Старого лиса не виведеш з лісу

Або про «знакову» подію  в районі, яка сталась у вівторок, 29 травня цього року,  коли директор департаменту агропромислового розвитку Юрій Горбенко та начальник управління розвитку, інвестицій та європейської інтеграції Юрій Кресак з робочим візитом прибули  у Камінь-Каширський  район.

Прибули  й відразу  скликали місцеве керівництво на розмову про залучення інвестицій до району. Судячи з  редакторського звіту,  який опубліковано на сайті «Район Камінь-Каширський», офіційна та відкрита частина розмови не вдалась. Таке трапляється завжди, коли сторони розмови не володіють предметом розмови. З таким самим успіхом можна було поговорити про підготовку космонавтів в умовах та коштом  Камінь-Каширського  району.

Про районне  керівництво не буду. Трохи місцевий патріотизм заважає, трохи розуміння того, що в Україні реформи поки що сунуть з гори, тому зосереджусь на гостях з Луцька.

Знаю, що Юрій Кресак в попередньому житті перебував в громадській організації – «Комітет виборців України».  В той час, коли головним керівником цієї організації був Ігор Попов, який нині є народним  депутатом від Радикальної партії Ляшка. У 2010 році Юрій Кресак  забезпечував у Волинській області президентську виборчу кампанію Арсенія Яценюка. Тепер він обласний чиновник з політичним досвідом. Нажаль, не з економічним, не з підприємницьким, бо справа інвестування є вельми непростою. 

Його  теска Горбенко все життя на керівних посадах в сільському господарстві. За часів Януковича був головою Горохівської районної  державної адміністрації. Ну то таке. Це не головне. Головним є те, що Юрій Горбенко - людина  з далекого минулого.  Якби таких було мало, то його можна було б назвати артефактом. Але з огляду на те, що контори області заповнені його братами та сестрами по розуму, він є хранителем старовини. За старовину він має традиції та принципи радянської доби.

Унікальність радянської доби полягає в тому, що там не знали як робити, але знали як виконувати. Сказало вранці начальство, що 90 – це температура закипання води, і все, довели воду до 90 й можна вважати, що всі мікроби в ній зварились.

Хтось це прочитає і скаже, що Юрій Горбенко не сповна розуму. Неправда. З розумом в Юрія Горбенка і його братів і сестер по розуму все гаразд. Ось тільки розум в них минулий, з тих часів. А в добу активної європеїзації України потрібен  розум навіть не західноєвропейський, а ще вищий. Чому вищий? Читаючи повідомлення про регулярні фінансові кризи та інші негаразди, які щоразу вражають Західний світ разом з Японією та Сінгапуром, а при цьому не зустрічаючи  повідомлень про економічні негаразди в Китаї, починаєш розуміти, що Європа і Америка вже не зовсім  те, на що нам у всьому треба  рівнятись, якщо хочемо розбагатіти за короткий час. Це не про китаїзацію, це про українізацію з найсучаснішою  економічною теорією та практикою.

Потрібні люди, стать вік не мають значення, які здатні мислити, як найуспішніші китайські менеджери. А Юрій Горбенко? А Юрій Горбенко і не тільки,  показали себе у «всій своїй красі», коли я та мої колеги запропонували  скласти реалістичну програму розвитку сільськогосподарського  виробництва у Волинській області. Можете почитати ТУТ  або ТУТ:

Не берусь  стверджувати, що всі наші пропозиції були ідеальними. Я також не на «китайському рівні», але почалась би розумова  робота,  пошук оптимальних варіантів, вивчення закордонного  досвіду, встановлення ділових зв’язків із західними виробниками,  і до сьогодні тема інвестування сільськогосподарського  виробництво Волині   була б очевиднішою.

Отже маємо серйозну кадрову проблему.  Без її вирішення маємо всі шанси повернутись у недавнє, за часом,  минуле, яке де в чому було гіршим навіть за радянське. Недарма до Януковича та війни докотились. Хто б посмів напасти на розвинену державу.

Чим, на мою думку, нова людина відрізняється від «старого лиса». Перше за все тим, що нова людина здатна сама собі дати оцінку, визнати що вона не знає, не вміє, чого боїться, чому боїться, і або залишитись в «лісі», або вдосконаливши себе, виходити в «поле». Запитати сьогодні волинського  чиновника з приводу їхньої самооцінки, що доводилось мені робити у вигляді різного роду пропозицій, і почуєш тупу стандартну й неправдиву відповідь – «ми маємо робити лише те, що передбачено законом». Так. З формальної точки правильно, тільки виникає запитання – яким законом передбачено заборону навчатись та самовдосконалюватись? Яким законом керівнику заборонено контролювати підлеглих  на  компетентність, а не лише з приводу лояльності до нього? Яким законом дозволено виконувати злочинні накази або просто усні вказівки? Яким законом дозволено порушувати  Конституцію, чинні закони? Але ж це маємо – від маленького до великого чиновника, від поліцейського до судді.

Де взяти нових людей?

Спочатку треба зняти і протерти окуляри. Потім взяти аркуш паперу, олівець і виписати всі властивості, якими сьогодні і трохи на завтра  має володіти  конкретний претендент на конкретну посаду. Тобто, що на конкретній  посаді конкретно потрібно знати і вміти для того,  щоб посада була не для «власника» посади, а для людей.  На кожну посаду має бути відповідне їй лекало. А потім під це лекало добирати людей. По-друге, має запрацювати жорсткий внутрішній контроль з приводу компетентності працівників та їхньої виконавчої дисципліни. Чи зможуть збудувати якісний будинок  робітники, які не мають належної кваліфікації та мають за звичку «бухнути», коли захочуть?  Не впорався – ромашку в руку і до побачення. Це у виробництві, яке живе за принципом вільної конкуренції, хтось може виявитись слабшим. У владній машині слабших не може бути. Влада – це не ринок, а машина для охорони невпинного розвитку суспільства. 

Це треба робити вже. Заважає Трудове законодавство – внести зміни до трудового Законодавства. Заважає службова  інструкція – привести її у відповідність до чинного закону. Заважає сумління – загнуздати його думкою, хто важливіший?!  Народ твоєї країни, чи чиновник, якого після звільнення навіть у двірники не візьмуть.

Хоче працювати – най вчиться на «молодого лиса»

2 червня 2018 року.

Вероніка Романович,

голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Камінь-Каширського району.