Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Найбільший виробник пива довоєнної Польщі мав філії на Камінь-Каширщині

15:33 28.04.2020
1995

На Волині у 1921-1939 роках, зокрема, в містах Ковелі та Камені-Каширському були філії потужного варшавського пивоварного холдингу «Габербуш і Шіле» (пол. Haberbusch i Schiele).

Про це пише сайт Історія.

Холдинг був заснований у Варшаві 1846 року. До кінця XIX століття компанія перетворилася на найбільшого виробника пива в Варшаві і одного з найбільших у Польщі.

Головний пивоварний завод був зруйнований в ході Варшавського повстання під час Другої світової війни, потім майно компанії націоналізувала Польська Народна Республіка. Згодом завод частково відновила компанія Browary Warszawskie, проте обсяги все ж були не ті, що до руйнування.

З історії холдингу відомо, що у 1846 році два варшавських виробника пива, Блажей Габербуш і Костянтин Шіле спільно зі своїм тестем Генриком Клаве створили партнерство «Габербуш, Шіле і Клаве», яке незабаром викупило збанкрутілу пивоварню «Шеффер і Глімпф».

Нові виробники пива висунули ряд оригінальних ідей. Вони першими у Варшаві придбали майданчики для кількох пивних садів в різних районах міста, де подавали пиво і куди запрошували для виступу різних музикантів. Наступним кроком було будівництво заводу з виробництва сухого льоду. Крім того, в 1880 році фірма відкрила завод з виробництва пива у Києві і почала продавати напій вже на території нинішньої України.

У 1898 році фірма була перетворена в акціонерне товариство. Повна назва - Акціонерне Товариство Паровий Пивоварний завод і Завод Сухого Льоду «Габербуш і Шіле». З часом філії з’являються в багатьох містах, зокрема, і волинських Ковелі та Камені-Каширському.

У міжвоєнний період «Габербуш і Шіле» стала найбільшою пивоварнею. У 1921 році компанія об'єдналася з іншими п'ятьма провідними пивоварними заводами. Результатом злиття стала поява Акціонерного товариства об'єднаних пивоварів «Габербуш і Шіле», найбільшої пивоварні у Варшаві і однією з найвпливовіших у всій Польщі. Позиції нової компанії стрімко зміцнювалися, і до 1924 року вона розширила асортимент продукції: почали продавати каву, горілку, лікери, лимонади і соуси.

Під час Другої світової війни, після окупації території Польщі німецькими і радянськими військами, пивоварний завод продовжував свою діяльність, але вже під німецьким правлінням. Виробництво тривало аж до початку Варшавського повстання. Під час боїв зерносховища і склади компанії стали «житницею Варшави», забезпечивши ячменем і цукром голодуюче населення блокадного міста.

У результаті важких боїв і дій німецької адміністрації після закінчення повстання було знищено близько 70% інфраструктури заводу. Після війни завод був націоналізований і частково перебудований. В даний час нащадки сімей Габербуша і Шіле намагаються витребувати яке раніше належало їм нерухоме майно у компанії Warka Brewery, що входить до складу концерну Grupa Żywiec.

Відомо, що вироби пивоварного заводу «Габербуш і Шіле» часто брали участь у різних виставках продукції по всій Європі. Нам вдалось розшукати світлину павільйону «Габербуш і Шіле» на Одеській всеросійській виставці 1910 року. Повна назва заходу «Фабрично-заводська, художньо-промислова і сільськогосподарська всеросійська виставка 1910 року».

Свій павільйон виробники пива «Габербуш і Шіле»оформили у вигляді шпиля, складеного з пивних бочок різного розміру, що зменшуються від основи до верхівки. Завдяки своєму ефектному силуету, спорудження було одним з найбільш пам'ятних на виставці і було згодом відображене на безлічі листівок.




Загрузка...
Загрузка...
Коментарі

Марко

02:26 29.04.2020

Пляшки, де написано, що пиво з Ковля бачив.

Пиво з раками

07:53 29.04.2020

А де той завод, що при Кухтеєві в Камені чех налагоджував? Правда пиво це на смак було як солодка вода.

Хрін

14:39 29.04.2020

Складно гадати, але у мене є версія - чому у Камені і Ковлі )) поляки облаштували філії свого пивоварного виробництва. Думаю, що не останню роль у цьому відіграла залізниця, яка була логістичним фактором транспортування готової продукції, зокрема це стосується найбільше Ковеля. А от Камінь окрім колії мав ще й унікальну артезіанську маломінералізовану воду, яку помпували з-під землі тоді у існуючий на той час спосіб. Ця вода за наших часів використовувалась при виробництві квасу на заводі продтоварів і цей квас мав репутацію одного з най-най, принаймні у області. Тепер в Україні мало де можна знайти таку м'яку воду, яка б не давала осаду в чайниках, у кастрюлях тощо, хіба що в бік Шацького мережива озер, яке озерами Добре й Сірче зачепило і наш край. Ще донедавна вода у міському водогоні була саме такою, доки "підприємливі" земляки не долучили до неї свої загребущі руки при тупуватому потуранні місцевої влади - водою наповнювали прибудинкові сажавки, поливали грядки, теплиці, мили машини, подвір'я тощо. Тепер на пікнік у ліс чи деінде треба брати воду з Озюрківського джерела і то попередньо заглянувши туди, чи якась скотиняка туди не напаскудила у той чи інший спосіб. А в колодязях вода переважно з верхніх водоносних горизонтів і якість її вже, зрозуміло, не така як я маю на увазі.

Камінь.

19:42 29.04.2020

Цей чортяка "Хрін" таки знав давно казки про Камінську воду коли я заїкнувся раз чи два про те, що Камінь_Каширська вода є незгіршої якості у цьому регіоні й тому вона має шанси продаваною ще раз. Буду робити власний репортаж у фейсбуці долучайтеся пане "Хрін" годі вже ховатися від людей.

Цуманський хлопака

22:11 29.04.2020

Наразі вода з водогону була непогана за органолептичними показниками відразу ж після його запуску, точно не пам'ятаю, який це рік, либонь 1977 чи 1978. Однак ближче до середини 80-х років її смакові якості помітно знизилися. Спостережливий Хрін говорить про факти перманентного руйнування облагородженого джерела на Озюрку - це правда. Пам'ятаю у 80-х стояв круг із збитим верхом, а у джерелі чого тільки не валялося, а для зачерпування води використовувалися бляшанки із-під кільки в томатному соусі. Детально вивчивши стенд, де розписаний хімічний склад води, побачив, що він фейковий, просто взято з інтернету набір, який відповідає більш-менш нормальній питній воді. Однак, якщо порівняти воду з водогону та з цього джерела, вона дійсно краща. Якщо зробити декілька шурфів та вивчити хімічний склад ґрунту по характерних шарах, можна побачити, що вода в джерелі на березі Озюрка трохи інша декларованої.
Юрій сприймає Хріна, як молодий хлопець дівчину, проте забуває, що пізнавши її та проживши з нею, частина чоловіків говорять, що жінка і дівчина-це різні речі. Бачив, у своєму житті, як простолюдини пишалися тим, що десь по оказії раз, чи два в житті сиділи за фуршетним столом із самим, скажімо Ростиславом, чи з самою Женею, забуваючи, що той Ростислав навіть і не бачив тих ненз за столом, бо у нього інше коло спілкування, референтні групи та інша каста індійська.

Хрін - Каменю

23:57 29.04.2020

Пан/чортяка Хрін добре знає з ким краще згубити, аніж з кимось іншим знайти хосен від «продаваної води», оскільки любить мати справу з системними і послідовними людьми, котрі мають у своєму житті мету і ловлять для цього попутній вітер у парус. Я нікого не хочу цим принизити, тим паче тих, хто має дрібну непереборну внутрішню потребу перейти на особистісні моменти замість задуматись над суттю теми, яка обговорюється. Послуговуючись метафоричним припущенням Цуманського хлопаки, дівка буває не стільки ціломудреною і гоноровою, як не вважає себе «одинокою і малозабезпеченою», щоб цілуватися аби з ким.
Щодо втраченого міського водогону з якісною питною водою, то питання не нове і воно комплексне. Навіть зовсім недавно, коли старечий маразм у «батьків» міста став прогресувати і у них з‘явилася ідея заробити собі ліву копійку в кишеню на відновленні міського басейну на артезіанській воді, то про недоцільність такої новації також йшла мова. Для чого бездумно і злочинно по відношенню до майбуьніх поколінь нищити залишки відносно непоганої води з свердловин, коли навколо повно водойм і Турія. У час глобального потепління може постати загроза не тільки достатньої кількоств води загалом, але й для пиття і споживання загалом. Мабуть поліщуки не перші відчують цю проблему, однак якість і кількість води в колодязях навіть найближчим часом може стати загрозливою і тут. Але ми живемо одним днем і то часто на п‘яну чи похмільну голову. Чи я знову перебільшую, шановний земляче з у цілому узагальнюючим ніком Камінь?

Цуманський хлопака

02:30 30.04.2020

А може Камінь допитливий, як бабці на лавочках біля багатоповерхівки, коли бачать що знайомий молодик з їхнього під'їзду йде домів з невідомою кобітою? Так така допитливість, як на мене, не несе ніяких наслідків молодику, чи пак Хріну, у нашій ситуації.
"...ідея заробити собі ліву копійку в кишеню на відновленні міського басейну...", а сармак мав надати людина-павук, що цукорки роздає та браслетики в Ковлі, Житомирі, Камені тощо? Вивчаючи його сторінку на Ютубі, можна лише заздрити його феноменальним здібностям масовика-затійника, що як фігаро сьогодні в Римі, через день у Львові, потів у Сошично, на новобуді в Ковлі, а там гульк і у Флоренції. Тому, пане Хрін, сармака від Віталіка не бачити, хіба що від бублика дірку батькам міста.

Хрін -Ц.Х.

