Як живеться селянам Камінь-Каширщини після старту медичної та освітньої реформ
Сміятись чи плакати від перших результатів реформ освіти та медицини не знають жителі сіл Камінь-Каширщини. Про це вони розповіли народному депутатові від УКРОПу Ірині Констанкевич, яка нещодавно з робочим візитом побувала в районі.
На особистому прийомі, під час зустрічей із громадами у селах Фаринки, Соснівка, Волиця та Пнівне люди тільки й говорили про те, як справляються із новими викликами процесу реформування.
Діти пішли у перший клас без букварів
Освітяни розповідають про позитивні зміни у підходах, методах викладання. Кажуть про те, що отримали від держави для запровадження Нової української школи по 6 цеглинок конструктора на дитину, парти, дидактичний матеріал, що ще мали б отримати ноутбуки. Водночас підкреслюють, що без підтримки батьків важко було б стартувати. Розмова зводиться до того, що через неповністю продумані кроки у реформуванні з боку держави, воно великою мірою лягло тягарем на плечі батьків. Окрім того зауважується, що вперше за історію незалежності України першокласники пішли до школи без буквариків.
«Я неодноразово намагалася донести до урядовців те, що на впровадження нової української школи вони передбачають замало коштів. За 1 мільярд гривень не реально реалізувати нову концепцію. Однак, на жаль, не була почута і наступного року, схоже, ситуація не зміниться. Але шлях реформ завжди важкий, тому давайте не втрачатимемо надії, що спільними зусиллями нам все вдасться», – зауважила народний депутат.
А тим часом селяни сподіваються на підтримку та допомогу Ірини Констанкевич. Жителі села Фаринки – у ремонті даху місцевої школи, жителі села Соснівка – у заміні вікон, дверей у їхній ЗОШ. Соснівчани розповідають, що їм вдалося за підтримки районного керівництва добудувати приміщення місцевого навчального закладу, де розмістили кілька класів початкової школи. Але є ще одна класна кімната, яка потребує капремонту, тож і звернулися до депутата за допомогою у цьому, а також у придбанні музапаратури, спортінвентаря.
Реформа медицини: у селах лишаться без лікарів
Але найбільше селяни стурбовані реформуванням медицини. Люди просто кричать від невідомості того, як далі буде. Адже вже тепер відчувають себе приреченими. І на особистих прийомах, і на загальних зустрічах з Іриною Констанкевич вони говорять про відсутність гарантованої державою підтримки. Зокрема, гостро піднімають питання хворі на діабет. Інсуліну для хворих Камінь-Каширського району залишилося на тиждень-другий і все, бо цьогоріч держава виділила лише половину коштів від потреби на закупівлю ліків інсулінозалежним.
«Ми залишилися зі своєю бідою сам-на-сам. Але ж якби хоч ті пенсії та зарплати були такими, щоб ми моли придбати собі ліки. А так навіть на смужки для щоденного вимірювання цукру в крові нам не вистачає. Тому доводиться економити на них. Але ж на інсулінові не зекономиш…», -- в розпачі розповідають пенсіонери, які прийшли на зустріч до народного депутата з проханням посприяти у вирішенні цієї проблеми.
Керівництво Камінь-Каширської центральної районної лікарні та районна влада знають про неї, але не в силі вирішити. За словами голови районної державної адміністрації Валерія Дунайчука, на інсулін для хворих краю вдалося віднайти в районному бюджеті 100 тисяч гривень, але потрібно в чотири рази більше. Тож Ірина Конставнкевич пообіцяла взяти це питання під особистий контроль.
В розпачі люди від реформування первинної медико-санітарної допомоги. Для прикладу, частина жителів сіл Фаринки, Соснівка, Волиця та Пнівне бояться залишитися без лікаря. Раніше всі вони при потребі зверталися до лікаря Оксани Кухтей, яка обслуговувала ці населені пункти. Однак, коли надання медичних послуг відбуватиметься за деклараціями, половина селян залишиться поза її увагою. Не тому, що не хочуть підписувати договір, а тому, що вона вже набрала відповідну кількість пацієнтів, а інших лікарів тут нема…
У селі Фаринки жителі давно клопочуться про ФАП: тут є недобудоване приміщення, але без належної документації. Коштів, щоб його довести до ладу, дотепер не знайшлося. А з початком медреформи селяни і взагалі втратили надію на введення ФАПу в дію.
«Як бути людині, яка по хаті ледве пересувається, бо втратила здоров’я самовіддано працюючи? Де отримати медичну підтримку, коли лікаря на всіх не вистачає, а ФАПа по сусідству нема? У ньому, може, хай би за окрему плату, та можна було сподіватися на допомогу», – каже крізь сльози місцева жителька Ганна Мазурик.
Селяни із Фаринок насправді навіть заздрять жителям сусідньої Волиці. Адже у них є ФАП. Його стан нещодавно покращили за кошти Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом». Втім волинці «в шоці» від думки, що маючи в селі медзаклад, змушені будуть за найелементарнішою меддопомогою звертатися у райцентр, бо їхній лікар, та ж Оксана Кутей, не зможе їх прийняти через певні обмеження внаслідок реформи.
Зрештою Ірині Констанкевич добре зрозумілі занепокоєння селян, бо про проблеми із медициною на селі їй доводиться чути дуже часто. Саме тому вона стала ініціаторкою програми «Здоров’я – кожному мешканцю села». В її рамках відбуваються виїзні прийоми лікарів по селах.
«Людям потрібна така підтримка. Щоб якось допомогти жителям найвіддаленіших сіл, ми започаткували програму «Здоров’я – кожному мешканцю села». Упродовж року програма успішно діє у Ківерцівському районі. Нині вона вже стартувала і у Камінь-Каширському, Любешівському та Маневицькому районах.Ця робота дуже потрібна, бо на ці прийоми приходять переважно люди старшого віку, які не мають можливості та й фінансової змоги поїхати до райцентру чи обласного центру на такі огляди, – зазначає народний депутат.
Пнівне: болюче питання – дороги
Однією з наболілих проблем для жителів Пнівненської сільської ради є дорога сполученням Камінь-Каширський – Седлище. Її стан уже не можливо описати словами. Вона настільки розбита, що місцеві жителі дивуються, як автомобілісти ще терплять.
«Ми боїмося, що невдовзі залишимося відірваними від світу, – каже сільський голова Сергій Ковальчук. – Через цю дорогу ризикуємо вчасно не отримати медичної допомоги. Наприклад, нещодавно до нас не зміг доїхати реанімобіль на виклик, а що далі».
Жителі села звернулися до Ірини Констанкевич, щоб вона озвучила їхнє прохання поремонтувати шлях. Адже самих селян не чують. Ірина Мирославівна вже підготувала відповідне звернення.
ТЕТЯНА ПРИХОДЬКО,
Камінь-Каширський район
Коментарі