Черче: запрацював православний дитячий табір
-
-
>
-
>
-
>
8254
П’ятий рік поспіль в селі Черче діє православний дитячий табір «Дорога до неба». Цьогоріч захід зібрав 105 дітей з різних сіл. Зокрема, Черче, Підбороччя, Мельники-Мостище, Мостище, Видричі, Добре, Бузаки, Теклине. Також були вихованці недільної школи з села Самарі Ратнівського району і навіть із сусідньої Білорусі.
Табір традиційно проходив в урочищі Загаття, що над річкою Турія. Священик Свято-Георгіївського храму Віктор Базюк розповідає, що це місце йому сподобалось ще відтоді, коли прийшов на службу в місцевий храм.
«Воно наповнене особливою атмосферою, бо за переданням саме тут колись існував монастир і по цих стежках ходили ченці, завдяки яким і виникло село Черче».
Зрештою в цьому історично-святому місці з 17 по 18 липня й зупинилися діти на дві доби. Встановили намети та організували своє радісне християнське свято.
Табір організовано так, щоб подарувати дітям якнайкращі умови для відпочинку. Тричі на день батьки привозили їм обіди та воду. Також на території є генератор для підзарядки мобільних телефонів тощо.
Священик храму преподобного Амфiлохiя Почаïвського села Теклине отець Михайло Чирук та вже згаданий настоятель черченського храму отець Віктор – були для дітей духовними наставниками.
«Саме вони проводили із нами уроки слова Божого, - розповідає одна із учасниць табору Анна Свередюк. – Бесіда стосувалася класифікації храмів. Батюшки розповідали, які є храми, що означають куполи та хрести на них тощо».
Дітей в таборі за віком розподілили на загони. Зокрема, існувало 5 команд, кожна з яких мала свою назву, емблему та керівників (вожатих), які допомагали священикам в організації заходу.
Наймолодший загін складався з учнів 5-6 класів та отримав назву «Палкі серця». Старші учасники табору Ангеліна Батура та Сергій Ферчук були для них вожатими. Загін семикласників «Калинонька» очолювали Раїса Батура та Валентин Хлистік. Третю команду повчали Ірина Лесік та Оля Мамонтова: це були учні 8 класу з команди «Адреналін». Старшу категорію дітей від 9-го до 11-го класів розділили ще на дві команди. Загін «Welcome» взяли під контроль Анна Кацевич та Наталія Свередюк, а команду «Діамант» - Анна Свередюк та Андрій Федчик.
Про дітей табору охоче розповідає старшокласниця Раїса Батура:
«Я в таборі вперше. Є вожатою для семикласників 2-го загону, у якому 20 дітей. Приємно вражена: це дуже хороші, чемні та обдаровані діти. Вони навіть в гості мене запрошували у свої намети».
Кожен учасник табору мав особистий «паспорт», де були вказані ім'я, вік, клас та населений пункт проживання кожної дитини. А ще назва команди, імена вожатих, девіз та щоденна молитва табору.
В таборі був навіть свій іконостас, де разом зі священиками молилися діти. Він являв собою три ікони, прикріплених до дерева. Поряд поставили стіл з двома примірниками молитовних книг та свічами. Свічу можна було запалити під час молитви. Поблизу висить хоругва, її мов прапор прикріпили до стовбура.
Також в «паспорт» вклеювали й так звані нагороди: відзнаки у вигляді медалей.
«Наприклад, медаль «за відвагу» отримали всі, бо наважились приїхати до табору. Медаль «за чистоту» вклеювали за прибирання території табору, а ще існує нагорода "за допомогу ближньому», – розповідає Анна Свередюк.
Окрім того за будь-який хороший вчинок діти отримували оригінальні паперові "гроші".
«Їх у таборі ми називаємо «денаріями», - пояснює матушка Ольга Базюк, - Денарії існували ще за часів Ісуса Христа».
За ці "гроші" можна було придбати різноманітні солодощі у "магазині" табору. Наприклад, газована вода коштувала від 20 і більше денаріїв, кукурудзяні палички – 35 денаріїв. А ще в наявності були круасани, різноманітні види печива, вафлі та все, чого забажає дитяча душа.
Постійно біля торгових точок шикуються діти. Отець Михайло Чирук влаштувався за продавця.
Тим часом черченський батюшка Віктор у гучномовець повідомляє про можливість підзаробітку:
«Народ, доки в нас тиха година – хтось може собі підзаробити денаріїв. Під столами у нас багато пінопласту лишається і потрібно його позбирати».
А з пінопласту кожна команда «будувала» собі храм. Зрештою, старання дітей священики оцінили під час спеціального конкурсу.
Згодом стартували змагання з біатлону. У таборі цей вид спорту організатори поєднали із їздою на велосипеді, стрільбою з гвинтівки, набиванням кульки ракеткою та біблійною вікториною. За влучну стрільбу та правильні відповіді під час вікторини дітей винагороджували «денаріями».
«А вчора у нас була естафета, - продовжує учениця недільної школи Свято-Георгіївського храму села Черче Анна Свиридюк. – А ще ми грали в пантоміму та варили в казанках юшку та каву».
На вечерю прибули батьки. Кожна команда порадувала їх театралізованою сценкою. Врешті-решт табір завершився святковим феєрверком та залишив приємні спогади його відвідувачів.
“Хочеться повернутися туди знову,» - ділиться враженнями учениця недільної школи села Видричі Марія Кривош. - Все було чудово, дякуємо отцям Віктору та Михайлу".
Тим часом священик Віктор Базюк розповідає, що практика проводити християнські табори для дітей вже давно існує в баптистів та інших релігійних конфесіях, та малорозвинена у православних, тому і вони вирішили не відставати.
«Наш табір проводиться передусім з просвітницькою метою, - додає отець Михайло Чирук. – Щоб діти різних недільних шкіл проявили на практиці свої знання Біблії та познайомились між собою. Маємо плани організувати подібний табір для молоді. Але на це все потрібні час та ресурси. Маю надію, що з Божою допомогою у нас все вийде!»
Коментарі