«Будуть у громади гроші – будуть зміни та розвиток», – Марина Мартинюк
«Будуть у громади гроші – будуть зміни та розвиток», – Марина Мартинюк кандидатка у депутати Камінь-Каширської районної ради.
Марина Мартинюк – учитель за покликанням. Але життя розпорядилося так, що на прохання людей довелося змінити професійні орієнтири.
Тож ось уже 16 років Марина Андріївна працює в органах місцевого самоврядування, 5 з яких очолює Карасинську громаду.
Про особисте і робоче, про моральні цінності й мету, заради якої балотується до Камінь-Каширської районної ради, – в нашій розмові.
– Марино Андріївно, яким був Ваш життєвий шлях до того, як люди обрали головою Карасинського старостинського округу ?
– Почну з того, що народилася я в селі Карасин 15 квітня 1971 року. Мій тато працював столяром у місцевому радгоспі, там же трудилася мама, але телятницею.
Я була дев’ятою і наймолодшою дитиною в нашій великій сім’ї. Маю п’ятьох братів і трьох сестер.
– Отже, з дитинства навчені працювати?
– Звичайно. Але робота в селі не завадила здобути вищу освіту. Я закінчила Волинський національний університет, факультет української мови та літератури. Відразу працювала в карасинській школі педагогом-організатором.
Потім трудилася вчителем української мови та літератури. 2004-го, коли секретар нашої сільради пішла на заслужений відпочинок, а я той час вже була депутатом сільської ради, тодішня голова Світлана Макарівна Сидорук запропонувала мені взятися за цю роботу (бо в школі я не мала повного навантаження).
Я погодилася, люди підтримали, і так пропрацювала на цій посаді два з половиною виборчі терміни. 2015-го мене було обрано Карасинським сільським головою. А із січня 2020-го, коли утворилася Сошичненська об’єднана громада, я стала в. о. старости Карасинського старостинського округу.
– Не було думки теж пробуватися на посаду голови Сошичненської ОТГ?
– Була. Але я поговорила з людьми, які стільки років за мене голосували. Вони попросили лишитися. І я не могла не дослухатися до голосу громади.
– Ваша посада вимагає працювати 24 години сім днів на тиждень. Чи вистачає часу для рідних?
– У мене дуже хороша сім’я, яка в усьому мене підтримує. Чоловік педагог, викладає в Карасинській школі предмет «Захист Вітчизни». В 2014 році брав участь у захисті Донецького аеропорту на позиціях біля села Опитне.
Я пишаюся донькою, яка після закінчення Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки стала журналісткою, певний час працювала на телеканалі «Аверс», а зараз разом із чоловіком та донечкою проживають в Італії.
І ще наша гордість – син, теж педагог, працює в Ковелі вчителем фізкультури. Затятий футболіст. Більше п’яти років був у складі команди дитячо-юнацького футбольного клубу «Волинь» Луцьк, яка двічі була фіналістом розіграшу Чемпіонату України.
– Ви балотуєтеся в депутати Камінь-Каширської районної ради. Як рідні та односельці поставилися до такого рішення?
– З розумінням. Бо це роблю не для себе – для людей. Окрім того, я йду від політичної сили «ЗА Майбутнє».
А це означає, що ми справді зможемо змінювати світ і розбудовувати громади, бо в цій команді об’єднались люди, яким болить своя громада і які готові жервувати не тільки своїм вільним часом а й власними ресурсами аби вона була спроможною і розвивалась.
Я домагатимуся того, щоб у мою громаду повернулися раніше віддані в користування лісовий та земельний фонди. Чому? Бо саме вони і є основним ресурсом для наповнення нашого сільського бюджету. А будуть у громади гроші – будуть зміни та розвиток.
Коментарі