Ліси Камінь-Каширщини були базою групи УПА «Північ»

31 Жовтня 2021, 11:00
Пам'ятний знак на могилі Білецького 1590
Пам'ятний знак на могилі Білецького

Історія Хотешева настільки багата на події та на цікавих людей, що не написати книжку про село було просто неможливо. І зробив це (і доволі, скажу, непогано) місцевий учитель Василь Шуйчик. Що цікаво, сам автор родом з іншого села та й неблизького від Хотешева. Проте давно вважає себе хотешівцем, бо топче ряст тут уже не один десяток років.

 

ПАРТИЗАН ЗАСТРЕЛИВ СВЯЩЕННИКА ПІД ЧАС ВЕЛИКОДНЬОЇ СЛУЖБИ

 

Багато вражень, каже він, розповідаючи про свою роботу над  нарисом з історії села, ще й досі йому крають серце. Наприклад, трагедія місцевих євреїв. Їх розстріляли в листопаді сорок другого…

До місця страти вони йшли, похмуро схиливши голови, без лементу й крику, мовчки змирившись із долею.. Жінки вели дітей за руки, немовлят притуляли до грудей. Попереду єврейського натовпу йшов рабин.

Їх  привели до цегельні Франека, зупинили над ямою, з якої брали глину. Рабин виголосив молебень і закликав усіх змиритися з карою Божою, спокійно роздягнувся догола і став перед катом. Пролунав постріл, і рабин упав у яму.

 

Василь Шуйчик
Василь Шуйчик

Люди мовчки роздягалися, кидали одяг на купу, коштовності – на окреме простелене простирадло. За дві години все було скінчено. Селяни мовчки закопували мертві тіла, а кати (двоє німців, інші – поліцаї) випили по чарці горілки й подалися геть. А свідок цієї трагедії Зінаїда Баліковська додає ще й такий епізод: «Німець, який керував стратою, раптом помітив у натовпі двох юних дуже вродливих дівчат. Щось у його бездумному погляді, мабуть, пробудилося.

Поліцаї мимоволі опустили гвинтівки: напевно, і їх вразила така незахищена краса. І душогуби відпустили дівчат. Але коли знову залунали постріли, і в яму із зойками попадали люди, відпущені зупинились і повернулися. Стріляйте і нас, сказали, ми будемо з ними разом».

У 1994 році на тому місці люди встановили меморіальний знак. А от урочище Підчерітне, де найбільша братська могила євреїв, у післявоєнний період тогочасна влада відвела для поховання загиблої худоби. Слів не вистачає, щоб дати оцінку такому ставленню до мертвих. Не по-людськи це, не по-християнськи.

Інший випадок засвідчує і протиборство комуністичного та націоналістичного підпілля в селі. На другий день Великодня (25 квітня 1943 року) під час церковної служби, розповідає Василь Шуйчик, червоний партизан Василь Наумік на коні в’їхав у храм і застрелив священника Олександра Білецького, організатора боївок УПА. Згодом у засідці партизани вбили провідника групи УПА «Північ» «Сушка». Разом з ним загинули і керівник шпиталю лікар Каранович та медсестра Марія. Їх урочисто поховали на цвинтарі біля хотешівської церкви.

 

Пам
Пам

До речі, церква в селі дуже давня, її побудували на кошти парафіян ще 1790 року, проте завдяки старанням вірян і священників – і досі у відмінному стані.

Але не завжди обставини сприяли цьому, зазначає автор нарису: за більшовицької влади церква зазнавала всіляких утисків. Дійшло до того, що примушували хворих у місцевій лікарні писати скарги на церковні дзвони, які нібито порушували їхній спокій і лікування. І дзвони надовго замовкли. Ті, які селяни на початку війни, боячись, що фашисти заберуть на переплавлення, заховали на кладовищі. Тих людей мобілізували на фронт, тож вони передавали один одному таємницю місця заховання, тож після війни дзвони відкопали й повернули на місце.

 

 

ПІВНІЧНА СТОЛИЦЯ УПА 

Закінчуючи тему УПА, слід сказати, що хотешівські ліси стали базою групи «Північ», а мешканці села відчутно поповнили повстанські лави. Це саме під Хотешевом готувалась, а потім вдало здійснилася військова операція упівців (19 серпня 1943 року), внаслідок якої прогнали німців із Каменя-Каширського. У руках повстанців опинилися військові склади, фураж, аптека. Майже тиждень кілька десятків підвід возили до Хотешева продукти, зброю, боєприпаси. Трофейну ж худобу роздали селянам навколишніх сіл під розписку.    

Неподалік Хотешева (урочище Зарічки) розміщувалася господарська частина УПА, яка мала у своєму розпорядженні пекарню, млин, ремонтну майстерню, аптечний склад  і навіть ковбасний цех. Трохи пізніше зафункціонував шпиталь, керував яким лікар з Каменя Каранович. Для підготовки молодших старшин діяла школа, випускники якої поповнювали командирські вакансії групи «Північ».     

 

Пам’ятний знак учасникам  українського визвольного руху
Пам’ятний знак учасникам українського визвольного руху

У Хотешеві, було, розміщувалась і ставка надобласного провідника, а в сусідньому селі Котуш був своєрідний призовний пункт. Восени сорок третього там зібрали чоловіків призовний віку, які пройшли медогляд, прослухали лекцію про мету УПА. А потім був святковий обід і запис охочих повоювати за незалежність України. Згодом новобранці дали врочисту присягу на символічній могилі Тараса Шевченка, спорудженій у Хотешеві поблизу церкви навесні сорок четвертого (цей пам’ятний знак українського визвольного руху за часів радянської влади було занапащено, але на початку дев’яностих хотешівці, ініційовані рухівцем Іваном Сидоруком могилу відновили). Так що недарма в часи Другої світової село називали «північною столицею УПА».

 

Книжка Василя Шуйчика
Книжка Василя Шуйчика

 

Читайте такожУ Хотешові встановили перший на Волині пам’ятник вояку УНР

Коментар
08/12/2021 Середа
08.12.2021
07.12.2021