Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
День Хрещення Русі: історія свята і відзначення в Україні
День Хрещення Русі: історія свята і відзначення в Україні

День Хрещення Русі: історія свята і відзначення в Україні

09:00 28.07.2018
323

В Україні 28 липня святкують 1030-річчя Хрещення Русі.

Хоча прийняття православ’я на території Київського князівства відбувалося у кілька етапів, проте саме 988 рік вважають початком нової епохи давньоруської держави. З 2008 року ця подія відзначається щорічно на державному рівні 28 липня – у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира, - пише Телеканал новини «24».

Князь Володимир і християнств

Вважається, що Русь хрестив Володимир Великий, хоча підтвердження цьому лише одне – «Повість минулих літ» Нестора Літописця. Щоправда, князь для своєї держави міг обрати зовсім іншу релігію. Відповідно до літописів про «вибір вір» («випробування віри»), він пережив глибоку духовну кризу, оскільки усвідомив помилковість язичництва, відтак почав довідуватися про те, які віри існують в інших народів.

У підсумку до Києва у 986 році приходили посольства від різних народів із закликами обрати саме їхню релігію. Прибували з таким візитом і волзькі болгари мусульманської віри, й посланці з Риму від Папи, що проповідували латинську віру, а також хозарські євреї з іудаїзмом. Крім того, у столиці Русі побував проповідник, присланий з Візантії, який почав розповідати про православ’я. Володимир зі свого боку також вирішив відправити посланців до тих країн, звідки прибували проповідники, аби з’ясувати, яка релігія є кращою. Повернувшись, посланці розповіли князю все, що бачили, та найбільше хвалили православну грецьку віру. Однак Володимир схилився на бік східного християнства не одразу.

Зокрема, у 988 році він захопив Корсунь (нині територія Севастополя) та зажадав у дружини сестру візантійських імператорів Василя II та Костянтина VIII – Анну, погрожуючи інакше піти на Константинополь. Імператори ж на таку пропозицію погодилися, але натомість наголосили, аби їхня сестра вийшла за єдиновірця, і Володимир

Уже повернувшись до Києва у супроводі корсунських і грецьких священиків, Володимир наказує розгромити всі кам'яні капища та хрестить своїх синів від попередніх шлюбів у джерелі, відомому у нинішній столиці України під іменем Хрещатика. А слідом за ними хрестилося багато бояр. Згідно з переказами, масове хрещення жителів міста – «зійшлося там людей без числа» – відбулося на місці, де у Дніпро впадає річка Почайна.

Після цієї події на Русі почали активно будувати християнські храми, а на стародавньому капищі у Києві було споруджено церкву святого Василя та пізніше – Десятинну церкву. Згодом православ'я приходить до інших міст Київської Русі: Чернігів, Полоцьк, Турів, де створювалися єпархії. Однак, цей процес не завжди був швидким і гладким, і затягнувся загалом на кілька століть. Так, до прикладу, лише в 1024 році Ярослав Мудрий придушив повстання волхвів у Володимиро-Суздальській землі та в 1071 аналогічне повстання повторилося. Ростов своєю чергою залишався язичницьким аж до кінця XI століття, а Муром і в'ятичі прийняли нову віру ще через сторіччя… Саме такою є загальновідома літописна схема.

Загалом християнство приймала не лише правляча верхівка, але й так звані низи. До слова, у похованнях, починаючи з середини Х століття, археологи періодично знаходять натільні хрести, відтак можна вважати, що християни були й серед простих селян і городян.

Чому Володимир хрестив Русь: інші версії

Щоправда, існують інші пам’ятки, відповідно до яких жодних згадок про те, що за наказом Володимира до Києва приходили проповідники різних релігій, немає. Наприклад, митрополит Іларіон стверджує, що Володимир зрозумів перевагу християнства над язичництвом своїм власним розумом, хоча ніхто йому цього не проповідував. А у пам’ятці ХІ століття «Пам'ять і похвала князю Володимиру», чернець Яків пише, що князь навернувся до Христа за прикладом своєї бабусі – княгині Ольги, оскільки знав про її християнську віру та тому сам став християнином. За словами Якова, Володимир ухвалив свідоме рішення та охрестився у Києві у 986 році, а на Корсунь пішов на третій рік після цього, у 988 році, коли вже був християнином.

Деякі історики у кроці Володимира щодо християнства вбачають і політичну складову взаємин із Візантією, але Нестор Літописець чітко дає зрозуміти, що хрещення було не політичним кроком, а результатом внутрішнього духовного перевороту, який змінив як самого князя, так і увесь його народ.

Як бачимо, єдиної версії щодо причин Хрещення Русі немає. А згадки про ту подію тисячолітньої давнини збереглися і в арабських, і в західноєвропейських хроніках. Тому, цілком зрозуміло, що науковці ще довго обговорюватимуть і висуватимуть різні інтерпретації того, чому Володимир хрестив Київську державу.

Чи було християнство на Русі до Володимира

За православною традицією прийнято вважати, що Володимир Святославич – не перший київський князь, який прийняв християнство, а його Хрещення Русі насправді було лише продовженням тривалого процесу християнізації українських земель.

Відповідно до різноманітних джерел, можна припускати, що християнство на Русі з’явилося ще задовго до Володимира. Так, є згадки, що у І столітті Київ відвідав апостол Андрій Первозваний. Можна прочитати у переказах і про перших християн-мучеників у Криму, в тому числі про загибель Папи Климентія І, що був одним із перших Римських архієреїв.

Також однією з найвідоміших є історія про київських князів Аскольда та Діра, які у 860 році здійснили сміливий військовий похід на Константинополь, і, пограбувавши Візантію, повернулися додому. Після цього ж випадку імператор Фотій I з логічних міркувань вирішив хрестити агресивних сусідів-язичників, які жили частково за скандинавськими традиціями, і з цією метою негайно відправив до Києва послів. У підсумку, як писав митрополит Макарій, Аскольд, Дір і частина київської знаті прийняли християнство. Але відомостей про ті події дуже мало, тому щодо їхньої достовірності залишається багато питань.

Натомість про піднесення християнства на Русі, яке розпочалося за княгині Ольги, стверджувати можна з куди більшою впевненістю. Те, що вона була християнкою, підтверджує її візит з сином Святославом до Константинополя в 957 році. Тоді імператор Костянтин Багрянородний назвав Ольгу навіть архонтессою (правителькою), а її раби отримали досить теплий прийом, на відміну від Святослава, який жодних титулів від князя не отримав, а також варягів із його дружини.

Деякі письмена переконують, що був прихильним до християнства й брат Володимира Хрестителя – Ярополк Святославич. Більше того, можна зустріти версію, що він навіть встиг хреститись раніше за брата.

Як вшановують Хрещення Русі сьогодні

Перше офіційне святкування дати Хрещення Русі на території сучасної України відбулося у Києві в 1888 році. Тоді напередодні ювілею було закладено Володимирський собор, відкрито пам'ятник Богдану Хмельницькому. Також ця дата відзначилася численними богослужіннями, хресною ходою та святковими народними гуляннями.

Згадували про цей день і через 100 років, незважаючи на те, що тоді був атеїстичний Радянський Союз. Зрозуміло, великі святкування не відбувалися, але наукові конференції та різні громадські заходи щодо вшанування Дня Хрещення Русі тодішня верхівка все ж дозволила провести. Цікавим є і той факт, що тоді до церкви з нагоди такої дати повернулися й деякі монастирі.

Зауважимо, що в Україні День Хрещення Київської Русі-України щорічно відзначається 28 липня та є державним святом. Засновано його було у 2008 році указом президента Віктора Ющенка. А обрали саме таку дату невипадково, оскільки це день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира.


;
Коментарі

Хрін - Адміну

22:15 28.07.2018

Шановний Адмін, а чому зник мій коментар під цим повідомленням? Можливо тому, що я посмів засумніватися у деяких тезах, викладених у цьому тексті??? У тому, що він є до певної міри базується на російському баченні історії? Що 900 років ніхто не згадував про Хрещення Русі??? Чи сайтові потрібне сацільне одобрямс і профанація читацької аудиторії? Або офіційно включіть модерацію, або не давайте у руки кнопкт delite, тим хто читав історію лише в інтернеті..,

777

22:58 28.07.2018

Пане Хрін Ваший комент (хоч я і не адмін) знаходиться на сторінці Старої Вижви під аналогічною публікацією.

