Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Останній розстріляний упівець Іван Гончарук на слідстві
Останній розстріляний упівець Іван Гончарук на слідстві

Останній розстріляний упівець: той, хто засудив його на смерть, досі живе серед нас. БЛОГ

10:01 17.10.2019
1305

Останній розстріляний упівець. Той, хто засудив його на смерть, досі живе серед нас. І не просто живе – а вшановується у День захисника України. Не вірите? Читайте.

Вчора я знайшов, прочитав і запостив у себе на ФБ-сторінці статтю «Останній розстріляний бандерівець: «упівця» з Волині вбили на Покрову у 1989 році» (в заголовку помилка, його судили на Покрову 1987, а розстріляли влітку 1989) з сайту Район.in.ua. Про це у своєму блозі пише Володимир Миленко.

Читаючи статтю, я зачепився поглядом за одну фразу. За оцю:

«19 жовтня 1987 року у Луцьку суддя Борис Плахтій і народні засідателі Б.Панчук та Г.Артеменко підписали смертельний вирок».

1987 рік, подумав я, це всього лиш 32 роки тому. Якщо суддя був не старий, то він може і досі живе і навіть працює. Подумав я і почав шукати по відкритих джерелах інформацію. І от що знайшов.



Лінк

Навряд чи це збіг, правда? Не думаю, що у Луцьку є чи було два судді Бориси Плахтії.

А ось іще одна згадка.


Лінк

А тут ось інтерв’ю іншого волинського судді Петра Філюка, в якому він згадує Плахтія як зразок.


Лінк

А після суддівської кар’єри цей «зразок» працював – як мило! – адвокатом.


Лінк

Ще й у журналістику подався.


Лінк

А ось іще одна згадка про Плахтія – у декларації його доньки.


Лінк

Прямо ціла династія. Одна донька – суддя, інша донька – суддя. Онучка – інспектор у Вищій раді правосуддя. Розумієте, діти і внуки людини, яка послала на смерть воїна УПА – у 1987 році, у розпал перебудови! – досі працюють в українських судах. А сам він – адвокатствує.

«Легендарна династія».


Лінк

Бачте, позитивно відгукуються. Аякже – «легендарний суддя». А діти які молодці, а онучка – їй он в Києві квартиру надають в безплатне користування. Багатьом з вас квартиру безкоштовно в Києві надають? Отож.

І ще одна згадка, найцинічніша.

Лінк

Розумієте – вони ним ПИШАЮТЬСЯ. Тим, хто підписав смертний вирок борцю за незалежність України.

Ці люди, вони досі живуть тут, серед нас, отримують зарплати і пенсії, ба більше, вони і їхні діти-онуки – вони досі нас судять. А родина Івана Гончарука ДОСІ не знає, де він похований. Зате вона, своїми податками оплачує достойну старість пана Плахтія і достойні зарплати його дітям.

Це та Україна, яку ми заслужили? Україна сімейної династії Плахтіїв?

Володимир МИЛЕНКО,

журналіст і письменник

загрузка...
Коментарі

Читач

14:36 17.10.2019

Про дочок Плахтія дарма написали, не варто вертатись до практики більшовиків – «дєті врагов народа». Сама по собі тема актуальна, як ніколи, особливо в час становлення нації, звільнення українців від совєтізмів, від московських попів, від «вєлікого братського народу». Сподіваюсь блог матиме продовження. Плахтій та його «колеги» виносили смертний вирок за усною вказівкою голови суду, на той час Волинським обласним судом керував Кіпень. В суді був державний обвинувач, ім’я цього прокурора?! На той час мало хто з суддів міг насмілитись перечити прокурору. Цікаво, хто на той час керував волинською обласною прокуратурою? Досудове слідство, ймовірніше за все, вів КГБ. Воно склало попереднє обвинувачення. З цим обвинуваченням не проблема ознайомитись. Архіви КГБ відкриті. Хто з прокурорів підписав попереднє обвинувачення? Судове засідання було відкритим та показовим. Що з цього писала газета «Радянська Волинь»? Хто з її журналістів висвітлював подію? Політичним куратором слідства був ідеологічний відділ Волинського обкому КПСС. Хто ним керував? Питання цього слідства і суду, однозначно, обговорювалось на пленумах волинського обкому. Хто доповідав? Хто виступав? Які було прийнято резолюції, рішення? Варто згадати, що Леонід Кравчук у 1987 році обіймав посаду завідуючого відділу агітації і пропаганди ЦК КПУ(КПСС). Він також має до цієї справи певне відношення.

Іпатій

14:38 17.10.2019

"Це та Україна, яку ми заслужили? Україна сімейної династії Плахтіїв?" - запитує журналіст Володимир Миленко, котрий є автором порушеної теми. Ми заслужили своїм неодноразовим продажним чи бездумним голосуванням на виборах різного рівня того, аби нас зневажали майбутні покоління наших нащадків! Бо як інакше можна розтлумачити буде через 5-10 років позицію тих, хто у часи війни з тією ж Росією, котра душила і розстрілювала українців впродовж десятиліть, морила голодом і сибірськими морозами, віддали свої голоси невігласам, шоуменам і комедіянтам, котрі заради своїх гастролей російськими просторами ладні грати цюником на роялі у прямому ефірі? Хто ми є після цього?

Іпатію

15:25 17.10.2019

Поляки лише у 2010 році остаточно зрозуміли, що варто ретельно братись за суддів, прокурорів часів ПНР, та не обмежуватись тодішніми працівниками спецслужб. Було ухвалено відповідні закони. Таких законів потребує Україна. Дії деяких тодішніх прокурорів, суддів, кегебешників, ком партійців, редакторів газет, керівників радіо та ТБ підпадають під ознаки злочину проти людяності. Злочин проти людяності немає терміну давності. Навіть сьогодні можна засудити. Когось посадити, в когось просто забрати пенсію, залишити скромну соціальну допомогу, забрати державні нагороди незалежної України, забрати будь-які пільги.

Голос

07:55 18.10.2019

Люстрація має торкнутись, як засновників, так і продовжувачів династій радянських сексот, кдбістів та партноменклатури. Тоді суспільство зможе відмежуватись від ганебного минулого. А формулу "сын за отца не отвечает" придумав батько народів Іосіф Сталін. Світова практика говорить, що утримання в заручниках спадкоємців престолів ворожих держав приводило до міцного миру, та зрештою батьки роблять все для блага СвоЇх дітей, тому відповідальність за діяння революціонерів, та функціонерів радянської доби лежить саме їх прямих нащадках.

до Голос

10:35 18.10.2019

Якщо здійсняться ваші мрії, то під ніж підуть нащадки єпископів, митрополитів і навіть деяких дияконів, висвячених за часів СРСР. Усі єпископи, митрополити РПЦ та її підрозділів добровільно або примусово співпрацювали з КГБ. На кожного з них є особова справа, яка зберігається в оперативному архіві ФСБ (г. Москва). Наразі впертість деяких московських попів в Україні у справі переходу до ПЦУ зумовлена службовою біографією їх предків.

Небайдужий

20:50 13.11.2019

Ми ніколи не станемо по-справжньому незалежними, доки не видворимо за межі держави явних ворогів - тих, хто зневажає нашу мову, наші звичаї, наші закони. Досить бути толерантними! Треба будувати справді самостійну, вільну Україну. Вільну від різної нечисті, що й досі розкошує у керівних кабінетах, отримує величезні зарплати і одночасно пенсії заслужених працівників. Потрібна люстрація. Сувора і нещадна.

19 листопада
Сьогодні
Вчора
17.11.2019
16.11.2019
15.11.2019
14.11.2019
13.11.2019
12.11.2019
11.11.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин
sdsd