Ой, чи є, чи нема?

Громадський діяч, депутат Камінь-Каширської районної ради 6-го скликання Вероніка Романович на своїй сторінці у Facebook нещодавно написала про те, що відбувся візит до начальника Головного управляння юстиції у Волинській області. Піся чого виникла нагода попередити громадян України про дії однієї державної установи, якої вже немає, але вона ще може зіпсувати вам життя.

Що саме мала на увазі Вероніка Романович, вона більш детально написала у своїх блогах на сайтах volynpost.com та 4vlada.com. У публікації «Остерігайтесь повідомлень з того світу». Вона, зокрема, повідомила наступне.

Йдеться про те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року за № 17 ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу. В Постанові це звучить наступним чином: «Ліквідувати Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності».

В академічному словнику української мови (в 11 томах) слово «ліквідувати» пояснюється наступним чином – «Припинення діяльності (закладу, підприємства, установи тощо) ... ; Доведення чого-небудь до кінця з метою позбутися чогось, розрахуватися з ким-, чим-небудь і т. ін… Припинення існування, знищення чого-небудь. …; Фізичне знищення кого-небудь.

Отже від 21 січня 2015 року цих, вище зазначених служб, немає. Що є навзамін – це вже інше питання, а цих печаток, листів, штампів, вивісок, а головне – посадових осіб, посадових прав немає. Усі вони від 21 січня 2015 року є колишніми, чи то бувшими.

Але ми живемо в країні чудес, не плутати з чудесною країною, і в цій країні законів та інших нормативних актів не знають не лише пересічні громадяни, а й посадові особи. Наприклад, працівники Міністерства юстиції України, і виявляється навіть їхні керівники.

З приводу останнього вдалось довідатись під час розмови з начальником Головного управління юстиції у Волинській області Кухариком Валентином Івановичем. Розмовляли на тему – є чи немає Державної виконавчої служби в державі Україна. Розмовляли під диктофонний запис, бо важко не зафіксувати для поколінь таку унікальну розмову.

Спочатку пан начальник почав заперечувати проти запису, але навряд чи через посадову скромність. Але коли я запитала його, в присутності його секретарки – чи існує в Україні правова норма, яка забороняє відвідувачу нетаємної установи вести аудіозапис розмови з посадовою особою – погодився. Може тому, що знає, що такої норми немає, а може тому, що не знає, що такої норми немає.

Отже керуючись принципом демократичного суспільства – громадянин має право робити все, що не заборонено законом, я здійснила запис розмови. Валентин Іванович в моїй присутності перечитав Постанову, можливо вперше в своєму житті, але дати предметної відповіді не зміг. А предметна відповідь дуже проста. На запитання – чи існує в Україні де-юре державна установа з назвою «Державна виконавча служба», на основі вищезазначеної Постанови КМУ, юрист може відповісти тільки двома словами - не існує.

Не знають відповіді на це запитання і його підлеглі. Наприклад, очільниця колишньої Державної виконавчої служби в Камінь-Каширському районі Волинської області пані Б. Не знають, бо минув рік як поховали цю організацію, а вони досі шлють повідомлення від неї. Той самий бланк, печатка та підпис від імені неіснуючої посади неіснуючої установи.

Нез’ясованим залишається запитання – чи знає пан Міністр Юстиції про те, що не знають його підлеглі. І це не просте запитання, бо якщо народ не знає, що даної установи немає, а до них приходять листи та представники з «того світу», то що вони мають робити!? Отже маємо підозру в масштабній шахрайській схемі, де-юре, на чолі з міністром. У людей описують майно, відбирають майно, мабуть хабарі вимагають. А чому б і ні коли, коли звик народ державу боятись і не знати те, що варто знати, якщо маєш те, що можуть відібрати прибульці з минулого.

Отже! Остерігайтесь повідомлень з того світу. Не вірте їм, а прибульцям плюньте між очі.