Я-Оленка-зміючка

00:15 29.07.2018

Дякую 777. Пане Хрін, закиньте, будь ласка, ще раз свій коментар, він дійсно є на сторінці Ст.Вижівки, тільки що перечитала, він цього вартує, може дійсно комп'ютерна машинерія не спрацювала.

Хрін

03:54 29.07.2018

Хрін

21:02 28.07.2018

Зрозуміло, що версія Телеканалу 24 про "День Хрещення Русі: історія свята і відзначення в Україні" є авторською, причому, через відсутність прізвищ, - авторства колективного, відтак - маловідповідального. А якщо взяти до уваги той факт, що канал 24 належить медіа-групі, контрольованій Андрієм Садовим, і те, що він через заграванням зі східним електоратом крізь пальці дивиться на російську інтерпретацію подій, то все сходиться - баба з вусами! Бо як інакше сприймати фразу, що " Перше офіційне святкування дати Хрещення Русі на території сучасної України відбулося у Києві в 1888 році."??? Ніби то до цього часу ніхто ні сном, ні духом навіть не згадував про Хрещення Русі Володимиром Великим і не пам'ятав "дела давно минувших лет". Справа у тому, що 900 -ліття Хрещення як круглу ювілейну дату не можна було оминути, а на цей час Москва вже все підчистила, зібравши з території України, її церков, книгосховищ всі стародруки та оригінали давніх книг-рукописів, написала історію таку як треба, перенісши центр історичного розвитку та впливу у білокам'яну, залишивши Києву те, чого вже забрати до Москви не було ні сил, ні можливостей. 1888 рік, це період більше аніж 200 - літнього правління Москви над Україною- Руссю. За цей час після Переяславської Ради, після лукавого перенесення осідку Київського Митрополита у 1686 році в Москву, після "вдалої" пожежі у Києво-Печерській Лаврі у квітні 1721 року, особливо у її сховищі, де вигоріли всі оригінали вірчих Грамот, всіх дарованих привілеїв та повноважень, настав сприятливий момент Московію перейменувати у Росію, взявши/вкравши цю назву з Київської Русі-України. Цю акцію того ж року "ничтоже сумяшеся" здійснив російський цар Петро І, заразом підсиливши анафему українського гетьмана Івана Мазепу - себто стерши з лиця землі Русь на берегах Дніпра.
Тому, не маючи жодного !!!! з оригіналів стародруків часів Володимира Великого, у т.ч. і "Повести временных лет", Київ і досі змушений, доки не встановлено іншого історичного перебігу, притримуватися московської версії щодо історичних подій - визнання Володимиром Великим християнства державною релігією. Звісно, що княгиня Ольга була християнкою, оскільки ця варяжка відмічена у багатьох історичних документах різних країн, але не факт, що Володимир після відвідин та захоплення Корсуня (Симферополя) розпочав християнизацію Русі. Скоріше всього, його візит у 988 році у Корсунь пов'язаний з отриманням там частки мощей святого Климентія, що був свого часу третім Папою Римським. Та й церква тоді була ЄДИНОЮ, Константинополь на той час був одним з 5 Єпископств єдиної Християнської Церкви з центром у Римі. І поняття ПРАВОСЛАВ'Я, як і КАТОЛИЦИЗМУ у 988 році ще не було. Володимир Великий взяв за основу Візантійську віру тільки тому, що ближчого для Києва повноважного християнського центру на той час не було.
Але що б там і як там не відбувалось, факт того, що Київська Митрополія, Київська Церква була матірною церквою для Москви є загальновизнаним! Щойно у 17 столітті політично та мілітарно підім'явши під себе Київ, Москва замахнулася на ІІІ Рим, але так виглядає, що Гундяєву (Патріарху Московському) частка " та всієї Русі" починає поволі вислизати з рук, воно й не дивно, адже йому - чистокровному мордвину (навіть глибше - ерзяць), ніяк не випадає стати справжнім римлянином...