09:58 30.04.2020

Хрін боїться хіба протягу, аби не простудитися, і тепер тре остерігатися коронованого вірусу, бо то таки зараза недобра. Корона у широкому розумінні загалом поняття небезпечне, бо вона дає іллюзію можливостей, здібностей і зверхності. Батькам/вітчимам міста не так важливо від кого сармак і чи з того щось вийде - збиток у вигляді розпочатої і незавершеної перебудови басейну чи та ж дірка від бублика через особливості солодкого Віталіка. Там ризики диверсифіковані - якщо не вдасться поживитися на будові, то PR-кампанія до майбутніх місцевих виборів таки гарантована. Але нині розмова про дорогоцінний ресурс Полісся - м‘яку воду і відносну незайманість довкілля, якщо не враховувати чорнобильські справи і доволі таки понищені ліси короїдами всіх мастей, у т.ч. і в мундирах з кокардами у вигляді дубових листків. Лишень потужна діяльність територіальних громад, місцевих пасіонаріїв, освітян та інших чинників змін про оголошення певних територій Полісся охоронними зонами на кшалт Національного парку/заповідного/рекреаційного фонду тощо, дадуть змогу перепочинку для природи і відновлення хоча б частково її збалансованості. Натомість просування тут влади Палиці, який заточений разом зі своїми друзями-олігархами на збагаченні на природних ресурсах, призведе до ще більшого занепаду нашого краю, при видобутку бурштину, торфу, тієї ж води в пет-пляшки і більші ємності. Сім‘ї цих горе-бізнесменів давно живуть в країнах, де люди мають до себе повагу, не дозволяють різним зайдам радикально втручатися у природний баланс, оскільки є господарями своєї землі і справжніми відповідальними громадянами своєї держави. А наших «каменів» і різних смітюхів цікавлять у кращому випадку лишень плітки про родинне походження, а в гіршому - як урвати копійку, якщо не на лікуванні рідної мами, то на її похоронах. Мама і держава у нас одна, а заробітки у чужих краях - це не вихід з ситуації на довгу перспективу. Шануймо свій край, його не буває бідного, бідними і нещасними є «батьки», освітяни і духівники цього краю у широкому розумінні. Візьміть приклад наших двох сусідніх через ріку сіл - Хотешів і Черче. Проаналізуйте їх історію, рівень освіченості та респектабельності виходців з цих сіл, їх успіхи і досягнення у житті за однакових умов державності і політичного устрою. Якщо громада, як це було свого часу, сформує з толкових людей свою місцеву владу - а це староста, священник і директор школи, то за якийсь час там буде добрий лікар, чесний лісник і справжній агроном з ветеринаром. Міцні територіальні громади у Польщі, Словаччині, Румунії та інших постсоціалістичних країнах робоять феноменальні поступи у розвитку свого краю, дають можливість своїм співгромадянам заробляти чесну копійку своїм людям і думають за перспективу. Там священник під час пандемії думає про людей і Бога, а не про тацю і керівництво в чужій державі... А ми не всі навіть маємо змогу заробити на квиток щоб побачити їх побут і довкілля. Поважаймо самі себе і тоді нас поважатимуть інші, слухаймо і читаймо людей, котрі мислять системно і скачуть в політичну гречку, як та «одинока і малозабезпечена» дівка з попереднього коментаря...

Хрін -до ЦХ

10:15 30.04.2020

Слід читати в останньому реченні попереднього коментаря - «не скачуть у політичну гречку». Писати коментар в телефоні - невдячна і підступна штука, я Вам скажу ))

Цуманський хлопака

17:19 30.04.2020

Як радив Каменю, пишучи, що сидіти за столом з напоями із самим Ростиславом, чи йому подібними, не варте - це втрачений час, а Ростислав через свій гештальт навіть і розгледить. Версія підтвердилася, чи візьме її Камінь на вус не знаю. Смітюх у нас Грішка, наскільки я знаю, той що металургію титану не по Агріколі вивчав, а десь зібраннях, на кшал, кримінальних авторитетів. Любити свій край треба, бо це земля, звідки твоє коріння. Змінити словом приховані внутрікамінські процеси апріорі не можливо, хіба, що коли слово кострубате, то той, що все життя в ейфорії, як у раю, трошки скривиться, закидаючи за комір чарчину коньяка, через незначне послаблення гостроти задоволення. Чи Віталік солодкий не знаю, а що Фігаро, так факти про це сам же викладає в Інтернеті.

Камінь.

22:15 30.04.2020

"любить мати справу з системними і послідовними людьми, котрі мають у своєму житті мету і ловлять для цього попутній вітер у парус": іншим разом дочитаю вашу писанину але сьогодні саме про це. То ви вирішили справді поставити ще раз дійсно системного і послідовну людину, котрі має у своєму житті мету і ловить для цього попутний вітер, маю на увазі того самого Мирку який іде знову на голову РДА. Ви його раз вже ставили тепер хочете поставити ще раз?. А чому ви вирішили що я не системпий та непослідовний. Якби ви не втрутилися свого часу то я також ловив би до цього часу попутній вітер у парусі. Тільки вам навіть не втямки наскільки ваші "системні" зробили моє місто безситемним та безпринципним до цього часу не можуть викашлятися.

14 липня
Сьогодні
Вчора
12.07.2020
11.07.2020
10.07.2020