Четвертий повіт на Волині — не амбіції, а об’єктивна потреба

І обласна влада, і фахівці Волинського центру розвитку місцевого самоврядування вважають, що центром такої адміністративно-територіальної одиниці може бути місто Камінь-Каширський.

Про це повідомляє газета Полісся.

Нехай дехто і дорікає, що ми так і не встигли застрибнути у «поїзд» децентралізації, питання — бути чи не бути Камінь-Каширському повітові — ще залишається актуальним.

Попри те, що Міністерство регіонального розвитку та будівництва України запропонувало створити на Волині три райони з центрами у Луцьку, Ковелі та Володимирі-Волинському, чимало фахівців продовжують дотримуватися думки, що з метою ефективного управління в регіоні доцільно створити саме чотири повіти і не повторити помилки під час утворення госпітальних округів.

Цю позицію відстоюють фахівці Волинського регіонального відділення Асоціації міст України, а також депутати Верховної Ради України від Волинської області. До речі, нещодавно народні обранці Ігор Палиця, Ірина Констанкевич, Ігор Гузь, Степан Івахів та В’ячеслав Рубльов надіслали звернення до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, у якому просять створити у Волинській області не менше чотирьох районів (повітів), зокрема у північній (поліській) зоні Волині.

Однак, чи дослухається до цього парламент і Уряд, важко передбачити. Як вважає регіональний консультант Асоціації міст України з правових питань Валентин Малиновський, на заваді можуть стати амбіції керівників органів влади поліських районів.

 Проблема у тому, що в нас кожен керівник району бачить свій районний центр центром пропонованого майбутнього повіту. Відповідні звернення прийняли представницькі органи Любешівського, Ратнівського, Маневиицького, Камінь-Каширського районів. А через те, що немає єдності, може так статися, що у Києві скажуть: «Ну ви ж бачите, що самі не можете визначитися, і тому підстав для створення четвертого повіту немає», — зазначив Валентин Ярославович у коментарі журналістам «Полісся».

Фахівець переконаний, що остаточне рішення в цьому питанні повинні приймати центральні органи держави, беручи до уваги думку народних депутатів, керівництва області, та не зважати на різноголосся місцевих керівників.

У даному випадку формування районів та визначення їхніх адміністративних центрів, на відміну від формування об’єднаних територіальних громад, має зовсім іншу специфіку. Бо коли ми говоримо про формування ОТГ, то тут відбувається об’єднання громад на добровільній основі, і думка людей є визначальним фактором. При формуванні районів/повітів головним суб’єктом виступає держава. Адже на території району фактично будуть зосереджені не функції місцевого самоврядування (ці функції переходять в ОТГ), а державні функції: національна безпека (СБУ), питання оборони, цивільної безпеки, кримінальна поліція, питання надзвичайних ситуацій, фіскальна служба, санітарно-епідеміологічна служба, екологічна інспекція, суди, прокуратура, — пояснив Валентин Малиновський.

Ускладнює ситуацію відсутність закону, який би регулював питання адміністративно-територіального устрою. Однак, на розгляді у Верховній Раді перебуває законопроєкт «Про засади адміністративно-територіального устрою України». У ньому визначені відповідні норми.

Тож, після прийняття цього законопроекту, будуть запроваджені такі основні параметри територіального устрою субрегіонального рівня: мінімальна чисельність населення району має становити не менше 150 тисяч жителів; адміністративний центр району визначатиметься з урахуванням історичних особливостей, географічного розташування, наявності інфраструктури для розміщення органів публічної влади.

Окрім того, як зауважує Валентин Малиновський, центром повіту має бути місто, яке має не менше 50 тис населення, або ж, у разі відсутності такого, інше місто з меншою кількістю населення.

У північному – Поліському регіоні Волині, де пропонується створити четвертий район, знаходиться єдине місто – Камінь-Каширський. Воно не має такої кількості жителів, але враховуючи, що у поліській зоні Волинської області щільність населення фактично у два рази нижча від південних районів, саме воно має всі підстави стати адміністративним центртом нового району (повіту). У законодавстві має бути враховано, що для таких регіонів України, як Полісся, гірські території, степова зона, необхідно робити відповідні винятки. Однак, загальна кількість населення четвертого району Волині у складі Камінь-Каширського, Ратнівського і Любешівського районів відповідатиме європейським стандартам (NUTS 3) – 152 тис. чоловік. До переваг Каміня-Каширського належить його вигідне географічне розташування – він знаходиться у географічному центрі пропонованого району, що дуже важливо в контексті логістики, а також має залізничне сполучення, чого немає ні в Ратному ні в Любешові, – говорить Валентин Ярославович.

Водночас він зауважує, що Мінрегіон підготував новий проект адміністративно-територіального устрою субрегіональногоь рівня Волинської області, де передбачено лише три райони та 44 ОТГ (міських – 11, селищних – 17, сільських – 16).

Відповідно до нього, на Камінь-Каширщині передбачається замість п’яти лише три ОТГ: Гуто-Боровенська, Сошичненська сільські та Камінь-Каширська міська. Зауважимо, що відповідно до ццього проекту до Гуто-Боровенської ОТГ мають увійти також Полицівська, Піщанська, Воєгощанська, Броницька, Пнівненська сільські ради.

Сошичненську пропонують створити, як і раніше, у складі Карасинської, Стобихівської, Личинівської, Качинської, Сошичненської, Нуйнівської та Заліської сільських рад.

Усі інші сільради Камінь-Каширського району об’єднають у єдину Камінь-Каширську міську ОТГ. У районі не вважають це гіршим варіантом, оскільки ще раніше керівники району вносили на розгляд пропозицію створення на теренах району однієї ОТГ. Нині, наприклад, в.о. голови райдержадміністрації Олександр Михалік вважає, що ОТГ повинні створюватися у такому складі, який би забезпечував їх спроможність і, зокрема, на утримання апарату управління витрачали не більше 50 відсотків своїх бюджетів.

Втім, запропонований проєкт адміністративно-територіального устрою Волині ще обговорюється. І дискусії щодо укрупнення тривають.

3

                                                                                                                                                                                                                                                                          Тетяна Приходько