому онкодиспансері моїй дружині поставили діагноз «друга стадія раку молочної залози» і спитали, чому ми так пізно звернулися. Ми їм пояснили діагноз нашого лікаря Перепелиці І.Д. Так що на його совісті і неправильний діагноз, і бездарний нагляд за хворою, і наплювательське відношення до помираючої дружини. Того злощасного вечора він приїхав, записав у справу ліки і поїхав додому».

«Після смерті моєї дружини я більше ніколи не зможу подати руку таким «горе-лікарям»: Сулік В.К. і Перепелиця І.Д. Але я дуже вдячний за тепло, людяність і професіоналізм таким лікарям: Брицька О.М., Овсієнко Т.П., Овсієнко Анатолій, Соловей В.В., Соловей О.П., Борисюк В.В., Бегаль М.І., Зубок О.М.

Згідно Закону України: 

Відповідальність за несвоєчасне і неякісне забезпечення подання медичної допомоги, що призвело до тяжких наслідків, несуть органи влади і спеціальні заклади, які обслуговують лікувальні заклади. 

Медичні працівники зобов'язані подавати медичну допомогу у повному обсязі хворому, який знаходиться в критичному для життя стані. Така допомога може також подаватися спеціально створеними закладами охорони здоров'я, що користуються пільгами з боку держави.

Пацієнти мають право на якісну медичну допомогу, що відповідає як сучасним технологічним стандартам, так і принципам людяності у стосунках між пацієнтом і надавачем медичних послуг. 

Кожному пацієнту при будь-якому медичному втручанні повинна бути гарантована якість і безпека наданої медичної допомоги з метою задоволення потреб, обумовлених його станом, і виключення невиправданого ризику для життя і здоров'я.

Відповідальність за дотримання безпеки медичної діяльності стосовно здоров'я і життя пацієнтів в закладах охорони здоров'я несе адміністрація цих установ або приватно-лікуючий медичний працівник за місцем здійснення своєї практики. 

Особи, винні у порушенні прав пацієнта, визначених цим законом, несуть відповідальність у випадках і в порядку, передбачених цивільним, адміністративним чи карним законодавством України. Шкода, заподіяна здоров'ю пацієнтів у результаті порушення їхніх прав, підлягає відшкодуванню у спосіб, встановлений цивільним законодавством України. 

Факт здійснення стосовно пацієнтів протиправних дій, що спричинили заподіяння шкоди їхньому здоров'ю, може бути визнаний у результаті досудового розгляду із залученням організацій із захисту прав пацієнтів, представників інших громадських організацій і професійних медичних асоціацій, страхових організацій і (чи) у судовому порядку.

Умови і порядок страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, що заподіяна здоров'ю пацієнта, а також порядок виплати компенсацій визначаються законодавством України.

У випадку моєї дружини лікарі порушили її права, відмовляючись вчасно надати їй екстрену допомогу у повному обсязі. Вони мусять нести відповідальність за свої вчинки та небажання виконувати свою роботу», – поскаржився чоловік.