Що цікавило євреїв із Хайфи в Камені

22 Квітня 2017, 12:30
7672

Нещодавно в районному центрі побувала група ізраїльтян із міста Хайфа.

Що ж привело їх у наші краї?

Як з`ясувалось, на початку 1900-х років у Камені-Каширському проживала їхня рідня: бабуся Песя і дідусь Еліейзер Шарпіра, вчитель міської єврейської школи. У 1926 році родина Еліейзера Шарпіри, перша з каміньських єврейських родин, виїхала з міста і пустила коріння в Ерец-Ісраель. Отим-то їх нащадки мали міцне бажання побачити на власні очі і відчути атмосферу того місця, де колись мешкали їхні предки, дізнатись про життя міста того періоду.

 

Відомо, що в І половині ХХ ст. у багатьох містах і містечках Західної України проживала переважаюча більшість єврейського населення й такі поселення називались штетлами, що в перекладі з їдиш означає, власне, – «єврейське містечко». Всі штетли були переважно схожими між собою за способом життя, родом зайнятості їх мешканців, типовою забудовою, звичаями і т.ін. Однаковим для всіх таких населених пунктів було розміщення в центрі ринкової  площі – головного осередку, де постійно вирувало життя, проходили зустрічі, було гамірно, людно. Єврейський цвинтар знаходився за межею штетла; в Камені це було місце на північ від міського кладовища. Старожили й досі називають цю місцевість «єврейські могилки»; за радянського часу це була територія аеродрому.

 

На єврейському кладовищі в Камені-Каширському. Фото сайту volyntimes.com.ua
На єврейському кладовищі в Камені-Каширському. Фото сайту volyntimes.com.ua

 

 

Згідно перепису, проведеного польською владою 30 вересня 1921 року, у Камені-Коширському налічувалося 185 будинків і 1265 жителів, з них: українців – 425 чол., поляків – 316 чол., євреїв – 517 чол., інших – 7 чол. Щодо їх віросповідання, то православних було 457 чол., римо-католиків – 188 чол., євангелістів – 1 чол., іудеїв – 617 чол., інших хрещень – 5 чол.

Незважаючи на неоднорідність національностей і релігій, всі ці культури органічно вписувались у загальний контекст міського співжиття. 

 

Євреї на вулиці Каменя-Коширського. Фото 20-х років ХХ ст.
Євреї на вулиці Каменя-Коширського. Фото 20-х років ХХ ст.

 

Загалом, сторіччя тому життя єврейської громади в місті було доволі жвавим, помітним і впливовим. Зважаючи, що в кінці 19-го – на початку 20-го століття тут проживало близько 60% євреїв, то, закономірно, вибудовувалась і відповідна інфраструктура для повноцінного життя громади. У місті діяли різноманітні об`єднананя, партії, молодіжні рухи, приміром: «Молодий боєць», «Авангард», група «Кібуц» (з вікіпедії: кібуц – самостійна соціальна й економічна структура, де знаряддя й засоби виробництва належать усьому колективу, а рішення приймаються на загальних зборах усіх учасників), інші.

У 1904 році в Камені нелегально розпочала роботу партія сіоністів-соціалістів, а вже в період Першої світової війни і після неї аж до 1939 року сіоністська діяльність проводилась доволі активно. Заповідь  «Якщо захочете – це не буде казкою» безпосередньо розкривала мету цього руху:  утворення держави Ізраїль.

У 1914 році євреям у Камені-Каширському належала аптека, 2 лісних склади, трактир, 17 магазинів, серед яких: 10 бакалійних (так званих у той час), де продавали цукор, борошно, крупи, прянощі, хлібопродукти тощо, і 3 мануфактурні, в яких можна було купити вироби ремісників: ковалів, шевців, кравців, тканину, галантерейні товари і т.ін.

Серед єврейської громади міста функціонувала каса взаємодопомоги (або фонд спокути), в яку кожен робив спроможну пожертву грішми. Пізніше зібрані кошти роздавали тим, хто в цьому мав найбільшу потребу, вдовам, сиротам. Розповідають, що були непоодинокі випадки, коли за зібрані кошти купували придане для бідних єврейських дівчат, котрі виходили заміж, але не мали змоги зібрати собі посаг, і навіть справляли весілля для убогих.

 

Працівник банку в Камені-Коширському. Другий справа в першому ряду - Гольштейн, власник готелю Брістоль. 20-і роки ХХ ст.
Працівник банку в Камені-Коширському. Другий справа в першому ряду - Гольштейн, власник готелю Брістоль. 20-і роки ХХ ст.

 

 

З початком Першої світової війни козаки постійно грабували місцеве населення, німці забирали худобу, коней, депортували молодь для примусової праці.  Рятуючись, євреї залишали свої будинки і втікали в ліси. Розповідають, що одного разу, під час таких безладів, камінські євреї вісім днів переховувались у лісі біля Гути-Камінської. І не відомо, скільки ще довелося б їм поневірятись, якби не кмітливість Гершка Юзмана, котрий ввійшов у довіру до російського воєначальника, зумів його переконати і домовитись, щоб євреї повернулись додому і їх залишили в спокої.

У роки Першої світової війни в місто прибуло багато біженців із сусідніх північних  територій і півдня Волині. В 1915 році в Камінь приїхав із Білостока равин Ґінзбург із синами Еліейзер і Еліягу. Добре відомим серед зацікавлених осіб є фото євреїв-біженців на центральній площі в Камені, серед яких є равин Ґінзбург. Вони відкрили в місті єврейську школу і були в авангарді сіоністського руху разом із такими, як: Карш Шолом, Яаков Ділянку, Беренгольц, Лєрман, Кіммель, Гортенштейн, Перчик та іншими. Як і спочатку, основним напрямком їх діяльності було  поширення єврейської мови серед молоді.

 

Євреї-біженці в центрі Каменя-Каширського, 1915 р. Четвертий справа - равин Гінзбург
Євреї-біженці в центрі Каменя-Каширського, 1915 р. Четвертий справа - равин Гінзбург

Біженці на площі в Камені-Каширському. Фото сайту volyntimes.com.ua
Біженці на площі в Камені-Каширському. Фото сайту volyntimes.com.ua

 

 

У 1918 році в місті працював єврейський клуб, бібліотека, діяла школа для бідних (талмуд-тора), дім навчання (бейт-мідраш), де здобували релігійні знання і це могла бути синагога, початкова єврейська школа (хедер), синагоги.

 

Шкільний клас. 20-і роки ХХ ст.
Шкільний клас. 20-і роки ХХ ст.

 

 

Під час Української революції, в 1918-1921 роках, відбувалися численні єврейські погроми. Євреї в містах і селах потерпали від постійних жорстоких злочинів банд Булак-Балаховича, яких в народі називали «балаховцями». (Цей термін, до речі, дуже довго побутував серед місцевого населення і ним називали забіяк, шибеників, грабіжників або ж просто бешкетників). Тому створювались загони самооборони із місцевої молоді; один із таких очолював Аба Клурман, юнак міцної структури, авторитетний серед однолітків. Кілька разів Аба і його друзі запобігли спробам «балаховців» вчинити розбій серед каміньських євреїв.

 

Група самооборони. Перший справа - Аба Клурман. 1920-й рік
Група самооборони. Перший справа - Аба Клурман. 1920-й рік

 

 

Однак великий погром здійснили «балаховці» у грудні 1920 року: тоді в Камені було вбито понад 120 євреїв, спалено їхні будинки і 20 сувоїв Тори із усіх 30-ти, які знаходились у каміньських синагогах. Одну Тору Аба Клурман врятував і зберігав аж допоки не добрався до Ізраїлю; згодом він передав її в синагогу Єрусалиму.

... Щодо Аба, то під час Другої війни в урочищі Дубецьк нацисти розстріляють усю його родину. Сам він втече із гетто, перебуватиме в партизанському загоні, а коли повернеться додому, то вже нікого з рідних не буде в живих. «... я повернувся в місто, перш ніж покинути цей кривавий край назавжди. Будинок моїх батьків все ще стояв, але пустував – не було навіть меблів. Я провів усю ніч, сидячи на сходах і згадуючи все, що сталося, всіх тих, хто пішов...», –згадуватиме Аба. Згодом він добереться до Ізраїлю. Вже після відновлення незалежності України, у 1991 році, Аба Клурман отримає дозвіл і перевезе останки рідних до Ізраїлю. В церемонії перепоховання візьмуть участь голова Кнесету (ізраїльського парламенту) і головний рабин Ізраїлю...

Основними заняттями євреїв були торгівля і ремесла. Коли з`явились послуги фотографів, перукарів, майстрів годинників, велосипедів, електротехніки, то першими до цих справ у місті долучились також євреї. Серед них були хороші ковалі, закрійники, шевці, пекарі, будівельникі, мулярі, кушніри, бляхарі, пекарі тощо. Старожили згадують, що в сімї Сокіл батько й сини вміли чи не найліпше в місті будувати добротні доми, знали толк у столярній справі. Це ремесло врятувало їм життя. Коли нацисти встановлювали в місті окупаційну владу, то треба було добудувати дім для гебітскомісаріату (відомо, що в Камені знаходився один із шести гебітскомісаріатів на Волині). Вибір впав на приміщення, в якому тепер знаходиться Будинок дитячої та юнацької творчості, СЮТ і музей. Завершувати будівництво гебітскомісаріату найняли найкращих майстрів у місті – старшого Сокола з синами. Якось вони підслухали розмову німецького командування про підготовку до акцій розстрілу євреїв і втекли з міста, врятувавши себе і життя і рідних.

 

До 1927 року в місті  було три синагоги: головна молільня стояла на місці сучасного кафе «bon appetit», але вона згоріла в 1927 році, під час великої пожежі в центрі міста. Приміщення двох інших вистояли навіть роки нацистської окупації і збереглись до наших днів: одна з них – по вулиці 1 Травня, в якій нині дім молитви християн віри євангельської, інша – на початку вулиці Торгової, де знаходиться  магазин «Сільгосппродукти».

 

Після пожежі в центрі Каменя-Коширського. 1927 р.
Після пожежі в центрі Каменя-Коширського. 1927 р.

 

Збереглось і приміщення єврейської школи: тепер це житловий будинок по вулиці Ковельській навпроти дому молитви. З гіпотетичної точки зору – в ній міг працювати Еліейзер Шарпіра, дідусь нещодавних ізраїльських гостей Каменя. Звісно, вони також мали бажання відвідати місце колишнього єврейського кладовища (окописька) і розстрілу євреїв у роки Другої світової війни, де в 1992 році з ініціативи Авраама Бібера було встановлено пам `ятний знак жертвам нацистських злочинів.

 



 

У районному краєзнавчому музеї ізраїльтяни оглянули пізнавальну фотовиставку, котра візуально доповнила уявлення туристів про міське життя Каменя 20-х років ХХ століття.

 

Нині у Хайфі, продовжуючи післявоєнну традицію, постійно зустрічаються нащадки вихідців із  Каменя. Вони підтримують одне одного, обговорюють різні події,  в тому числі й політичні, і кожен має мрію побувати в місті, історія якого дотична до історії їхніх родин. На цей раз бажання кількох збулося.

Наталія ПАСЬ,

директор Камінь-Каширського краєзнавчого музею.

 

 

 

 

Коментарі
22 Квітня 2017, 18:32
Репортаж просто чудовий. Немає слів але чи зможемо Ми зрозуміти цих нащадків крім загальних слів про холокост.
22 Квітня 2017, 19:04
Дякую п.Наталі за цікавий репортаж.
22 Квітня 2017, 21:01
Риторичне запитання поставив &quot;Камінь&quot; - &quot;...чи зможемо зрозуміти цих нащадків крім слів про холокост&quot;. Думаю, справді, більшості нашого люду, котрий знає свій рід хіба що до коліна прадіда/прабаби, важко зрозуміти цих молодих людей, які потратили час і кошти, аби на краю світу побачити місце проживання їх пращурів. Більшість наших людей навіть відомий вислів до &quot;сьомого коліна&quot; асоціює скоріше з прокльонами, аніж з давньою українською традицією поминання своїх предків при молитвах &quot;за упокій&quot; аж до сьомого коліна. Саме через цю традицію, наприклад, вдалося встановити важливий історичний факт відомого українського роду у зв'язку поколінь. Через поіменні записи, які збереглися у церковних поминальних книгах щодо князів Острозьких саме до сьомого коліна, написах на уцілілому дзвоні на церкві Юра у Львові та інші історичні джерела українським вченим вдалось відновити справедливість і довести династичне походження цього славного княжого роду від короля Данила Романовича, якому поляки з московитами штучно дали назву Галицький.<br/>Дивним збігом для українців у цій історії з євреями є те, що обидва народи мають глибоке історичне коріння, євреї та українці свого часу справили на світ значний вплив. Перші, написавши книги Старого завіту, дали через римлян і греків світові Християнство, другі - поширивши цю віру на значну євразійську територію та започаткувавши через дочок Ярослава Мудрого найвідоміші монарші династії центральної Європи. Так склалося, що ці обидва народи, які віками жили спільно і поруч, втратили свої історичні держави, але відносно нещодавно почали відчайдушну боротьбу за відновлення історичної справедливості. Держава Ізраїль постала з попелу у 1948 році, Україна, якщо не рахувати УНР та інші моменти, відродилась також щойно у 1991 році. Ізраїль, як держава, у своєму економічному, соціальному та культурному аспектах є значно попереду України, хоча практично не припиняє війну за свої землі до сьогоднішнього дня. Ми ж щойно починаємо просипатись від летаргічного сну і прокляття своєї бездержавності, пробуємо розуміти всю складність відповідальності, яка лягла на плечі нинішньої української молоді, котра повинна порівняти причини і наслідки Голодомору українців, Холокосту євреїв, вказати на джерела цього зла та показати шляхи недопущення цього в майбутньому. Я навмисне провів таку паралель між українцями і євреями, оскільки ми у нашій спільній та чимось схожій історії маємо з кого брати приклад. Поїздка групи ізраїльтян - нащадків бабусі Песі і дідуся Еліейзера Шарпіра свідчить про бажання цих молодих людей докопатися своєї справжньої історії, зберегти пам'ять про своїх предків, жити і працювати так, аби історія більше ніколи не повторилася. Перший великий народ ізраїльтян - більше ніколи не розпорошувався у світі через втрату своєї держави, другий великий народ українців - не був залежним від своїх більших і хамовитіших сусідів, молився на своїй Богом даній землі своєю православною вірою і правдою, послуговувався своєю мовою та звичаями та не просив милостиню у інших народів через свою неспроможність мати власну державу.
22 Квітня 2017, 21:20
п.Наталю, приємно вражена. Цікава статистика, а особливо віросповідання: <br/>укр. 425 - православних - 457, (+32)<br/>пол. 316 - римо-католиків - 188, (-128)<br/>євр. 517 - юдеї - 617, (+100) <br/>інші 7 євангелист - 1<br/> ін.хрещ. - 5<br/>-------------------------------------------------<br/> 1265 1268 <br/>виглядає так, що поляки були у православній та юдейській вірі, бо єврея &quot;православного&quot; так званих вихрестів, мабуть, на той час не було.
22 Квітня 2017, 21:22
&quot;потратили час і кошти...&quot;-це не проблема, особливо останнє для іудеїв. Є така притча Соломона (не дослівно): &quot;Бідний не бачить навколишньої краси, а багатий має чимало друзів&quot;. Панянки очевидно всі мають добру освіту та розвинуті особистісні якості, тому відвідати землю пращурів для них є природним виявом своєї сутності.
22 Квітня 2017, 21:36
&quot;Думаю, справді, більшості нашого люду, котрий знає свій рід хіба що до коліна прадіда/&quot;: дійсно мало хто може своїх нащадків перерахувати більше як до прадіда. Очевидно, що Українці або візьмемо Нас місцевих приблизно за останніх 200 років крім радянського часу фактично не мав письменності та не мав змогу добрим способом крім записів в історичних довідках Церковних книг увінчувати своє походження. На жаль таке було становище. Крім того ніхто не знає випадково яке було становище з церковними книгами &quot;спаленого вогнем&quot; Свято-Іллінської церкви? Де вони на той час були? Згоріли у вогні чи десь у в архівах?
22 Квітня 2017, 21:43
Про місцеве єврейство знає більше житель с. Раків-Ліс. Я у свій час надибав в &quot;Однокласниках&quot; його сторінку й там були з п&quot;ятнадцять фото якщо не більше. Зараз не пам&quot;ятаю його прізвище але напевно його добре знають в селі.
22 Квітня 2017, 21:43
Як на мене, не ключове словосполучення ви взяли з коментаря. Звісно, для євреїв 100 долярів, аби винайняти буса для поїздки від аеропорта у Камінь є копійчаними витратами. Час і кошти - слова адресовані для нас, українців, оскільки ми скоріше полетимо у Турцію чи Єгипет, аби потім цілий рік було що згадувати і чим похизуватися поміж кумами при застіллях, аніж витратимо ці гроші для гарної книги чи освіти дитини. Різниця у разючій ментальності єврея і українця, юдея і православного, особливо з МП! Ви думаєте паломництво євреїв-хасидів до могили Нахмана в Умань - лишень сліпе і релігійне поклоніння Цадику? Вони й не думають забрати його останки на Святу землю з центру найкращих чорноземів Європи, як українці зробили з тілом свого пророка Шевченка, забравши його до Канева. Дві третини житлових будівель Умані вже є власністю юдеїв, і це не просто економія коштів під час зустрічей на Ро ха-Шан, це значно далекоглядніші речі...Тому навіть поїздка делегації з Хайфи у Камінь це не просто трата коштів, це інвестиція у майбутнє євреїв, сподіваюся - у духовне!
22 Квітня 2017, 23:19
&quot;це інвестиція у майбутнє євреїв, сподіваюся - у духовне!&quot;: що ж тут духовного вони можуть знайти в К-Каширську. Вибачайте на слові але таких могил в Україні як в К-Каширську є чимало проте звичайно слід Їх розуміти. Вони звідти ніколи вже до К-Каширська не повернуться. Про те я особисто рахую що ця земля є дійсно благословенною. Подивіться тільки на карту Волинської області та Наш край зокрема вона ВАм не нагадує щось подібне на Ізраїль? З трьох боків Нас оминать річки. На Заході сила-силена води яка в Сінайській пустелі рахується золотом. Камінь-Каширський стоїть на підвищенні, нвкруги Нас стоїть Ліс який дає поживу не тільки звірам але й людям. Ліс який кормить Нас вже більше триста років від початку того часу коли він рубався на верфі Санкт-Петербургу. Шановні Камінь-Каширський Наш благословенний край.
23 Квітня 2017, 00:46
Каменю на комент від 18:26:<br/>Не можу погодитись щодо &quot;...візьмемо Нас місцевих приблизно за останніх 200 років крім радянського часу фактично не мав письменності...&quot;. Частина місцевих людей була писемною та до певної міри освіченою. Для прикладу, мій прадід ще до початку Другої світової війни, проживаючи у Камені, знав англійську, звісно, що окрім рідної ще й польську та російську. Вільно читав місцеві газети, виписував їх і до певної міри розумів суспільно-політичну ситуацію, чим, фактично, вберіг родину від сибірських морозів, хоча був власником лісу та чималої кількості морґів землі. Англійську він вивчив на зарібках за океаном, щоправда вона йому тут мало придалась, хіба слухати &quot;політику&quot; через радіолу на сухих батареях, а місцеві жандарми з постерунку й не розуміли для чого він слухає те все белькотіння...Грамотними були євреї, священники, лікарі, вчителі, купці та інші посполиті. Не забуваймо, що до приходу на Полісся російської імперії у 1795 році тут тривалий час було уніатство, яке друкувало релігійні книги руською народною розмовною мовою. До цього, ще з часів Маґдебурзького права, панувало православ'я Київської митрополії, яке культивувало просвітництво та традиції народного Віче, себто самоорганізацію громади. Не забуваймо про Острог, Пересопницю на Великій Волині, які були центрами книгодрукування. Звичайно, що рівень освіченості по селах був не такий високий, але він просто занепав при московитах, які ввели своє кріпосне право, заборонили латинь - основне джерело пізнання тодішньої науки і освіти, бо навіть у Москві лишень при царях Петрові І, Катерині ІІ почали першу сяку-таку освітню кампанію, перевівши Києво-Могилянку, інші церковно-освітні заклади ближче до кремлівських стін Москви і новозбудованого на козацьких кістках Санкт - Петербурга...
23 Квітня 2017, 01:45
&quot;Sterh<br/>21:46 22.04.2017&quot;: повіримо Вам про те, що все це було але чому у Нас так дуже мало якщо не зовсім письмових залишків про Камінь-Каширський. Де той указ чи як там його тепер про Магдебурзьке право? Розписки, записки та інші речі в яких мали б згадувати про К-Каширський. Дуже мало. Хоча напевно велика частина в Брестських архівах адже навіть зараз робляться спроби отримати звідти якусь інформацію задля отримання карти Поляка. Принаймі фото мали б бути тут. Але претензій до керівника музею особисто у мене немає. Чудова людина яка працює на майбутню історію нашого краю.
23 Квітня 2017, 02:27
&quot;мій прадід; рівень освіченості по селах був не такий високий,&quot;: тепер в деякій мірі розумію того пана який у свій час тут назвав мене &quot;вихідцем із простолюдинів&quot;.
23 Квітня 2017, 02:35
Пану даурському журавлю (Стерху) у нас цадика Нахтмана могили нема, а Дрегель побив всі надгробки єврейського цвинтаря на силосні ями, тому аналогії матеріального атрибуту-раритету для на кшалт Умані тут нема. Отже, маємо лише спорадичні відвідини наших країв інтелігентними євреями,для яких цінна пам&quot;ять про пращурів. Не забувайте, що Р. Кухтей їздив з Кляйном до Ізраїлю та привіз звідтіля книгу про Камінь і згодом приймав тут окремих гостей з Ізраілю.
23 Квітня 2017, 02:50
https://ok.ru/group/52862089822445 - Ось сторінка із &quot;Одноклаників&quot; там можна побачити деякі єврейські та інші фотографії яких Я між іншим не бачив навіть і в К-Каширському музеї. Але чому вони утримуються удома тими людьми то Я позаяк не розумію, адже ці фото для Них нічого не представляють, ніякої собі цінності. Очевидно не бажають іти на співпрацю.
23 Квітня 2017, 03:12
Власне карти до 30 року минулого століття це просто жесть. Річка Цир називалася Сарна. с. Підцир&quot;я було Подсирьє. !!!!
23 Квітня 2017, 12:22
Каменю, 23:27 22.04.2017<br/>Перше: Ми всі є вихідцями з простолюдинів! Але одні працюють над собою, своєю освіченістю, духовною та матеріальною забезпеченістю своєї родини, не чекаючи манни небесної, а інші - вважають, що має існувати якась міфічна держава, котра має все і всім дати від безплатної освіти, медицини, соціальної захищеності і аж до добротної квартири, автівки і, звісно, путівки на відпочинок. &quot;Від кожного по-можливості і кожному по-потребі!&quot; - приблизно таким був лозунг останніх і вони підтримали це &quot;щастя&quot;, яке на багнетах принесли у наші краї вояки сусідньої імперії. <br/>Друге: Не я ж писав, що Ваша мама розвантажувала платформи з камінням на залізниці в складні для нас всіх часи, коли треба було будуватися, кормити сім'ю, вчити дітей тощо. Інші працювали на фермах, на будовах, санітарами та інших практичних ділянках роботи - і що у цьому поганого? Врешті, ми всі вдома викидали з хлівів гній, мели деркачами своє подвір'я, даруйте, працювали асенізаторами в нужниках - а як інакше? В ті часи вже не було наймитів, рабів чи найманої праці. Тому ми всі були і є простолюдинами, раді, що тяжко працюємо, але не на москаля в Сибірських каменеломнях чи лісоповалах. <br/>Третє: Моя, часами гостра полеміка, спрямована на те, аби переконати людей у тому, що гібридність у мисленні, каміньські хитрощі зі збереженням старої найбільш одіозної назви своєї рідної вулиці щоб не мати клопотів з документами - неприпустиме, якщо ми хочемо, аби нас поважав світ. Бо комусь доводиться змінити радянську назву цілого великого міста, а комусь складно зрозуміти про необхідність зміни назви вулиці. <br/>Четверте: Я впродовж останніх років ніколи не підкреслював окремішності себе чи своєї родини, а факт про свого прадіда я навів виключно через те, що Ваша теза &quot;з нас місцевих ...за останніх 200 років крім радянського часу фактично не мав письменності&quot; не відповідає дійсності. Тому, не завжди доречно опиратися виключно на радянський період, який справді ощасливив окремі сім'ї, родини та й населені пункти, але за рахунок перерозподілу чужої власності.<br/>П'яте і останнє. Якщо я Вас образив цими словами, що наведені вами без контексту, прошу вибачення і розуміння. Нині багато хто зі скоробагатьків з ненажерливим і злодійським світоглядом, особливо у Києві, не знають куди сховатися від награбованого. Багато хто намагається бути &quot;ряженим&quot;, бідним і простолюдином, навіть з числа чільних політиків, декларуючи свої лишень косу чи вила. А часи такі, що коли люди візьмуть у руки справжні коси та вила, то вони заздритимуть і вам, і мені, бо ми окрім комп'ютера та роверка нічим особливим не володіємо. Та й з походженням усе в нормі і тренді...)))
23 Квітня 2017, 13:03
&quot;гібридність у мисленні, каміньські хитрощі зі збереженням старої найбільш одіозної назви своєї рідної вулиці щоб не мати клопотів з документами&quot;: Схоже що я можу думати про Вашу гібридність мислення оскільки я ніколи навіть не замислювався про свої хитрощі зі збереженням старої назви вулиці Радянська. Якщо Ви бажаєте то ще раз пройдіться по тих записках в яких здається Я переконливо пояснюю свої погляди, а саме про те що все-таки слова радянська є винаходом українського народу аже вже скоро буде сто річчя від Дня заснування Центральної Ради і що Ради є тією владою українських громадян, що ще буде довго на цьому місті. Між іншим чому тут не йде децентралізація Ви випадково не знаєте? Саме у тому, що Ради є тим вирішальним епітетом в яких можна щось вирішити і тому село не бажає між іншим віддавати свою владу, а тим більше місто. Ось на чому я акцентував у свій час коли ніс свою заяву в Міську раду із підписами усіх ще живих на тій вулиці та в редакцію місцевої газети так званої &quot;Полісся&quot; якщо не сказати &quot;радянського Полісся&quot; оскільки воно таким і є до цього часу. Але про те звичайно якщо історичні, а тим більше географічні місця змінюють свої назви з невідомо для Нас сьогодні причин як бачимо; річка Цир - Сарна, село Підцир&quot;я - Подсирьє то рано чи пізно як бачите самі, саме від рішення політичної волі сьогодні напевно і вчора, а не від прийняття яких-то інших назви вулиць, міст та іншого змінюються на інші. Тому думається що у свій час коли прийшли так звані Совєти тамтешні картографи й змінили назви наших річок та сіл. На Вашу думку слід тепер змінювати річку Цир та село Підцир&quot;я на інші між іншим по-моєму більш природніші назви? Ос у цьому і справа, що Ви десять раз подумаєте. Але про те, що хтось подумав про:&quot;є вихідцями з простолюдинів&quot; то все-таки ці слова були і вони точно стосувалися Мене, а не інших можливо навіть й не від Вас.
23 Квітня 2017, 13:30
На коментар 23:35 22.04.2017<br/>Так я і не стверджував, що у Камені є могила якогось цадика, що претендує на поклоніння хасидів чи інших іудеїв з претензіями на матеріальні речі. Звісно, що група людей з Хайфи приїхала на місце проживання своїх предків чисто з духовних потреб, потреб передати дух і атмосферу цього краю вже своїм нащадкам, де б вони не проживали. Та й про Умань я згадав виключно у контексті яскравих відмінностей менталітету наших народів. Вона полягає у тому, що євреї бережуть пам'ять про своїх видатних людей, місця їхнього проживання, а ми, маючи набагато унікальніші можливості для пізнання своєї історії, історії наших знаменитих пращурів- державотворців на своїй землі, лінуємось докопатися до істини, живемо сьогоднішнім днем, надаємо перевагу матеріальному над духовним...Навіть до своїх трагедій ми відносимося по-різному. Євреї всього світу об'єдналися навколо страшенного геноцидного часу - Холокосту євреїв нацистами Гітлера, вони послідовно та системно працюють над недопущенням навіть чогось подібного у майбутньому. А українці про свій Голодомор розмовляють часто в контексті політики, а не такого ж Геноциду імперської влади Росії, що у ті часи була одягнута в комуністичні шати. Росія завше вважала хохлів своїм прокляттям, адже вони у всі часи противилися ординським звичаям та порядкам, не мали бажання асимілюватися в тіло імперії разом зі своєю історією та ментальністю. Мазепа та Бандера - для російської вати гірше Люцифера, бо їх дух заважає москалеві дихати на повнії груди...
23 Квітня 2017, 13:53
Дякую. Не знаю, чи доречно, але нагадаю банальну піраміду потреб Абрахама Маслоу, внизу якої потреби першої необхідності, а у горі - духовні найвищого ступеня розвитку. Говорять, що при незадоволених базових потребах годі сподіватися на нормальне функціювання потреб із вершини піраміди (хоча є безліч прикладів зворотнього, наприклад, В. С. Стус, К. В. Білокур та багато інших). Тай Дрегелів-руйнівників у нас достатньо, а ще й підступна деградація через різні причини-вікові, хронічні хвороби, алкоголізм, наркоманію тощо, своє бере для частини населення.
23 Квітня 2017, 14:08
Пане Камінь, вибачте, якщо можете, бо це я ляпнув колись про простолюдина, хоча й сам з тієї ж категорії. Проте, не дивлячись на походження, просидів в обласному архіві декілька днів і розібрався з своїм родоводом, правда лишень до 1830 року (більш глибше не знайшов).
23 Квітня 2017, 14:12
Євреї прагнули створити власну державу - і створили її. Прагнули відновити забутий іврит - і відновили цю мову. Вони в пустелі зробили оазу для життя. Там настільки поставлена національна ідеологія, що захищати країну для юнаків і дівчат- справа честі! взаємодопомога в них у крові. нам треба вчитись.
23 Квітня 2017, 14:46
То виходить, що всі такі тупі і неотесані, що ніяк не дотумкали щодо терміну &quot;радянський&quot; асоціативно до &quot;Центральна Рада&quot;, навіть ціла редакція газети &quot;Полісся&quot;, відкинувши його відразу після розвалу СРСР. Якби не ваша засліпленість, то під час обговорення цього питання з перейменуванням вулиць було достатньо висловлено аргументів щодо неадекватності пропозиції асоціювати цей однозначний термін з часами Центральної Ради. Бо комуністичний і комунальний також з цього ряду з базовим словом &quot;комуна&quot;, відтак, за тією ж логікою треба було лишити поняття і термін &quot;комуністичний&quot;. Але це вже адресоване не вам, з вами все зрозуміло, це повторено для тих, хто не читав тодішньої полеміки про зміну назви вулиць. Проблема не у тому, що допускається помилка, проблема у небажанні це сприйняти за помилку!
23 Квітня 2017, 16:05
&quot;одні працюють над собою, своєю освіченістю, духовною та матеріальною забезпеченістю своєї родини, не чекаючи манни небесної, а інші - вважають, що має існувати якась міфічна держава, котра має все і всім дати від безплатної освіти, медицини, соціальної захищеності і аж до добротної квартири,&quot;: вибачте за таке довге, довне повторення але суть ось у чому, що якщо людина справді (принаймі тут в К-Каш.) дійсно не чекаючи манни небесної і так далі і тому подібне, то вона однозначно кивала на цю державу. Їй вона зовсім не треба однозначно із тим менталітетом що зараз бачимо. Пояснюю своє бачення отож бо, що якщо індивідуал (це по-Вашому) із самого зрання, тобто від народження піклується тільки за себе й ніхто йому у цьому не допомагає або не має допомагати та не інтегровується в суспільство то однозначно рано чи пізно приходить той час коли держава приходить до нього за обов&quot;язком до держави наприклад служити у війську, платити податки і т.п. Тому бачимо що ніхто не бажає служити і ніхто не бажає платити податок. Ось у першу чергу чому у Нас на Сході війна - тому що державні органи не опікуються громадянином. Я не маю на увазі той час коли громадянин ходить за різного толку довідками за які інколи доводиться нести шану, позаяк громадянин думає що він за свій обов&quot;язок відплатив, - ХАБАРЕМ. Ось чому у Нас війна на Сході у першу чергу і чому між іншим Я за те, що би держава була на своєму місті. Якщо держава не опікується громадянином то громадянин з цією державою апріорі не хоче мати справи і це у першу чергу. Крім того Ви шановний самі тут говорите про власне Себе та Свою родину яка розпочинавшися ще з Польської влади, предок Ваш умів очевидно не тільки розуміти владу яка б вона не була але й умів розраховуватися з нею коли Ви самі говорите, що вона анітрохи Вас або з Вас не утримувала що й довелося Вам щасливо прожити усі ці літа без шкоди для себе. Ви таким чином сьогодні розраховуєтеся і з Українською, тепер або принаймі маєте для себе думку про те у який спосіб має бути співпраця держави з особою (громадянином). Тобто держава не втручається у життя громадянина але громадянин між іншим думає про ЇЇ як про свій задній прохід. Тому гудбайАмерика.
23 Квітня 2017, 16:10
&quot;під час обговорення цього питання з перейменуванням вулиць було достатньо висловлено аргументів щодо неадекватності пропозиції&quot;: під час якого шановний обговорення? Де воно було це обговорення на сторінках інтернет видань? Нам обіцяли, а тим більше Закон пише що попереду змін назв вулиць мають бути чи будуть громадські слухання. Натомість ніяких громадських слухань не було і навіть не передбачалося. Натомість Міська рада не приймала свого рішення стосовно вулиці Радянської. Це пішло за замовчуванням, буцім-то рішення прийняв Голова Волинської ОДА. Але якщо Ви хоч-який небуть юрист то Ви почитайте Закон Про Державні адміністрації. Вони не мають право такого робити оскільки Їм це надавли таких повноважень. Все.
23 Квітня 2017, 16:54
А може пора закінчувати балаган навколо радянської? Тут принципово не розумію Каменя. Це ж не ситуація з дипломами виданими в совку (там серпастий молоткастий (хочеш куй, а хочеш жнивуй) та нині ( з тризубом).
23 Квітня 2017, 17:48
&quot;Проблема не у тому, що допускається помилка, проблема у небажанні це сприйняти&quot;;&quot; пора закінчувати балаган навколо радянської&quot;: відповідаю обом. Я звичайно читав класиків марк.-ленін. але це звичайно не принципово як хто скаже але питання ось у чому і найголовнішому. Не тільки очевидна це справа але й так має бути, а саме за зміною ідеологічних питань або самої ідеології так як тут в Україні зараз і тепер, оскільким коли був прийнятий Закон &quot;Про декомунізацію&quot; то на сто відсотків ідеологія держави мала чи має змінитися. Відсутність ідеології в держави це та сама ідеологія оскільки невідомо до яких наслідків це може призвести як сто відсотків. Отже шановні як Я для себе розумію, якщо ідеологія держави змінюється ось Ми маємо приклади через те, що змінюються назви вулиць, назви міст, сіл і тому подібне - це ж як святлий день ідеологія держави змінюється то Мої шановні друзі, Ви принаймі Тут на Волині зокрема готові до тих змін які йдуть сьогодні, оскільки Я наприклад вже у той час вичитувава для себе що за зміною ідеології будуть кардинальні зміни нашого устрою. Ось чому по-перше і по-друге Мене хвилювали питання про те, що Ми могли б не мати госпітальний округ, ось чому наприклад у Нас вісить під питанням створення Повіту і багато інших речей. Оскільки до того часу коли Ми не обрали свого депутата та ту політсилу Ми мали такі зміни разом із зміною ідеології в якій, Камінь-Каширський район мав би бути на задвірках історії. Ось найголовніший мессидж того чому Я ходив із заявою та таке інше - Ми не готові до кардинальних змін після зміни тієї старої системи через те, що Ми у принципі не мали політичних сил для того щоб Ми змінюватися. Ок шановні? Тут не у назві вулиці чи села тут найголвніше у тому в який спосіб та яким чином будуть жити наші громадяни наступних 20-40 років.
23 Квітня 2017, 19:33
Це ваше право на такий світогляд, ніхто його змінювати не буде. Мабуть, коли б вас запитали згоди викинути членіна з мавзолею, то у відповідь почули б: &quot;Хрін вам&quot;.
23 Квітня 2017, 20:06
hedrook.vho.org/library/graf.htm
23 Квітня 2017, 20:19
&quot;коли б вас запитали згоди&quot;: абсолютно однаково, а тим більше коли у свій час я був в Москві, запрошували подивитися одним словом не люблю мертвяків... Потім говорячи про якийсь Мій світогляд Ви також абсолютно Мене не знаєте оскільки між іншим Я від свого світогляду постійно потерпаю але не від того про який Ви мені можете нав&quot;язати. У свій час якщо буде потреба Нам усім Я розкажу який у Мене був світогляд протягом останнього часу і чому Я у принципі від нього потерпав.
23 Квітня 2017, 21:51
Дякую, я знайомий з цим матеріалом. Навзаєм можу порекомендувати Вам http://samlib.ru/b/bushauskas_a/22052010.shtml.<br/>Але, принагідно, підкреслю те, що я, слідуючи креду Маркса, )) - все піддаю сумніву! Юрген Граф, як і Шломо Занд, є живі люди, яким &quot;не чуждо&quot; заробити грубі гроші через пропозицію на попит. В питаннях Холокосту мені не потрібні абсолютні цифри, бо вони не так важливі. Для мене з самого дитинства найбільш важливими були факти, які мали місце у нас в Камені -Каширському на окописьках в 1942 році. Живі свідки неодноразово розповідали про стогін землі під час страти євреїв, живу криваву землю, що ворушилася ще кілька днів поспіль після страти. Ніколи не забуду людських білих черепів, які час від часу там вивалювалися з іржавого, можливо від крові, кварцяного піску, особливо після чергового чемпіонату області чи й України з мотокросу по цій братській могилі та єврейських могилках у цілому. Вже цього для мене достатньо, аби не потребувати абсолютно точної цифри знищених людей, якої б нації вони не були. Бо хто їх тоді, окрім німців, рахував? Звісно, шо Холокост не можна розглядати як окрему трагедію окремого народу. Щодо цього наведу слова відомого українського єврея Йосифа Зісельса, який у 2015 році на одній з публічних зустрічей сказав приблизно наступне: &quot; Світова єврейська громада, що завжди мала досить вагомий вплив на перебіг подій у світі, свого часу фактично промовчала про Геноцид вірмен. У 1932-1933 роках євреї також не все зробили можливе для достатнього розголосу трагедії Голодомору в Україні. За ці мовчання вони сповна розплатилися в часи Холокосту...&quot;. Тому, ця вкрай складна тема не може обговорюватися дилетантами, вона не терпить популізму та невігластва. Вважаю, що у форматі цього сайту нема можливостей та потенціалу читачів, аби її висвітлити об'єктивно.
23 Квітня 2017, 23:29
про тему Холокосту об'єктивно (та й чи завжди об'єктивно?) можна висвітлити у форматі грубої наукової книги. а у форматі сайту можна здебільшого обмінятися думками. і це теж добре
24 Квітня 2017, 00:13
Але ж про Дрегеля можна і у форматі сайту, але пан Стерх не бажають конкретно, а більше узагальнено до вподоби. &quot;У 1932-1933 роках євреї також не все зробили можливе для достатнього розголосу трагедії Голодомору в Україні&quot;, бо нквдистами, -начальниками, були вони.
24 Квітня 2017, 00:23
Для 20:29 23.04.2017. <br/>Обмінятися думками звичайно, що можна. Наприклад, хоча б такими. Я для себе в душі остаточну крапку щодо Савіка Шустера і його &quot;Свободи слова&quot; поставив тоді, коли він в жовтні минулого року організував, інакше сказати не можу, шельмування українців вустами Едуарда Долинського - голови Українського єврейського комітету, про буцімто страшний антисемітизм в роки війни та й тепер, аби, вочевидь, відбілити скандальний виступ Президента Ізраїлю Реувена Рівліна 27 вересня 2016 року у Верховній Раді України про вину українців та УПА у вбивствах євреїв в часи Другої світової війни. Відповідь гідну справжніх євреїв Едзьові та й фактично Реувену під час цієї передачі дав Йосиф Зісельс - український громадський діяч єврейської національності, котрий закликав своїх єдиновірців хоча б трішки бути об'єктивними в питаннях історії та сучасності. Я поважаю за це і не тільки пана Йосифа, адже в державі, де сьогодні абсолютна більшість перших державних посад в руках євреїв, коли левова частка українських капіталів в руках єврейських олігархів, коли ніхто з українців достатньо твердо не дорікає євреям за їх одноплемінника Лазаря Кагановича, що організував Голодомор українців, вести мову про якісь утиски євреїв - блюзнірство й нахабно! Відтоді, я ніколи більше не дивлюся Шустера, хоча він своїми ток-шоу все таки сприяв свого часу гласності та вільному слову в Україні. Адже хто-хто, а Савік має достатньо знань і освіти, аби вести об'єктивні розмови на такі життєстверджуючі та інші не менш важливі теми, якби, звісно, не ті кляті гроші...
24 Квітня 2017, 00:52
&quot;він своїми ток-шоу все таки сприяв свого часу гласності та вільному слову&quot;: Гласність це трохи вже з минулого. Зараз навпаки чим більше &quot;галасуєш&quot; тим більше тебе чують як от наприклад з Московським патріархатом на цьому сайті. Але справа звичайно не в Ньому але з тим, що свобода слова це найголовніший чинник вільного світу. Але й про те, що чим більше &quot;гласності&quot; тим громадяни більше цікавляться інформацією про предмет це також таки да. Існує економічний Закон чим більше використовується інформація про предмет уваги тим більше вона коштує і навпаки у сфері товарообігу - чим більше товар використовується тим менше він коштує. Тому якщо пан так званий &quot;Савік&quot; &quot;використовувався&quot; у великих обсягах тим, наприклад на всяких там форумах і т.п. то тим більше він мав доходів і тут ще раз наприклад немає йому різниці про що йому верзети/казати якщо він знає що його топи мають успіх. Це індустрія. Я майже вже не слухаю нічого з тих топів, а надто по Інтеру.
24 Квітня 2017, 01:01
ну, світ нині такий крихкий. гроші грішми, але те що ми бачимо з екранів телевізорів, аж ніяк не можна сприймати абсолютно. слід постійно аналізувати і ,як кажуть, читати поміж рядків. очевидно, якщо Савік це зробив, то, цитуючи одного з великих, - значит - это кому-нибудь нужно? Значит - кто-то хочет,...так і це.
24 Квітня 2017, 01:02
то який Дрегель таке зробив? той що на Волі?
24 Квітня 2017, 01:42
Я не дивлюся телевізор вже біля 2 років, хіба зрідка щось з Discovery Channel. Цей ящик вже давно видає дешевий телевізійний продукт, що шкідливий для вживання. Причиною цього є не тільки приналежність каналів олігархам, а основне те, що це інструмент для заробляння грошей - рекламою та заказухою. А високий, якісний, цілющий чи як казали у мультику &quot;живительньІй&quot; продукт - річ, як відомо, досить затратна. Ви досить правильно підкреслюєте &quot;...що ми бачимо з екранів телевізорів, аж ніяк не можна сприймати абсолютно. слід постійно аналізувати і ,як кажуть, читати поміж рядків&quot;. Ніколи й нічого не можна сприймати абсолютно. Ось ми обговорюємо питання євреїв у Камені. Звісно, що черпаючи будь-яку інформацію не варто забувати, що є як антисемітські погляди, так і сіоністські. Більшість євреїв будь-які найменші закиди, критику у свій бік відразу класифікують, як антисемітизм. Ніхто з них не хоче хоча б частково задуматись вголос, привселюдно про причину одвічних гонінь їхнього брата практично у цілому світі. Це також не просте питання, бо й українці не люблять мудрішого за себе, або того, хто менше п'є оковитої)). Євреї принесли цивілізації багато користі, це факт. Це надзвичайно обдаровані і талановиті люди, але біблейна богообраність цієї нації багатьма її представниками була сприйнята таки надто буквально...
24 Квітня 2017, 01:44
(Хрипко):&quot;ЖИДИ!&quot;
24 Квітня 2017, 03:21
До чого тут Воля? Дрегель був з радгоспу та віддав наказ позвозити надмогильні камені з єврейських могилок для силосних ям у радгоспі. Потім їх остаточно знищили, вивозячи пісок з кістками для дороги, що на станції та до басейну при його перебудові в середині 70-х 20 століття. Той Дрегель мабуть вже давно покійний і він ніби виїжджав з Каменя. Це ви більше в старожилів запитайте.
24 Квітня 2017, 11:00
але то не сам Дрегель таке придумав - йому теж дали такий наказ згори. Бо подібна ситуація з єврейськими надгробками й в багатьох інших містах і місцях.Так тра було
24 Квітня 2017, 11:13
Друзі, вчора із заходом сонця в Ізраїлі розпочалось і нині триває вшанування Пам'яті Катастрофи та героїзму європейського єврейства в роки Другої світової війни. Можливо візит делегації з Хайфи до Каменя проходив у рамках підготовки до цього вшанування. У зв'язку з цим пропоную утриматися від емоцій, котрі не співзвучні з цією Трагедією, пропоную глибоко замислитися про причини і наслідки людських жертв без оглядки на національність, віросповідання та колір шкіри - ми всі люди...<br/><br/>Про траурний день - Йом ха-Шоа в Ізраїлі: http://ukraineisraelconsul.blogspot.com/2017/04/blog-post_23.html
24 Квітня 2017, 13:32
Цей візит напевно був тільки приватного характеру оскільки Їх ніхто не супроводжував з офіційних осіб. Не має як бачимо Мера, ні голову РДА, ні голови районної ради. Тільки робота директора музею якій очевидно попадеться на горіхи за те, що не попередила &quot;власть&quot; абож така була умова в наших гостей. Про те думати що приїхали нащадки Наших бувших жителів й то недалеких всього-навсього онуки то це варте уваги. Цеж практично тільки вчора.
24 Квітня 2017, 17:21
В &quot;рамках підготовки&quot; до Йом ха-Шоа не означає втручання держави Ізраїль у цей процес, люди з приватної ініціативи приїхали на землю, де їхні предки проживали свого часу та заробляли на хліб насущний і троха на мацу...
25 Квітня 2017, 00:16
&quot;нині триває вшанування Пам'яті Катастрофи та героїзму європейського єврейства в роки Другої світової війни.&quot;: ще до того як Єврейство постраждало в роки другої &quot;вітчизняної&quot; війни український народ мер мілліонами від штучного голоду але й до цього часу вшанування пам&quot;яті катастрофи від штучного голодомору не таке ще актуальнне для українців на мою думку як єврейський холокост. ТОму думається слід би учитися в деяких народів шанувати своїх предків.
25 Квітня 2017, 01:46
Цікаво, чи Стрех знав Дрегеля та, мабуть, Вороб&quot;я&quot;, чи хто там тоді правив Каменем?
21 Травня 2017, 02:51
До речі, ви це знаєте, пані Наталю, Песя Менделеївна проживала довгий час у с.Кримно, пізніше за розпорядженням першого секретаря райкому Вороб'я їй дали квартиру подобово вул.Першого травня
14 Липня 2017, 00:13
спасибі. вона похоронена на міському цвинтарі. прізвище - Круквер. але то інша особа.
Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024