Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Камінь-Каширський народний краєзнавчий музей – історичне багатство громади

11:40 17.05.2018
1232

Завтра, 18 травня, світова музейна спільнота відзначатиме міжнародний День музеїв. Різноманітні виставки, квести, зустрічі, тематичні екскурсії готують музейники, щоб відвідування музею стало і пізнавальним, і святковим.

Ці заклади, зрештою, завжди відкриті для поціновувачів історії, мистецтва, для тих, хто прагне долучитися до збереження національної матеріальної та духовної культури.

У фондовій колекції Камінь-Каширського народного краєзнавчого музею зберігається близько 4-х тисяч експонатів, з яких більше 2300 предметів віденесені до державної частини Музейного фонду України. Окрім того, ряд цікавих пам`яток зберігається у шкільних музеях району.

Найбільша за кількістю збірка районного музею – етнографічна; вона містить виняткові зразки вишивки початку ХХ ст., предмети побуту і вжитку жителів нашого краю з кінця ХІХ – поч. ХХ ст.

Зібрання сакральних предметів також досить цікаве, позаяк представлене церковними тканинами, як-от: фелоні і єпитрахилі початку ХХ ст. – зразки літургійних тканин і гаптарства – із Раків-Ліської церкви, творами іконопису, предметами храмового начиння, книгами. Унікальною пам`яткою є фрагменти різьбленого вівтаря І пол. ХVІІ ст. – найстарішого католицького дерев`яного вівтаря на Волині. З ХІХ ст. він знаходився у камінь-каширській Різдво-Богородичній церкві і використовувася як горнє місце. Ці фрагменти є предметом зацікавлення для науковців і мистецтвознавців. От і нещодавно наукові працівники відділу хіміко-фізичних досліджень Національного науково-дослідного реставраційного центру України працювали в музеї і проводили дослідження матеріалів розпису цього вівтаря. До рідкісних пам`яток відноситься й ікона ХІХ ст. «Святий Миколай» із запруддівської Свято-Успенської церкви – меморіальна ікона родини Косачів.

До найцінніших експонатів, поза сумнівом, віднесені й зуби викопного волохатого слона (мамонта), котрі Мирослав і Руслана Наумики із Бузак виявили під час копання ставка біля свого дому і прийняли правильне рішення, передавши їх у фондову колекцію музею. Саме про них йде мова у першому номері журналу «Історичний калейдоскоп». «Де мамонти загубили свої зуби?» – так називається стаття, вміщена на перших шпальтах видання.

Пізнавальним і доволі інформативним є музейний фотоархів: колекція знімків різного періоду презентує історію міста і краю. До речі, днями сім`я Коників з нашого міста передала унікальні світлини, серед яких – будівельні роботи на зведенні дому (думається, що то сучасний будинок культури) на міській площі в 20-30-х роках ХХ ст. Ніколи і ніде не доводилося бачити таке фото, можливо, то взагалі єдиний екземпляр.



На іншому знімку є особистий штамп фотографа Ф. Космала, який працював у Камені-Коширському в 1924 р. Є підстави вважати, що саме він зробив ряд фото, котрі зберегли для нас краєвиди міста і деяких сіл краю у міжвоєнний період.

Завдяки місцевим волонтерам постійно доповнюється новими експонатами стаціонарна виставка про сучасні події на сході України. Особлива вдячність за безкорисну співпрацю Сергію Шумику, Олегу Ліпичу, Сергію Романовичу, Олексію Карпіку.

А чого варта для поціновувачів старовини фісгармонія 1870 року! Цей старовинний музичний інструмент, виготовлений у Богемії, передала для музею родина Арсенюків із міста. Щоправда, старі експонати, як старші люди: потребують лікування і уваги до себе. Тому питання реставрації фісгармонії залишається відкритим.

Музей має велике коло друзів і просто зацікавлених людей, котрі передають на збереження знайдені артефакти чи особисті цікаві речі. Щира вдячність їм усім.

Одначе, все історичне багатство громади вже не вміщується в теперішньому просторі музею. Тому кілька років назад місцева влада прийняла вольове рішення і придбала приміщення старого костелу для культурно-просвітницького центру, в якому б знайшли місце музейні експозиції, картинна галерея, а ще, скажімо, – art-кафе, мистецька крамниця, конференц-зал тощо. Це буде багатофункціональний комплекс, який об`єднає в собі музейно-туристичну, культурно-освітню та дозвіллєву функції.

Наталія Пась, директор краєзначого музею.

Фото із фондів музею








Коментарі

вітання

14:30 17.05.2018

вітаю пані директорку і музейників України з прийдешнім святом! гарна стаття, а світлини й поготів

Sterh

14:57 17.05.2018

Цікаве та пізнавальне повідомлення про Краєзнавчий музей нашого краю мало б, принагідно, привернути увагу читачів та можновладців до цієї теми, яку в умовах становлення своєї української держави важко переоцінити. Безсумнівно, що Наталія Олександрівна на своїй посаді заслуговує на найвищу похвалу, оскільки красиво, інтелігентно та наполегливо працює над розвитком музею, його популяризацією та просвітницькою місією цього закладу. Разом з тим, думаю, що в нинішніх фінансових умовах, що склалися з об'єктивних та суб'єктивних причин в державі та районі, фінансові можливості цього закладу та його директора бажають бути кращими. Тому, користуючись нагодою святкування Міжнародного дня музеїв, хотів би закликати небайдужих земляків, місцеву владу, бізнесове середовище району і міста перейнятися цією проблемою і долучитися фінансово та організаційно до зміцнення матеріальної та фінансової бази музею. Можливостей для цього є багато, було б бажання. Найперше, як на мене, на якійсь черговій сесії районної і міської рад обговорити питання функціонування краєзнавчого музею, розглянути свої представницькі можливості щодо поліпшення фінансового стану закладу, враховуючи різноманітні спектри його роботи - від належних умов для збереження, охорони наявних фондів до розвитку його матеріальної та просвітницької функції. Пасувало б утворити якусь опікунську раду з представників громади району, відомих у краї істориків, діячів, місцевих бізнесменів і тих, що живуть деінде, відомих людей краю, аби це все дало можливості офіційно відкрити рахунок для збору спонсорських, благодійних внесків і пожертв, що спрямовувалися б виключно для блага музею. Вірю, що небайдужі люди з розумінням віднесуться до цієї справи, адже на початках, особливо при перенесенні фондів у інше приміщення (колишнього кондитерського цеху - якщо я правильно поінформований) вимагатиме і нових витрат. Створення цифрового архіву фото, відео матеріалів та документів, окремого пристойного сайту музею, можливостей хоч зрідка працівнику музею відвідування історичних музеїв та архівів у Польщі, Луцьку, Львові - це найневідкладніші завдання насамперед перед громадою і владою міста і району. Благо, що є розторопний керівник Музею, яка б ці можливості реалізовула на практиці, А виділені з різних перелічених та інших джерел кошти на музей варто розглядати не як видатки, а як інвестиції у свою власну правдиву історію, як пам'ять про своїх земляків та рідних і близьких. Відкритий рахунок для Музею міг би поповнюватися також і земляками, котрі проживають поза межами району/держави, але їм не байдуже що коїться на рідній землі... Наша справжня історія - фундамент нашої державності та патріотизму наших людей!

Камінь

18:10 18.05.2018

"будівельні роботи на зведенні дому (думається, що то сучасний будинок культури) на міській площі в 20-30-х роках ХХ ст": не думаю що це може бути Будинок Культури. Якщо взяти до уваги вхід до храму то будівництво з лівої сторони якраз вказує на сьогоднішній КООП "Дружба". Потім парк з правої сторони фото через дорогу від Храму вірно розташований. Я ще сам його пам"ятаю. І ще одне ракурс з якого знятий Храм показує, що фотограф розташований на підвищенні і оскільки Будинок Культури знаходиться якраз по діагоналі від Храму то можна зробити висновок, що фотограф знімав Храм та будівництво з підвищення і саме з Будинку Культури. Ось такі справи. Тому фото скоріше всього десь початок 50-х років минулого століття.

Н.П. до Камінь

18:57 18.05.2018

на фото, про яке ви ведете мову, - звісно ж не будинок культури, а сучасне кафе "Дружба", в минулому - ресторан із такою ж назвою. Я маю на увазі зовсім інші фото, яких на сторінці немає, бо ще не опрацьовані. Але з часом вони будуть викладені на сайті.

Камінь

23:49 20.05.2018

"Найперше, як на мене, на якійсь черговій сесії районної і міської рад обговорити питання функціонування краєзнавчого музею,": тут під час формування ОТГ питання стоїть не тільки по музею оскільки дроблення району на п"ять ОТГ стає складним утримувати цей заклад і не тільки утримування але й формування відділу культури як такого оскільки сьогодні відділ культури його штат формується в залежності від кількості населення району. Коли буде формуватися Камінь-Каширське ОТГ штат ОТГ, його відділ культури сформується на підставах даних загальної чисельності цього ОТГ. Потім коли сформуютьмся штати, можна побачити чи зможемо утримувати музей як такий та скільки штатних одиниць. Сьогодні наскільки я знаю музей має здається три штатні одиниці. Як на мене музей місту треба, оскільки місто без музею та минулого не матиме майбутнього оскільки МИ надіємося, що Наше майбутнє це Повітовий центр. Якщо музей не буде постійно нам та іншим особам нагадувати про наше минуле МИ можемо втратити й власне майбутнє.

Sterh - Каменю

17:28 25.05.2018

Це ж КРАЄзнавчий, а не МІСТОзнавчий музей, відтак зміна структури адміністративного управління територіями не зумовлює втрату історичної пам'яті людей цього краю/району. У зв'язку з цією адміністративною реорганізацією питання музею ще більш актуалізується, у т.ч. і як інструмент історичної освіти місцевих учнів, позаяк часи, коли нам писали чи рецензували нашу історію в Москві канули в Лету. Музей має не тільки зберігати зібране, але й активно накопичувати нові матеріали, відновлювати сторінки справжньої історії Полісся, тісно співпрацюючи з архівами та Українським інститутом національної пам'яті. Не забуваймо, що національно-визвольні змагання, та ж УПА у великій мірі розпочиналися з Волині у ширших її історичних межах. Ніхто ж, для прикладу, не підкреслює того факту, що християнство у нашому районі майже до 1845 року було поза лоном РПЦ, оскільки Росія біля 50 літ возилася з ліквідацією греко-католицької церкви Київської митрополії на Волині. Щойно у 1839 році Микола І видав Указ про ліквідацію уніатської церкви на завойованих землях Малоросії. Мало хто знає, що одним з фундаторів греко-католицької віри, Унії 1596 року, поряд з князями Острозькими, а це за великим рахунком волинські князі, був Єпископ Луцький і Острозький Кирило Терлецький, далекі нащадки якого жили у Камені ще десь у 1970-х роках на нинішній вул. Ковельській, навпроти рампи Любешівської заготконтори, в будинку де жила відома у місті сім'я Сациків. Все це ніби знеособлені факти щодо загальної історії, але вони дають ключ, наприклад, до сприйняття того, що Свято-Іллінська церква, котра піднялась у небеса на Благовіщення кілька років тому, ніколи не була власністю РПЦ і її орендували московити у місцевих християн трохи більше ста років, якщо виключити польський та радянський період її руїни у 20 -у столітті. Ось такі справи, малята, як тепер часто кажуть у соцмережах... Тому цілком правильна теза, що без минулого нема майбутнього! Музей є скарбницею нашої пам'яті, і його фінансування є інвестицією у наше майбутнє!

24 вересня
Вчора
22.09.2018
21.09.2018
20.09.2018
19.09.2018
18.09.2018
17.09.2018
16.09.2018
15.09.2018
14.09.2018
13.09.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин