У районі обговорили перспективи формування бюджету на 2017 рік

Харизматичні кобіти в тому Камені.

"нові напрямки діяльності агрокооперативів у рамках умов та співфінансування підготовлених громадами мікропроектів.": новий-старий колгосп, КСП і тому подібне. Про те на мою думку попри того що потужних інвесторів немає і швидше всього що небуде ти більше тут на Поліссі оскільки ніхто не захоче вкладати кошти в ніщо, агрокооперативи це найкраще що можна видумати. Тільки Агрокооператив може акумулювати якісь кошти, вкласти та трохи порозвиватися. Але крім того ще існують багато чинників які можна задіяти, розваленою приватною власністю агропромисловий комплекс. Це я спеціально для "Хрін"

Як на мене, потрібна й перспективна нарада відбулася у Білому поліському домі, шкода тільки, що її проігнорували головні керманичі району, вочевидь, відбувши у більш важливих державних справах...Навіть Пась, якщо нема перших осіб району, скерував на цю нараду не другу людину з райво, звичайно, що колись харизматичну. А, якщо без жартів, то ключовою фразою тут є "кошти на ці проекти будуть виділятися Європейським союзом, залучатиметься співфінансування з обласного та районного бюджетів". Хто їздив останніми роками східною Європою, країнами бувшого соцтабору то бачив результати співробітництва з ЄС, особливо в розвитку інфраструктури, агробізнесу, автомобілебудування тощо. Ці буржуї даремно свої кошти нікуди не інвестують, вони прораховують всі ризики і прибутки близької та далекої перспективи перед тим, як фінансувати котрийсь проект. Шкода, що до складу експертної групи, яка б супроводжувала ці проекти не запросили Каменя, але, сподіваюся, він у той чи інший спосіб буде підказувати місцевій владі як креативніше та ефективніше розбудовувати Європу на Поліссі. Раз він каже, що найкраще вкладати гроші в "агрокооперативи це найкраще що можна видумати"(с) то тре прислухатися і "трохи порозвиватися". Думаю, що його й укропівці підтримають...)))

Нехай кінь думає у нього голова великаі. Найголовнішою проблемою сьогодення у виробництві агропродукції є те, що відсутні акумулюючі мікропідприємства які могли хоча б витрачаючи свій час та кошти закуповувати сировину та перенаправляти до більших переробних центрів України чи Волині зокрема. Тут МИ не говоримо про Заготконтору та кооперацію оскільки вони себе опустили на дно. Їх вже напевне, що ніхто не підніме оскільки ці підприємства ніхто не віддасть хоч вони й пропонуються, проте вкладати кошти в ніщо також не вихід. Про те й тут ніколи не буде виходу з цього замкнутого кругу оскільки Нам ніхто і ніколи не дасть доброї ціни (за словами пані Кирди) оскільки Полісся є віддаленою від центрів переробки продукції тому ніхто не буде тратитися піднімаючи Ваш продукт. Віін завжди буде дешевим. Ось і в цьому проблема. До прикладу молоко. За молоко завжди будуть давати малу ціну оскільки доставити його до центрів переробки буде завжди проблематично - дорого, а відтак і Ваше молоко буде для Вас дешевим. Ось чому слідуючий крок це - рано чи пізно відродження місцевої переробної промисловості. Але якщо воно не відродиться то ЇЇ тут і не вироблятимуть. Факт. Потім після акумулюванння місцевими перевізниками чи то пак місцевими акумулючими підприємствами сировини на місці - пакування, сортировки і т.д., вони тільки потім зможуть відкривати якісь цехи по переробці даючи місцевим селянам більшу ціну попри заїзджих гастролерів. Але це буде можливо тільки через років 5-7, це найменший термін. Про те тішитися що Євросоюз дасть Вам гроші це принаймі наївно.

