Єдиний дохід – гроші від Нацслужби здоров'я. Як на Камінь-Каширщині реформували первинну ланку медицини

Поки поволі запускають реформу вторинної ланки медицини, первинка уже встигла навіть «посмакувати» змінами.

Солодкими чи гіркими вони виявилися на Камінь-Каширщині, дізнавалися журналісти видання Район.Медицина.

1

«Про реформу «первинки» заговорили десять років тому»

Створення на Волині розгалуженої мережі медичних закладів первинної ланки розпочалося ще у 2012 році.  Головною ідеєю було наближення допомоги до людей. Тоді й з’явилися перші центри первинної медико-санітарної допомоги. Протягом двох років вони вже були у кожному районі. Зокрема і на Камінь-Каширщині.

«Розмови про сімейну медицину, як форму медичного обслуговування, при якій будь-хто з родини звертається за медичною допомогою до одного й того ж лікаря – сімейного, розпочалися в Україні ще з 2009 року. Наш Камінь-Каширський ЦПМСД створили у грудні 2012 року (відповідне рішення прийняли на сесії районної ради), але як центр він запрацював з липня 2013 року», –  розповідає головний лікар Камінь-Каширського ЦПМСД Ігор Соловей.

Коли Міністерство охорони здоров’я очолила Уляна Супрун реформування медицини перейшло у фінансову площину.

Читайте також: Зарплата лікарів – по 16 тисяч. Як спрацювала медреформа у Ківерцівській «первинці»

«Ми ще раз провели процедуру реорганізації. Цього разу стали комунальним некомерційним підприємством – так би мовити, автономізувалися. Це потрібно було зробити для того, щоб вступити у прямі фінансові стосунки із Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Паралельно із цим відбувався процес підписання декларацій із населенням. Відтак заклад отримав ліцензію на медичну практику і з жовтня 2018 року первинна ланка медичної допомоги району почала фінансуватися по-новому», – Ігор Петрович.

Ось відтоді і вважається, що реформа первинки начебто відбулася. Але насправді вона ще продовжується.

«Реорганізація відбулася, але оптимізація попереду»

«Реформа первинної ланки продовжується, бо ми ще всі звикаємо і вчимося працювати по-іншому. У нас ще продовжує формуватися мережа. Ми аналізуємо, порівнюємо, робимо висновки», – наголошує головний лікар.

За словами Ігоря Солов’я мережа закладів первинної ланки медицини на Камінь-Каширщини після реформування майже не змінилася. Коли відбувалася реорганізація, на загальних колективних зборах вирішили, що нікого з працівників звільняти не будуть. Сьогодні вже стало зрозуміло, що мережу закладу потрібно оптимізувати.

«У штаті Камінь-Каширського ЦПМСД більш як 260 осіб (це загалом лікарі і персонал, що обслуговує заклад). У районах із такою ж кількістю населення як у нас кількість медичних працівників може бути майже вдвічі меншою. Спроможна мережа медичних закладів на Камінь-Каширщині має складатися із 13 амбулаторій сімейної медицини та 8 пунктів здоров’я. Для прикладу, в радіусі 7 км обслуговує амбулаторія, а якщо населені пункти знаходяться далі, там може бути ПЗ.  У нас же є 9 амбулаторій та аж 45 ФАПів. Тобто кількість фельдшерсько-акушерських пунктів, які можна переформатувати у пункти здоров’я, потрібно значно зменшувати», – переконаний Ігор Петрович.

Питання оптимізації вже обговорюються. Вони почасти сприймаються боляче, як громадами, так і медперсоналом, бо найбільшою проблемою у цьому, як ми зрозуміли,  є те, що до такого ладу всі дуже звикли, а на новий не налаштувалися.

Читайте також: Як у Володимир-Волинському медоб'єднанні відбувається реформа

«Всі хочуть підвищення зарплати. Але де взяти кошти на це підвищення? Ми неприбуткове підприємство. Наш єдиний дохід – кошти, які Національна служба здоров'я України спрямовує відповідно до підписаних декларацій пацієнтів з лікарями. А їх ми маємо спрямовувати не лише на зарплати, а й на утримання закладів, покращення умов праці, оновлення медичного устаткування та забезпечення табелю оснащення», – аргументує необхідність оптимізації керівник.

Поряд з цим він зауважує, що це питання не було б таким болючим, якби наші громади мали можливість фінансово підтримувати медичні заклади. Але, на жаль, поки що залишається про це лише мріяти.

«Черги під кабінетами не зникли, роботи з документоведенням додалося»

Проблемою наразі є і нестача лікарів у районі. Адже через це частина жителів так ні з ким і не підписали декларації. Хоча за отриманням медпослуг вони все ж продовжують звертатися.

«Ми не мали б їх обслуговувати (окрім надання невідкладної допомоги), але ж іншого виходу не маємо.  Зрештою дехто з лікарів, і до тепер продовжують працювати по-старому», – каже Ігор Соловей.

По-перше, під дверима лікарів часто так і збираються черги. Лікарі кажуть, що все тому, що люди не навчені записуватися попередньо на прийом. Мовляв, їм болить вже, а тому лікувати потрібно вже. Живу чергу доповнюють і ті, хто не підписав декларації і записатися на прийом не може.

Читайте також: «Скоро не буде чим платити зарплати». Як проходить медреформа в Локачинській лікарні

По-друге, документування доводиться проводити і в електронному вигляді, і в паперовому. Тобто роботи в цьому плані вдвічі збільшилося. Пояснюють це недосконалістю проблеми електронної та інформаційної системи охорони здоров’я. Програма, сервер виснуть і все мимоволі доводиться дублювати на папері, щоб потім внести у комп’ютер.

По-третє, лікарі ще не відшліфували свої навички ведення електронної документації, а тому часто ці обов’язки перекладають на своїх помічників – медсестер.

«Насправді медсестра повинна робити свою роботу, а лікар свою. Їх обов’язки не повинні перехрещуватися. Помічник лікаря -- це не писар для лікаря. Він має зробити маніпуляцію, поміряти тиск і вже подати готову інформацію для лікаря, щоб він на це навіть не витрачав часу, викликати пацієнта, наприклад, на щеплення та інше. Не повинен бути аврал під кабінетами, наприклад, під час медоглядів… У нас поки що не так», – зауважує головний лікар Камінь-Каширського ЦПМСД.

Саме тому Ігор Петрович і вважає, що реформування продовжується. Бо його суть не лише у зміні принципу фінансування, а передусім у поліпшенні якості надання медичних послуг.

Читайте також: «Плюсів більше, ніж мінусів». Як відбувається медреформа у Ратнівській районній лікарні

Задля цього у камінь-каширській первинці створили об’єднану реєстратуру. Це означає, що тепер, аби потрапити на прийом до лікаря слід записатися через реєстратуру Камінь-Каширського центру первинної медико-санітарної допомоги (у будь-яку амбулаторію району). А вона вже перерозподіляє всі звернення пацієнтів. Тобто діє за принципом кол-центру.

«В Європі люди звикли передусім звертатися до лікаря, а не до фельдшера чи медсестри. У нас же всі чомусь вболівають за ФАПи, де не надається лікарська допомога. Наші люди також ще повинні зрозуміти, що тепер не лікар має їхати до пацієнта, а навпаки. І лікарі також повинні переглянути свої підходи до надання медичних послуг. Гадаю у нас все це вдасться. Тим більше, що певні покращення ми вже відчуваємо. Передусім завдяки зміні підходів до фінансування, – резюмує Ігор Соловей.

«Зросли доходи – збільшили зарплати та подбали про умови праці»

З жовтня  2018 року Камінь-Каширський ЦПМСД вже не отримує медичної субвенції, а отримує кошти від Національної служби здоров’я. Доходи центу зросли вдвічі. Це дало змогу підвищити заробітну плату лікарям (середній її розмір у закладі становить 15 тисяч гривень), а також забезпечити лікарські амбулаторії центру усім необхідним на 100 відсотків згідно з табелем оснащення.

Читайте також: «Без підтримки місцевих бюджетів було б скрутно»: як у Горохівській лікарні відбувається реформа

Для них за власні кошти і кошти Світового Банку закупили нові сучасні небулайзери, кардіографи, аналізатори сечі та крові, холестерометри, тонометри, статоскопи, ваги дорослі та для дітей, глюкометри, офтальмоскопи, пульсоксиметри, холодильники, гінекологічні крісла, пеленальні столики, маніпуляційні столики, канапи, шафи для ліків, медичні стрічки, таблиці для вимірювання зору, сумки — укладки для лікарів та медсестер, ліхтарики, молотки неврологічні, пікфлуометри… Придбали для центру гематологічний аналізатор – прилад, який дозволяє проводити загальний аналіз крові.

«Його потужності вистачить аби робити аналізи за направленням від лікарів усіх амбулаторій району. А тому продумуємо логістику для довезення біоматеріалу звідти, де не мають можливості проводити лабораторні дослідження аналізів», – розповідає Ігор Соловей.

За власні кошти центр покращує і умови праці. Таким чином цього року були проведені капітальні ремонти приміщень Камінь-Каширської амбулаторії (перший поверх) та амбулаторії у селі Хотешів.

Читайте також: Надання послуг – за євростандартами: як Любомльська лікарня влилася в другий етап медреформи

«На обидва ці об’єкти було спрямовано по 1,3 мільйона гривень. Поступово проводитимемо ремонти і в інших. Почали з тих, де дуже вже треба було щось робити, і з тих, де є перспективи розвитку,  де є лікар і персонал», – пояснює Ігор Соловей.

Окрім того, в районі завдяки гранду зі Світовим Банком буде реалізовано 4 проєкти: реконструкція приміщень під амбулаторії загальної практики сімейної медицини у селах Полиці, Бузаки, Нуйно та Воєгоща, а також їх переобладнання.

«Завершується будівництво нової амбулаторії в селі Піщане. Розпочато будівництво в селі Півне. Проводиться капітальний ремонт у Тоболах. Придбано автомобіль для амбулаторії в селі Піщане», – доповнює перелік позитивних змін Ігор Петрович.

Головний лікар не приховує сподівань, що, якщо вдасться оптимізувати кількість ФАПів, то можливі будуть й інші покращення у камінь-каширській первинці.

Читайте також:  Як працюють Рожищенська «первинка» й «вторинка» в умовах реформи. ФОТО

«Реформа триває. Хочеться, щоб ті зміни які відбуваються в медицині і на сьогодні виглядають в деякій мірі для когось якоюсь страшилкою невдовзі стали якісними медичними послугами», – підсумовує Ігор Соловей.

Тетяна СМАЛЬКО

Фото Олени РЕШОТКИ