Жителька Каменя-Каширського створює оригінальні і надзвичайно апетитні гостинці для рідних

Зараз уже зрозуміло, що традиції значно гнучкіші у часі, аніж це здавалося раніше. Так, мода активно приносить у святковий декор нові рішення. Зокрема, це стосується і Великодня.

Про це пише Полісся.

«Все більшої популярності набирають італійські варіанти пасок — панеттоне, декупаж яєць, урізноманітнюються і прикраси для святкового хліба. А ще паралельно з пасочкою багато господинь випікають ароматне імбирне печиво, створюючи оригінальні і надзвичайно апетитні гостинці для рідних. Тож у ці дні додалося роботи і Ользі Гавриленко з Каменя-Каширського. Однак для неї це — приємні клопоти», – розповідає Ольга.

Ольга випікає, вважай, змалку. У дитячому віці любила допомагати мамі на кухні, а згодом і сама взялася до кулінарних експериментів. На початках дівчина навіть розглядала варіант здобути професію кондитера.

Однак в училищі навчатися не хотілося, а найближчий університет був у Києві. Оля не готова була їхати так далеко, тому обрала інший фах. Попри все улюбленої справи не полишала.

Завжди пекла смаколики для родинного кола. Віддавала перевагу тортам, навіть придбала кілька книг з цієї теми.

«Я не навчалася, не проходила жодних курсів — просто люблю це. Зараз, у декретній відпустці, маю більше часу, аби спробувати щось новеньке, подивитися як роблять, додумати щось своє», — розповідає Ольга.

— До декрету працювала у первинці інженером з охорони праці. Тоді пекла вечорами, інколи ночами. Це для мене заняття для душі.

«Дружба» з печивом розпочалася минулоріч із пряникового будиночка: Ользі захотілося зробити на свято Миколая щось цікаве. На той час не мала жодних необхідних для цього форм, тому малювала трафарет на аркуші в клітинку.

Коли склала різні частини кондитерського виробу в одне — вийшов доволі великий, дещо казковий будиночок. Так здійснилася маленька мрія. А далі понеслося. Придивіться до фотографій і у вас не виникне жодних сумнівів, що від такого печива у захваті будуть дорослі і малі.

«Зараз усе виходить краще, швидше, адже є певний досвід. Насправді, це не дуже загайна робота, швидше розтягнута у часі, — пояснює моя співрозмовниця. — Тісто потрібно зробити на ніч, аби захолонуло і стабілізувалося. Тоді вже печу пряники, просушую їх. Розмальовую поступово: сьогодні один колір, завтра — інший. Частини малюнка наношу окремо, аби зображення не злилося. Загалом оформлення займає приблизно 4 дні. Усі інгредієнти натуральні, їх можна придбати в магазині, форми — легко замовити в Інтернеті. Звичайно, домашнє пекти дорожче, аніж купувати. Але це того вартує».

З глазур’ю працювати не зовсім легко — складно досягнути правильної консистенції. Тож, аби «розмалювати» пряник, Ольга робить по 2 кондитерські мішечки глазурі кожного кольору: густішою наводить контури, рідшою «заповнює» серцевину малюнка.

Майстриня надає перевагу фактурному печиву, тому її «зайчики» прикрашені об’ємними, схожими на квіти у вінку, деталями. А ще вона більше любить розмальовувати печиво, аніж їсти. Натомість її молодший братик у захваті від яскравих ласощів. До слова, святковий настрій можна «розтягнути» надовше: імбирний пряник зберігається до п’яти місяців. Головне — тримати у закритій упаковці.

Для тих, кого цікавить, чому на печиві так популярно зображувати саме кроликів: вони дуже яскраві і одразу привертають увагу дітей. Натомість на Заході вважається, що кролики приносить яскраві яйця і солодощі тим, хто гарно себе поводив.

Ольга — пристрасна фанатка солодощів і на свята неодмінно готує багато смаколиків. Зазначає: якщо раніше пекла великі торти, то зараз віддає перевагу меншим, але більшому різноманіттю. Водночас завжди критично ставиться до своїх робіт, інколи навіть занадто прискіпливо.

Однак успіхи теж не лишаються поза увагою: майстриня отримує задоволення від кінцевого результату, коли очікування виправдовуються. Годі й говорити про радість, яку несуть такі от подаруночки.

5