Професія ростити чемпіонів: як тренер із Каменя-Каширського виховує чемпіонок Європи з важкої атлетики

19 Липня 2024, 14:31
Валентин Андрусь зі своїми вихованками 2085
Валентин Андрусь зі своїми вихованками

Уже восьмий рік поспіль камінь-каширські важкоатлети здобувають перемоги не лише на обласних, всеукраїнських змаганнях, а й європейських турнірах, світових кубках, чемпіонатах. Вони підіймають надважкі штанги та встановлюють рекорди за рекордами і, схоже, зупинятися на досягнутому не збираються. А все, найпевніше, тому, що мають наставника, який веде їх до все вищих висот.

Тренер з важкої атлетики Валентин Андрусь вчить своїх вихованців, спонукає та надихає. Як вдається ростити чемпіонів, він розповів журналістці Район.Камінь-Каширський з нагоди професійного свята – Дня тренера в Україні, який щорічно відзначають 19 липня.

Історія тренера Валентина Андруся – приклад того, як любов до спорту та віра в дітей можуть творити дива. З підвалу школи та старої котельні він створив справжню кузню чемпіонів, яка прославляє маленьке волинське містечко на всю Європу. І хто знає, можливо, скоро ми почуємо навіть про олімпійські медалі вихованців з Каменя-Каширського.

Випадкова зустріч, що змінила життя

Шлях Валентина Андруся у спорті – це історія про те, як випадок може змінити життя, а мрія та наполеглива праця можуть перетворити стару котельню на кузню чемпіонів.

Для нього ця історія розпочалася у 2004 році, коли майстер спорту, заслужений тренер України Володимир Левчук із Луцька приїхав у сільську глибинку на Камінь-Каширщину, щоб знайти перспективних важкоатлетів. Запримітив він тоді та взяв на спортивне виховання двох учнів Видертської школи – Юрія Чикиду, який потім став рекордсменом та чемпіоном, і Валентина Андруся, який досяг рівня майстра спорту й нині вже також виховує рекордсменів та чемпіонів.

 «Так, це був просто випадок», – згадує Валентин Васильович. 

На той час він навчався у 8 класі, і ця зустріч із Володимиром Левчуком кардинально змінила його життя: хлопцеві, щоб серйозно займатися спортом, запропонували продовжити навчання у Волинському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Мама погодилася одразу відпустити сина до Луцька. А от тато вагався – Валентин був для нього опорою і надійним помічником. Та врешті й він дав свою згоду.

Так почалося навчання у Волинському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Шлях становлення: від учня до майстра спорту

«Ми вчилися у військовому ліцеї, а додатково їздили тренуватися у спортивне товариство «Колос»», – розповідає Валентин Андрусь про свій старт у важкій атлетиці.

Після закінчення ліцею він вступив до Дніпродзержинського державного технічного університету, а згодом перевівся до Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки на факультет фізичної культури й спорту. Увесь цей час паралельно з навчанням активно займався спортом: у 2009 році виконав норматив майстра спорту України, а у 2014 році став призером Кубка України з важкої атлетики.

Завершивши спортивну кар'єру, Андрусь вирішив стати тренером і доля привела його назад у рідний Камінь-Каширський.

Початок тренерської кар'єри

«Я підійшов до голови відділу молоді та спорту Володимира Сінчука та запропонував себе як тренера з важкої атлетики. Що дуже здивувало – одразу отримав позитивну відповідь, хоча, як виявилося, на той час бази для підготовки дітей-важкоатлетів тут не було ніякої. Попри це я вхопився за можливість», – згадує пан Валентин.

Тоді йому запропонували тимчасово попрацювати у підвальному приміщенні міської школи №2, а з часом зробити спортивну залу зі старої котельні, яка не діяла вже вісім років. І почалася нова сторінка у житті Валентина Андруся.

Вдень тренер розбирав завали у старій котельні, а ввечері – тренував дітей у підвалі школи.

Кузня чемпіонів: видатні досягнення вихованців

Перший успіх прийшов несподівано швидко. Вже за кілька місяців його вихованці вибороли медалі на обласних змаганнях. Це привернуло увагу спонсорів, і незабаром стара котельня перетворилася на сучасний спортзал. Діє він у Камені-Каширському вже майже вісім років. За цей час тут накачали м’язи десятки дітей. Велика частина з них – із сільської глибинки.

Особливих успіхів досягли дівчата. З-поміж інших успіхів назвемо найбільші. Так, у 2018 році Валерія Козак стала першою вихованкою Камінь-Каширської дитячо-юнацької спортивної школи (ДЮСШ), яка завоювала медаль чемпіонату України. У 2019 році вона виконала норматив майстра спорту України.

«Валерія Козак стала першим майстром спорту України, вихованим Камінь-Каширською ДЮСШ серед усіх видів спорту», – підкреслює Валентин Андрусь.

Сестра Валерії, Софія Козак, у 2022 році стала чемпіонкою Європи до 15 років. А у 2024 році – дворазовою чемпіонкою Європи, здобувши золоту медаль у віковій категорії до 17 років.

Сестри Олександра та Марія Чмух також виконали норматив майстра спорту України. Олександра завоювала медаль на чемпіонаті Європи до 15 років, посівши третє місце у 2022 році, а Марія стала чемпіонкою України у своїй віковій категорії.

Медалі європейських першостей має й Анна Король. Вона здобула третє місце на чемпіонаті Європи до 15 років у 2022 році, а у 2024 році посіла друге місце на чемпіонаті Європи до 17 років. І ця дівчинка також виконала норматив майстра спорту України.

Найприголомшливішими є досягнення однієї з вихованок Валентина Андруся – Катерини Малащук. Ця дівчинка минулого року, окрім того, що стала чемпіонкою Європи до 15 років, ще й встановила рекорд Європи. А цьогоріч юна важкоатлетка, виступаючи у віковій категорії до 17 років, знову стала чемпіонкою Європи та встановила нові рекорди Європи у цій віковій категорії. Крім того, у свої 16 років вона вже входить до дорослої збірної України.

«Такого результату Волинська область у жіночій важкій атлетиці не мала ще ніколи», – з гордістю розповідає Валентин Андрусь.

Мають вагомі досягнення у важкій атлетиці і юнаки, що тренуються у нього.

Секрети успіху – індивідуальний підхід та особистісний розвиток

Спостерігаючи за спортивними успіхами вихованців тренера, діти тягнуться у спортзал і наполегливо йдуть до своїх перемог. Уже котрий рік Валентин Васильович займається з ними спільно зі своїм братом Богданом.

«Вдень у нас тренується від 25–35 діток віком від 10 років і старші. Їхні заняття розписані погодинно», – розповідає пан Валентин, намагаючись знайти відповідь на питання про секрети успіху юних важкоатлетів.

Та насправді як такої єдиної формули шляху до перемог, виявляється, він не має.

«Зажди до кожної дитини – індивідуальний підхід. Я відмовився від радянських шаблонів тренувань і працюю за власною методикою. Але результат завжди кращий, коли діти знають чого прагнуть», – каже тренер.

При цьому Валентин наголошує на важливості не лише спортивних досягнень, але й особистісного розвитку своїх вихованців.

«Важка атлетика у будь-якому випадку закінчиться у житті кожного з них. І далі їм доведеться шукати себе, не обов’язково у спорті. Тому ми обговорюємо плани на майбутнє», – пояснює наголошуючи, що дружня атмосфера, побудована на довірі у їхньому спортивному колективі, теж дає великий результат.

Тренер, натхненник і батько трьох дітей

Зрозуміло, що робота з дітьми у пана Валентина забирає багато часу, іноді виснажує. І хоч досягнення вихованців надихають, важливою для нього є також підтримка сім’ї, дружини зокрема. Вона у нього також спортсменка – майстер спорту із дзюдо. Вони познайомилися ще у військовому ліцеї, разом вступили до університету й одружилися, коли були студентами.

У них троє дітей – донька 15 років і два сини: 14 років і 1 рік. Цікаво, що старша донька категорично відмовляється займатися спортом, надаючи перевагу навчанню.

Натомість середній син активно тренується і вже має успіхи – до 13 років був призером чемпіонату України. Наймолодший син, як жартує тренер, теж у спорті – «вже прес качає, як може».

 

Коментар
04/11/2024 Неділя
03.11.2024
02.11.2024
01.11.2024