За коня правильно сказано, бо як нема більш кому думати то надія тільки на нього - гривастого. Але от біда у тому, що за "світлого минулого", з огляду на такі можливості коней , їх заборонили утримувати людям у власному господарстві. В Яйно то велись цілі війни з коневласниками, "Камінь" тому свідок мабуть. Виключення було зроблено хіба інвалідам війни. Саме завдяки їх думаючим конячим головам виживало чимало бідніших сімей на селах, оскільки за 5-10 руб. і могорич мож було зорати поле, привезти буряк, бульбу, сіно та іншу господарську потребу на людське подвір'я. Але епоха коней, як основної рушійної сили в народному господарстві, разом з Будьонним відійшла у минуле. Нині, якщо поліщуки вироблятимуть сільгосппродукцію, а держава не ставитиме якихось нових "конячих" заборон і створить сприятливі для громад умови, доступні під 4-6 % кредити, як у світі, то вироблена сільгосппродукція не пропаде. Найперше, перестануть люди кормити молоком, бульбою і хлібом свиней, як це було до недавнього часу, мабуть ще є подекуди в селах й донині, хіба окрім скормлювання хліба. Якщо поїхати за межі Полісся чуть іншим маршрутом, що відрізняється від сезонних робіт в Росії, наприклад до Балканських країн, то ви побачите чимало дивного і прекрасного застосування місцевими виробниками власної продукції. Росія, для прикладу, не навчила поліщука за майже 300 літ свого панування виробляти з цільного молока тверді сири, я вже не кажу наближених до пармезану. А цивілізовані країни це роблять століттями. Ще донедавна м'ясо свині на базарі у Камені рубалось разом з салом, як і колись у м'ясному магазині на першому поверсі Будинку культури, і продавалось за однаковою ціною під назвою свинина. А тепер м'ясники з майже анатомічними знаннями розбирають тушку на складові, ціна яких коливається в рази. Мало хто знає, що через підвищений попит на ферментоване природнім способом м'ясо, а це наші поліські мацики, сиров'ялена "пальцемпхана" ковбаса та інші смаколики, а ще й вироблене з натурального (не фермерського з преміксами) м'яска, йде серед "бідного українського люду" за ціною 500 грн./кг і вище. Український хамон ще має добру перспективу, якщо хтось всерйоз займеться цим виробництвом на місці, а не возитиме тушки телят ночами сябрам для подальшої переправки їх у межі московської Рубльовки. Тому, марення пана Каменя і не тільки його про глобалізацію, потужні агросховища, хоча це також потрібна справа, і монстрів-переробників це карма поліського раба, якого виростила московська імперія у різних формах свого існування за останні століття свого управління. Є й інші види власних виробництв, котрі у нормальних країнах передаються поколіннями у сім'ях і родинах. Звичайно, що це не станеться завтра, навіть не позавтра, потрібен час і хазяйновиті люди-куркулі)), котрих не знищили по Сибірах, що з'являться при належних законодавчих перетвореннях і економічному стимулюванні агровиробника різних за об'ємом форм господарювання. Прикладом цього є села й містечка тієї ж Хорватії, Чорногорії, Словакії, врешті - Польщі, нашої сусідки. Головне не волати "все пропало", "денег нет, но вы там держитесь" і т.п. Треба хвіст тримати по життю пістолетом, або віялом - залежно від обставин! )) І все буде добре! Думаю позитивні перетворення почнуться з Волині, адже тут влада належить УКРОПівцям, котрих підтримували свого часу відомі і думаючі у районі фахівці своєї справи...

Шановний Ви напевно не в курсі як кажуть але тут влада "Укропу" не належить, роззирніться.

І ще шановний, відносно Моєї персони оскільки Ви по-декілька раз сватаєте Мене до Них. Я ВАм скажу, що я не належу ні до якої політичної партії та платформи взагалі. Ніхто мені не пропонував і не буде пропонувати тут ніяких посад оскільки я тут нікому не вигідний і передусім своїми поглядами які ні від кого не залежать. Вони мої. Кому не подобаються, вибачайте.

Пан Хрін неодноразово про наші рідні поліські смаколики пише, як жаль, що я,-поліщук, ні разу їх не спробував. Чув лише про карухи і то в контексті зрізання їх з сільських горищ совковими партизанами. Смакував лише домашню ковбаску від незабутньої,-Царство їй Небесне, матері.