Хрін

04:34 29.07.2018

Дякую, колеги 777 та Оленко, згуба знайшлася!)) Вочевидь, дійсно комп'ютерна машинерія спрацювала на користь наших старовижівських сусідів, котрі дарували Україні цілу плеяду церковних функціонерів Московського Патріархату, у т.ч. і нинішнього очільника Волинського єпископату МП Нафанаїла (Крикоту). А мо' прекрасні озера Старовижівського району манять у цю спеку не тільки численних туристів, але й контент, котрий мав би бути присутнім у головах людей цього поліського краю. Ми ще всі будемо "вольно чи не вольно" не одне десятиліття у полоні російсько-радянських історичних та релігійних міфів і нема на те ради. Прийде час, і ми будемо краще знати свою українську минувшину, вірю що правду не сховати і ми чи наші нащадки отримаємо додаткові підтвердження того, що Володимир Великий є за народженням волинякою, оскільки вже надруковані наукові дослідження львівського дослідника у вигляді книги, які переконливо стверджують, що його(Володимира) маму Милушу- свою ключницю, княгиня Ольга відправила відправила народжувати позашлюбну дитину від свого княжого сина додому - село на Волині біля нинішнього Володимира - Волинського. Чи не тому Милуша назвала свого первістка Володимиром? І чи не тому згодом вже дорослий князь Володимир збудував тут Зимненську церкву, стіни котрої та ікона з тих княжих часів волею Всевишнього збереглись до наших днів? Мабуть саме з цієї причини Кремль, Московська Патріархія при своєму ставленику Януковичу так щедро фінансувала відбудову цієї святині, аби згодом, коли за задумом московитів, і на західних землях України стане "все Росія" вже "уточнити з історичних джерел" справжнє місце народження Великого Князя, котрий прийняв Християнство для своєї землі і тодішньої могутньої держави Русі за державну релігію. Бо, питається, для чого "виписувати" просту дівчину- служницю, звичайну ключницю з далекої і глухої сторони - Залісся, коли відносно
поряд існували давні княжі місця Русі - Володимир та Белз???
Принагідно підкреслю той факт, що у 988 році Християнська Церква була єдиною, жодного поділу на "православну" та "католицьку" тоді ще не існувало. Цей поділ, як показує час, є доволі умовним і причиною перш за все цього поділу були і є речі банальні і глибоко суєтні та мирські - влада та гроші!

Хрін - для 777

12:17 29.07.2018

Якщо не секрет, пане 777, як Ви натрапили на цей мій коментар? Бо ж не думаю, що Ви маєте час моніторити всі сайти "районів" області. Мо' теща з того краю? )) У всякому випадку, мені приємно за цей сюрприз з Вашого боку, бо найгірше було б те, що тримав би камінь за пазухою на адмінів, котрі у свою чергу також залежні від хлібодавців та топ-менеджерів цензури...

777

14:01 29.07.2018

Пане Хрін, якщо я знаю, що за один рік з 1888 по 1898 був збудований Козятинський вокзал та будівництво коштувало майже 600 000 рублів, то теща моя звідтіля. Стосовно натрапив, то тут технічна проблема, яка з"явилася на цьому сайті близько 2 місяців тому. Сутність її в тому, що коли на різних місцях цього ресурсу є публікації з однаковими або подібними адресами (переважно релігійного спрямування, але не тільки), то відбувається автоматична переадресація або на місто Луцьк, у більшості випадків, або на Стару Вижівку, як в даному випадку. Щодо статистики, то за останні 2-3 місяці мене разів із 5 переадресували на Луцьк і вперше на Вижівку, де я Вам про Козятинський вокзал уже писав.
Ось свіжа інформація про рускій мір: "Иерей Дионисий (в миру Денис Горовой) Николо-Угрешского монастыря зверски убил свою супругу в подмосковном городе Дзержинском".

