Загляньмо в минуле: цікаве про лісовий медичний табір поблизу Карпилівки

Влітку 1943 року в УПА «Північ»  виникла настійлива необхідність мати цілорічний медичний табір для лікування хворих та поранених бійців. Керівництво військової округи «Турів» прийняло рішення про побудову медичного табору у лісах на схід від с.Карпилівка.

Безпосереднє виконання робіт було покладено на сотню Крилатого. В допомогу була надана саперна чота з галичан, що саме закінчили роботи на Володимирщині. Будівельний матеріал, дошки , колоди, бруси тощо вже лежав готовий у с.Несухоїжі. Сотня Крилатого прибувши на місце табору почала виконання земляних робіт та підготовчих робіт. По закінченню цих робіт дві чоти бійців вирушили в Несухоїжі, де вже на них чекали вісімдесят возів з матеріалами. Задля збереження таємниці розташування табору, бійці самі повезли матеріали в ліс. Після обіду валка порожніх возів потягнула назад, щоб повернути коні та вози господарям. Прибула й саперна чота і робота закипіла.

Були збудовані бараки для медичного персоналу, для самого шпиталю, для викладової зали із шпитальною кухнею, для охорони. Обладнали спеціальну операційну кімнату, були привезені ліжка, столики, медикаменти та медичні інструменти. Збудували велику стайню.

Із сходу та півдня медичний табір був прикритий болотами. Із заходу, на єдиній дорозі, був облаштований кордон. З півночі прикривали мінні поля. Був вироблений та втілений в життя план окопів довкола табору, загорожа із колючого дроту. На стежках були зроблені завали, все добре замінували.

Виконані роботи по облаштуванню медичного табору були прийняті спеціальною комісією, що висловила свої спостереження з найвищим признанням. Командування військової округи «Турів» висловило у наказі подяку бійцям за виконану роботу.

Вже на початку грудня місяця 1943 року сюди були направлені перші поранені та хворі.

Табір передали командирові Розважному .Охорону табору очолили Заболотний та  Січовий. Комендантом табору, його господарем, був сотник Ващенко, учасник Другого Зимового походу. Лікарем працював єврей Білий, якого всі любили та шанували, якому ввіряли своє життя. Допомагали йому шістнадцять медичних сестер.

Спокійно табір пропрацював до березня 1944 року, коли територія району була зайнята Червоною Армією. Німці відійшли за Прип’ять.  Почалися чекіст-  сько-військові операції по очищенню району від «націоналістичних банд».

Поки фронт стояв на місці, до осені 1944 року все якось обходилось. Але з листопада 1944 року почались масові облави та зачистки, збільшилась кількість радянської агентури у лавах УПА та ОУН, у сутичках гинули вояки.

Чекістсько-військові операції проводилися протягом січня 1945 року десятками по району.

У січні 1945 року на території району загинули десятки вояків УПА, був смертельно поранений і помер у Камені-Каширському «Верховинець”, захоплений був у полон «Рудий», і був розгромлений медичний табір. При обороні табору, за радянськими джерелами, було убито трьох захис- ників. Було оголошено, що загинув « …главарь Верхивской боевки «СБ», под псевдонимом «ГОЛУБЬ». Крім того, були заарештовані шість учасників жіно- чої організації ОУН у районі.

 «Голуб» не загинув у тому бою. А долі захисників та будівничих табору склались по-різному. «Крилатий» - Яковчук Йосип Кирилович, прожив довге життя, долучився до написання «Літопису УПА», помер у 2007 році. «Січовий» - Шумік Василь, 1926 року народження, із с.Залісся, воював разом із «Голубом», Миколою Бадасюком, а після його смерті очолив боївку, загинув 24 жов- тня 1955 року.

Як сказав у своєму виступі на відритті пам'ятного знаку в околицях с.Хотешів заступник голови районної ради С.О.Дмитрук, місце знаходження медичного табору буде визначено і на тому місці буде збудовано пам'ятний знак. Роботи у даному напрямку проводяться.

Тут доречно буде згадати радянське гасло: « Ніщо не забуто – ніхто не забутий». Не сумніваюсь, що краєзнавці району знайдуть інформацію про всіх жителів району, які брали участь у визвольній боротьбі.

Сергій УС,

село Стобихва.

09.01.2018