Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Світлана Макарівна
Світлана Макарівна

«Лідер громади — генератор корисних ідей», – Світлана Сидорук

11:00 19.10.2020
3454

Професійний досвід виховав в Світлані Сидорук послідовність, відповідальність та вміння планувати. Нині вона балотується на посаду голови Камінь-Каширської ОТГ від партії «ЗА МАЙБУТНЄ».

Про фінансові пироги місцевого бюджету, автошляхи району, виховання екосвідомості та інші ініціативи кандидатки на голову Камінь-Каширської громади читайте в інтерв‘ю із Світланою Сидорук.

Інвестиційні проєкти — досить корисна і прибуткова для громади справа

— Світлано Макарівно, ви маєте немалий досвід у залученні інвестицій на розвиток громади. Зокрема, обіймаючи впродовж кількох каденцій посаду голови Карасинської сільради, а в останній період — посаду голови Сошичненської ОТГ, ви успішно писали інвестиційні програми.

А Камінь-Каширська ОТГ може мати в майбутньому вигоду від такої роботи?

— Звичайно. Передусім ми маємо спланувати бюджет громади і в ньому виділити окремим рядком резерв, що дасть поштовх до розвитку.

Із 2008 року я почала писати проєкти і зрозуміла, що це неабияк цікаво і прибутково для громади. Ти залучаєш невелику частину, а в підсумку виграєш солідну суму.

Для прикладу, першим у Карасині був проєкт, де сільська рада мала залучити лише 100 тисяч гривень, а виграла більше мільйона.

Загалом, що таке проєкт? Проєкт завжди — це обов’язково ідея, яка тобою пропрацьована, яку ти запропонував людям і яка їм потрібна. Цей задум необхідно відобразити у кошторисі і гарно подати на конкурс.

Сьогодні при прийнятті бюджету на наступний рік необхідно затвердити частинку цього фінансового пирога (2, 5 чи 10 відсотків, як вирішать депутати).

І ця частина називатиметься громадським бюджетом і саме вона буде використана винятково на реалізацію проєктів. Важливо розуміти, що ця дещиця може допомогти залучити на розвиток громади ще один бюджет.

Якщо перейти до конкретики, то варто наголосити, що в місті маємо велику проблему із належним водопостачанням. Місто розбудовується, з’являються нові мікрорайони. А водопровід зношений.

При піднятті тиску у водомережі він рветься. Своїх коштів у нас надто мало, аби вирішити недешеву проблему. Але є міжнародні проєкти і програми, розумно використавши які, можемо успішно справитися із завданням. Паралельно із будівництвом нового водогону потрібно вирішувати питання і водовідведення.

Ще один проєкт, де можна використати додаткові кошти, — центр надання адмінпослуг. Люди потребують належного обслуговування. І якщо у нас цього не буде, то велика громада перетвориться у велику чергу.

При створенні ЦНАПу обов’язково потрібно передбачити створення додаткових робочих місць у віддалених населених пунктах.

У питанні ЦНАПу маємо можливість скористатися досвідом тих громад, що організувалися раніше і вже мають певні напрацювання.

Разом з тим при створенні центру адмінпослуг варто використовувати сучасні технічні можливості, які дозволяють надавати послуги людям без участі у цьому процесі чиновника.

Це дозволить мінімізувати таке ганебне явище, як хабарництво. Скажімо, погодження на використання земельної ділянки людина має отримати, не виходячи із власного житла. Тоді ніхто не зможе вимагати у неї хабарів.

Жителі Любешівщини мають відчути нашу турботу про них

— Тепер можна сказати ствердно, що нарешті збулася мрія жителів багатьох поколінь Великоглушанської, Малоглушанської і Щитинської сільських рад теперішнього Любешівського району. Нині вони також інтегруються у Камінь-Каширську ОТГ.

А відтак влада має подбати, аби вони почувалися комфортно, відчували турботу. Що, на вашу думку, має бути зроблено передусім?

— Коли вирішувалася доля четвертого повіту (району), ми постійно відчували підтримку жителів цих сіл. Тепер вони будуть з нами в одній ОТГ. Тож ми повинні подбати, аби вони могли зручно доїхати до Каменя-Каширського і отримати тут потрібні послуги. І тут мова насамперед про шляхи сполучення.

Сказати, що вони у нас в поганому стані, — не сказати нічого. Хоча питання якості доріг є актуальним для жителів усіх віддалених сіл нашої майбутньої об’єднаної територіальної громади.

Хто б не прийшов на посаду голови ОТГ, має пам’ятати, що не можна забирати щось в одних і давати іншим, не можна робити одного гарним і багатим, а іншого бідним.

Я завжди старалася дотримуватися цього правила всюди, де працювала. Потрібно дотримуватися справедливості у принципах розвитку громади.

Поруч із цим потрібно нарешті зняти з порядку денного проблеми щодо доїзду у віддалені села маршруток. Якщо в цьому плані говорити про згадані вище села, то люди окремих із них, повертаючись додому, і досі від основних шляхів ідуть до хати пішки. Маю на увазі передусім Погулянку.

Надалі питання автомаршрутів належатимуть до відання громад. Тож керівництво ОТГ і має їх врегулювати.

Обов’язок влади — привабити учасників ринку до можливостей громади

— Якщо цієї осінньої пори запитати пересічного поліщука, чим він зараз заклопотаний, то кожен другий відповість: “Не знаю, де і кому продати надлишок вирощеної картоплі, моркви.

Раніше хоч із південних і східних областей приїздили закупівельники. Тепер і їх немає. Як бути?” Тобто чи не настав нарешті час подумати про налагодження переробки продукції?

— В ОТГ обов’язково повинен працювати хоча б відділ, який відповідатиме за інвестиції та розвиток наших ресурсів. Має діяти програма просторового планування. Бо будь-який бізнес, виробництво прив’язані до землі.

Влада громади повинна знати, які у нас є землі, якого вони призначення, скільки їх і т.д. (тобто ліси, землі сільгосппризначення, туристичної інфраструктури тощо). І все це слід гарно подати, прорекламувати, обов’язково запустити в інформаційний простір, аби люди в інших регіонах побачили, чим ми цікаві.

Далі — запрошувати експертів, фахівців, практиків і пропонувати свої можливості. Самим не лінуватися їздити з метою вивчення досвіду у громади, які, наприклад, зробили крок до створення комунальних господарств, які займаються лісорозведенням, переробкою лісу. Пам’ятаймо, що земля і все, що на ній росте, належить громаді.

Це саме стосується і агробізнесу. Громади і місцева влада не будуть займатися ринковою економікою. Обов’язок влади — привабити учасників ринку до можливостей громади.

Вважаю, що найкраще буде, коли малий, середній місцевий бізнес зрозуміють, що настав час переформатувати свою діяльність, що мало зібрати ягоди і продати за безцінь, а вигідніше їх переробити на місці. Бо це — великі гроші, додаткові робочі місця.

Або ж мало зрізати ліс і кругляком вивезти за кордон. А краще освоїти глибинну переробку лісосировини до виготовлення з неї продукції. Такі приклади у нас вже є. Я побувала на виробництві підприємця В’ячеслава Гноянця у Камені-Каширському. Там у виготовленні меблів застосовується сучасна техніка. Завдання влади — популяризувати своїх виробників, демонструвати їхні можливості. У цьому успіх нашого розвитку.

Настав час сміття не в гори складати, а переробляти

— Журналісти районки, вивчаючи і аналізуючи проблеми очищення міста від сміття, спрогнозували, що невдовзі, за кілька років, місто постане перед проблемою — нікуди буде вивозити сміття.

Діючий полігон твердих побутових відходів — на грані вичерпання своїх можливостей. Нас чекає сміттєвий колапс. Альтернативний варіант розв’язання проблеми — виховання екологічної свідомості і культури у людей, сортування сміття для подальшої його переробки.

Розумні люди «добувають» із сміття великі гроші. Що скажете?

— Якщо ми самі не вмиємо своє обличчя, не підметемо у своїй хаті, не приберемо на обійсті, то ніхто за нас цього не зробить. Тут не потрібні великі гроші або ж і взагалі вони не потрібні. Вихід — у переробці побутових відходів.

В один час за підтримки народного депутата Ірини Констанкевич ми реалізували проєкт, згідно з яким було придбано у наше комунальне господарство техніку, смітники для роздільного збирання сміття. Але цього мало. Тема потребувала продовження — прийняття відповідної програми, зразок якої я занесла начальнику ВУЖКГ особисто. Потрібно було знайти, де і хто сортує і переробляє сміття.

Однак, на жаль, далі ніхто й пальцем не поворухнув, аби реалізувати хороший задум. ВУЖКГ звернулося до людей з проханням окремо збирати пластикові відходи в контейнери. Люди дослухалися. Але ж потім були ошелешені, коли побачили, що сміттєвоз вантажить усе гамузом в один причеп. Логічно мене запитають: а куди ж подіти відібраний, наприклад, пластик?

Зрозуміло, що в Камені-Каширському ніхто поки що не будуватиме сміттєпереробний завод. Будівництво такого підприємства планується в Ковелі. Але знаю, що в Камені-Каширському є підприємці, які збирають пластик, скло, дрібнять їх і продають. Це теж вихід із проблеми.

Початок є. Треба лише працювати, а не сидіти. А загалом питання про велику кількість сміття надалі не повинно виникати. Його треба розумно переробляти, а не нагромаджувати з нього гори на полігоні.

Влада вибрала не садочок, а тротуари

— Місто сьогодні гостро відчуває нестачу місць у дитсадках. Місто росте, сім’ї створюються, діти народжуються, а отже діючі садочки переповнені. Потрібні нові дитячі заклади.

Переконаний, якби завтра ввели в дію новий дитсадок, скажімо, на сотню місць, то ще не менша кількість дітлахів залишилася б за порогом. Як бути?

— У минулому році містові передбачалася субвенція у сумі понад 11 мільйонів гривень. Міську владу попросили подати пропозиції на що ці гроші використати. Влада відповіла: “На тротуари”.

Хоча у громадськості були інші пропозиції — на будівництво сонячної електростанції або на реконструкцію колишньої контори радгоспу в Олексіївці під садочок. Влада вибрала тротуари, бо там легше гроші використати із врахуванням особистих інтересів.

Отже, спершу треба орієнтуватися, скільки потрібно коштів на нове будівництво чи реконструкцію якогось приміщення під садочок. До речі, Ірина Констанкевич подала пропозиції у кабінети центральної влади про вирішення проблеми закінчення дитсадка у Бузаках.

Це треба зробити, бо готовність об’єкта — понад 85 відсотків. Діти ж не винні, що хтось колись його розікрав.

Так, приміщення під садочок ми зможемо побудувати чи реконструювати і за свої кошти. Приклад того, як це робити, маємо у Прилісненській громаді. Там добудували школу за 10 мільйонів.

Але потрібно розуміти: якщо робимо у місті садочок, то воно вже щось інше не отримає, бо ж є проблеми і в селах. Тут потрібно визначитися у пріоритетах і поступати справедливо щодо інших.

Чи думав хто, як дитині з інвалідністю з віддаленого села доїхати до інклюзивного центру і додому?

— Останнім часом почали частіше говорити про інклюзію. І не лише говорити, а й робити певні кроки — створювати інклюзивні центри для дітей з обмеженими можливостями.

Зроблено це і в Камені-Каширському. Здавалося б, добра справа. Але чи не здається вам, що особливим діткам усе ж краще було б серед однолітків у повноцінній школі?

— Цілком згідна. Таким кроком держава позбавляє особливих діток спілкування з ровесниками у традиційній школі, учнівському класі.

Так, інклюзивні центри — це добре. Але чи думав хто, як дитині, наприклад, із Котуша доїхати до нього і назад додому? Коментар зайвий. Тож було б краще у школі забезпечити такій дитині відповідні умови.

Для чого було створювати відповідний центр у відділі освіти? Бо зручніше “освоювати” гроші? Для прикладу, у школі села Підцир’я є вільні приміщення, де можна облаштувати клас чи два. Чого не там? До того ж там також проживають діти з інвалідністю.

Перевезення пільговиків: зобов’язання, не підкріплені коштами, — популізм

— Держава спекалася фінансового забезпечення пільгового проїзду громадян, які мають таке право згідно з українським законодавством, і переклала все на плечі місцевого самоврядування. Як вам бачиться розв’язання цього питання?

— Так, сьогодні ми є свідками ганебних прикладів, коли з автобуса виганяють дружин, матерів загиблих у війні на Донбасі героїв, учасників бойових дій, дітей з багатодітних родин тощо.

Вважаю, і про це постійно говорю, що в Україні має відбутися чіткий розподіл повноважень місцевої влади і держави. Якщо остання дає гарантію такого проїзду, що прописана в законі, то й має забезпечити для цих потреб фінансовий ресурс.

Не може бути зобов’язань, які трансформуються у звичайну обіцянку. Це популізм, а не турбота. Це свідчить лише про одне — про бажання чиновників, влади подобатися людям.

При формуванні бюджету громади маємо передбачити кошти для тих категорій громадян, які користуються пільгами. Якщо таких коштів буде достатньо, то жодних проблем не виникатиме.

Але переконана, що грошей як завжди на такі потреби бракуватиме. Як бути? Якщо мова ведеться про перевезення пільговиків, то сама громада буде укладати угоди з перевізниками і регулювати цей процес.

У цих угодах маємо прописати, перевезення яких категорій пільговиків профінансує громада, а також зобов’язання перевізника про безкоштовне перевезення певних категорій пільговиків, які має визначити сам перевізник. Наприклад, учасників бойових дій він зобов’язується возити безкоштовно.

Про це інформація має бути на видному місці в автобусі. На перевезення решти пільговиків немає коштів, отже за проїзд вони мають платити.

Контроль громади — найефективніший

— Як налагодити ефективний контроль за витрачанням коштів громади, що надійшли з усіх джерел?

— Влада відповідальна за кожну копійку, що надійшла в бюджет. Бо це — народні гроші, сплачені людьми у вигляді податків. Кожного місяця можна зробити розгорнутий звіт про кошти, що поступили, і ті, що витрачені, з детальним поясненням.

А не так, як це практикувалося, наприклад, у теперішній районній раді. Виділяють кошти “на розрахунки”. На які, за що? Якщо присікаєшся, то пояснять. Ні — думай що хочеш.

Якщо буду обрана головою ОТГ, то в мене такого не буде. Згадані звіти мають бути оприлюднені у доступних інформаційних джерелах та ресурсах. Контроль громади — найефективніший.

«Я є частиною професійної команди»

— Під час виборів завжди киплять пристрасті. Відбувається палке обговорення кандидатів, їх дій. І чи не найбільше усіх цікавить, чому конкретний кандидат іде на вибори з тією чи іншою політичною силою чи ж самостійно.

Ви — з партією «ЗА МАЙБУТНЄ». Чому ідете на вибори із цією командою і чому, наприклад, не самовисуванням?

— По-перше, це команда, де народний депутат Ірина Мирославівна Констанкевич. А я частина її команди є, була і буду. Тут багато тих, з ким ми працювали п’ять років.

По-друге, один в полі не воїн. Тим більше, коли попереду настільки відповідальна робота.

Так, має бути лідер, який зможе об’єднати всіх. І чим більше людей йому вдасться згуртувати навколо себе, чим професійнішу команду він створить, чим чіткіше розподілить обов’язки, тим кращим буде результат. Коли ти йдеш з командою на вибори, ти розумієш, де ці люди завтра будуть, з ким ти будеш комунікувати, хто допоможе далі об’єднувати громаду.

Це важливо, бо Камінь-Каширська громада дуже велика і роль команди тут надзвичайно вагома. Не має статися так, що десь людина буде забута владою.

Тож наша команда намагатиметься не залишити поза увагою жодну людину, в якому б віддаленому пункті вона не жила. І зі старостами, які будуть першими помічниками у цій справі, ми, вірю, будемо однією командою.

А пропонуватиму на ці посади передусім людей, які стануть депутатами від того чи іншого округу незалежно від політичних вподобань.

Коментарі

Читач

12:19 19.10.2020

Чому ви так старанно видаляєте коментарі. Чи боїтеся що шановна Сидорук прочитає про себе правду

Читак

12:41 19.10.2020

Балачки, балачки і знову балачки, а сайт з адміном продажні

Пташниик

14:32 19.10.2020

вже побачили в Сошично ту генераторшу ідей

Всім

15:45 19.10.2020

Ця команда "професіоналів" собачої будки чи шпаківні не збудувала, а просторікуютьь про будівництво шкіл чи дитячих садків. Ви навіть не розумієте, що генерувати ідеї і втілювати їх - дві різниці, причому великі

Демо

19:18 19.10.2020

Під інформацією цікава реклама: поради. В тему виборів!

Читач

20:15 19.10.2020

«Лідер громади — генератор корисних ідей», – Світлана Сидорук - ??? Лідер не завжди є генераторм ідей. Насправді, лідер – це той, хто здатний оцінити корисність ідеї, від кого б вона не походила, та організувати людей на її реалізацію. Але оцінити корисність ідеї може той, хто бачить проблеми та розуміє їх природу, хто шукає підказок щодо подолання проблеми. У запропонованому інтерв’ю нічого про виявлені Світланою Макарівною проблеми, про їхнє походження (природу). Натомість є традиційна в Україні критика попередників за формулою – «Хто винен і що робити. В такому випадку завжди закономірно випливають два висновки: 1. «покарати і спаплюжити» попередника; 2. робити все не так, як робили попередники. Цю «методику» взяли на озброєння «слуги». «Замайбутні» її теж не цураються. То що нового в наше життя принесе Світлана Сидорук??? Бо заявлені в інтерв’ю «новації» є банальними і добре відомими в цивілізованому світі речі.

лайк

22:12 19.10.2020

Щоб оцінити діяльність двох діячок карасинської сільської ради достатньо лише поїхати у населені пункти сіл карпилівка та карасин. Складеться думка про лідерів громади. Не на словах і лозунгах показувати свою діяльність підсилюючи мріями та популізмом. Дивуюся жителям місцевих сіл як вони терплять цей обман. З бюджетом цієї ради з цих сіл можна було зробити гарні дороги та об.єкти комунальної власності. порівняти сусідню Стобухівку- лідери сьогодні там.

Читач

22:33 19.10.2020

Це за широту поглядів, нерозумне населення Сошичненської громади, вимітає помелом генератора ідей.

Крутим усім

23:11 19.10.2020

Дубовий ви народ як я подивлюсь. Вам кинули кістку і ви гризетесь. Якщо такі умні то чого самі не йдете у владу і не покажете як треба? Що вам особисто поганого зробила Світлана Макарівна? Прогнівила вас тим що ви сидите як трутні і плюєтесь на всі сторони? А нумо ж покажіть себе, зробіть хоч 10% того що зробила вона, отоді лайте..!

До крутим

23:19 19.10.2020

А що конкретно вона зробила ???

І мені цікаво

00:29 20.10.2020

І мені цікаво скільки підприємств вона допомогла відкрити в Соличанській ОТГ, скільки метрів дороги порадила , скільки ліхтарів встановлено, чи проблему із сміттям вирішила, як і що покращилось у житті цієї громади , може там сталось економічне чудо і ми про це не знаєм? Чого варта ця кандидатка без Депутатки ? І чи не робитеме вона тут що їй скажуть?Бурштину ще тут багато ...

Карасин

04:11 20.10.2020

За роки зроблено дуже багато, схематоз із призначенням соцдопомог, одну нам а 5 вам, бюджет на зарплату, а всі проблеми скинути на район і лаяти про те що нам не дають грошей, наглядний приклад соціально культурний центр який майже 20 років будується і всі чогось винні а місцева влада не винна, і так у всьому куди не ткнись, навчились тільки у фейсбукові роботу показувати, а на ділі бездарі

Шляхта

10:24 20.10.2020

Світлана Сидорук хороша баба.

зауважу

10:27 20.10.2020

головний герой романів Іллі Ільфа та Євгена Петрова Остап Бендер також був генератором багатьох корисних для нього ідей ((((((

Шляхті

10:28 20.10.2020

То чому в Сидорук вся надія не на себе, не на громаду, а на Констанкевич ніби Констанкевич свята. Констанкевич представляє Палицю та Коломойсього. Палиця голосував за харківські угоди, які продовжували перебування чорноморського флоту в Україні на 50 років, а ще за мовний закон Ківалова та Колісніченка. Коломойський пропонував довести Україну до дефолта та позичити в Путіна кілька мільярдів доларів. Якщо Сидорук така розумна та самодостатня, то чому вона зв'язалась з цими панами-зрадниками. Невже тільки для того, щоб оплатили її виборчу кампанію

Обурений

23:20 20.10.2020

Це абсурд на стільки пропіаряна... аж страшно хто в неї кукловоди!

Ха

10:24 21.10.2020

Приходит мужик к ветеринару и жалуется: «У меня в курятнике дохнут куры, уже пять кур сдохло. Посоветуй, что делать?» Ветеринар подумал и говорит: «Пойди и повяжи каждой курице синюю ленточку на правое крыло». На следующий день мужик опять приходит: «Я им повязал синюю ленточку, но ночью еще десять кур сдохло». Ветеринар задумался и говорит: «Ты, мужик, вот что: пойди домой и срочно повяжи курам красную ленточку на левое крыло, только не перепутай: синяя — на правом, а красная — на левом». Мужик убежал выполнять, но на следующий день приходит снова: «У меня еще двадцать кур сдохло». Ветеринар его спрашивает: «Ты им красную ленту повязал?» Мужик: «Ну да, конечно, синяя на правом и красная на левом». Ветеринар долго думал, в книгах копался и говорит: «Мужик, срочно беги домой и повяжи курам зеленый бант на шею! только быстро! И фотографии сделай для каждой, чтобы я убедился, что всё правильно». Мужик сломя голову убежал. На следующий день приходит весь в слезах и с пачкой фотографий: «У меня все куры подохли ночью! Я им все ленты и банты повязал, а они сдохли!» Ветеринар: «Что, все сдохли?!» Мужик: «Ну да». Ветеринар: «Сдохли, да… жалко… а у меня еще столько идей было!»

до шляхти

22:54 21.10.2020

хороша баба -не означає хороший керівник . А у Свєти з цим є проблеми.

Шляхті

10:04 22.10.2020

Можна говорити про майбахів, а можна і пані Світлану. Палицю і пані Світлану поєднує навчання на історичному факультеті Луцького педінституту. У ті далекі часи на цей факультет здебільшого йшли не через любов до історії, а через прагнення зробити компартійну кар'єру. Томі вступити на цей факультет без блату було важко. Палиця мав зв'язки - вчився на денному, Сидорук - не дужі зв'язки - обмежилась заочним відділенням. Палиця вчити дітей історії не став, скористався можливостями і пішов в бізнес, потім в олігархи. Сидорук також втомилась вчителювати та подалась де можна зробити і адміністративну і фінансову кар'єру. Отже - зрадила історію, зрадила вчительство. Зрадить і громаду. Було б з ким

Карасин

12:06 22.10.2020

Такого освітлення як в Карасині немає ніде в районі, можна подякувати цій пані в синім сарафані. Лише на вибори можливо засвітять ліхтарі.

Шляхта справжній - псевдоШляхті

20:06 22.10.2020

Я би міг промовчати, навіть мовчки подарувати цей мій давній нікнейм Шляхта, якби ж твої помисли і слова були дійсно шляхетними. Бо справжній Шляхта ніколи собі не дозволить собі на жінку- політика казати "хороша баба". Справжній Шляхта, якщо вже хочете почути мою думку, розуміє, що фінансово-політична гідра "За майбутнє" є не менш шкідлива для українців, аніж "зажопщики" на чолі з кумомом Путіна. Так ті хоч не ховають своє паскудне рило і прямо агітують за Рассєю та імперію. А от Майбах поступає підленько, корчить з себе шляхетного пана, який дбає про ближнього і для цього використовує маску проукраїнського політичного крила, аби закрити свою хитру, підступну й пархату олігархічну морду.
Тому шановним читачам мушу сказати, що коментатор Шляхта, який свого часу приклав чимало зусиль для утвердження проукраїнського духу і європейського сприйняття майбутнього, ніколи не продасться за "срібняки" політсилі, яка під різними іменами - укроп, майбахи, самонемочі, але з одним грошовим мішком від Бєні, бо мені майбутнє своїх нащадків дорожче, аніж шмат ковбаси вже і зараз для себе коханого. Інакше , онуки нас проклянуть, що ми під час війни з Росією прос...али ковбасою за 2.20 і свою державу, і свою землю!
Справжня Шляхта має бути шляхетною, вона не краде чужих нікнеймів і майбутнього у своїх нащадків!
Світлана Макарівна не є героєм мого роману! Вона продалася, можливо не одразу, коли пішла в УКРОП, бо не всі були одразу такі далекоглядні, але тепер вона продає олігархам свою землю свідомо і без крихти сумління...

Шляхта справжній до 10:04 22.10.2020

20:25 22.10.2020

Дякую Вам за толерантне роз'яснення про шкідливість та токсичність політсили "За майбутнє" та її агентуру на нашій малій Батьківщині. Хіба Сидорук С.М. не розуміє звідки взялися гроші у Фонді імені її патрона Палиці? Вона не знає, що ці гроші переважно склалися з нафтогазових запасів України, фактично з природних ресурсів українського народу? А якщо копнути глибше, то ці гроші місцеві олігархики через нафтогазові заробітки фактично є платнею за продаж Росії української державності, бо саме московити курували і тепер практично повністю контролюють цю вуглеводневу галузь на території колишнього СССР і пускають у ці "хороми" тільки людей зі свого оточення.
Голосуючи за олігархів, тим паче з нафтогазовим корінням, ми продаємо майбутнє своїх нащадків в рабство чужій і ворожій нам імперії.
Це моє переконання і моя плата псевдошляхтичам, які навіть неспроможні придумати собі нормальний нік, а крадуть чуже, як крадуть у нас наше майбутнє заради "світлого майбутнього" олігархії!
Амен!

Загрузка...
27 листопада
Сьогодні
Вчора
25.11.2020
24.11.2020
23.11.2020
22.11.2020