777

14:01 29.07.2018

там 1889

777

14:04 29.07.2018

там не адресами, а назвами

Я-Оленка-зміючка

14:12 29.07.2018

Я принагідно підкреслю, що хрещення Руси-України, могло бути зовсім інакше. Мудра княгиня Ольга не домовилась із візантійським імператором та Константинопольським патріархом про статус церкви на теренах її держави. Тому після візиту в Константинополь, вона послала посольство до германського імператора Оттона І та просила його про надання допомоги її народу - послати єпископів та священиків для русів. Єпископом для Русі був посланий Лібуцій, але він раптово помер , тому був посланий єпископ Адальберт. ВІн не був довго на Русі і в 962 році повернувся назад. Так що хритиянство в Києві було до Володимира, і воно було як віра "правлячої верхівки" на сьогоднішній термін "віра еліти". Період князя Святослава я пропускаю, бо там все дуже неоднозначно, особливо причини його смерті. А любимчик Володимир, внук Ольги, зовсім недипломатично прийшов до Корсуні і нагло забрав собі і високородну дружину- сестру кесаря, і священиків з іконами та книгами, церковним начинням та ще й до того забрав мощі св. Климента, і прихопив Корсунські ворота. Заложені ним основи церковно-релігійного життя тримлись на підтримці не так царгородського, як корсуньського духовенства, яке продовжувало свою єпархіальну окремішність і підпорядковувалось єпископу Корсуні А ми пам'ятаємо, що в Корсуні Кирило, ніби засновник кирилиці, бачив "Євангеліє Руськими письменами писано" це майже за 100 років до Володимирового хрещення. Тому поряд з іншими реліквіями, мощі святого Климента - четвертого Папи Римського та учня апостола Петра, надали початок духовному стержню раннього київського християнства в його апостольському вимірі. Мощі були покладені в один із олтарів Десятинної церкви, яка була кафедральним храмом стольного граду Києва на той час. Реліквія Св.Климента була дуже шанована на Русі, але з часом її заступили інші всякі Аександри Невські, Дмитрії Донскі і Микои ІІ.
Тепер стає зрозумілим логіка спорудження пам'ятника рівноапостольному київському князю Володимру в Росії, і відкриття його за участю Московського Патріарха Кіріла і президента Путіна та ще більш відкривається єхидність Кіріла, який запросив Константинопольського Патріарха до Москви на святкування 1030 -ліття хрещення Русі, зауважте вже не Київської, Найвищий чин РПЦ, який підступним вчинком хотів зірвати Всеправославний Собор, запрошує на фейкове святкування Константинопольського Патріарха, правда останній дав гостру гідну відмову.
Усвідомлюючи, що з наданням Томосу церкві народу України "скрепи рускаво міра" починають розвалюватись, то московити тихенько шукають інші джерела для своїх скреп і зажерливим оком визначили вектор Москва - Константинополь, минаючи Київ, але проходячи через Херсонес він же - Корсунь і накинули територію Тмутараканської Русі лука Азовського та Чорного моря.

Я-Оленка-зміючка

14:17 29.07.2018

Пане 777, дякую за роз'яснення. Текст який чомусь не пройшов зразу коли я прочитала коментар п.Хріна о 04:34 29.07.2018. Текст мого коментаря просто висів, повний глюк чомусь.

Хрін - Оленці

16:11 29.07.2018

Дякую, Оленко, за грунтовну версію утвердження Християнства у Києві, роль у цьому княгині Ольги та зусилля Володимира у остаточному закріпленні цієї віри на наших землях. Окремо дякую за суттєву поправку про Климентія І, котрий таки справді був четвертим Папою Римським. Писав коментар з пам'яті, а вона таки мудра, вже починає забувати ті речі, які можна уточнити у Вікі. Суттєвим є також Ваша заувага, що "Кирило у Корсуні бачив "Євангеліє Руськими письменами писано" це майже за 100 років до Володимирового хрещення." Кирило та Методій - ще одна велика легенда "Первопрестольної", основна суть якої полягає у тому, що ці проповідники Божого слова дали темній та неосвіченій Київській Русі свою "кирилицю", навчили слов'янської грамоти та вірі. Цим Москва "притягнула історію за вуха" на свій бік, принизивши в питаннях освіти "мать городов рус(Ь)ких" до свого рівня. Юрій Шевельов, відомий український дослідник, якого доволі вдало розрекламували російські маріонетки Гепа з Допою у Харкові, збиваючи його барельєф молотами напередодні Революції Гідності, науково довів, що Кирило з Мефодієм лишень впорядкували/уніфікували існуючу на той час на київських землях абетку, добавивши туди 4 літери. Це підтверджується також фресками у Софії Київській, які відкрили при знятті шару фарби при ремонті біля куполу цієї святині. Москва ж не заїкається, що на території нинішньої центральної України та поряд з нею існувала трипільська культура, яка мала свою писемність та порівняно досить високий рівень аграрної, якщо можна так висловитися, гончарної та ремісничої культури. Відомо, що Чінгісхан до завоювання Китаю не мав своєї писемності, лишень опанувавши китайськими територіями він взяв до себе радниками писемних китайців, котрі вели хроніку його завоювань та записали для історії відомі "Яси Чінгісхана". Саме за канонами цих "ЯЧ" були утворені улуси на завойованих землях, у т.ч. і Москва на землях народу моксель. В європейських країнах наука велась та писалась мертвою мовою - латиницею, медицина й досі у великій мірі послуговується цією мовою. Тому абетка слов'ян існувала сама собою, латина - жила своїм життям, а церковні книги перекладались для Русі переважно старомакедонською, яка була близька до слов'янських мов і пізніше отримала назву церковно-слов'янської. Підтвердженням високої освіченості Русі (термін - Київської вже доточили московити) є відомий факт, що княгиня Анна, дочка Ярослава Мудрого, автора "Руської правди" («Руська правда» Ярослава Мудрого - відомий кодифікований збірник юридичних норм українського народу (1015-1016 рр.), виходила заміж за французького короля зі своєю друкованою кирилицею Реймською Євангелією. На ній приймали присягу королі Франції практично до 18 століття. Тому, версія Москви, що руські люди навколо Києва, уздрівши Кирила з Методієм, щойно позлазили з дубів та смерек, вмили свої мармизи, отримали Букварі з кирилицею та почали вчити граматику - це для мордвинських та алтайських мешканців, котрі є адептами російських "скрєп" і представниками"русского мира", що несе людям світло правди та християнських цінностей...

Камінь

20:19 29.07.2018

"ніяк не випадає стати справжнім римлянином...": якщо брати до уваги те, що Рим свого часу "окуповували" вандали, готи, вестготи, варвари; "З глибини степів Середньої Азії на захід, на територію Європи, посунули племена гунів. Вони пішли в степи, що на північ від Чорного моря, і зрушили з місця сарматів та остготів, які подались у свою чергу на землю вестготів. Вестготи під тиском сусідів зі сходу почали шукати притулку на території Римської імперії.", то стає зрозумілим чому Кирил бажає стати Третім Римом, оскільки Вони були там неодноразово.

777

23:47 29.07.2018

Дякую Оленці за увагу до моєї скромної особи, яка в студентські роки переважно вивчала групи Ассура в механізмах, доробок Артоболевського щодо подальшої систематизації і класифікації сукупності механізмів тощо, а тепер прагне інтегруватися в середовище гуманітаріїв-земляків. Раніше,-років 2 тому, я помилявся в характеристиці Оленки, а в неї насправді рівень доктора наук.
До речі Козятинський і Ковельський вокзали я страшенно не люблю, але приходиться терпіти при оказіях. І на завершення може кому буде цікаво, що архітектор Козятинського вокзалу та церкви поблизу вокзалу в Здолбунові один і той же.

Я-Оленка-зміючка

10:18 30.07.2018

"...оскільки Вони були там неодноразово." п.Каменю не "Вони", а Ми там були неодноразово і співали "Ші- ді- рі-ді - Дана!". Наберіть в Goole слово "Одоакр"

Камінь

01:17 31.07.2018

"Ми там були неодноразово": дуже складно але Гуни це майже Азія або Дніпро, Волга.

15 серпня
Сьогодні
Вчора
13.08.2018
12.08.2018
11.08.2018
10.08.2018
09.08.2018
08.08.2018
07.08.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин