Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Жидичинське кадило
Жидичинське кадило

Лютий Томос: як і чому на Волині парафії йдуть в ПЦУ  

11:00 12.02.2019
1252

Українська православна церква Московського патріархату на Волині поступово втрачає свої позиції: понад 50 громад храмів області висловилися за перехід до Православної Церкви України. Тільки за перші дві неділі лютого історичне рішення прийняло 28 парафій.

Процеси переходів парафій, особливо у селах, відбуваються по різному. Одні священики підтримують своїх прихожан, інші – мирно віддають ключі від храму, треті – довго і подекуди й агресивно «відстоюють канонічну церкву». Попри те, що окремі ЗМі, у тому числі проросійські, хочуть показати ситуацію на Волині як приклад міжконфесійної ворожнечі, ніде не знайшлося благодатного грунту для повноцінної картинки: волянини прощаються з Московським патріархатом у цивілізований спосіб. Район.in.ua проаналізував, які передумови спряли тому, що православні волиняни так зраділи Томосу і які є тонкі місця на межі конфесій.

Читайте також: «У Садів приїхав Інтер робити картинку», – жителі села

Волинь з її двома відносно проукраїнськими єпархіями МП у церковних колах називали «пороховою бочкою». Саме з Волині линули заклики до церковного керівництва надати канонічну автокефалію церкві України. Тобто, волинські священики й архієреї не були проти незалежності УПЦ, просто казали, що з цією справою не варто поспішати.

Усе ж, у громадськості виникає чимало питань щодо переходів волинських парафій. Зокрема, багато хто запитує, чому священики не переходили раніше до лона уже ліквідованого Київського патріархату. Річ у тім, що виплекане покійним митрополитом Ніфонтом священство не лише гідно виконувало свої обов’язки, а й щиро любило Україну, її народ, людяно ставилося до прихожан. Волинська духовна семінарія була однією з небагатьох у РПЦ, де викладання велося українською мовою. І сам владика Ніфонт не виступав проти служб українською, а серед архієреїв УПЦ його називали «помірковано проукраїнським».

Так само складалися справи й у Володимир-Волинській єпархії, яку в різний час очолювали владика Симеон (Шостацький), який взяв участь в Об’єднавчому соборі і нині є постійним членом Священного Синоду ПЦУ, владика Никодим (Горенко) та нинішній її керівник – митрополит Володимир (Мельник). Священики ліберально ставилися до прихожан, враховували їх побажання щодо служіння рідною мовою, допомагали воїнам АТО та ООС, сім’ям загиблих, поранених.


На єпархіальному рівні у Луцьку (до приходу єпископа Нафанаїла) реалізовувалося багато значних соціально-просвітницьких проектів під керівництвом отців Миколая Бондарука, Валентина Марчука, й самого владики митрополита Ніфонта. Тому громади й не задумувалися про перехід в УПЦ КП, адже і служби велися рідною мовою, де цього хотіли прихожани, і просвітницька робота у єпархії була добре налагоджена.

Ситуація у Волинській єпархії загострилася з приходом нового єпископа Нафанаїла. Звільнивши отця Валентина Марчука, Нафанаїл на його місце призначив уродженця Росії Олега Точинського (у профілі на Facebook місцем народження вказане місто Білогорськ Амурської області РФ), відомого своєю промосковською риторикою в соцмережах і резонансними коментарями про церковну ситуацію на Волині для російських ЗМІ. У Волинській духовній семінарії почалося викладання російською, зникли й занепали більшість відомих на всю Україну соціальних проектів, закрилися телепередачі. Така ситуація викликала обурення у духовенства.

Але навіть після отримання Томосу про автокефалію більшість священноначалля Волинської єпархії УПЦ МП не підтримали ПЦУ. Чому?

По-перше, багато хто зі священиків боїться отримати на руки указ про заборону в священнослужінні. А в обох єпархіях, як це показує історія отців Віктора Мартиненка, Павла Кліцука, Дмитра Фенюка, Віктора Павленка, такі укази виписують швидко.

По-друге, багато хто чекає не лише становлення, а й утвердження нової Церкви. Такі священики прямо кажуть: «А от що буде, як ми перейдемо, а ПЦУ через певний час розвалиться? Залишимося ні з чим».

По-третє, є на Волині й промосковське крило священиків, думку яких важко переломити. Нерідко вони нав’язують своє бачення і прихожанам. Протягом останніх двох місяців у багатьох храмах, громади яких вирішили приєднатися до ПЦУ, виникали конфлікти між настоятелем та прихожанами. Помилкове переконання настоятеля, що храм – його власність часто приводило аж до заворушень. Так, зокрема, були провокації у Скобелці на Горохівщині, у Нічогівці та Красноволі на Маневиччині, у Берестечку.

Цікава історія сталася у селі Положево Шацького району. Місцевий храм там був зведений на ділянці, що перебуває у приватній власності настоятеля Світязького Свято-Петро-Павлівського монастиря архімандрита Арсенія (Василя Дем’янчука). До того ж, релігійної громади цього храму… не зареєстрували. Тепер, коли більшість прихожан висловлюються за перехід до ПЦУ, виходить, що храм, який вони будували спільними силами, їм не належить. У цій ситуації усі крапки над і може розставити лише суд.


А от 10 лютого священик із Борискович Горохівського району приєднався разом із парафією до ПЦУ, щоправда, не у єпархію до владики Михаїла, а в склад колишньої Волинсько-Рівненської єпархії УАПЦ, а нині Рівненсько-Сарненської єпархії ПЦУ під керівництвом владики Гавриїла (Кризини). Таке рішення, розповідають, було зумовлене багатьма конфліктами священиків УПЦ МП із кліриками Горохівського деканату ПЦУ.

Цікавим фактом є те, що представники УПЦ МП не мають майнових чи інших претензій до тих громад, які приєдналися до ПЦУ разом із настоятелем. Лише публікують указ про заборону останнього.

Загалом, у єпархіях УПЦ МП вважають, що законними парафіяльні збори є лише тоді, коли їх скликав та очолив настоятель. Водночас, у Законі України «Про свободу совісті та релігійні організації» немає прямої вказівки на те, що парафіяльні збори має скликати й очолювати саме настоятель. Проте, у цьому ж законі зазначено, що парафія може вільно змінити підлеглість, якщо цього бажають 2/3 прихожан.

У світлі подій у багатьох волинських селах, де священики не підтримали перехід до ПЦУ, представники Волинської та Володимир-Волинської єпархій скликали альтернативні парафіяльні збори, які засвідчували «вірність митрополиту Онуфрію».

І хоча кількість членів цих зібрань була у десятки разів менша, ніж прихильників приєднання до ПЦУ, речники єпархій називали саме їх повнотою церковної громади села. Багато справ щодо визнання легітимності рішень зборів за перехід до ПЦУ, єпархії УПЦ МП оскаржують в суді.

Читайте також: На Горохівщині назріває суд за церкву

Привертають увагу і гучні заяви представників Волинської єпархії УПЦ МП про те, що якщо громада перейшла і забрала приміщення, а настоятель цього рішення не підтримав, то передача майна є незаконною. Хоча в цьому питанні законодавство теж не на боці МП, важливо лише, щоб громади ПЦУ були швидко й правильно зареєстровані. Зрештою, Волинська область нині – друга в Україні за кількістю переходів парафій до Православної Церкви України.

Дмитро РУДКІВ

Коментарі

Читач

11:51 12.02.2019

Непогана довідка з приводу ситуації, яка вчергове доводить очевидний факт. А саме, переважна кількість людей не мають навіть загального уявлення про правову та канонічну сторони церковного питання. З цього приводу потрібно «подякувати» органам виконавчої влади, журналістам, Михаїлу, який в грудні переконував, що 85% священиків МП готові до переходу, за «змістовну та ефективну» роз’яснювальну роботу. Потрібно врахувати і те, що означені суб’єкти явно перебувають в анабіозному стані, який в Україні створив очильник УПЦ-МП Володимир та Ніфонт на Волині. Волинь й досі мліла б від псевдо української благодаті УПЦ-МП, якби не Путін-Кіріл-Ануфрій. Саме завдяки цим особам почали робити те, що потрібно було робити десять років тому, але як завжди через нехочу. Базовою причиною тому є те, що 99% чиновників не є носіями української державної свідомості, просто чиновники для всіх, що 85% журналістів, та 99% - «політологів» не мають навіть початкових знань з питань державотворення та державного будівництва. Знання майже усіх депутатів місцевих рад про державу, як інститут політичної влади та суспільно-економічного регулювання винесено з дурниць, які продукують ультраправі і таксист Вітів. Тому і розбудовуємо Європу в Україні зі швидкістю, як мокре горить.

Камінь.

12:26 12.02.2019

Я не чув і принаймі не читав, що є така спеціальність або напрям діяльності державних органів принаймі РДА як; "з питань державотворення та державного будівництва". То Ви шановний придумали або бажаєте собі так думати. Ці слова обично присутні молодим людям які також певно можуть думати або думають що ось прийшла пора будувати Україну. У свій час протягом більше 25 років я для себе також думав що будую, тим більше мої рідні та інші особи весь час мені дорікають чого там тобі дала та Україна коли "Вона" тебе кожного разу підкидає ногами вперед. Тому вислів будувати Україну невірний, на томість маємо постійну боротьбу груп людей за жирний кусок в якому перемелюються люди, а тепер й ще більше, разом із територіями.

Каменю

12:38 12.02.2019

Шановний Камене. Я вас теж, можливо, ніколи не бачив, але ви є. Я це відчуваю, бо думаєте як засмальцьований стажем чиновник. Не відділи, а знання. Не посади, а розум. Не плутайте голову з дупою.

Хрін

14:23 12.02.2019

Я колись вже писав на цьому сайті, що коментатор з ніком Камінь обрав собі досить влучне, як словаки кажуть, назвисько, оскільки його свідомість і політична, якщо цей термін тут доречний, мімікрія в основному відображає і уособлює рівень мислення та розуміння ситуації більшості нашого поліського люду. Тому, мимоволі слідкуючи за ним на сайті, ми бачимо муки ментальності тієї алегоричної рочепіреної корови з відомого телефільму, яка впиралася всіма лапами і чим могла бо хотіла жити. Хитрість і простакуватість нашого брата також відома давно, як і чванькуватість у певних моментах, коли цього "потребує" момент. Аби далеко не ходити за прикладами, нагадаю ситуацію у нашому рідному райцентрі, пов'язану з подіями часів початку Революції гідності. Тоді, депутати районної ради також зволікали з оцінкою дій центральної влади у Києві, яка жорстко, по -російськи, по-путінські, бо тепер це вже ясно як білий день, намагалася відбити охоту української молоді до власної думки, до несприйняття розвороту політики Президента від обіцяної у попередні роки Європи до імперської Москви. Окремих депутатів райради, що насмілились проголосувати за засудження побиття мітингуючих, навіть силою у прямому і переносному сенсі тримали за руку, аби крийбоже не прогнівити Януковича. І де тепер ті, що тримали за руку прогресивних депутатів? Правильно, сидять у вишиванках в своїх теплих і м'яких кріслах, вдають із себе неабияких патріотів, ще й очолюють учительство району та виховання учнівської молоді. Голова райради, який уже надцять років керує "процесом" у районі, у т.ч. і мовчазною згодою на плюндрування автентики зовнішнього вигляду Іллінської церкви, удаваною нейтральністю під час Революції гідності, у вересні ц.р. буде урочисто перерізати стрічку новозбудованої школи в Осівцях, будівництво якої розпочалося через потужний тиск тогочасних революціонерів-патріотів району на губернатора Клімчука, що змушений був зустрічатися з мітингарями цього села. Можна наводити й інші приклади, коли вчорашні політичні "гальма" нині змімікрували у патріоти України і на об'єктив навіть покладають квіти на могили тих, хто не те що не побоявся віддати свій депутатський голос за правду і свободу, а віддав своє життя за українську державу. Так і більшість поліщуків, які обрали собі таких вищезгаданих керівників, живе заднім розумом з гаслом, цитую коментатора Каменя, "...чого там тобі дала та Україна"??? Камінь, як і більшість його земляків, хочуть поєднати непоєднуване - безплатність послуг в СССР (медицина, освіта тощо) з рівнем життя людей у Європі, котрі сплачують на це шалені податки, заробляючи при цьому переважно власним бізнесом чи ремеслом. Рівень мислення цих людей допускає поєднання молитви у конфесії, яка опікується духовними скрєпами російської імперії, благословляє окупацію території держави проживання, звеличує Кирила і Путіна і відправляє гуманітарну допомогу воїнам, що протистоять цій агресії. Невже до цих пір незрозуміло, що однією з опорних, несучих стін української державності є своя Помісна православна церква? Я розумію Каменя, коли твоїх організаційних здібностей, знань, умінь і навичок не зуміли оцінити у власній державі і доводиться їхати на заробітки до тієї ж Росії, то якось не пасує жити у парадигмі відмінній від російського мислення. Але ж і в ситуації, коли для прикладу, а все могло статися, твої рідні створивши сім'ю в Росії, "...дорікають чого там тобі дала та Україна", то ж не обов'язково ці слова цитувати на сайті у підтвердження свого "патріотизму непоєднуваності" .
Тому, абстрагуючись від коментаря Каменя, який навіть не здогадується, що є навчальні заклади з дисциплінами державного управління, варто зрозуміти наступне. Наші краяни у своєму житті на перше місце ставлять вимогу - а "чого там тобі дала та Україна" і не розуміють, що варто запитати себе - а що я дав для України, яка воює за свою державність? Не розуміють того, що прийшов час назвати церкви своїм іменем, і якщо це філія РПЦ то нема чого ховатися за лукавим "українським" кашкетом у її назві.
Прийде час і московські попи наввипередки будуть бігти до ПЦУ і стоятимуть у перших рядах її патріотів, як це роблять нинішні окремі керівники району, що гальмували Революцію гідності через приросле до м'якого місця посадове крісло, жадібність до статків і хитрість поліського політичного в'юна...

Каменю

14:35 12.02.2019

Чомусь всі звикли, що хтось повинен Вам щось давати .Значить і Ви хочете відірвати частину жирного кусочка . Частина молоді, наші місцеві, міркує по іншому, не втікають за кордон ,хоч могли, бо мають гарну освіту, були на Майдані, про що їх батьки не знають до сьогодні. Вони не підуть на вибори голосувати за гроші ,бо вони інші. Знаю тих, хто працює у великих компаніях, у маленьких фірмах, крім роботи займаються доброчинністю, волонтерством після роботи, знаю тих, хто був в АТО, для них і їх сімей поняття патріотизму відрізняється від Вашого .А з Вашим поняттям, ви 25 років будували Україну, то ще 25 років будете " будувати", бо і правда багато є таких,що намагаються відкидати Україну назад, забуваючи,що тут жити нашим дітям. Соромно!

Камінь.

16:16 12.02.2019

"Хрін"-у ооо вас поперло. Якщо Вас так вивертає то я на правильному шляху. Думати, гадати, а тим більше головою, а не дупою як тут дехто говорить, а ПРАЦЮВАТИ то небо й земля. Щось шановні я не бачу щоб Ви тут у цьому районі попрацювали. Ви весь час розказуєте Нам казки але Ви спробуйте попрацювати, зробити щось вартісне то це зась. Чужими руками жар загрібати Ми уміємо, а тим більше у цьому районі. Поки і не бачу чогось там крім "Пассажу" та Камінь-Центрального у Камінь-Каширську щоб щось було зроблено як казав один побіліть те що ми набудували ось і вся Ваша риторика, а найбільше "хрін" який так піниться що аж слюна з рота капає. Ви шановний крім розказувати як Нам будувати Україну нічого й не зробили тут, а я багато чого робив тільки послідовники "будувальники" розстратили, що й вже немає чим здачу давати.

777

16:17 12.02.2019

Якось всі гноблять Каменя, що аж жаль небораку. Кашкет-це подільський діалектизм і водночас літературне слово, хоча в Камені інші є слова для цього елементу одягу, наприклад, шєпка. То частинка Хріна вже на Поділлі? Вся біда Каменя, що у нього очевидно брак спілкування в сім"ї та він не вміє тримати язик за зубами. А по-великому рахунку він непоганий хлоп, зовнішністю, мімікою, пантомімікою майже на 80% копія доктора наук, професора Д.В. Чернілевського (хто механік, той пам"ятає цього вченого мужа за курсовим проектом по деталях машин).

Хріну

16:43 12.02.2019

Дуже часто у вас підгарає?

Камінь.

16:49 12.02.2019

Є просто дурістю звинувачувати українських громадян про те, що наприклаю їхні рідні через обставини часу мають свої сім"ї у Росії або наприклад у інших державах світу або тільки у Росії. ВІносно Росії то я з власного досвіту можу Вам розказати про їхню гіркоту поразки там у Росії оскільки Вони залишаються українськими. У тому місці де живе наприклад мій брат інший українець який має більші статки, навколо себе утримує/тримає українську діаспору, за українців горою. Про те вони перебувають в постійній для себе небезпеці оскільки Їм російці не довіряють але разом із тим змушені жити оскільки такий порядок часу і вони нічого не можуть зробити і нічого не зроблять, не варто надіятися. Російці між іншим самі ні на що вже не сподіваються. Для цього повідомлення можу сказати тільки, шановні нічого надіятися як можливо хтось для себе бажає/думає на російців. Вони Вам нічого вже не допоможуть оскільки у Них риторика вже така, що вони проти української держави аж до того щоб її розілити по Дніпру тому Вам ні на кого, а тим більше на Путіна надіятися. Вам слід вже думати головою куди іти і з ким іти.

Камінь.

17:00 12.02.2019

Брат за брата не відповідає це однозначно так як і діти за своїх батьків. В деякій мірі батьки за своїх дітей це зрозуміло оскільки Ми їх виховали й виростили. Якби Ви знали до прикладу скільки сімей мають неодзначні погляди на стосунки Росії до України або навпаки у сімейних колах коли частина родини в Україні, а частина в Російській федерації то Ви не були б так категоричні, оскільки інколи це навіть серйозно. Людина яка не знає або невідає подібних проблем може говорити про такі речі оскільки вона вільна від подібних реалій але людина яка розуміє що сьогодні ці стосунки між державами це не тільки проблеми але й інколи трагедії іншого разу задумається або принаймі промовчить через те, що брат відчуває до брата братську любов та повагу і тільки.

Камінь.

17:04 12.02.2019

"є навчальні заклади з дисциплінами державного управління": вони є але молода людина десять разів подумає починати свій трудовий шлях з 15-20 доларів на місяць чи починати своє життя з 500-700 доларів на місяць. Але коли ти почнеш з 15-20 але приходять до тебе сім"я то ще раз подумаєш що робити далі.

Камінь.

17:37 12.02.2019

17 лютого після служби в селі Раків Ліс будуть приймати рішення про перехід до ПЦУ. Прохання до жителів Раків Ліс та усіх прихожан цього храму, прийти та подати голос для доленосного вирішення практично усіх питань у районі відносно Православної церкви України. Знаю що село було завжди для Камінь-Каширська взірцем усіх починань. Думаю, що цього разу також громадяни не помиляться у своєму виборі.

Хрін

20:32 12.02.2019

Вірю, що раківлісці приймуть рішення, яке тільки підтвердить їх реноме прогресивності, організованості та вдумливості громади. Думаю, що не помилюся, коли скажу, що місцевий священник Микола Смолярчук є чи не єдиним у районі учнем і послідовником справжнього духівника і пастора, Людини Божої, світлої пам'яті протоієрея Феодосія Кристецького. Варто підкреслити і той факт, що Микола Смолярчук став на духовну стезю таки за покликанням, а не з кон'юктурних міркувань, оскільки висвячувався у атеїстичні часи, часи не прості і непередбачувані. Саме про цю подію я казав у своєму коментарі одразу після Броницького рішення, але без назви села, оскільки не хотів завчасно випереджувати події. То ж у добрий час, шановні земляки!

Ну і, принагідно, аби, як кажуть, двічі не вставати, скажу кілька слів про реакцію на свій попередній коментар у цьому пості. Вочевидь, дійсно сказане мною є дещо різке, зі слів автора шпильки "підгорівше", але, даруйте, сьогодні не бачити необхідності розбудови своєї держави може тільки недалека людина, яку до того ж надто сильно соціалізували у попередні роки. Так - тяжко, так - не просто, так - центральна влада не справляється з нашими очікуваннями і сподіваннями, але ж навіть у "найкращі" кравчуко-кучмівські часи, коли не було війни, працювали всі підприємства, затримка зарплат була кількамісячна, люди рятувалися від нужденності хто як міг... Не маючи своєї держави, ми не тільки не позбудемося своїх багатолітніх невдач, але й отримаємо клеймо безпорадності та нижчевартості, як пробують це нав'язати світові наші сусіди і не тільки з півночі. Тому й "підгоріло", коли претенденти на "мислю", які самі собі не можуть дати ради, починають закидати сумніви у потребі щодо "тієї України..."

Камінь.

20:54 12.02.2019

"яку до того ж надто сильно соціалізували у попередні роки.": я так думаю що це про мене, недвозначна думка такого собі "хрона", вибачте "Хріна")))), то як там мене "соціалізували", хотілося б знати? Шановний ти наш соціалізований тому, й радянський союз розпався що такі особи як Ви й думали про інших як про "соціалізованих", темних до пори часу осіб. Але якщо Ви думаєте про "соціалізованих" такого часу як наприклад Швейцарців або навіть вже Китай то Нам до таких "соцалізованих" далеко як з однієї сторони так й до іншої оскільки Вони у свою чергу працюють не розгинаючи своїх спин. До речі за 12 років своєї роботи на державній службі, я також не розгинаючи пахав на ту саму УКРАЇНУ, що й ніхто не може сказати проти мене, а ні слова. Слава богу що молоді люди які приходять інколи кращої думки як раніше інші про нашу державу, але Ви можете собі уявити скільки треба пропрацювати для Них, щоб хоч би до прикладу із шести тисяч осіб які сьогодні є зарестрованими в пенсійному фонді довести до восьми? І хто цю роботу проробить і скільки часу для цього треба? Ви взагалі цього не тямите але якщо хто й проробить з такими темпами то Нас вже не буде на цьому світі й вже не побачимо. Шановний я знаю краще ВАс у десять разів що таке "соціалізувати" оскільки Ви застосовуючи це слово проти Мене не розумієте проблем які стоять перед Україною, а надто вже просто таки перед цим районом який має аж занадто багато викликів, щоб взагалі залишитися на Українській карті.

Читач Каменю

22:14 12.02.2019

Головною проблемою, як на мене, є те, що в Україні надто багато людей, особливо в різного роду органах влади, які усвідомлюють Україну, як країну, як доступну «поляну», подвір’я, город, але не як державу. А це дві радикально різні категорії. Тому всі ваші розповіді про ваші подвиги на державній службі звучать не переконливо. То була ваша робота. Не подобається, важко – іди, шукай чогось приємнішого. Тільки не робіть з себе національних героїв. Я за своє життя бачив тільки двох толкових чиновників, і тих за кордоном. Чиновник – людина адміністративної, або іншої узаконеної схеми. Один цю схему виконує чесно, як передбачено. Інший на половину. Це якщо не брати до відома, що майже всі адміністративні схеми донедавна були дебільними. Тобто для кого завгодно, тільки не для людей. Ще й досі чиновник, правоохоронець і навіть частина суддів працюють не за законом, а за інструкцією. Інструкції складались для недалеких, які не спроможні зрозуміти закон. Це колись, давно, а потім почали складати інструкції під себе, які не мали нічого спільного з законом. Звідки весь цей безлад, який досі не подолати? А от звідти. Хрін має рацію – продукти соціалізації, неадекватні до вимог життя, до вимог сьогодення, до місяця роботи особи. Ледве не сказав – істоти. Але згадав, що це люди, і виправився на «особи».

Анонім

22:59 12.02.2019

Цікаво шановні журналісти,а чи є дно людській підлості?

Аноніму

23:21 12.02.2019

Маєте на увазі московитів та їх посіпак?

Людина

23:57 12.02.2019

В мене є лише одне питання до людей, які тут пишуть ці коментарі. Скільки разів у рік ви буваєте на службі??

Людина

23:57 12.02.2019

В мене є лише одне питання до людей, які тут пишуть ці коментарі. Скільки разів у рік ви буваєте на службі??

Людина

23:57 12.02.2019

В мене є лише одне питання до людей, які тут пишуть ці коментарі. Скільки разів у рік ви буваєте на службі??

ДНР

01:39 13.02.2019

Опять началось.порохоботи.

Людині

08:09 13.02.2019

Ми ж не мусора, як дно, тому без служби

Читач Людині

09:52 13.02.2019

Людині мислячій для спілкування з Богом посередник, а особливо у вигляді малограмотного попа, не потрібний. Завдяки вам попам від православної віри щороку відвертаються сотні, якщо не тисячі людей. Переважна частина молоді вас взагалі не сприймає. Для годиться на свято до церкви приходить, а в інші дні залюбки піде до бару, але не до самовдоволеного, тупого, жадібного попа. Подивіться на себе з боку. На більшість з вас без почуття огиди неможливо дивитись. Неможливо чути вашу брехливу мову, бачити ваші блудливі оченятка, бачити ваших піддуркуватих облесливих «матушок». Ви проповідь перетворили на словоблуддя, а церковний спів на істеричний вереск. Особливо огидливо бачити попів на кладовищах на поминальну неділю, чи суботу, як в кого. Спітнілі істоти в рясах, які ганяють від могили до могили, аби скоромовкою зімітувати молитву і урвати чергову купюру. Тепер вас поставили в позу захисників РПЦ. Що захищаєте?! Чим в цій справі ви відрізняєтесь від ветеранів КПСС, НКВД-КГБ??? Ви так само брешете. Ви опустились нижче тваринного і рослинного рівня, бо зрівнялись з тими, хто може вирвати з рук дитини чи каліки шматочок хліба. Ви дурите необізнаних і затурканих попереднім життям людей. Люди сміття вивозять на смітник. Так і вас одного разу спакують до одного контейнеру за адресою – крємль, путіну, і вперед оплаченим пересилом за вивезене сміття.

Камінь.

11:17 13.02.2019

Хрін мав на увазі очевидно під словом "соціалізований", буквально соціалізовано-соціалістичний але ж як завжди вже не сила руками клацати на клаві, не встигає за думками, чого він там може одночасно читає лекцію чи ще яку єресь ось і отримує для себе ляпи. Я його добре зрозумів, що він мав на увазі під словом "соціалізований". Я ж не думаю, що він мав на увазі під словом "соціалізований" буквально як став людиною - це вже для нього занадто хоча вже давно спостерігаю за його думками і отже міг сказати таке про людину, адже він давно поліських людей не вважає за людьми але тільки як за "працівників" які мали б до цього часу пахатина його землі яка була його власністю десь тут під Каменем. Інших які до нього наймалися він і вважає на сьогоднішній день "соціалізованими".

Хрін- Читачу

11:49 13.02.2019

Погоджуючись з Вами за суттю сказаного, зауважу, що наш народ ще не готовий сприйняти цю риторику, оскільки він будучи приспаний століттями ще не розуміє і не хоче розуміти ідеї протестантизму, що проголошені лютеранами, кальвіністами та іншими прихильниками Реформації, яка означає церковно-релігійні, й суспільно-політичні течії, спрямовані до біблійних джерел християнства. Саме протестанти вперше сформулювали тезу, цитую Ваш комент "Людині мислячій для спілкування з Богом посередник...", вважаючи тодішніх священників такими ж гріховними, як і інші люди.
Тому, думаю, дуже мало прихильників такого підходу ми знайдемо серед наших земляків, звісно не рахуючи нинішніх протестантів краю, які таки послуговуються послугами пресвітерів. З Вашої риторики, яку я поділяю, видно, що Ви з високою вірогідністю не є, як і я протестантом, бо дехто може подумати про нашу зумисну шкоду РПЦ представниками цієї конфесії. Мені особисто імпонує позиція релігійних діячів, служителів Богу, які на перше місце ставлять Людину незалежно від її рівня освіти, соціального статусу тощо, бо всі ми лишень гості на цій грішній і святій Землі. Богослужіння, якщо вони є щирими, покликані допомогти людині долати різні житейські випробування і виклики від народження і аж до погосту. Я підтримую таких священників, яким був Феодосій Кристецький, котрий у похилому віці все ж таки пішою ходою від Іллінської церкви до кладовища біля аеродрому разом з рідними і близькими покійного провів у засвіти сотні душ мешканців нашого міста. Ця людина не була захланною, гроші її цікавили в останню чергу і релігійність цього великого Старця була людяною. Він майже одразу після проголошення незалежності України правив службу українською мовою, вів скромний священичий спосіб життя, мав інші високоморальні людські якості. Іншими словами, він уособлював священника, якому хотілося вірити і надіятися на його молитву. Нинішні ж священники часто церковний "бізнес" ставлять чи не вище від літургійно-євхаристійних складових своєї діяльності. На похоронах членів моєї родини по кілька разів перепитували чи все необхідне - свічки, іконки і т.ін., бува, не купили поза межами парафіяльної церкви, вказували на такси і ціни здійснення чину погребіння, але до цих пір ні територіальні, ні релігійні громади не ведуть книг, де б значився номер поля захоронення. Земля, місце на кладовищі досі вибирається людьми на свій розсуд. Мова не йде, що діти чи онуки не пам'ятають могили своїх предків, але, скажімо, прибалтійські, інші європейські церковні архіви давно оцифровані і там можна знайти не тільки народження всіх пращурів десь до 1700-х років, але й карту та номер поля їх захоронення. То про що ми говоримо? Що привнесла Москва у наші голови за 150 років її правління на наших землях? Якщо російська влада зрозуміло що була зацікавлена у знищенні історичної та людської пам'яті на приєднаних і підданих їй територіях, то ми ж повинні дбати про це, якщо ми люди! Чи ні? Подивіться на статки Кирила і митрополичо-єпископської братії РПЦ та її філій на місцях, на їх фото у рясах і ризах при суцільній позолоті та дорогоцінних каменях, то про що вони дбають? РПЦ сприяє збереженню і розвитку російської імперії, наслідує світську імперську та й колоніальну владу у збагаченні, але при цьому забуває про Вічне, центром якого є Людина та її душа під опікою Всевишнього...
Тому нам потрібна своя українська Церква, яка б опікувалася історичною і людською пам'яттю, яка б жила у мирі і злагоді з усіма помісними Церквами світу, але брала б кращі приклади від інших, котрі дбають про пам'ять своїх вірних і своєї держави більше, аніж за себе особисто. Щоб порівняти рівень підготовки, світогляду священників з РПЦ та, наприклад, УПЦ КП/ПЦУ - запитайте їх про нашу історію і пам'ять, їх відповіді будуть красномовними і однозначними, навіть до ворожки не треба ходити... ))

Читач Хріну

12:54 13.02.2019

Українська Православна Церква – це ідея спасіння від російської імперської темряви. Те, що почалось після отримання Томосу є лише першим кроком переходу від темряви до життя. В когось ця ідея вже прокинулась і вони махнувши на «батюшку» перейшли з УПЦ-МП до ПЦУ. В когось сумління ще не заворушилось. Потрібна активна пояснювальна, просвітницька робота, яку мають виконувати всі, а передусім священики ПЦУ, журналісти, чиновники. Останні ж бібліотеками, школами і культурою керують?! Ідеологія РПЦ – це ідеологія духовної та матеріальної убогості. Бідна на голову і кишеню людина є лякливою і покірною. На таку людину завжди знайдеться Путін. В Україні його місце намагаються посісти Тимошенко, Зеленський, Ляшко, Гриценко, Бойко і ще цілий виводок популістів. Можливо не вони самі, але точно їхні ляльководи. В межах римо-католицтва, а особливо православ’я є не одна догматична шпарина, за допомогою яких жертовність та благодійництво можна подавати у вигляді марнотратства та морального холуйства. На основі цього, віра в Бога була замінена вірою в священика. Цей фактор, чи властивість нині використовують різного роду псевдо релігійні секти, очильники яких заробляють мільйони на дурості вірних їм. В Росії від Івана IV піп мав бути тупим для утримування парафіян в тупості. Особливо вірних владі попів одягали і одягають в золото, інших, як в комсомолі, ставили і ставлять в чергу до глибшого корита. І хлептатимуть вони з цього корита доти, доки зберігатимуть в людських головах боягузтво, замість покори перед Богом та претензеційність до влади, замість почуття відповідальності перед собою, своїми дітьми та родиною. При цьому в православ’ї є безліч переваг над іншими гілками християнства, ось тільки в московських семінаріях таким речам не вчать і ніколи не вчили. Священик має бути не лише літургійником, але якщо хоче бути проповідником, то має бути філософом, психологом, мовником, риториком, істориком. Без цього ПЦУ уподібниться РПЦ

Хрін -Читачу

13:13 13.02.2019

Респект!
Чітко, лаконічно і переконливо...

Warash

18:18 13.02.2019

У нас в Україні нова епідемія томосолюбів,які нічого спільного з церквою і Богом немають.Це просто жах,коли люди дуріують від того томосу,вони готові один одному горло гризти. Ви роботою займіться,а то вже реально всі проблеми вирішили от тільки церкви не поділили. Уже нудить від вашого псевдо патріотизму ,коли кожен набиває кишені від водія маршрутки,що позакасою працює,чи то підприємця,який і копійки податку не платить до наших пільговиків,які субсидії липові при нагоді оформляють.А тут співають про розбудову України і Путін з кгб їм жити не дають чесно. Фарисеї

Кузнєцовську-Варашу

19:38 13.02.2019

І чого вам той Томос так пече? Безкультр'я Стефана та напарника Ю.Михайлова я особисто відчув відповідно на могилках біля могили мами та при похованні батька. То при чому тут Томос?

До Warash

20:03 13.02.2019

Тобі би, з твоєю риторикою, краще взяти нік Кузнецовск. Що за мода повчати когось "роботою займіться" не маючи при цьому поняття, чим займається опонент. По собі не суди - чинуша.

Камінь.

20:57 13.02.2019

"Хрін" так і не відповів на моє майже звинувачення про соціалізованих але він говорить:"Мені особисто імпонує позиція релігійних діячів, служителів Богу, які на перше місце ставлять Людину незалежно від її рівня освіти, соціального статусу тощо,". Не думаю пане що Ви так легко здали свої позиції. У принципі тут на Поліссі власне громадяни у переважній мірі й не мають тієї соціалізованості оскільки якщо приблизно до 60%-70% бізнес у тіні то й маємо те що маємо. Український громадянин у першу чергу має бути соціалізованим, грати за державними правилами, а інакше "пшик".

Хрін-Каменю

22:16 13.02.2019

Якщо я свого часу затратив купу зусиль, аби розтлумачити Вам, шановний земляче, що назва вулиці "Радянська" є за своєю сутністю власною назвою, що відображає конкретну історичну категорію і не має нічого спільного з Центральною чи Верховною Радою, але це виявилось марною справою, то для чого мені гаяти час і нерви для схожої процедури. Термін "соціалізм" за радянських часів (ловите період?? ) був запозичений від понять соціум і соціалізація у широкому розумінні цих дефініцій, але у росіян, що б вони не робили, на виході завжди "калашніков". Тому соціалізація у тому контекстовому значенні в моєму коментарі, як ви й здогадалися, означає вироблення у людей бездумного рефлексу - дай, забезпеч, прогодуй тощо. Навіть існував термін "нагодувати народ". А функції нормальної держави і влади - створити умови, забезпечити справедливість у взаємовідносинах, аби люди могли самі себе нагодувати, заробити на відпочинок, лікування, гідну старість тощо. Західні німці колись казали, що після падіння Берлінської стіни найважче вибити у східних німців соціалізм з голови, бо їх відучили самим на себе заробляти. А Вам, судячи з риторики, вічно хтось був і є винуватим. Мені ніхто і ніколи нічого не був винен - ні сусіди, ні влада, ні родина, ні держава. Доки я маю сили і здоров'я, мушу дбати про себе сам. Більше того, я маю робити все від мене залежне, аби мої діти і внуки мали свою гідну державу, можливість, як і я та мої батьки-діди реалізувати себе, заробити на кусень хліба і не заглядали іншим у рот. Колись один з кандидатів у Президенти Франції мав слоган: " Я хочу зробити Францію справедливішою і заможнішою!" Тож і ми маємо творити у своїй українській державі справедливість та економічну самодостатність, ось тоді, можливо, колись і настане у нас шведський/скандинавський, а не радянський соціалізм. Але не забуваймо, що шведи на нещодавньому референдумі відмовилися від державних щомісячних дармових 2 тис. євро кожному, бо знають де лежить безкоштовний сир!

Каменю

22:19 13.02.2019

Український громадянин у першу чергу має бути соціалізованим, грати за державними правилами, а інакше "пшик". А тобі не здається, що той самий громадянин грав за державними правилами, ходив до праці практично задарма, платив податки, починаючи з незалежності і до двохтисячних років, поки не зрозумів що це гра в одні ворота і грає за правилами одна бідота, а колишні чиновники стали олігархами бо правила не для них, і навколо, від найбагатшої держави союзу залишився справді пшик. То може вже тепер представникам влади треба почати грати за правилами, а ми можливо оцінимо. Мій знайомий в Фінляндії, при зарплаті 2500євро, опалює будинок більше 100 квадратів за 90 євро в місять солярою, тому що держава дає йому спеціально забарвлену соляру для опалення в рази дешевше чим вона коштує на заправці - оце гра за правилами. А в мене при зарплаті 250 євро, така сама площа опалюється українським газом за 180 євро в місяць, і грозять підняти ціну ще в два етапи. То де тут правила?

Камінь.

22:41 13.02.2019

Для Хріна та іншим. Отже я чудово Вас зрозумів що Ви мали на увазі але шановний сьогодні слово "соціалізація" має зовсім інше значення. Пан "Хрін" чудово розуміє, розповідаючи сьогодні казки про соціалізм, про вулицю радянську та інші фейки про те, що усі ці казки нічого не варті по відношенню до проблем які справді варті уваги. Сьогодні для району проблема номер один це проблема бізнесу у тіні та несоціалізовані громадяни які не мають захисту перед Законом. Все інше про що розповідає "Хрін" це від лукавого, оскільки він не практик, нехай він буде теоретик який говорить про те що якщо у громадян менше соціалізму то вони житимуть краще ))))). На ці фейки можна тільки посміятися.

До ?

08:05 14.02.2019

Такі як ти здатні лише в громадських сортирах піктограми-графіті болтів висувати.

Хрін - до 22.19

08:27 14.02.2019

Ваш знайомий у Фінляндії платить цій державі податки у повному обсязі, з яких отримує дотацію на опалення будинку у вигляді дешевшої солярки. Українці ж свій дешевий колись газ з Росії отримували за рахунок підлеглості, тобто відсутності своєї держави, як такої. Це в макровимірі. А щодо Каменя, який так нічого й не зрозумів і вже не зрозуміє через схоластику в голові, то нехай розкаже - скільки він сплатив Україні податків за останніх десять років і після цього, як головний спец по праці порахує що безплатного надала держава для його, його дітей та онуків. Найбагатша, як Ви кажете, колись у Союзі Україна фактично на мала самоуправління, Кучма, якого поставив Кремль, віддав в управління чи у власність основні бюджетоутворюючі підприємства потрібним людям, для котрих Україна не була єдиною чи етнічною батьківщиною. І ще одне. Фіни свого часу на лінії Маннергейма лягли кістками і відстояли свою державу та суспільний устрій, а ми ще досі носимо Леніна в голові, навіть позбувшись йому пам‘ятників. А Камінь мені дорікає, що мої предки були куркулями і тому й до мене нема довіри. То про що вести мову?

Читач до всіх коментаторів

13:39 14.02.2019

Спостерігаючи за змістом дискусій, особливо словесної поведінки прихильників УПЦ-МП, переконався, що їх сила у простоті, доступності та використанні існуючого способу мислення переважної частини православних. Людина легко сприймає те, в що вірить та те, що десь знає. Отже. Прихильники УПЦ-МП застосовують: 1) зведення питання автокефалії ПЦУ до політичного рівня, тобто до дій Президента Порошенка. До певної міри вони мають рацію. Але люди не розуміють, що ініціатива політичної особи перейшла в реалізацію канонічного права. Для прикладу. Ви повідомили про злочин вчинений особою, яку знаєте. Але ви не поліцейський, ви не маєте права проводити розслідування, судити та призначати покарання. Особи, які мають право на слідство та суд, можуть вас підтримати, а можуть не підтримати. Так само й в цьому випадку. Томос не залежить від президентів, парламентів, політиків і тому незалежно від обраного на Президента України, його вже ніхто не зможе скасувати чи забрати назад допоки існуватиме Україна, як незалежна, суверенна держава. Лише втрата державної незалежності може спричинити скасування Томосу для ПЦУ. Випадків позбавлення когось Томосу чи інших дозвільних документів від Константинопольського Патріархату не було, бо це не передбачено канонами православної Церкви. 2) Приниження статусу Патріарха Варфоломія – будується на незнанні людей структури та принципів управління в православ’ї. Тут можна протиставити лише один аргумент у формі запитання – згідно якого Канону, Кіріл або навіть всі патріархати разом взяті сильніші і правильніші за Константинопольського Патріарха? 3) Неприйняття більшістю історичної риторики. Люди зі школи, завдяки українським вчителям історії та дебільним підручникам, зневажають історичні знання. Тому всі історичні аргументи лише для окремих. 4) Відповідно попередньому, люди не дуже розуміють значення поняття – «історична справедливість». Більшість сприймає це виключно в своєму отриманому задоволені. Тому у всіх своя історична правда. Натомість історична справедливість виражається в об’єктивності та неминучості історичних подій. Все відбувається не так, як комусь хочеться, а як має бути. Попри КПСС-КГБ повстала незалежна Україна, попри Путіна – в Україні беруть верх європейські тенденції, попри Кіріла та непоспішність очильників більшості православних конфесій, Варфоломій надав ПЦУ Томос. Релігійною мовою це називається – Боже провидіння. Науковою – об’єктивною обумовленістю історії людей. 5) Нерозуміння людьми процедурних питань. Повільність у визнання ПЦУ іншими православними конфесіями зумовлена не відмовою, поки що відверто відмовились православні ієрархи, залежні від російського фінансування, Сербії, Польщі, Словаччини та Чехії, але не відмовились їх Синоди. Для прикладу. Закон в Україні не можна ухвали за один день, навіть, якщо комусь дуже хочеться. Має бути Комітет ВРУ, перше, друге читання, підписання законопроекту головою ВРУ, підписання Президентом. Саме через порушення процедури депутатами Верховної Ради, суд скасував позбавлення Мусійчука депутатської недоторканності. В Православ’ї процедура, тобто порядок прийняття рішення стоїть на першому місці. Процес визнання тому може розтягнутись на три і п’ять років. 6) Незнання людей, що ніколи не було і немає Київської Русі. Цю назву вигадали історики. Тому не було і немає і не може бути руської православної Церкви, що доводить Москва, визнавши, що є Російська (русская - російською) Православна Церква, а відповідно її філіал в Україні називається не інакше як УПЦ, тобто за національно-терторвальною приналежністю. В світі є Росія (РПЦ), Україна (УПЦ), Польща (ППЦ), Румунія (Рум.ПЦ) і так далі. Принцип територіальної визначеності.

Камінь.

14:52 14.02.2019

"Камінь мені дорікає, що мої предки були куркулями": шановний я тобі дорікаю твоїй схоластиці, я вже давно не живу "радянським часом" який ти вперто намагаєшся мені приписувати. Я 12 років через власну зайнятість у державних органах; як ото в податковій, військовому комісаріаті, інспектром праці впроваджував українські закони тієї самої соціалізації місцевим аборигенам, буквально (яку ти не зрозумів) або так званим українським громадянам. Про який радянский час та куркульське минуле ти можеш говорити? Отямся. Той час вже давно пройшов, а ти ще й до цього часу чіпляєшся за свій клапоть і ще й навішуєш ярлики на інших. Просто надоїдає вже тут тебе вислуховувати твій брєд.

Каміню

15:49 14.02.2019

Публікація присвячена Томосу, а не Каменю. Це по-перше, а по-друге, тисячі інших по двадцять, двадцять п’ять років прожили на державній службі, впроваджували українські закони. Проте це не заважало їм лишатись радянськими людьми. Радянськість – це не національність, не посада, не вік, не стать. Це спосіб мислення. Щоб зрозуміти це, спробуйте збагнути суть такого – «Вже втретє Іванов Іван Іванович, робітник тульського самоварного заводу, намагався скласти самовар з вкрадених на заводі деталей, і втретє в нього вийшов станковий кулемет». 27 років живемо за межами СРСР, а «колгоспників» і «комсомольців» не поменшало. Натомість "куркулів» не додалось.

Камінь.

21:45 14.02.2019

"тисячі інших по двадцять, двадцять п’ять років прожили на державній службі, впроваджували українські закони. ": так вони впроваджували. З подібними впроважувальниками я не раз зустрічався й досі тягнуть линву але й з не такими. З молодшими від мене також бачився, неоноразово совітували занести бюджетний подаруночок для того щоб на роботі не було проблем )))))

16 лютого
Сьогодні
Вчора
14.02.2019
13.02.2019
12.02.2019
11.02.2019
10.02.2019
09.02.2019
08.02.2019
07.02.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин