«Заряджаюся позитивом від людей на своєму окрузі. Там усе правдиве», – Ірина Констанкевич

Завдяки своїй активній діяльності на посту народного депутата України вона добре відома не лише у своєму 23 виборчому окрузі, а й у багатьох куточках нашого краю.

Компетентна, вдумлива, людяна – ​такою її знають всі, хто коли-небудь із нею стикався, тому й називають не інакше, як «Ірина, яка підкорила Полісся». Сьогодні Ірина Констанкевич – ​у лавах партії «За майбутнє», яка нещодавно стрімко увірвалася в політичне життя країни, пише «Волинь-нова».

З нардепом розмовляли про причину появи нової політсили, її програмні цілі та про те, чому волинянам варто підтримати партію на місцевих виборах 25 жовтня.

«Монобільшість так і не стала моноякістю. Це безпросвітне неуцтво рикошетило на мільйонах громадян»

– Команді партії «За майбутнє» вдалося неможливе: об’єднати непримиримих опонентів, таких, як Ігор Палиця, Ірина Констанкевич, Ігор Гузь, Вячеслав Рубльов з одного боку та Степан Івахів, Володимир Бондар, Олександр Савченко з іншого. Це ж що треба було зробити владі, аби союзниками стали представники настільки протилежних таборів?

– Існує вислів: «У політиці немає вічних друзів і немає вічних ворогів». Чого тут більше — ​компромісу чи адекватної реакції на швидкі зміни у суспільно-політичному житті – ​час покаже. У нашому конкретному випадку він диктував потребу реагувати на «сюрпризи» влади. Я буду говорити за себе. Особисто мені було складно працювати, коли з порушенням усіх правових норм у турборежимі ухвалювалися недолугі закони тільки тому, що брали кількістю. Але монобільшість так і не стала моноякістю. Тому це безпросвітне неуцтво згодом рикошетило на мільйонах людей. Прикладів безліч, з найновішого – ​законопроєкт нардепки Галини Третьякової від «Слуги народу» про те, щоб стимулювати здачу молока селянами, треба дозволити гнати самогонку. Здав тонну молока за місяць, маєш пільги на самогон. Для нормальної людини це абсурд, а для мене – ​тим більше (адже ми взагалі за збільшення штрафів. Народ по селах просить боротися з цим негативним явищем). Тому, не реагуючи на таке політичне, фінансово-економічне, адміністративне дилетантство, ти стаєш співучасником цих процесів. Довелося обрати конструктивну опозицію в питаннях, які стосувалися розвитку регіонів, медицини, економіки, освіти. До цього нас спонукали наші виборці. Адже ми мажоритарники, працюємо на округах і якнайкраще знаємо думку наших громадян.

– Партії «За майбутнє» соціологи дають «зі старту» 5 відсотків по всій Україні, а на Волині – ​близько 40. Разом із тим можна почути, що соціологія ця замовна і такий рейтинг вам просто «намалювали»…

– Час покаже. До 25 жовтня зовсім мало лишилося. Але, як кажуть, натішилися новим, тепер хочемо стабільного, зрозумілого, прогнозованого. Саме це пропонує наша партія, яка об’єднала нардепів-мажоритарників. За нами понад 4,5 млн виборців. У відсотках це теж чимало. І маємо лідера партії, волинянина Ігоря Палицю, який дуже добре орієнтується як народний депутат, економіст в усіх питаннях нашого суспільного життя.

«Як кажуть, натішилися новим, тепер хочемо стабільного, зрозумілого, прогнозованого. Саме це пропонує наша партія, яка об’єднала нардепів-мажоритарників. За нами понад 4,5 млн виборців»

– Із таким високим рейтингом партія, мабуть, не мала проблем із кандидатурами на вибори. За яким принципом була сформована команда «За майбутнє» в області?

– Усі волинські народні депутати-мажоритарники об’єдналися (до речі, вперше) з тим, щоб спільна діяльність на користь Волині була більш ефективною. Відтак на округах команди формувалися за таким же принципом — ​максимальна ефективність у роботі для громади. Якщо говорити про наш 23 округ, то основу склали наші чинні обласні депутати: Іван Киричик – ​Маневиччина, Микола Бущук – ​Любешівщина, Анатолій Філюк, Анатолій Бусько – ​Камінь-Каширщина, Юрій Ройко, Ігор Лех – ​Ківерцівщина, з нових, але потужних – ​це освітянки Людмила Панасюк із Колок, Ніна Терещенко із Прилісненської ОТГ. Та й на голів ОТГ маємо сильних кандидатів. Із 9 територіальних громад нашого 23 округу 5 нині дійсні голови – ​Володимир Жгутов (Ківерці), Олександр Гаврилюк (Маневичі), Ігор Терещенко (Прилісне), Олег Кух (Любешів), Анатолій Дорошук (Цумань), інші кандидати на голів від нашої партії «За майбутнє» теж із досвідом роботи у місцевому самоврядуванні. До прикладу, Світлана Сидорук, яка балотується на голову Камінь-Каширської ОТГ, працювала головою Сошичненської ОТГ, Карасинської сільської ради, була депутатом районної ради, помічником нардепа – ​вона знає всю вертикаль виконавчої влади і разом із тим особливості місцевого самоврядування. Це буде добрий керівник, адже доклала багато зусиль до того, щоб ця громада відбулася. Подібна ситуація у Леоніда Новака, який, працюючи начальником відділу освіти Колківської селищної ради, добре орієнтується у місцевих питаннях господарського, фінансового, гуманітарного характеру. Головні критерії у формуванні команди – ​це досвід, організаторські якості, порядність, відсутність корупційних «інтересів», вміння працювати спільно. Тому вірю в їхню перемогу.

«Кошти треба брати на взаємовигідних партнерських умовах і ефективно їх використовувати»

– «За майбутнє» позиціонує себе як політсила міцних господарників. Як відбувається фінансування партії, адже зараз вибори і витрати, зрозуміло, зросли?

– Наразі кошти надходять від донорів, прихильників. Саме вони наповнюють виборчий фонд, із якого оплачуємо друковану продукцію, заставу та інші передбачені законом видатки. Ми не є партією, утримання якої покладене на платників податків, тобто з державного бюджету. На наші з вами податки утримуються парламентські партії: «Слуга народу», ОПЗЖ, «ЄС», «Батьківщина», «Голос».

– Ваш лідер Ігор Палиця гостро виступає проти співпраці України із Джорджем Соросом та Міжнародним валютним фондом. Але ж, відмовившись від контактів із подібними світовими організаціями, ми дійдемо до рівня Монголії…

– Ігор Палиця ратує за економічний прагматизм, за пріоритет національних інтересів. І як економіст та народний депутат відстоює з державницької позиції найперше власне українські пріоритети, а не інтереси донорів. Ми як потужний економічний конкурент не цікаві іншим країнам. Ми не цікаві нікому як потужна сучасна держава, окрім нас самих. Це ж очевидно. Відтак повинні тверезо розуміти, що наразі нам дійсно складно без позик латати діру в бюджеті в 300 млрд. Але потрібно, по-перше, ці кошти брати на взаємовигідних партнерських умовах, по-друге, ефективно їх використовувати. Стратегія держави має вибудуватися до зменшення залежності від «чужого» капіталу, який працює не на Україну. Існує аналіз ефективності використання цих коштів, на жаль, їх вистачає лише на те, щоб віддати відсотки. Економіку вони не розвивають.

– «За майбутнє» розкритикувало проєкт держбюджету на 2021 рік і закликає Кабмін його змінити. Що не так у головному кошторисі країни?

– Ми ретельно проаналізували його. Він не реалістичний в прогнозованих показниках та не передбачив реалії децентралізації: відсутня  інфраструктурна субвенція, соцеконом, істотна частина фінансових повноважень місцевих бюджетів не буде забезпечена коштами. Тому ми вимагаємо збалансованого, реалістичного бюджету. Всі пропозиції від депутатської групи «За майбутнє» ми подали. Я особисто ще теж скерувала на бюджетний комітет і уряд пропозиції щодо фінансування ремонту доріг на окрузі, зокрема Р‑14, будівництва кількох шкіл (Башлики, Стобихівка, Любешів), садочка в Бузаках, включення об’єктів у програму історико-культурної спадщини «Велика реставрація».

«Не впорався — ​складай повноваження. Така світова практика»

– За які конкретні «гріхи» партія вимагає відставки міністра охорони здоров’я Максима Степанова і яку лінію буде вести щодо нашої недореформованої галузі медицини?

– Міністр охорони здоров’я має бути зараз чи не першою по важливості функціоналу посадовою особою центральної виконавчої влади. Він повинен був зробити можливе і неможливе, реагуючи на виклики в умовах пандемії. Натомість ми бачимо повну його неефективність. Приклад – ​Волинь. Гроші з центрального ковідного фонду так і не прийшли в регіони, у районних лікарнях надбавки медпрацівникам не виплачені (кілька днів тому була в Камені-Каширському – ​ані копійки, те ж саме у Любешівській, Маневицькій районних лікарнях та й інших). А ситуація із вторинкою? А фінансування психлікарень? 

До прикладу, в Олицькій зарплату виплачено лише за липень. Як жити цим людям? А медичні закупівлі? А орфанні хворі? І таких питань безліч. Я не драматизую ситуацію: не впорався — ​складай повноваження, така світова практика.

– З ініціативи партії «За майбутнє» Верховна Рада України прийняла законопроєкт про повернення «Пакунка малюка». Таким чином депутати скасували рішення нинішнього уряду про монетизацію цієї послуги. Які ще помилки Кабміну, на вашу думку, варто виправляти?

– Цей законопроєкт проходив обговорення у нашому комітеті. Тому знаю, що склалася непроста ситуація із виконанням започаткованої ще попереднім урядом ініціативи про підтримку молодих сімей натуральною допомогою у вигляді «Пакунка малюка». Ідея прекрасна, хотілося б, звичайно, більших соціальних гарантій молодим родинам і найголовніше, чого вони просять, – ​програм щодо гарантованого заробітку та гарантованого житла. Ми пропонували поруч із натуральною формою допомоги як альтернативу передбачити і монетизацію (у випадку, як приклад, коли народжується друга дитинка, навіщо ще один пакунок аналогічних речей – ​термометр, матрацик…, можна тоді грошима). І був ще один аспект, який мене особисто обурює. Закупівлі «Пакунка малюка» за кошти державного бюджету здійснює іноземна компанія під 4,5 відсотка. І заробила вона на нас чималі гроші – 54 млн грн. Ось така «безкорислива» допомога. Ще один приклад, як користаються партнери з «нашої» безгосподарності.

«Український парламент – ​це дзеркало суспільства. Таких депутатів обрали люди»

– Особисто я згадую вас щоразу, коли у Верховній Раді виникають скандали через поведінку депутатів. Один замовляв повій у парламент, другий став нардепом, маючи за плечима групове згвалтування, третій нахабно займався корупцією, а в минулому крав пиво… На фоні цих персонажів ви виглядаєте взірцем репутації і культури. Як почуваєтеся в настільки різношерстому середовищі під куполом?

– Були спроби і мене «зловити», сфабрикувати «інтимне листування». Ми розвіяли цей фейк, посміялися з родиною, друзями. Хоча, направду, це змушує вкотре замислитися над питанням масових маніпуляцій, фейків, брехні. Щодо інших, на жаль, український парламент — ​це дзеркало суспільства. Таких депутатів обрали люди.

– Попри своє активне членство у парламенті ви залишаєтеся дружиною, мамою і господинею великого обійстя, яке потребує жіночих рук. Коли все встигаєте?

– Якщо чесно, абсолютно небагато. Звузила масштаб робіт, які край треба зробити. Перфекціонізм гамую в собі, коли бачу, що щось не зовсім так. Але, звичайно, є ще велика допомога від чоловіка, дітей, батьків. Мама борщ зварить, млинців насмажить – ​і це вже розкіш.

– Усі помітили, що перебування у парламенті йде вам на користь – ​Ірина Констанкевич усе гарнішає і гарнішає. Чи маєте ви персонального стиліста, хто займається вашим гардеробом?

– На щастя, такими дрібницями не переймаюся. Луцькі перукарі – ​супермайстри, бренди українські – ​теж, можна купити красивий діловий одяг без проблем. А карантин допоміг оптимізуватися. Зрештою, новий тренд – ​не в речах щастя. І мені це імпонує. Перелаштовуюся і я. Заряджаюся позитивом від людей. Особливо у себе на окрузі. Там все правдиве.