Камінь-Каширський: священик відзначив 20-ліття служіння на парафії

10 Серпня 2019, 09:47
Стефан Михалюк 7115
Стефан Михалюк

У день вшанування пам’яті святого великомученика Пантелеімона, 9 серпня 1999 р., із благословення митрополита Ніфонта протоієрей Стефан Михалюк вперше самостійно звершив Божественну Літургію на новому місці свого священничого служіння – у древньому храмі Святого пророка Іллі міста Каменя-Каширського.

Виповнюється 20 років, відколи отець Стефан виконує послух настоятеля Свято-Іллінської парафії та благочинного Камінь-Каширської округи. Варто зазначити, що на початку цього року батюшка молитовно дякував Богу за своє 60-ліття та 35-ту річницю свого служіння у сані Пресвітера Церкви Христової, повідомляють у місцевому благочинні.

Народився Степан Павлович Михалюк 18 січня 1959 р. в селі Любохини Старовижівського району Волинської області в простій селянській сім’ї. Коли йому виповнилося 7 років, Господь покликав до Вічності рідного батька – Михалюка Павла Степановича, ветерана, котрий втратив своє здоров’я на фронтових дорогах Другої світової війни, дійшовши до Берліну.

З 1966 р. по 1976 р. Степан був учнем в Любохинській середній школі. Далі навчання в Миколаївському суднобудівному технікумі та військова служба в армії.

Переломним моментом в житті для нього стала зустріч та знайомство з настоятелем Свято-Троїцького храму села Рудка-Козинська Рожищенського району ієромонахом Ніфонтом (Солодухою) – майбутнім митрополитом Волинським і Луцьким. Отець Ніфонт став справжнім духовним батьком та наставником для молодого чоловіка, і під його впливом та з його благословення у 1981 році для Степана розпочинається період здобування духовної освіти.

22 липня 1983 р. він одружується зі своєю односельчанкою Цьось Ніною Василівною, котра також з раннього дитинства виховувалася без батька, будучи як і її чоловік напівсиротою.

2 жовтня 1983 р. році Преосвященнішим Олександром єпископом Дмитрівським Стефан рукоположений у сан Диякона, а 6 січня 1984 р. – у сан Священника.

З липня 1984 р. по червень 1985 р. отець Стефан виконує послух настоятеля Свято-Михайлівського храму села Тупали Турійського р-ну. Тут в сім’ї священника народжується первісток Сергій, який нині звершує служіння настоятеля у храмі Святих апостолів Петра і Павла с. Підцир’я Камінь-Каширського району.

З червня 1985 р. по серпень 1999 р. місцем служіння для протоієрея Стефана став Свято-Михайлівський храм села Замшани Ратнівського р-ну. Сім’я поповнюється донею Іванною та ще одним сином Владиславом. Парафіяни села Замшани, котрі й до цього часу з шаною та повагою пригадують роки настоятельства отця Стефана, всіляко сприяли та допомагали батюшці у побудові власної оселі, але недовго довелося йому з власного дому ходити на богослужіння до Замшанівського храму, Господь через благословення священноначалля покликав виконувати новий послух Церкві Христовий до древнього Каменя-Каширського.

За роки служіння отець Стефан удостоєний всіх церковних богослужбових нагород. У 2001 р. Предстоятелем Української Православної Церкви Блаженнішим митрополитом Київським і всієї України Володимиром нагороджений правом носіння другого наперсного Хреста з прикрасами.

Відзначений також такими орденами УПЦ: Різдва Христового (2000 р.), Святого Рівноапостольного князя Володимира III ступеня (2003 р.) та II ступеня (2007 р.), 1020 років Хрещення Русі (2008 р.), ікони Почаївської Божої Матері (2009 р.).

У 2009 р. з нагоди п’ятидесятиліття присвоєно звання почесного громадянина міста Камінь-Каширський та нагороджено нагрудним знаком «За заслуги перед містом».

Зустрічаючи 20-ліття свого служіння в Камені-Каширському, отець Стефан з надією на Милість Божу молитовно вдячний Господу за той життєвий шлях, котрим Він Благословляє йому йти земними стежками та дорогами.

Завжди з його вуст можна почути слова любові, поваги та вдячності до своєї спутниці матінки Ніни, котра, можливо, не помітно для інших на даний час є найбільшою підтримкою та міцним тилом. Молодший син протоієрей Владислав є першим помічником та “правою рукою” у всіх парафіяльних справах, будучи кліриком Свято-Іллінського храму. Доня Іванна нещодавно ощасливила свого тата ще однією внучкою, котрих в дідуся благочинного 5 ( 4 внучки та 1 внук).

«Духовенство та віряни Камінь-Каширського благочиння, а також парафіяни Свято-Іллінського храму, котрі, не дивлячись на жодні випробування та негаразди, лишаються духовно єдиними зі своїм настоятелем, щиро вітають вельмишановного отця Стефана з 20-літтям священничого служіння в Камені-Каширському та молитовно бажають дорогому Батюшці всіляких Господніх щедрот, Многії та благії Вам літа, чесний Отче!» – йдеться у повідомленні благочиння.

Читайте такожКамінь-Каширський: прихожани Свято-Іллінського храму відзначили престольне свято у нижньому приділі новобудови

Коментарі
10 Серпня 2019, 13:16
НЕ перебільшуйте, пристойного поки тут нічого немає. Якщо"пристойний" то принаймі це виражається іменем Площі та пам"ятним знаком на Площі. НА честь цього пристойника нічого в К-Каширську не поставлять і по пристойному нічого називати не будуть. Заробітчанинам пам"ятні знаки не ставлять.
10 Серпня 2019, 23:58
Камінь,ти в бреду?Що ти мелеш.
11 Серпня 2019, 00:19
Каменю.100%
11 Серпня 2019, 00:23
Ой як ти правий!!!
11 Серпня 2019, 06:19
Камінь тут як тут, але й психовані, як завжди над ним психологічне насильство чинять. От і хто в цій ситуації кращий?
11 Серпня 2019, 21:16
Вкуси себе за 5 точку. Ти є нуль,пусте місце для міста. Тільки й можеш,що під псевдонімом гадити в неті. Займись роботою,то може хтось і про тебе щось добре напише. Тоді не будеш стидитись власного ім'я і заздрити всім.
12 Серпня 2019, 01:24
"Займись роботою,то може хтось і про тебе щось добре напише": моя робота поки що тут писати, а Ваша думати про написане. Ось Ви й подумайте над моїми словами про те, що "пристойно" не може вважатися у Нашому випадку пристойним, оскільки передрук/перепощення з сайту К-Кашиського благочиння носять усі ознаки того самого про що я Вам говорив на початку.
12 Серпня 2019, 02:29
У вас ,,цікаве "життя хомяка:прокинувся-наївся-погадив в інтернеті -пішов спати.Підніміть ж...пу та хоч вийдіть зі своєї клітки,бо ваш маразм прогресує.
12 Серпня 2019, 19:07
"вийдіть зі своєї клітки,бо ваш маразм прогресує": якщо Ви мені даєте такий шанс, то таки дійсно так; встати, вийти але у цьому випадку чи знайду я ВАС чи ні, якщо бажаєте то давайте зустрінемося найперше хоч би на сторінках соцмережі фейсбук.
12 Серпня 2019, 21:52
Священник, як священник, тому не варто кидати у Каменя камінням! Якби доля не звела Стефана з Ніфонтом, то ще невідомо, як би склалася доля цього священника, людини, тим паче його синів. В історію цей пан, як не крути, таки вляпався тим, що при ньому було незаконно спотворено автентичність, а пізніше втрачено пам'ятку архітектури - трьохсотлітній Іллінський храм, що, як виявилось, буцімто охоронявся Законом. Не пошкодило кар'єрному зростанню і близьке знайомство, подейкують і кумівство Стефана ще з одним своїм старовижівським земляком - Нафанаїлом, оскільки останнього вже при хворому Ніфонту скерували до благочиння, очолюваного Стефаном, свіжоспеченим єпископом, яко місцеблюстителя недужого Митрополита Волинського. Складність долі ювіляра полягає й у тому, що прийшов він на міську парафію після Феодосія Кристецького - великого Чоловіка, ревного Служителя і просто високоосвіченої та вихованої Людини. На його тлі, тим паче різні там митні історії, непотизм з працевлаштуванням синів, ревна відданість РПЦ, особливо у часи війни з Росією, народження і становлення ПЦУ не додали шарму та харизми цьому клірику, хто би не співав йому панегіриків у ці дні. Відсутність прозорості для широкого загалу у підготовці проектної та дозвільної документації на будівництво нової церкви, потурання законністю у його бездумних словах &amp;quot;що будівництво церкви не потребує земних законів&amp;quot;, збирання грошей готівкою, що унеможливлює громадський контроль за їх прозорим використанням - тільки підтвердять нехай кострубаті, але правдиві у цілому слова коментатора &amp;quot;Камінь&amp;quot;, якому нема потреби вдавати з себе підлабузника чи богобоязливого прихожанина, оскільки нам відома його позиція чи її відсутність, як такої.<br/>Тому, давайте прижиттєво не споруджувати Стефану пам'ятників, нехай будівництвом нової церкви він спокутує свою вину, що не вберіг старої намоленої будови, а найгірше, що не покаявся своєчасно у вольній чи не вольній втраті святині. 20 років служіння на парафії, звісно це термін не малий, за його посередництва отримали боже благословення на шлюб чимало молодят, на життя - новонароджених, божий супровід в останню дорогу та інші треби жителі нашого міста. Тому є й чимало охочих привітати ювіляра з цією датою та звернутися до нього з добрими побажаннями за прийнятим священичим звичаєм &amp;quot;чесний Отче&amp;quot;, бо така форма звернення не вчорашня - грішні вітають &amp;quot;чесних&amp;quot; та &amp;quot;всечесних&amp;quot; достойних і не дуже! <br/>А от для Бога ми всі грішні!
Коментар
26/04/2024 Четвер
25.04.2024