Камінь-Каширщина відзначила 80 років від дня утворення

18 Січня 2020, 17:00
5408

У стінах районного будинку культури велелюдно – зібралися представники влади, громадськості, депутатський корпус усіх рівнів, ветерани різних галузей, духовенство.

Про це ігформує Камінь-Каширська РДА.

Урочистості з нагоди поважного ювілею відбулися сьогодні, 17 січня 2020 року.

Серед присутніх також керівництво району та міста – голова районної ради Віктор Сус, перший заступник голови райдержадміністрації Олександр Михалік та міський голова Василь Бондар.

Тематичний захід розпочали з Державного Гімну України, який виконав народний аматорський ансамбль народної пісні «Родовід», а потому – хвилина мовчання в пам’ять про Героїв усіх часів.

Затим директорка районного народного краєзнавчого музею Наталія Пась провела короткий екскурс у становлення Камінь-Каширського району. 

Наталія Олександрівна зауважила, що визначні пам’ятки архітектури, містобудування, монументального мистецтва різних епох та сакральні споруди вирізняють край з-поміж інших в області. А видатні постаті зробили Камінь-Каширщину знаною не тільки в Україні, а й далеко за її межами.

Вітаючи краян із важливою датою в житті району, очільник представницької гілки влади Віктор Сус наголосив на його славній минувшині, зазначивши, що Камінь-Каширщина ще з історичних часів була самобутнім центром розвитку.

У свою чергу, перший заступник голови райдержадміністрації Олександр Михалік під час свого виступу акцентував: Камінь-Каширський – край працьовитих, щирих і талановитих людей, істинних патріотів рідної землі.

Тут панує своя атмосфера, свій ритм, тут вирує життя, – підкреслив Олександр Юрійович. – Тому нині – зворушлива та радісна подія для всіх, хто народився і виріс на Камінь-Каширщині, хто приїхав колись і залишився назавжди. Це – гарна нагода віддати шану тим, хто творив минуле району, дбає про його сьогодення та піклується про майбутнє. І немає значення, куди закинула доля, головне, що наші витоки саме тут.

В ході урочистостей відзначили тих, які своєю працею, життєвою та професійною позицією роблять рідний край ще кращим, заможнішим і привабливішим.

Почесними грамотами голови обласної державної адміністрації нагороджені:

  • Михайло Оліферчук – голова Гуто-Боровенської об’єднаної територіальної громади, учасник бойових дій;
  • Микола Сільчук – голова сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нуйнівський».
  • Почесними грамотами голови обласної ради:
  • Віталій Нестерук – голова Камінь-Каширського районного відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів;
  • Валерій Соловей – заслужений лікар України, завідувач хірургічного відділення КНП «Камінь-Каширська центральна районна лікарня».

Грамоти райдержадміністрації та районної ради, а також цінні подарунки отримали:

  • Василь Каширець – ветеран органів місцевого самоврядування;
  • Галина Зубрицька – ветеран медичної та соціальної галузей;
  • Василь Ковальчук – ветеран органів місцевого самоврядування;
  • Адам Калюх – заслужений працівник сільського господарства України, ветеран праці;
  • Євгенія Смолярчук – заслужений працівник культури України, ветеран праці;
  • Олександр Монець – директор загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів села Гута-Камінська, ветеран праці;
  • Валентин Романович – солдат 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.

Відзнаками Всеукраїнського об’єднання «Країна» – медалями «За мужність і відвагу», «Спаси і сохрани» – нагороджені військовослужбовці: 

  • Володимир Демидюк;
  • Роман Ковальчук;
  • Євген Сафонюк;
  • Іван Мишей;

З визначним ювілеєм земляків привітав також заступник командира 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого Володимир Демидюк.

Урочистості з нагоди 80-річчя утворення Камінь-Каширського району завершилися святковим концертом народної артистки України Оксани Пекун.


1


1

 

Коментарі
18 Січня 2020, 19:41
ПОчесний гість Вовк Іван Іванович, пострадав від минулої влади, не дали бідолашному догребсти до кінця що почав.)))))
19 Січня 2020, 13:12
Напередодні розвалу СССР, його перший і останній президент Горбачов не втомлювався повторювати, що «всє ми із октября». Таким чином він намагався довести, що не варто нам розбігатись по національним квартирам, натомість зберегти совєтскую родіну. Тоді його слова видавались маячнею, якби не оце «святкування» річниці, чи можливо, в світлі територіальної реформи, роковин утворення більшовиками Ка-Ка району. Лише «совок» з «ватною» головою може підтримати це «свято». І він живий і він допоки перемагає, бо він у всіх партіях від вседающої «батьківщини» до професійно-патріотичної «свободи». Який стосунок цей ювілей має до Камінь-Каширського та його околиць в контексті формування української державності та української людності????????????? Ніякого!!!!!!!!!!!! Натомість має до формування «совка» поліського типу. Якщо районом править «вата», то чому б не казати про це чесно, не повісити на сцені портрет Сталіна, не виконати гімн СССР, не надати слово якомусь комуняці??? Хоча саме вони й досі на чолі району, створеного «батьком» Сталіним.
19 Січня 2020, 13:56
Читачу, чого ви "возбухаєте"? Зовсім правильно поступили сучасні керманичі району, відсвяткувавши 80-и річчя утворення за перших совітів Камінь-Коширського району. Вони(владці) і увійдуть в історію як "гробовщики" району, бо не зуміли втримати те, що отримали в спадок .. Не хотіли і не горіли бажанням вернути те що їхні діди мали за Польщі - Камінь-Коширський повіт, утворений 12 грудня 1920року. Так що поминки по району пройшли знатно.
19 Січня 2020, 14:22
Здається, що перші совєти прийшли на Полісся до включення його до складу Речі Посполитої. У 1939 році з’явились другі. Вони як і перші, трохи побули і пішли, а вже у 1944 році прийшли треті, які втримались до 1991 року де-юре, а де-факто, керують і досі. Прошу уважно розглянути зовнішність облич, розміщених на останньому фото. Солідарний з Читач. Частина совєтів нині в партії «св.Юлії», частина в партії Тягнибока, решта де завгодно. Через заборону компартії регулярно вдягають вишиванки і адекватно реагують на гасло «Слава Україні». Стійких переконань не мають. Без особливих вагань можуть змінити стать і громадянство, аби тільки платили, багато не питали, а на «свята» давали премії загорнуті в грамоти. Вся їх грамотність в отриманих грамотах. Одним словом мають всі ознаки остаточного виродження третіх совєтів. Стосовно повіту від пращурів. Це не їхня заслуга. Пращури були зрощені в Російській імперії і не тямили на самоврядуванні, навіть в обмеженому вигляді. Повітова система біла запроваджена Польщею і легко видулась з голів поліщуків у перші дні сов.влади. Сов.влада була продовженням рос.імперії, була ближчою їм за духом.
19 Січня 2020, 14:43
Даруйте але змушений перенести з інщого повідомлення про історичі витоки про район на цю сторінку, оскільки як не як але також трохи зхвильований:"Панові Усу не соромно жити на анексованих землях": з Уса такий історик як з мене вибачте на слові священник Московського патріархату. Ус пише цілком у стилі радянської історичної конспірології. Директор Камінь-Каширського музею вже більше історик як цей пан, оскільки загальними фразами і ніщо від українства. Потім якщо директор музею ще якось згадала про минуле цього району ще за часів Польщі то вже святкувати радянськими стереотипами, що мовляв нам 80 років це неприпустимо й повернення нас до радянщини. Якщо й згадувати цей день то вже краще було як би так звана інтелігенція проаналізувала б кількома виступами про це місце в контексті європейськості, оскільки ми під російським пануванням тут від ледве тільки ста років. У цьому році Ми можемо відзначати 590 літній ювілей Магдебурзького права яке було надане цьому містечку й тому ігнорування цього часу щоб випадково не зійшло нанівець вже саме так зване святкування 80 річчя утворення району, оскільки сусіди також святкуватимуть і в негіршому варіанті як Камінь.
19 Січня 2020, 14:55
" Солідарний з Читач. Частина совєтів нині в партії «св.Юлії», частина в партії Тягнибока, решта де завгодно. " - а можна конкретніше , з прізвищами тих камінських "совєтів" , що перебувають саме по цих згаданих партіях ? Бо складається враження що в Україні і в Камені на керівних посадах саме представники парії "св.Юлії" та партії Тягнибока . Ані порошенкові партєйці ,ані поки що УКРОПи, а фактично "служки колосойського" - зараз не при владі?
19 Січня 2020, 18:39
Дозволю і собі висловити свою думку щодо цього ювілею! Чи варто його було загалом згадувати, а якщо вже хтось з колишніх, мабуть, Ковальчук Василь Гнатович, можливо й Кухтей Р. А., і згадав, підказав таку ідею вшанування місцевій нинішній владі, то як би з моєї точки зору це могло виглядати - ось рефрен мого коментаря. <br/>Вочевидь, варто! Бо у житті людини і суспільства ювілеї позначені не тільки суцільними перемогами, здобутками та позитивом, життя є життя. То ж 80-річчя, на моє переконання, таки є нагодою, особливо у період становлення нашої державності, оглянутися на події та обставини, що зумовили цей ювілей. Можливо, пасувало б було зробити аналіз нашого поступу/втрат у цьому адміністративному поліському краї за цих 8 десятиліть, акцентувати на уроках, винесених за цей період, відтак виробити вектор, шляхи і методи подальших дій поліщуків, аби майбутні покоління не соромилися за нас нинішніх. То ж почнемо з того, що у 1939 році поліський край, наше місто і район у визначених тодішньою владою межах, повернулися, об'єдналося з Великою Україною, пройшовши через горнило війни, розрухи, потрясінь, пролетаризації, колективізації та інших перетворень впродовж цих 80-ти років. Пам'ятаймо, що частина одвічних українських земель, тепер це називається Закерзонням, зокрема Холмщина з похованим там українським князем Данилом (якому поляки і московити додали титул Галицький, аби не підкреслювати його всеукраїнського рівня) залишились у межах Польщі. Так могло статися й нашими землями і хто-зна чи не лунала б тут польська мова і містом Камінь-Каширський/Коширський не ходили б гонорові &amp;quot;уродзьони&amp;quot; поляки зі спотвореними прізвищами, що мають українське коріння. Ми вже забули, що перед початком ДСВ у самому місті проживала значна чи й переважаюча кількість євреїв, оскільки простолюдин не мав освіти та фінансових можливостей жити у містах. Тому, просто перекреслити і забути цю дату, вочевидь, було б неправильно. Якщо копнути ще глибше, то відкриється інша історична ретроспектива з порядкуванням тут царської влади Москви і т.п. То ж є над чим думати, але ці думи мають базуватися на питаннях - чому ми жили під чужими знаменами, чому працювали переважно лишень на брудних і малооплачуваних роботах, чому страждали поколіннями наші предки? А відповідь цьому одна - тому, що не мали своєї української держави! Євреї також спохопились з проголошенням і розбудовою своєї держави Ізраїль щойно відчули реальну загрозу зникнення з лиця Землі в часи Холокосту. Відтак, такі збори/урочистості/зібрання &amp;quot;партгоспактиву&amp;quot;, мабуть, не були зайвими, але акцент мав би стояти на розбудові української державності, визначенні хоча б схематичних планів утвердження нашої нинішньої держави, вихід з суто міжполітичної боротьби, як самоцілі, бо її використовують треті сили. Виходячи з сказаного, не бачу крамоли у присутності колишніх очільників району з радянських часів, бо за великим рахунком, вони ні тоді, ні пізніше не мали кримінальних чи антидержавних оцінок своєї діяльності. А в тих умовах: повоєнних, мілітаризованих, тоталітарних, дехто з них як умів, так і розбудовував свій край. Для прикладу, Євгенія Смолярчук, котра очолювала відділ Культури, поряд з вимушеним оспівуванням і радянської тематики таки вберегла від забуття силу-силенну українського народного фолькльору, співу, танців, коляд тощо. Не були б вони біля керма району і міста, невідомо кого б прислали з Москви чи Києва тодішні владоможці. Тому пропоную не забувати минулого, яке б воно не було, не оцінюймо минулі часи через призму сьогоднішнього дня, нинішніх можливостей обміну інформацією, здатністю сучасних засобів комунікації для мобілізації сил чи думки. Краще давайте сьогодні думати про наше майбутнє, про роль керівників та громади міста і району, можливостей окремих громадян у становленні територіальних громад, наведенню порядку, справедливого відношення поміж людьми, між державою і громадянином. Чомусь хочеться вірити, що і влада, і українська церква, і, найголовніше, самі громадяни будуть прагнути не тільки оцінювати минуле, але й працювати на майбутнє. Хоча б так, як ті молоді люди у військових одностроях ЗСУ у перших рядах на фото, їм буде що розповісти своїм дітям і онукам. <br/>І на завершення. Все ж таки наш район не Любешівський, котрий до свого 80-річчя спромігся випустити книжку за спонсорства В. Медведчука зі &amp;quot;своєю&amp;quot; партизанкою і ностальгією за &amp;quot;русским миром&amp;quot;. І не Маневичі, у котрому, як ми пам'ятаємо, &amp;quot;дєдушку&amp;quot; зняли з п'єдесталу майже на 25 років пізніше від його каміньського &amp;quot;близнюка&amp;quot; )) <br/><br/>П.С. Вважаю було б доцільно опублікувати на цьому сайті доповідь - історичний екскурс щодо нашого району Н. Пась, яку вона виголосила до 80-річчя утворення району. Вона, на відміну від мене, )) вміє без зайвої політизації, виважено та професійно інформувати &amp;quot; про справи минулих днів&amp;quot;.
19 Січня 2020, 22:06
Написано наче і правильно, навіть трохи щемливо, але совдепівські вушка від цього не зникають. По-перше, Камінь-Каширщина ніякім чином не являє собою якусь культурну, історичну чи навіть кліматичну окремішність. Нічим ця адміністративна одиниця не відрізняється від сусідніх поліських районів. По-друге, якщо хтось таки щось добре зробив, то хто довів район до такої економічної, культурної та соціальної убогості? До такого стану, що в хорі з іншими поліськими районами застряг на відмітці кінця 19-го початку 20-го сторіччя. 80 років – це термін становлення та збереження радянщини, яка успішно замінює Каширщину. По-третє, якщо 80 років в окреслених межах району, то про які особливі здобутки всередині порівняно з іншими можна похвалитись?! Всі трудові звершення в минулому. Навіть здобуте за часів СРСР за перший рік незалежності розтринькали, на металобрухт перевели. Тобто, варто було оку компартійному зі столиць та області заплющитись і ті самі, які район піднімали своєю «несамовитою працею» з несамовитою завзятістю розтягнули по своїх дворах та квартирах. То що святкуємо, поліщуки? Свято життя чи свято районного начальства?!
20 Січня 2020, 00:10
А куди ж ті совдепівські вушка дінуться, якщо вести розмову про події 80 років тому? Якщо б Ви уважно читали другий абзац у моєму коментарі, то там йдеться що &amp;quot;... ювілеї позначені не тільки суцільними перемогами, здобутками та позитивом, життя є життя.&amp;quot; Правильно Ви кажете, що наш район нічим особливим серед інших районів не виділяється Хіба добавлю, що з розпадом Союзу і занепадом від Москви й до самих до окраїн, окрім прибалтійських республік, всі однаково дійшли до такої &amp;quot;економічної, культурної та соціальної убогості&amp;quot;. І не тому, що бандерівці чи Єльцин його розвалили, Союз сам вже не міг існувати і розвиватися, оскільки у своєму замислі/задумі/технічному проекті був від самих початків мертвим та не мав перспективи через внутрішні протиріччя економічного і соціального характеру. Однак, сьогодні не про це мова. Пам'ятати про своє минуле, яким би воно не було, потрібно завжди. Інша справа, чи шукати причини невдач і промахів лишень в поганих керівниках, особистостях минулого, хоча це також має значення, чи розкрити очі ширше і побачити комплекс проблем та шляхи їх подолання. Ми назад не повернемось, аби розпочати все заново і піти у інший бік, при тій повоєнній мілітарній машині це виявилось нереальним. А от нині, якщо ми й далі будемо сперечатися один з одним у вузькому і широкому розумінні цих слів, поборювати один одного всередині навіть проукраїнського блоку, то не помітимо, як знову опинимось десь в рамках 1795 року, коли відбувся Третій розподіл Польщі і поліщуки тоді &amp;quot;возвратились у русский православный мир&amp;quot;. Бо така синхронність Любешова, Каменя та інших північних районів Волині у святкуванні цього &amp;quot;ювілею&amp;quot; може бути не просто співпадінням. Для Москви щодо України після 2014 року це &amp;quot;последний и решительный бой&amp;quot;, принаймні у рамках т.з. Новоросії, про що недвозначно зовсім недавно повідомив Пуйло на весь світ. Отже, якщо ми зациклимося лишень на тому хто швидше, а хто повільніше з радянських чиновників розтягував &amp;quot;здобуте за часів СРСР&amp;quot;, то нас наше минуле ще раз накриє &amp;quot;мокрим рядном&amp;quot;. То ж, якщо й згадати про події 80-річної давности, то лишень для того, аби проаналізувати помилки минулого, накреслити шляхи і методи розбудови своєї української держави, беручи до уваги приклад з наших сусідів - Польщі, Румунії, частково Прибалтики. Нам буде незрівнянно складніше, оскільки менталітет східних областей змінюється повільно, однак і західна &amp;quot;вата&amp;quot;, як показує нинішній час, також живе зомбоящиком, надіється на чудо зеленого чи іншого забарвлення, аби не брати на себе будь-яку відповідальність. Даруйте за банальність, але мисливці району і міста, котрі днями закупили і випустили у дику природу біля сотні фазанів (півні та кури), мислять вже інакше - вони вірять, що тільки інвестиція власних сил і задумів, охорона цих птахів від браконьєрів колись та принесе бодай моральну вигоду чи задоволення від зробленого. Це метафоричне порівняння, але воно яскраво стверджує, що у людей вже з'являються перші іскри конструктиву, надії на розбудову краю власними силами і т.п. Все велике починається з малого, лишень потрібно це розуміти і діяти...<br/>А щодо - що святкуємо, то нинішня влада тільки й навчилась святкувати і вітати, благо професійних, релігійних, політичних свят, дат і ювілеїв більш, аніж достатньо. До керма приходять стерильні в питаннях державного управління люди, бо, бачте, &amp;quot;какая разница&amp;quot; ? Вже мало залишилось, ще трохи і все побачимо на власні очі...
21 Січня 2020, 01:15
Шляхетно почав за &amp;quot;здравіє&amp;quot; - району закінчив &amp;quot;за упокой&amp;quot;. А я про що?
21 Січня 2020, 12:19
А вам хтось щось перечив чи згадував ваш комент? Чи просто, аби нагадати про себе?
21 Січня 2020, 16:26
про текст від Шляхта. Що ви хочете почути від людини, учасника цього зборища, на яке для розтління, суспільного розбещення, привели молодих людей у військовому однострої, від людини з синдромом роздвоєння особистості. Це коли одна половина любить Україну, а інша – те саме, тільки по-совковому.
22 Січня 2020, 00:49
Вузько берете, шановний аналітику! Аби я був присутній на цьому, як ви кажете, зборищі, то виголосив би той самий текст, який написав у своєму коментарі. Бо у ньому нема нічого крамольного! Якщо ви маєте на увазі когось з першого ряду у залі, то там в основному &amp;quot;читаки&amp;quot;, а не &amp;quot;писаки&amp;quot;.<br/>Щодо вашого &amp;quot;одна половина любить Україну, а інша – те саме, тільки по-совковому.&amp;quot;, то з певною поправкою можу погодитися з цією думкою. Принаймні, виходить, що таки обома півкулями я люблю Україну, у т.ч. любив та поважав її, як міг та розумів, і за минулих часів. Бо, як казала Оксана Забужко, коментуючи підсумки минулих виборів до ВР, я не можу кидати каміння у свій народ, котрий пережив Голодомор, сибіри, знущання, окупацію та інші поневіряння... Мені болить сьогодніший електорат, люди котрих дурять телевізором і це при нинішніх інформаційних ресурсах та можливостях відрізнити зерно від полови
Коментар
23/04/2024 Вівторок
23.04.2024
09:50
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром