Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Якщо ти думаєш, що в твоєму містечку тихо, а значить, у твоєму світі немає війни, то ти свідомо помиляєшся, - Іван Сотнік

15:07 02.05.2018
1102

2 травня третя річниця, як у бою під Широкине від ворожої кулі загинув доброволець з Волині Іван Сотнік.

Боєць батальйону НГУ «Донбас» з козацьким прізвищем Сотнік, позивний «Чекіст», помер після поранення в голову російським снайпером. Йому зробили дві операції, але поранення виявилося занадто серйозне.

Народився 18 серпня 1987 року в селі Грудки Камінь-Каширського району Волинської області. Закінчив 9 класів загальноосвітньої школи, військовий ліцей, в 2009 році – Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, місто Харків).

Мешкав в місті Луцьк Волинської області. До травня 2014 року працював в органах державної виконавчої служби Волинської області: у відділі державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції, остання посада – начальник відділу державної виконавчої служби Рожищенського районного управління юстиції (місто Рожище Волинської області).

У травні 2014 року добровольцем вступив в добровольчий батальйон територіальної оборони «Донбас». Пройшов підготовку в учбовому центрі Національної гвардії України в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.

З 2014 року приймав участь в антитерористичній операції на сході України. Служив командиром 3-го відділення 1-го взводу спеціального призначення 2-ї роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення (резервного батальону) «Донбас» Східного оперативного об’єднання Національної гвардії України (військова частина 3057). Позивний «Чекіст». Брав участь в боях за місто Дебальцеве, за село Широкине Новоазовського (нині – Волноваського) району Донецької області.

2 травня 2015 року під час виконання службово-бойового завдання в районі ротного опорного пункту № 4017, який заходився на південно-західній околиці села Широкине, унаслідок пострілу зі снайперської гвинтівки сепаратистів молодший сержант Сотнік отримав вогнепальне кульове сліпе проникаюче поранення лобно-тім’яної області з ударом, розтрощенням лобно-вискової тім’яної області та стовбура головного мозку. Його було доставлено до лікарні швидкої медичної допомоги міста Маріуполь Донецької області, де він від отриманого поранення помер під час другої операції.

6 травня 2015 року похований на кладовищі рідного села Грудки.


Незадовго до загибелі Іван Сотнік написав на своїй сторінці у Facebook пост про війну, який назвали заповітом патріота.

«Якщо ти думаєш, що в твоєму містечку тихо, а значить, у твоєму світі немає війни, то ти свідомо помиляєшся. Якщо ти сидиш у костюмі хіпі-пацифіста, й проблеми тебе не турбують – це до першого вбитого друга, до першої жалоби у твоїх знайомих, до першої повістки, першого вибуху на зупинці ТВОГО міста…».

«Війна – це жінка, яка вийшла по хліб і загинула від розриву снаряда на зупинці. Цей снаряд міг бути провокацією для «лайфньюз», міг бути бракованим снарядом, який просто не долетів до цілі, міг бути невдалим влучанням української армії або вдалим актом залякування від російських терористів. Жінка вийшла по хліб, і жінки не стало. «УРА!» ніхто не кричав. Літаки не летіли. Місто не згоріло. Це і є ВІЙНА».

Указом президента України від 8 червня 2015 року року № 324/2015 «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни Івана Сотника нагородили орденом «За мужність» III ступеня посмертно.


;
Коментарі

777

16:38 02.05.2018

А прізвище правильно написано? В Грудках завше Сотники жили, а не Сотніки.

777-у

22:20 02.05.2018

Все задежить від освіченості секретарки сільради, яка робить запис у метричній книзі про реєстрацію дитини і, згодом, видає метрику. В мене в паспорті записано "народився у м. К-Каширський", на моє зауваження "що ж це за скорочення назви міста?", було сказано : "та то й так всі знають назву міста". Я розумів, що та пані з міськради, яка вносила запис, далі Ковеля чи Бреста у своєму житті не виїжджала, а там справді майже всі знають назву нашого знаменитого "гОрода", а позаяк терміни не брати з цим "перлом" піджимали під горло, то й досі якось викручуюсь і ношу його біля серця... А ви кажете про якусь одну букву в прізвищі, та то й так всі знають, що "сотнИк" )), окрім секретарки сільради

11

22:30 02.05.2018

скільки екіпажіів поліції було в піцаному коли загинув хлопець дороги немає але безпеку руху ми бережем совісті б трохи і все по батьківськи

21 серпня
Вчора
19.08.2018
18.08.2018
17.08.2018
16.08.2018
15.08.2018
14.08.2018
13.08.2018
12.08.2018
11.08.2018
10.08.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин