Розкрили таємницю 30-літнього безсоння мешканця Каменя-Каширського

01 Липня 2017, 17:55

4702

Про жителя волинського Каменя-Каширського Федора Нестерчука журналісти писали і знімали більше, ніж про більшість видатних українців.

Причина тому його унікальність. Коли чоловікові було за 40, він занедужав на радикуліт та хворобу Рейно. Кілька місяців не вставав із ліжка. Крутило кінцівки, відмовляли ноги. За три роки, як нервова недуга відступила, пропав і сон, – пише ВолиньPost.

Вважалося, що чоловік з того часу не спить 30 років. Вночі чоловік читає книжки, вивчає поеми. Цього року Федір Нестерчук погодився на зйомки у медичному шоу телеканалу СТБ «За живе». Журналісти вирішили перевірити феномен волинянина й встановили у його кімнаті приховану камеру.

Вона зафіксувала, що волинянин насправді, хоча й не довго, проте спить. Максимум три години на добу. Чоловік зізнався, що часом випадає тиждень, коли він спить по 2-3 години.

У рамках проекту волинянина обстежив сомнолог Юрій Погорецький. Фахівець зазначив, що насправді Федір Нестерчук спить, але сон не дає потрібних відчуттів, тому чоловікові здається, ніби він не спить. Все через те, що у його сні відсутня глибока фаза, під час якої виробляється гормон мелатонін.

Коментарі

02 Липня 2017, 14:11

З однієї сенсації - людина не спить 30 років, роблять іншу сенсацію, буцімто розкривши таємницю цього безсоння. Виявляється, він спить, але так що ніби й не спить. Можливо, Ф. Нестерчук спить, як слони - стоячи? А ще якісь таємничі приховані відеокамери від журналістів... Вочевидь Федору Микитовичу голова болить вже не тільки від безсоння, але й від зайвої назойливості та уваги до його персони з боку оточуючих...

02 Липня 2017, 22:52

Про цього чоловіка багацько заміток в Інтернеті, але у всіх лише зафіксований факт безсоння. У цій же публікації файне фото, прямо як письменник, чи науковець серед книг.

03 Липня 2017, 01:50

Підлий сомнолог хоче поламати схему розводів легковірних лохів у планетарному масштабі. Ганьба! Анамнез цієї, так би мовити, патології якраз і криється в подіях 30-ти літньої давнини. Справа у слідуючому: Федір Нестерчук у славному минулому працював інструктором Камінь-Каширського райкому партії та вирізнявся морально-діловими якостями які можна викласти мовою люмпенів, як "скотина рідкісна". І коли дірява посудина під назвою Радянський Союз став швидко занурюватись під хвилі капіталізму, відповідно і партія перестала бути нашим рульовим, райкоми перейшли на напів-легальний стан, його, як всяке сміття з тонучого корабля викинуло на берег безробіття та профнепридатності в нових умовах. Потреба в стукачах та лизунах задів зменшилась і в пошуках роботи він, як спеціаліст зі збереження соціалістичної власності пройшов конкурсний відбір серед таких же невдах та потрапив на нову посаду, тільки зберігати майно він вже мусив капіталістичне - він став сторожем на Заготзерно. Очевидна драма, внутрішній конфлікт вірного ленінця, котрому після перевірок в колгоспах все привозили додому, а тепер потрібно охороняти від безробітних колег приватне майно. І логічним завершення цього душевного переживання було слідуюче: однієї місячної ночі, тихеньке порипування колеса тачки навантаженої зерном було перерване окликом "Стій, скотина! Ти,що робиш?", ліхтарик вихопив з пітьми перелякане обличчя колишнього борця за соціалістичну законність. - " А це ти Федір? Як ти можеш? В тебе є совість?" запитав рогніваний власник. на що , підкований в схоластичних поєдинках, комуніст до коріння зубів, загнув слідуюче до деректора заготзерна: - "Та зрозумійте ж мене , я так переживаю за долю нашої Радянської держави та справу революцйїї, що спати не можу, та мушу всю ніч щось робити." З цього епохального моменту почала крокувати спочатку по Каменю, а потім і по всій планеті легенда про людину що не спить. Пропущу решту моментів, спинюсь лише на тому як довірливі японці через всю земну кулю приїхали для наукового дослідження, навезли всякого чудернацького обладнання, спеціальне крісло, а він підставив всю громаду, та мабуть і всю державу. Коли його обвішали датчиками та посадили в те крісло, він шельма, захріп, та так що самописці з країни висхідного сонця повиходили з ладу. Бідні вузькоокі нак були вражені, що їхні очі стали круглими, з часів 2 світової війни їх так ще ніхто не кидав. Зібравши манатки вони дали дьору до своєї казкової країни, зрозумівши що за бензин їм гроші не повернуть. А довірливі обивателі ковтають за чисту монету сенсації висмоктані з брудних пальців партійних дурисвітів.

03 Липня 2017, 02:47

Ого. Якщо воно так і було (я ніц не знаю і не видів цього дядька у житті), то вельми цікава історія. Однак скорше про японців фейк, навіщо їм з іншого кінця світу було їхати в Камінь, який можуть оцінити лише ті, які тут народилися і то не всі. Зустрів колись на оказії гостру на язик кобіту з Горохова далеко від Каменя, а вона мені: "Камінь-це кінець світу, чи мухосранськ по-сучасному". Зрозуміло, що не по-дитячому мене образила.

14 Липня 2017, 15:18

Сенсацію можна завжди з чогось зробити аби тільки дуже хтось цього захотів.