За що на Камінь-Каширщині розраховуються… чорницями

31 Липня 2017, 13:36

3697

Волиняни часто здають зібрану чорницю скупникам. За кілограм чорниці правлять приблизно 43 гривні. До прикладу, 10 літрів чорниць – це трохи більше як 6 кілограмів. А ще – 8 годин праці в лісі, які сьогодні коштують 267 гривень.

Історію про чорничний бізнес у селі Яловацьк, що на Волині, дослідили журналісти The Ukrainians, - пише Конкурент.

У селі все міряють лісом і тим, що він дає. Чорниці тут називають просто «ягоди». Окрім них, у цьому лісі можна знайти ще суниці, лохини, брусниці та навіть дивні червоні ягоди – кам'яниці. Однак саме чорниці в сезон на кілька тижнів стають головною валютою. Відро чорниць в райцентрі Камені-Каширському міняють на відро полуниць – цього року вони тут не вродили. Ягодами можна розрахуватися із водієм трактора чи вантажівки, які підвозять людей у ліс. Також ягоди жертвують і на церкву.

За день можна зібрати до 15 літрів ягід. Якщо руками, а не гребінками. Гребінки, чи бралки, як їх ще називають, дають змогу збирати ягоди удвічі швидше. Проте руйнують ягідник, підриваючи корінь рослини. Раніше, щоб продати ягоди, жінки мусили їздити далеко, у селах скупники з'явилися, коли Україна стала незалежною.

Колись ягід не збирали, – кажуть у селі. Не знали, що з ними робити. Сьогодні багато полів навколо Яловацька стоять необроблені. Чимало селян на заробітках, як тут кажуть, «на сезоні». Жінки частіше в Польщі, збирають полуницю, малину, вишні. Чоловіки – на будівництві в Росії чи Білорусі. Збирати ягоди – важка й невдячна праця. У Польщі, працюючи так само важко, заробляєш у кілька разів більше.

Окремі селяни пробують садити плантацію малини й наймати людей, які б працювали на ній. Але не можуть платити працівникам так, як закордоном.

Коментарі

02 Серпня 2017, 18:42

"Колись ягід не збирали, – кажуть у селі. Не знали, що з ними робити."- цитую автора уього поввдомлення. Це хто ж вам таке розповів? Чи де таке аи прочитали? Чорниці збирали завжди, гребли їх скільки ставало сил та часу. Зібрані ягоди везли до Ковеля, Львова і далі, де за них платили грубі на той час для селянина гроші. Окрім того, план по збору чорниці мали лісгоспи, то люди мусили і туди за півціни здати відро-два, бо інакше до лісника цілий рік не підходь, а цього й ворогові не побажаєш. Відро ягід мус було завезти дохтуру в Камінь, якщо, не приведи Господь, якась хіра чи операція трапилась. Сільському голові завше відерце-два в тиждень сезону конче було необхідне, а без голови також в селі важко прожити. А ще ж голова колгоспу сам не рачкуватиме в лісі, дільничний свого не попустить, тому гнули спину жінки й молодиці на тих ягідниках тижнями році, комарі та сік тих ягід робили жіночі руки порепаними та зашкарублими, благо, що тими руками тре було свиням у відрі вимішати, теляті, аби пійло було не гарячим, праннє та мішання тіста на хліб та вареники за тиждень-два ставили шкіру рук на своє звичне, але також натруджене і мозолисте місце... Тому не поширюйте чи не видумуйте дурниць, що бюди не знали що робити з чорницями. Я вже мовчу поо чорничну наливку в сушені ягоди, котрі діарею та розлад шлунку лікували максимум за півгодини...

03 Серпня 2017, 11:14

Вибачаюсь за технічні "очеп"ятки", спричинені щільністю букв на девайсі та лінню двічі перечитати текст у цю літню спеку. Ну і щодо потреби сільського голови 1-2 відер ягід на тиждень "на верх" - кому вже випаде доля виконати це "прохання" то залежить від багатьох факторів, життє - одним словом... Село і люди!