Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

У Камені-Каширському у 1947 році на педучилищі вивісили синьо-жовтий прапор

13:57 25.08.2018
1014

Навесні 1947 року на даху Камінь-Каширського педучилища невідомі сміливці вивісили синьо-жовтий прапор, а згодом у місті з’явилися листівки з нагоди Дня соборності України.

Ці події поставили на вуха місцеве КДБ. В оселі одного зі студентів під час обшуку знайшли написану від руки чернетку листівки, - пише «Вісник+К».

Образив комсорга – у Сибір

90-річний Йосип Козік мешкає в селі Раків Ліс біля Каменя-Каширського. Живе удвох із дружиною – діти розлетілися по світах. Старожили не лише самі собі ще дають раду, а й господарюють.

– Нині я вже не той. Бо хворію. А торік був ще ого-го!

– То прапор на училищі – Ваших рук справа?

– О, якби я був причетний до цього, то тепер гордився б! – усміхається. – Хто його повісив, я тоді лише здогадувався…

– І на кого думали? На хлопців з училища?

– Певно ж. Були такі з Ратнівського району двоє – Козел Платон і Тимощук – імені другого не пам’ятаю… Вони могли, чомусь переконаний.

– За що ж тоді Вас до табору запроторили?

– Серед учнів педучилища місцевих було небагато, переважали привезені зі східних областей. Усі східняки були комсомольцями, агітували в комсомол і нас. Проте ми затялися не вступати. Ми – це Іськи Андрій і Степан з Ракового Лісу, Шліхта Олександр і Василь Соловей з Підцир’я, Мельничук Іван з Качина. Ото ми і задумали до Дня Соборності листівки випустити. Я написав текст і віддав Шліхті, він мав надрукувати на машинці. Того мого зошита потім і знайшли під час обшуку в Шліхти. Товариша взяли через те, що якось образив комсорга нашої групи.

Щоб видав своїх, підсипали таблетки

Йосипа Козіка арештували навесні 1949 року. І хоча він одразу зізнався в авторстві листівки, його допитували, намагаючись вивідати імена спільників та зв’язки з УПА. Йосип мовчав, знаючи, що зрада найперше відгукнеться на родині, яку запроторять у Сибір. Три тижні його протримали в Камені, потім перевезли до Луцька. Катували…

– Щось таке зробилося зі мною, – згадує Йосип Федорович, – дві доби нічого не тямив, хто я і де я. А потому все тіло чиряками обсипало. Один в’язень пояснив, що то мені кагебісти психотропи у воду підсипали, щоб язика розв’язати…

Слідство у справі камінь-каширських «зрадників віт­чизни» – а саме за такою статтею юнакам із педучилища кваліфікували злочин, – тривало сім місяців. Судив хлопців трибунал, але вирок на ньому зачитали той, що надійшов із Москви – від так званого «особого совєщанія». Десять років позбавлення волі. Могли і на повні 25 засудити, але «зважили», очевидно, на молодість.

Проте «відсидів» Козік у Казахстані сім років – смерть Сталіна тоді багатьом політичним в’язням поскорочувала «десятки» і «двадцятьп’ятки». Утім, і на волі ще довго не мав спокою від «караючих органів». Попри те, що ніби виправдали і навіть судимість зняли, – усе ж стояв на обліку в КДБ. Аж за часів горбачовської «перестройки» чоловіка нарешті реабілітували офіційно.

Ігор СЛАВИЧ, Волинська область

Фото автора

Передрук заборонено!

Коментарі

Хрін

18:54 25.08.2018

Василь Соловей з Підцир'я, якого згадує пан Йосип, є братом Івана Петровича Солов'я, який тривалий час очолював фактично і ним збудоване нове профтехучилище у Камені - Каширському. Василь, як і Олександр Шліхта також отримали покарання за український прапор на педучилищі і відбували б його повністю, якби не смерть Сталіна. Не варто забувати, що на ту пору в лісах району ще переховувалося чимало повстанців. Чимало цікавих архівних фактів з життя тієї пори Камінь-Каширського району, Волині у цілому можна прочитати у книзі професора Володимира Сергійчука "Український здвиг: Волинь. 1939-1955", Київ, 2005. Вивішення українського прапора тоді і пізніше на різних теренах було непоодиноким. Наприклад, у 1964 році в одному з сіл Івано-Франківщини на день "жовтневої оеволюції", 7 листопада, хтось повісив над сільською радою синьо-жовтий прапор, сільраду обгородив колючим дротом, поряд стояла картонна коробка з написом "ЗАМІНОВАНО". Неподалік сільради лежав пошматований у друзки червоний прапор. Місцева "еліта" - голови колгоспу, сільради, парторг, дільничний були у ступорі, тим паче телефонного зв'язку чомусь не було, як виявилось пізніше - 200 м телефонного кабелю "десь" щезло. )) З часом, якось дали знати до району, наїхала сила-силенна райкомівців-обкомівців, чекістів, інших начальників, міліціянтів та інших нюхачів, село оточили, його лихорадило кілька днів. Що-що, а радянські органи кошмарити - це єдине, що вміли робити бездоганно. Коли селом пішла чутка, що всі без винятку сім'ї будуть вивезені до Сибіру, один простий фірман прийшов до сільради з повинною. Був виїзний суд у цьому селі, хлопові впаяли 15 літ, але він так і не розкаявся. Це, ясна річ, не початок 90-х, коли біля басейну у Камені за нарсудом на димовій трубі котельні причепили український прапор, але переляку місцева влада мала, мабуть, більше, як той прикарпатський фірман у 1964 році...

Боровець

09:19 27.08.2018

Статтю про піднятий український прапор над педучилищем у 1947 році переглянуло трохи більше 300 осіб, а повідомлення про нагороду лісника Президентом України - більше 1200. Хіба потрібне яскравіше соцопитування чи вивчення громадської думки наших людей щодо відношення до становлення нашої держави, до боротьби за неї співвітчизників у небезпечні для цього часи?
Ще ніхто і ніколи не дарував держави рабам, тим паче, коли вона їх не цікавить...!

777

20:18 27.08.2018

Боровцю інтернетом користуються переважно молоді люди. Вони ж прагнуть ейфорії, тому дудлять спиртовміснв напої, яких у нас залийся. А ще океану паленого шиурдяку.

Петро

18:15 28.08.2018

Невже ви вважаєте ,що тим хто гульдибанить в центрі міста,цікава новина про прапор,їм кацапській аквафреш повісь ,нічого не скажуть,деградованій молоді ,нічого не цікаве, крім :бухнути ,курнути ,гульнути.Манкурти,без роду і племені!

22 лютого
Сьогодні
Вчора
20.02.2019
19.02.2019
18.02.2019
17.02.2019
16.02.2019
15.02.2019
14.02.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин