Загляньмо в минуле: як загинув «Клим Савур»

Початок 1945 року на Волині був непростим для загонів УПА. Фронт був далеко на заході, підрозділи внутрішніх військ проводили чекістсько-військові операції по зачистці області на протязі січня місяця десятками. Бойові сутички не втихали.

У ході операції по зачистці Камінь-Каширського району, через агентуру та шляхом допитів затриманих вояків УПА, було встановлено, що з півночі, з району м.Пінськ, через Любешівський та Камінь-Каширський райони пройде бригада УПА «Помста Базару» під командуванням «Верховинця». Бригада була помічена між селами Воєгоще та Кримно, де 24 січня 1945 року у сутичці загинули 13 бійців та попали у полон дев’ятеро.  При продовженні операції, 26 січня 1945 року, недалеко від села Яйно (Піщане) у бойовій сутичці загинули 17 вояків УПА і один, у тяжкому стані, попав у полон.

А потрапив у полон командир групи УПА «Завихост» «Рудий» – Стельмащук Юрій Олександрович. Був він тяжко хворий – тиф та поранення. Стельмащука доставили у госпіталь,  де були створені всі умови для ліку-вання та своєчасно була надана необхідна медична допомога.

На початку лютого 1945 року Стельмащук був допитаний та дав розгорнуті покази про північно-західну групу УПА та крайовий провід. Він також назвав місцезнаходження головнокомандувача УПА «Клима Савура», з яким зустрічався 30 листопада 1944 року та мав зустрітись 30 січня 1945 року.

На підставі отриманих даних керівництвом НКВС Української РСР було прийняте рішення провести з 10 лютого 1945 року операцію по ліквідації штабу УПА. Планувалось силами 20 та 24 бригад внутрішніх військ НКВС Українського округу оточити Оржевські хутори та прилеглі населені пункти й лісові масиви. Після оточення все повинні були детально та послідовно обшукати.

10 та 11 лютого 1945 року частинами 20 та 24 бригад в районі Оржевських хуторів була знищена охорона головнокомандуючого на чолі з «Узбеком», який загинув у бою.

В ніч на 12 лютого 1945 року на підставі рапортів військових командирів та оперативних працівників, було вирішено розширити район пошуку на весь Клеванський район із зачисткою лісових масивів розвідувально-пошуковими групами.  

Із спогадів старшого лейтенанта Пуся:

«12.2.45 р. військова група у складі 40 чоловік під командуванням старшого лейтенанта Хабібулліна, рухаючись по маршруту на Суск 2638,2838 виявила свіжий слід, у північному напрямку. Ст.лейтенант Хабібуллін вирішив: групами пройти по сліду, дігнати та знищити бандитів. Пройшовши 300-400 метрів по сліду, у гущавині були виявлені 3 бандита, озброєні автоматами, які рухались на північ, ведучи старанний нагляд за місцевістю. Правильно оцінивши ситуацію, ст.лейтенант Хабібуллін дав команду двом групам відрізати шлях до відступу з флангів, сам з групою бійців продовжував рухатись по сліду.

Бандити, побачивши військову групу, ведучи вогонь з автоматів, почали відходити вглиб лісу. Командир відділення сержант Данилейченко, обійшовши бандитів з флангу, прицільним вогнем вбив одного бандита, двоє інших бандитівбули убиті сержантом Бароновим та молодшим сержантом Соколовим. Діючи сміливо та рішуче, бандгрупа повністю знищена.»

Старший лейтенант Пусь на той час виконував обов’язки начальника штабу 233 окремого стрілецького батальйону внутрішніх військ НКВС.

Тіло «Клима Савура» та фотографії були показані «Рудому» та «Карому» якими він був впізнаний.

«Клим Савур», «Охрім», «Панас Мосур», «Кримський», «Ар’ян» - все це Дмитро Степанович Клячківський, член центрального проводу ОУН, головнокомандуючий УПА, представник центрального проводу у Північно-Західному та Північно-Східному крайових проводах ОУН. Уроженець  м. Збараж Тернопільської області,  закінчив гімназію, але за діяльність в ОУН був кілька разів  заарештований польськими властями. З 1938 року був членом правління спортивного товариства «Сокіл». У 1940 році був заарештований органами НКВС та засуджений до розстрілу, який пізніше замінили 10 роками в'язниці.

Вдалося 06.07.1941 року втекти з в'язниці м.Бердичів Житомирської області.

Згідно радянських джерел результати Оржевської операції 10-15 лютого 1945 року наступні:

- вбито бандитів – 69

- захоплено бандитів – 139

- затримано бандитів – 227

- затримано за ухильництво від призиву до ЧА – 57

- знищено схронів – 165

- виселено сімей бандитів – 20

Кого зараховували до «бандитів» – зрозуміло. Перераховане – це ціна конкретної зради конкретної людини. Ми повинні пам'ятати і героїзм, і зради, і сльози, і горе, перемоги і невдачі. Це все наше минуле, без якого не буде нашого майбутнього.

Сергій УС